ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" лютого 2007 р. | Справа № 26/599-06-14059 |
За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „ЦЕМЕНТ”
до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво”
про стягнення 77 967,22 грн.
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : Юрчак А.М. за довіреністю;
від відповідача : Слепньов В.Я. за довіреністю;
Суть спору : заявлена вимога про стягнення з відповідача сум основного боргу в розмірі 71 046,50 грн.; 3% річних в розмірі 1308,04 грн.; інфляційних збитків в сумі 5 612,68 грн. за несвоєчасну оплату за отриманий товар.
Представник позивача вимоги підтримує.
Представник відповідача вимоги визнає частково, надав відзив, у якому зазначає про часткову, в розмірі 20 000 грн. сплату боргу. Таким чином залишок основного боргу складає 51 046 грн. 50 коп., 3% річних в розмірі 1308,04 грн.; інфляційних збитків в сумі 5 612,68 грн.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -
у с т а н о в и в :
Відповідно до накладних № 3 від 30 вересня 2003 р. на суму 47 669,76 грн. та № 196 від 30 вересня 2003 р. на сумум 23 376,74 грн. та довіреності до них ЯЗА № 402681 від 30 вересня 2003 р., відповідачем отримано від позивача товару на загальну суму 71 046 грн. 50 коп. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується печаткою відповідача у вказаних накладних.
На час звернення до господарського суду вказана сума відповідачем не сплачено.
Вказане свідчить про порушення відповідачем вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, відповідно яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно вимог частини 2 цієї ж статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язания сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до цих вимог відповідачеві нараховані 3% річних в розмірі 1308,04 грн.; інфляційні збиткі в сумі 5 612,68 грн., згідно наданого розрахунку, який господарський суд вважає правильним, оскільки він відповідає вимогам закону.
На час розгляду справи відповідачем наданий відзив на позов та платіжне доручення № 150 від 24 січня 2007 р. згідно якого ним сплачено за отримання товару 20 000 грн. Таким чином залишок боргу складає 51 046 грн. 50 коп.
Отже предмет спору між сторонами відносно стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20000 грн. - відсутній.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає можливим в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 20 000 грн. провадження по справі припинити з підстав пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, тобто у зв*язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976р. „Про судове рішення”, із змінами та доповненнями, судам необхідно враховувати, що у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивній частини рішення висновків з питань, не пов*язаних з вирішенням справи по суті. Тому в ній неприпустимо вирішувати питання про виділення частини вимог в самостійне провадження або про закриття провадження по них, залишення заяви без розгляду тощо. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.
Вищевикладене повністю підтверджене дослідним судом матеріалами справи.
Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню з урахуваннмя вже сплаченої суми.
Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
Позов –задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво” (65003, м. Одеса, вул. Атамана Чепиги, 29; р/р 26003315891 в АБ „Південний”, м. Одеси, МФО 328209, код ЄДРПОУ 31622135) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЦЕМЕНТ”( 65055, м. Одеса, вул. Хуторська, 70; п/р 26008314637 в АБ „Південний” м.Одеси, МФО 328209, код ЄДРПОУ 31519010) основний борг в сумі 51 046 грн.50 коп.; 3% річних в сумі 1308,04 грн.; інфляційні збиткі в сумі 5 612,68 грн.; держмита в сумі 579,67 грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Суддя Никифорчук М.І.