Справа № 523/12464/22

Провадження №2/523/735/23

У Х В А Л А

"09" листопада 2023 р.                                                                 м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дмітрієвої В.С.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Суворовського районного суду перебуває цивільна справа №523/12464/22 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком.

У судовому засіданні суд поставив питання щодо необхідності врахування думки дитини по даній справі, враховуючи предмет спору, обов`язок суду враховувати насамперед інтереси дитини при розгляді такої категорії справи, та наступні обставини:

-орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради не проводив бесіду з дитиною, під час підготовки Висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2023 року;

-судовий експерт Савостін О.П., будучи допитаним у судовому засіданні за Висновком експерта №05/23 за результатами проведення судової психологічної експертизи від 29.05.2023 року, зазначив що не повідомляв ОСОБА_1 про проведення психологічного дослідження малолітнього, також не задав малолітньому ОСОБА_6 жодного запитання стосовно матері ОСОБА_1 ;

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Ніц А.С. заперечували проти заслуховування думки дитини по даній справі, як шляхом призначення судової експертизи, так і шляхом доручення психологу проведення бесіди, враховуючи вік дитини, стадію розгляду справи по суті, та тривалий час проживання дитини з батьком, який здійснює на нього вплив. Зазначили, що це призведе до затягування розгляду справи, що є в інтересах відповідача ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 та його представник – адвокат Драгун А.С. вважали доцільним призначити по справі судову психологічну експертизу незалежній експертній установі, з метою визначення ставлення (прихильності) дитини до батька та матері.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради та Київська районна адміністрація Одеської міської ради не забезпечили участь своїх представників у судовому засіданні, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Представник Київської районної адміністрації Одеської міської ради просив розглянути справу за його відсутності.

Вислухавши думку учасників справи, системно проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись предметом спору, інтересами дитини, суд вважає за необхідне зобов`язати Центр соціальних служб Одеської міської ради провести за участю психолога невимушену бесіду, процедуру опитування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в комфортних для нього умовах, щодо з`ясування прихильності чи схильності (з огляду на вік) дитини до кожного з батьків, за наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Згідно з ч. 1 ст. 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Відповідно до ст. 1 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25.01.1996 року, яка набула чинності для України 01.04.2007 року предметом цієї Конвенції є підтримка прав дітей, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи проінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються. Розгляд судовим органом справ, що стосується дітей, визнається розглядом сімейних справ, зокрема тих, що пов`язані зі здійсненням батьками своєї відповідальності

За ст. 6 вказаної Конвенції під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган: a) визначає, чи має він достатньо інформації для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і в разі необхідності одержує додаткову інформацію, зокрема від суб`єктів батьківської відповідальності; б) якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння: - упевнюється в тому, що дитина отримала всю відповідну інформацію; - у відповідних випадках консультує особисто дитину (у разі необхідності - приватно) сам або через інших осіб чи інші органи в зрозумілий дитині спосіб, якщо це явно не суперечить найвищим інтересам дитини; - надає можливість дитині висловлювати її думки; c) приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною.

Стаття 12 Конвенції ООН про права дитини визначає, що Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року, заява N 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Про необхідність заслуховування думки дітей, та її врахування при вирішенні спорів про відібрання дітей зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (заява 39948/06). У параграфі 59 цього рішення вказано, що суд також зауважує, що на жодному етапі провадження у справі судді не заслуховували дітей. Проте, при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 ЦПК Українипід-час розгляду справи, крім прав та обов`язків, визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права: безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки. За ч. 3 вказаної статті суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Будь-яких обмежень щодо врахування думки дитини, висловленої нею до досягнення десятирічного віку, положення діючого національного законодавства України не містять. Так само ВС в постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 підтвердив, що в Україні не існує і законодавчо визначених вікових обмежень для дитини щодо висловлення нею думок під час вирішення судом питань, що стосуються її життя, а отже в кожній справі суддя приймає рішення щодо цього питання враховуючи індивідуальні об`єктивні та суб`єктивні фактори.

Тобто, орган, який вирішує відповідне спірне питання, за необхідності, враховуючи особливості справи та з метою правильного встановлення фактичних обставин справи, має право відібрати пояснення в дитини щодо спірних питань та врахувати їх в подальшому при вирішенні питання по суті.

У контексті віку дитини при її опитуванні ВС у постанові від 25 березня 2019 року у справі № 165/2240/16-ц (провадження № 61-29942св18) зауважив, що при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини надається належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Отже, судами всебічно приділяється увага думці дитини та висловленим нею бажанням, ці питання з`ясовуються на підставі різних доказів, в тому числі, шляхом опитування дитини. При цьому, суди зважають і на різноманітні супутні фактори, які можуть мати вплив на висловлений дитиною інтерес, а тому думка дитини не є абсолютною та оцінюється у сукупності із іншими доказами.

Ініціатором заслуховування думки дитини у судовому засіданні може виступати сама дитина, її законний представник, представник органу опіки та піклування, сторони та їх представники.

Окрім цього, для захисту інтересів малолітніх чи неповнолітніх осіб, з власної ініціативи збирати докази, що стосуються предмета спору, має право і суд (ст.13 ЦПК України).

При цьому суд зауважує на тому, що заслуховування думки дитини здійснюється судом саме на стадії розгляду справи по суті, а не на стадії підготовчого засідання, що відповідає положенням чинного процесуального законодавства. Також, саме після допиту експерта ОСОБА_7 , вже під-час розгляду справи по суті, судом були встановлені обставини того, що він не задав жодного запитання малолітньому ОСОБА_5 стосовно матері ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що згідно Висновку Органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 27.06.2023 року, визначено доцільне місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 разом з матір`ю.

Згідно Висновку психолога, судового експерта Савостіна О.П. №05/23 за результатами проведення судової психологічної експертизи від 29.05.2023 року, малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища спроможний виявляти прихильність до когось з батьків. Зміна умов проживання, виховання та оточення малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , негативно позначиться на його психічному стані та подальшому розвитку у випадку передачі дитини від батька до матері.

Суд зазначає, що на теперішній час малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , досягла віку 3 років 3 місяців. У судовому засіданні експерт ОСОБА_7 зазначив, що проводячи бесіду з малолітнім 20 травня 2023 року, встановив що малолітній є досить розвинутий, активний, комунікабельний та контактний зі сторонніми особами, вільно йде на контакт. З урахуванням його вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку він спроможний виявляти прихильність до когось з батьків, однак експерт не задав малолітньому жодного запитання стосовно матері ОСОБА_1 , обмежившись запитаннями стосовно батька ОСОБА_3 .

З огляду на викладене, враховуючи специфіку спірних правовідносин та предмету судового розгляду, матеріали цивільної справи та процесуальні позиції сторін, суд вважає за необхідне з`ясувати прихильність чи схильність (з огляду на вік) дитини до кожного з батьків.

Враховуючи те, що дитина, в тому числі з точки зору законодавця, не досягла відповідного віку для самостійного вирішення вказаного питання, суд вважає за необхідне використати, передбачені законом психологічно сприятливі засоби для відібрання пояснень дитини та доручити Центру соціальних служб Одеської міської ради забезпечити проведення процедури опитування дитини за обов`язкової участі представника Служби в справах дітей Одеської міської ради, інших спеціалістів та фахівців, компетентних в проведенні процедури та участь яких є необхідною для забезпечення всіх передбачених законом гарантій дотримання прав дитини в спеціально створених для цього умовах  ОСОБА_8 , «дружньої до опитування дітей».

На підставі викладеного, керуючись: ст. 171 Сімейного кодексу України, ч.2 ст. 13 ЦПК України, ст.ст. 260, 261, 263 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Зобов`язати Центр соціальних служб Одеської міської ради провести за участю психолога невимушену бесіду, процедуру опитування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в комфортних для нього умовах, щодо з`ясування прихильності чи схильності (з огляду на вік) дитини до кожного з батьків.

Зобов`язати ОСОБА_3 забезпечити участь ОСОБА_5 в такій бесіді.

Повідомити ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та представника Служби у справах дітей Одеської міської ради, інших учасників про час, дату та місце опитування дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Центр соціальних служб Одеської міської ради направити до суду пояснення дитини до 11.12.2023 року.

Надати сторонам п`ять днів для формулювання питань, які можуть бути поставлені психологом під-час опитування дитини, а також внесення пропозицій щодо направлення документів з матеріалів справи для попереднього ознайомлення психолога з обставинами справи перед проведенням опитування. Вищевказані матеріали подавати через канцелярію Суворовського районного суду м. Одеси.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 13.11.2023 року.

Суддя:                                                                                К.О. Далеко