ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.05.09 р.                                                                                                       Справа № 33/15пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західна - Українська Лізингова Компанія» м. Київ

до Закритого акціонерного товариства «Коммунтранс» м. Краматорськ

про:

- розірвання договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р.

- зобов’язання відповідача повернути предмет лізингу – автогрейдер ГС-18.05-237 (номерний знак Т3736ЛВ, шасі №562)

- стягнення суми основного боргу з оплати лізингових платежів 162018грн.24коп., пені 9259грн.01коп., суми інфляційної складової 11250грн.02коп., 3% річних в розмірі 1383грн.31коп.

за участю представників:

від позивача: Волошинець М.В. –за дов. №01-12/08 від 01.12.2008р.

від відповідача: Давіденко О.М. – за дов. №321 від 19.05.2009р.

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 13.05.2009р. проголошено перерву до 20.05.2009р.

СУТЬ СПОРУ: Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західна - Українська Лізингова Компанія» м. Київ до Закритого акціонерного товариства «Коммунтранс» м. Краматорськ з позовом про визнання розірваним договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р.; зобов’язання відповідача повернути предмет лізингу – автогейдер ГС-18.05-237 (номерний знак Т373ЄЛВ, шасі №562); стягнення 162018грн.24коп., пені 9259грн.01коп., суми інфляційної складової 11250грн.02коп., 3% річних в розмірі 1383грн.31коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. щодо внесення лізингових платежів згідно узгодженого графіку. Внаслідок цього на 27.12.2008р. утворилась заборгованість в розмірі 162018грн.24коп.

На підставі положень підпункту 11.2.1 договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. позивачем нарахована пеня в розмірі 9259грн.01коп.

Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нарахована сума інфляційної складової в розмірі 11250грн.02коп. та  3% річних в розмірі 1383грн.31коп.

Позивач зазначає, що підпунктом 16.2. пункту 16.2 статті 16 договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. несплата лізингових платежів в повному обсязі протягом 2 чергових строків є підставою для розірвання договору.

Пунктом 4.6 вищезгаданого договору визначено, що у випадку дострокового припинення договору лізингоодержувач зобов’язаний повернути лізингодавцеві предмет лізингу в робочому стані.

З урахуванням викладеного позивач наполягає на задоволенні своїх позовних вимог.

У відзиві №104 від 24.02.2009р. відповідач не погодився із заявленими вимогами. Відповідач посилався на те, що до вересня 2008р. підприємством сумлінно виконувало свої договірні зобов’язання, але у зв’язку з нестабільною економічною ситуацією основними замовниками послуг Закритого акціонерного товариства «Коммунтранс» м. Краматорськ не здійснені заплановані оплати за виконані роботи з договорів підряду. Це обумовило несвоєчасну сплату лізингових платежів.

Підприємство намагалось врегулювати спір в досудовому порядку шляхом направлення на адресу позивача листів №657 від 27.10.2008р., №37 від 20.01.2009р. з пропозицією розстрочення заборгованості зі сплати щомісячних лізингових платежів за період серпень-грудень 2008р. на 12 місяців з перенесенням строків сплати відсотків з повернення вартості майна на 6 місяців та повернення відсотків (комісії) поквартально.

На адресу суду надійшла заява позивача №19-02/09-01-03 від 19.02.2009р., в якій позивач уточнює позовні вимоги та наполягає на -

- розірванні договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р.;

- зобов’язанні відповідача повернути предмет лізингу – автогрейдер ГС-18.05-237 (номерний знак Т373ЄЛВ, шасі №562);

- стягненні 162018грн.24коп., пені 9259грн.01коп., суми інфляційної складової 11250грн.02коп., 3% річних в розмірі 1383грн.31коп.

У заяві про уточнення позовних вимог №13/09-01 від 13.03.2009р., яка надійшла на адресу суду 13.05.2009р., позивач наполягає на розірванні договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р.; зобов’язанні відповідача повернути предмет лізингу – автогрейдер ГС-18.05-237 (номерний знак Т3736ЛВ, зав. №070046 дв. №70241139, шасі №562); стягненні суми основного боргу 162018грн.24коп., пені 9259грн.01коп., суми інфляційної складової 11250грн.02коп., 3% річних в розмірі 1383грн.31коп.

Вказана заява, подана позивачем в межах повноважень, наданих статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, приймається судом до уваги, і справа розглядається з урахуванням змісту заяви позивача №13/09-01 від 13.03.2009р.

Позивачем також було надано клопотання №12-03/09-01 від 12.03.2009р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 183911грн.24коп.

В обґрунтування поданого клопотання позивач посилався на те, що відповідач не вжив жодних дій, спрямованих на поновлення порушеного права позивача після отримання листів-вимог від останнього. Зважаючи на значний розмір суми боргу позивач вважає, що наявні підстави для застосування заходів із забезпечення позову.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач не навів фактів, та не надав доказів розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках відповідача; не наведено позивачем і доказів забезпечення збалансованості інтересів сторін у разі застосування заходів забезпечення позову, про які йдеться мова у клопотанні позивача.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 183911грн.24коп.

У відзиві від 20.05.2009р., відповідач зазначив, що визнає позовні вимоги лише про стягнення суми боргу в розмірі 162018грн.24коп. У задоволенні позивних вимог про стягнення решти сум просить відмовити з посиланням на пункт 1 статті 233 Господарського кодексу України.

Крім того, відповідач просить відстрочити сплату суми боргу, яка виникла за договором №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. до 26.09.2009р. та розстрочити оплату цієї суми на шість місяців з 26.09.2009р. рівними частинами.

В обґрунтування цього клопотання відповідач посилається на складний фінансовий стан підприємства.

Представник позивача надав в судове засідання від 20.05.2009р. копію листа Львівської філії АБ „Київська Русь” №817 від 15.05.2009р., в якому було зазначено, що відсутність заперечень проти розірвання договорів фінансового лізингу, укладених між ТОВ «Перша Західна - Українська Лізингова Компанія» м. Київ та ЗАТ «Коммунтранс» м. Краматорськ.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача щодо розстрочення та відстрочення виконання судового рішення.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

ТОВ «Перша Західна - Українська Лізингова Компанія» м. Київ (далі – лізингодавець) та ЗАТ «Коммунтранс» м. Краматорськ (далі - лізингоодержувач) був підписаний договір фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р., згідно якого лізингоодержувачу був переданий в тимчасове платне користування автогрейдер ГС-18.05 реєстраційний №Т37376ЛВ зав. №070046 дв. №70241139 шасі №562.

Відповідно до пункту 2.1 договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. строк, на який майно передається у фінансовий лізинг, становить 36 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Як вбачається з матеріалів справи такий акт був підписаний представниками сторін 07.02.2008р.

Відповідно до статті 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” № 723/97-ВР від 16.12.1997р. (із змінами та доповненнями) сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. При цьому, лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

В розділі 3 вищеназваного договору сторони узгодили, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів (додаток №1 до договору).

При цьому, в пункті 3.5 договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. передбачено - якщо строк сплати чергового лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач має сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.

В пункті 3.1 договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. встановлено, що до складу лізингових платежів входить –

- винагорода (проценти), з урахуванням коригування, визначеного в пункті 3.6 договору. Загальний розмір винагороди становить 214477грн.20коп. (без ПДВ) за умови дотримання лізингоодержувачем встановленого графіку сплати лізингових платежів. Загальна сума винагороди може бути збільшена у разі зміни законодавства, яке безпосередньо впливає на розмір лізингових платежів, зміни відсотків за користування кредитом, залученим лізингодавцем для придбання предмету лізингу. При цьому, зміна розміру лізингових платежів відбувається в період, коли відбулися такі зміни. При зміні розміру лізингових платежів лізингодавець додатково направляє розрахунок лізингових платежів і його обґрунтування. Зміна розмірів платежів погоджується сторонами шляхом підписання додаткової угоди.

- платежі з відшкодування (компенсації) вартості майна, з урахуванням коригування, визначеного в пункті 3.6 договору. Вартість майна складає 505250грн. (без ПДВ) та 606300грн. (з ПДВ)

Пунктом 3.6 договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. сторони визначили, що лізингоодержувач зобов’язаний здійснювати погашення заборгованості перед лізингодавцем в такому порядку – сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення обов’язків за договором; сплата суми заборгованості за простроченими лізинговими платежами; сплата поточних лізингових та інших платежів, передбачених договором.

Між сторонами був складений акт приймання-передачі від 07.02.2008р., в якому було зафіксовано факт передачі автогрейдер ГС-18.05 реєстраційний №Т3736ЛВ зав. №070046 дв. №70241139 шасі №562.

Відповідно до Графіку нарахування та сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р.) відповідач мав сплачувати лізингові платежі (відшкодування вартості майна та погашення процентів (комісій) наступним чином:

-          до 25.12.2007р. авансовий лізинговий платіж на загальну суму 30315грн.;

-          до 03.01.2008р. авансовий лізинговий платіж в розмірі 18739грн.;

-          до 10.01.2008р. авансовий лізинговий платіж в розмірі 18739грн.

В подальшому відповідач мав сплачувати чергові лізингові платежі в розмірі, визначеному у Графіку нарахування та сплати лізингових платежів в строк до 25числа кожного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, внаслідок неналежного виконання зобов’язання з липня 2008р. по грудень 2008р. утворилась заборгованість в розмірі 162018грн.24коп.

За приписами статті 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” № 723/97-ВР від 16.12.1997р. (із змінами та доповненнями) лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Оскільки відповідач підписав договір фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р., він прийняв на себе всі зобов`язання, що передбачені умовами договору, у тому числі і зобов’язання зі своєчасної і в повному обсязі оплати лізингових платежів.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу з оплати лізингових платежів в сумі 162018грн.24коп., у зв’язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.

Відповідно до пункту 11.2.1 договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. за порушення обов’язку зі своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 даного договору та графіком сплати лізингових платежів, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення.

Внаслідок того, що протягом дії договору відповідач систематично порушував строки внесення лізингових платежів позивачем правомірно нарахована пеня в сумі пені 9259грн.01коп.

Також позивачем заявлено до стягнення суму інфляційної складової 11250грн.02коп., 3% річних в розмірі 1383грн.31коп.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо пред’явлення до стягнення суми інфляційної складової 11250грн.02коп., 3% річних в розмірі 1383грн.31коп.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на статтю 233 Господарського кодексу України як підставу для відмови у задоволенні вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційної складової з наступних підстав.

Статтею 233 Господарського кодексу України визначено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Разом з тим, відповідачем не доведений факт того, що заявлена сума пені надмірно велика порівняно із збитками кредитора. На решту вимог позивача норми вказаної статті не розповсюджуються.

Посилаючись на підпункт 16.2. пункту 16.2 статті 16, пункт 4.6 статті 4 договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. позивач наполягає на розірванні договору фінансового лізингу та поверненні предмету лізингу – автогрейдера ГС-18.05-237 (номерний знак Т3736ЛВ, зав. №070046 дв. №70241139, шасі №562).

Стаття 651 Цивільного кодексу України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання  договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 188 Господарського кодексу України, визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 16.2 договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. сторони визначили, що на вимогу лізингодавця, за наявності попередньої згоди банку, цей договір може бути достроково розірваний за рішенням суду, якщо лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом 1 місяця з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, сторонами визначений чіткий склад умов, за яких договір може бути достроково розірваний. Доказів наявності попередньої згоди банку на розірвання договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. на момент звернення до суду з відповідним позовом позивачем до суду не надано.

Тому суд відмовляє у задоволенні вимог про розірвання договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р.

Відповідно до пункту 4.6 вищенаведеного договору, у випадку дострокового припинення договору лізингоодержувач зобов’язаний повернути лізингодавцеві майно в робочому стані, з урахуванням нормального зносу.

Пунктом 7 статті 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” № 723/97-ВР від 16.12.1997р. (із змінами та доповненнями) також встановлено, що лізингоодержувач зобов’язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Таким чином, повернення предмета лізингу є наслідком закінчення строку лізингу або дострокового розірвання договору лізингу.

З урахуванням того, що строк дії договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. не закінчився, цей договір не є розірваним, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про зобов’язання відповідача повернути предмет лізингу – автогрейдер ГС-18.05-237 (номерний знак Т3736ЛВ, шасі №562).

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення сплату суми боргу, яка виникла за договором №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р. до 26.09.2009р. та розстрочення оплату цієї суми на шість місяців з 26.09.2009р. рівними частинами, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановленим господарським судом. Відповідачем не надано доказів наявності таких обставин.

Враховуючи викладене, суд частково задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західна - Українська Лізингова Компанія» м. Київ до Закритого акціонерного товариства «Коммунтранс» м. Краматорськ та присуджує до стягнення суму основного боргу з оплати лізингових платежів в розмірі 162018грн.24коп., пені 9259грн.01коп., суми інфляційної складової 11250грн.02коп., 3% річних в розмірі 1383грн.31коп.

У задоволенні решти вимог слід відмовити за недоведеністю.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, Закону України „Про фінансовий лізинг” № 723/97-ВР від 16.12.1997р. (із змінами та доповненнями), статтями 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 35, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західна - Українська Лізингова Компанія» м. Київ до Закритого акціонерного товариства «Коммунтранс» м. Краматорськ про розірвання договору фінансового лізингу №071225/ФЛ-0353 від 25.12.2007р.; зобов’язання відповідача повернути предмет лізингу – автогрейдер ГС-18.05-237 (номерний знак Т3736ЛВ, шасі №562); стягнення суми основного боргу з оплати лізингових платежів 162018грн.24коп., пені 9259грн.01коп., суми інфляційної складової 11250грн.02коп., 3% річних в розмірі 1383грн.31коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Коммунтранс» м. Краматорськ (84313, м. Краматорськ, вул. Південна, 21, Ідентифікаційний код 32026358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західна - Українська Лізингова Компанія» м. Київ (04070, м. Київ, вул. Еллінська, 8, під’їзд 7, поверх 6, Ідентифікаційний код 31362539) суму основного боргу з оплати лізингових платежів 162018грн.24коп., пені 9259грн.01коп., суми інфляційної складової 11250грн.02коп., 3% річних в розмірі 1383грн.31коп., державне мито в розмірі 1839грн.11коп., витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні від 20.05.2009р. проголошено за згодою сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Дата підписання повного тексту рішення: 25.05.2009р.

          

               Суддя                                                                                                            Новікова Р.Г.