УХВАЛА

10 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 202/1197/22

провадження № 51-5573 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 , яка брала участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року щодо ОСОБА_5 ,

встановив:

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу прокурора слід залишити без руху, встановивши їй строк для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Тобто, посилаючись на незаконність судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Відповідно до ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Порушуючи питання про скасування чи зміну судового рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, особа, яка оскаржує судове рішення з цих підстав повинна належним чином мотивувати в чому саме полягають такі порушення та яким чином вони вилинули на законність та обґрунтованість судового рішення.

При цьому, відповідно до ст. 415 КПК України, підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції є: порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Як убачається із змісту касаційної скарги, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, прокурор порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суд і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, на його думку, було необґрунтовано відмовлено засудженому у заміні захисника та про, що засуджений зазначав в апеляційній скарзі, проте, суд апеляційної інстанції його доводи належним чином не перевірив, що призвело до порушення засудженого права на захист.

Проте, обґрунтовуючи підстави для скасування вироку суду, прокурор не вказує, як зазначені ним порушення вимог кримінального процесуального закону перешкодили суду першої інстанції правильно встановити фактичні обставини кримінального провадження, дати юридичну оцінку вчиненого засудженим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, які залишились поза увагою суду апеляційної інстанції при перегляді вироку в апеляційному порядку та які могли бути безумовною підставою для скасування вироку суду судом касаційної інстанції.

Тому, відсутність у скарзі належного обґрунтування вимог прокурора стосовно підстав для скасування саме вироку суду першої інстанції, враховуючи, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.

Керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу прокурора слід залишити без руху, надавши їй десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

При повторному зверненні до суду касаційної інстанції прокурором має бути підтверджено, що вона не пропустила цей строк.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 , яка брала участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року щодо ОСОБА_5 , залишити без руху, надавши скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3