ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 196/673/14-ц

провадження № 61-21357 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник -товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс»;

заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року у складі судді Руснака А. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (далі - ТОВ «Укрдебт Плюс») звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів, поновлення строку для пред`явлення їх до виконання.

Заява мотивована тим, що 25 червня 2007 року між акціонерно-комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11171857000, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 200 000 дол. США з кінцевим терміном повернення до 24 червня 2014 року, зі сплатою 9, 5 % річних.

У забезпечення належного виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором, 25 червня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 11171857000/11171948000/3, посвідчений приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Мазай І. П. та зареєстрований в реєстрі за № 641.

18 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно з яким ПАТ «Дельта Банк» набуло прав нового кредитора за вказаними договорами в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року у справі № 196/673/14-ц стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11171857000 від 25 червня 2007 року у розмірі 1 867 744, 85 грн, з яких: 1 217 796, 45 грн - заборгованість за кредитом; 649 948, 40 грн - заборгованість за відсотками, а також судові витрати у розмірі 3 654 грн.

07 листопада 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» було укладено договір про відступлення прав вимоги, у тому числі і за кредитним договором № 11171857000 від 25 червня 2007 року та договором іпотеки № 11171857000/11171948000/3 від 25 червня 2007 року, укладеними між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 ; змінено іпотекодержателя з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Укрдебт Плюс», про що внесено відповідні зміни до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Посилаючись на те, що відбулась заміна кредитора у зобов`язанні на підставі статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», ТОВ «Укрдебт Плюс» просило суд замінити стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ТОВ «Укрдебт Плюс» з примусового виконання виконавчих листів у справі № 196/673/14-ц; видати ТОВ «Укрдебт Плюс» дублікати виконавчих листів та поновити строк пред`явлення їх до виконання.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року заяву ТОВ «Укрдебт Плюс» задоволено частково.

Замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Укрдебт Плюс» за виконавчими листами, виданими на підставі рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року у справі № 196/673/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

В іншій частині заявлених вимог ТОВ «Укрдебт Плюс» справу закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ТОВ «Укрдебт Плюс» набуло всіх прав кредитора ПАТ «Дельта Банк», у тому числі до боржників до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , тому звернення правонаступника кредитора із заявою про заміну сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та положенням Закону України «Про виконавче провадження».

Закриваючи провадження в частині вимог про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання, суд першої інстанції виходив із того, що у цій справі вже розглядались вимоги первісного кредитора ПАТ «Дельта Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа, у задоволенні яких ухвалою Царичанського районного судому Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року, яка набрала законної сили, було відмовлено. З урахуванням вказаних обставин, а також вимог частини другої статті 55 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі в частині вказаних вимог підлягає закриттю.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ТОВ «Укрдебт Плюс» залишено без задоволення.

Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що за своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності відкритого виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Укрдебт Плюс» в частині заміни стягувача його правонаступником.

Апеляційний суд також зазначив, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання. Враховуючи наведене, а також те, що ухвалою Царичанського районного судому Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року вже було розглянуто вимоги ПАТ «Дельта Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа, у задоволенні яких банку було відмовлено за недоведеністю, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність закриття справи судом першої інстанції у цій частині вимог заявника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2021 року ТОВ «Укрдебт Плюс» подало до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, спросить скасувати ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року в частині закриття провадження у справі щодо вимог про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання й ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким заяву ТОВ «Укрдебт Плюс» задовольнити.

Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень про закриття провадження у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 196/673/14-ц із Царичанського районного суду Дніпропетровської області.

У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, закривши провадження в частині вимог про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання, фактично позбавив ТОВ «Укрдебт Плюс» можливості реалізувати свої права як стягувача, що гарантовані законодавством України, порушив права стягувача на справедливий суд, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у якому зазначено, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що судами допущено порушення норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25 червня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11171857000, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 200 000 дол. США з кінцевим терміном повернення до 24 червня 2014 року, зі сплатою 9, 5 % річних.

У забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором № 11171857000 від 25 червня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 25 червня 2007 року було укладено договір іпотеки № 11171857000/11171948000/3, посвідчений приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Мазай І. П. та зареєстрований в реєстрі за № 641.

18 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно з яким ПАТ «Дельта Банк» набуло прав нового кредитора за вказаними договорами в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року у справі № 196/673/14-ц стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11171857000 від 25 червня 2007 року у розмірі 1 867 744, 85 грн, з яких: 1 217 796, 45 грн - заборгованість за кредитом; 649 948, 40 грн - заборгованість за відсотками, а також судові витрати у розмірі 3 654 грн.

07 листопада 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» було укладено договір № 2082/К купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. та зареєстрований в реєстрі за № 1980, за яким ТОВ «Укрдебт Плюс» набуло прав вимоги, у тому числі, і за кредитним договором № 11171857000 від 25 червня 2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (а. с. 10-11).

Крім того, 07 листопада 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс» було укладено договір б/н про відступлення прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. та зареєстрований в реєстрі за № 1981, за яким ТОВ «Укрдебт Плюс» набуло прав вимоги, у тому числі, і за договором іпотеки № 11171857000/11171948000/3 від 25 червня 2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 ; змінено іпотекодержателя з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Укрдебт Плюс», про що внесено відповідні зміни до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

На підтвердження факту відступлення права вимоги до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявником надано належним чином завірений витяг із додатку № 1 до договору № 2082/К купівлі-продажу прав вимоги від 07 листопада 2019 року, з якого убачається, що під № 271 зазначено кредитний договір № 11171857000 від 25 червня 2007 року, укладений із ОСОБА_1 ; під № 271.1. - договір іпотеки № 11171857000/11171948000/3 від 25 червня 2007 року, укладений із ОСОБА_1 ; під № 271.2. - договір поруки № 11171857000/П від 25 червня 2007 року, укладений із ОСОБА_2 (а. с. 12).

Судами також встановлено, що ПАТ «Дельта Банк» вже зверталось до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання у справі № 196/673/14-ц.

Ухвалою Царичанського районного судому Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року, яка набрала законної сили, у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа відмовлено з тих підстав, що банком не доведено факт втрати виконавчого листа та поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Судами також встановлено, згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на день розгляду заяви судом першої інстанції виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в будь-яких виконавчих органах відсутні, виконавчі листи з солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» суми кредитної заборгованості на примусове виконання не надходили.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ «Укрдебт Плюс» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

За змістом касаційної скарги судові рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження не оскаржуються, тому в силу положень вищенаведеної частини першої статті 400 ЦПК України Верховним Судом не переглядаються.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині, що оскаржується, ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частина п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Встановивши, що внаслідок відступлення ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами від 25 червня 2007 року, укладеними з ОСОБА_1 , ТОВ «Укрдебт Плюс» набуло прав вимоги до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , якими не виконано рішення про стягнення з них кредитної заборгованості, врахувавши наведені норми права та висновки Верховного Суду, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про наявність підстав для заміни стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Укрдебт Плюс» за виконавчими листами, виданими на підставі рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року у справі № 196/673/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

На час ухвалення рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року у справі № 196/673/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» суми кредитної заборгованості діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у статті 22 якого було визначено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

За частиною першою, другою, пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пунктом 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10.

У постанові від 21 серпня 2019 року Суду у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) Велика Палата Верховного зробила висновок, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини друга статті 55 ЦПК України).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України).

Закриваючи провадження у справі в частині вирішення вимог ТОВ «Укрдебт Плюс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що вже розглядались вимоги ПАТ «Дельта Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа на виконання рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року у справі № 196/673/14-ц про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» кредитної заборгованості, у задоволенні яких ухвалою Царичанського районного судому Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року, яка набрала законної сили, було відмовлено. Підставою для відмови у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» суд зазначив недоведеність банком факту втрати виконавчого листа та поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Враховуючи викладене, положення частини другої статті 55 ЦПК України, суди попередніх інстанцій дійшли загалом правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вимог ТОВ «Укрдебт Плюс» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання, оскільки такі вимоги вже розглядались судом у цій справі за заявою попереднього стягувача ПАТ «Дельта Банк».

Заміна стягувача не є підставою для видачі правонаступнику дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення їх до виконання, оскільки закон пов`язує можливість видачі судом дубліката виконавчого листа лише за доведеності факту втрати виконавчого документу та за умови дотримання стягувачем строку звернення із заявою про це, який визначено для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що за результатами розгляду заяви ПАТ «Дельта Банк» встановлено не було.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» залишити без задоволення.

Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович