Справа № 307/2196/21

                                                        Провадження №1-кп/307/208/21

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

07 листопада 2023 року                                                         м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого                         ОСОБА_4

представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

провівши в залі суду в режимі відеоконференції судовий розгляд в об`єднаному кримінальному провадженні № 12021071160000280, № 12021071160000270, № 12022078160000056, № 12022071160000109,   № 12022078160000241, № 12022071160000410 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Тересва Тячівського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч. 3 ст. 185,  ч. 2  ст. 289,  ч.  1 ст. 125,  ст. 126-1, ч. 2  ст. 190, ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 194 КК  України,

в с т а н о в и в:

       У провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходиться об`єднане кримінальне провадження № 12021071160000280 № 12021071160000270, № 12022078160000056, № 12022071160000109,   №12022078160000241, № 12022071160000410 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 125,  ст. 126-1, ч. 2  ст. 190, ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 194 КК України.

На підставі ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 вересня 2023 року відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, по 11 листопада 2023 року включно та визначено розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 07 листопада 2023 року під час судового розгляду подала клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

В обґрунтування клопотання посилалася на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років; є підстави вважати, що обвинувачений може порушити покладені на нього більш м`які зобов`язання; існують ризики, передбачені п. п. 1), 3) ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ОСОБА_6 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та незаконно впливати на потерпілих свідків.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які законом про кримінальну відповідальність передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років. Крім того,свідки не допитані та судовий розгляд не закінчено.

Прокурор у підтримання клопотання посилалася на викладені у ньому обставини.

Захисник ОСОБА_7  посилався на те, що клопотання подане прокурором не відповідає вимогам КПК, вважає, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та його продовження на даний час повністю відпали, у зв`язку із чим просив змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У разі вирішення питання про продовження тримання під вартою ОСОБА_6 просив зменшити розмір застави та визначити таку у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб посилаючись на те, що визначений раніше судом розмір застави є непомірним для обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обставини вказаного клопотання, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та про відмову у задоволенні клопотання захисника, виходячи із такого.

У відповідності до ч. 1 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 вересня 2023 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів, по 11 листопада 2023 року включно та визначено розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн.

Застосовуючи та продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходив з того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а також наявність ризиків, зокрема: він може переховуватися від суду, так як у нього відсутні міцні соціальні зв`язки за місцем проживання та він ніде офіційно не працює; може вчинити інший злочин, оскільки на даний час на розгляді у Тячівському суді знаходиться об`єднане кримінальне провадження у якому ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 2 ст. 190 , ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 194 КК України.

Крім цього після обрання ОСОБА_6 31 травня 2022 року Тячівським районним судом Закарпатської області запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, ОСОБА_6 вчинив ряд інших кримінальних правопорушень, а також, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків є підстави застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шестидесяти днів.

Вирішуючи питання продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що на даний час суду не надано доказів того, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 та його продовження відсутні або зменшилися.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Ураховуючи те, що на даний час триває судовий розгляд, потерпілі та свідки не допитані, письмові та речові докази не досліджені, однак у разі доведення вини і визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а також існування на даний час ризиків, які стали підставою для застосування та продовження щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, а тому його тримання під вартою буде виправданим та необхідним.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Підстав для не визначення застави обвинуваченому ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні немає.

Згідно ч. 4  ст. 182 КПК України  розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених  ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 , а також те, що ОСОБА_6 вчинив декілька злочинів, які відносяться до категорії тяжких, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у випадку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на нього обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з свідками та експертами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_6 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

       Що стосується клопотання захисника ОСОБА_7 щодо зміни запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки обставини обвинувачення ОСОБА_6 , а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, а також його сімейний стан свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відсутні достатні докази для зміни запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід не спроможний забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 до закінчення розгляду вказаного кримінального провадження.

       Що стосується клопотання захисника ОСОБА_7 щодо визначення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки саме застава у визначеному судом розмірі, може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

       Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

       Клопотання прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

       Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто по 05 січня 2024 року включно.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

       Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720? (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент протягом дії ухвали на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу – застава.

       Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

       Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це суд.

       З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

    Вказані обов`язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_6 на строк не більше двох місяців.

       У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

       Копію ухвали вручити прокурору, захиснику обвинуваченого та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань № 9» для вручення обвинуваченому ОСОБА_6 .

       Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

       Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

       Повний текст ухвали буде складено та оголошено 10 листопада 2023 року, в 16 год.

Суддя                                                                                                         ОСОБА_1