ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2011 року Справа № 39/239-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді –Науменко І.М., Мороз В.Ф.,
секретар судового засідання –Деббіш Г.В.,
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1, довіреність від 27 грудня 2010 року № 18-61;
від відповідача –ОСОБА_2, довіреність від 01 січня 2011 року № 489;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ,
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2011 року у справі № 39/239-10
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м.Запоріжжя
до Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ,
про стягнення збитків в сумі 787,20 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2010 року у справі № 39/239-10 (суддя Ліпинський О.В.) позов ВАТ “Запорізький завод феросплавів” задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача ДП “Придніпровська залізниця” на користь позивача 787,20 грн. збитків, 102 грн. витрат на оплату державного мита, 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
При прийнятті рішення господарський суд виходив із необґрунтованості відмови залізниці у складанні комерційного акту та обов’язку останньої відшкодувати позивачу збитки, понесені ним у зв’язку зі сплатою плати за користування вагоном за період очікування відповіді на скаргу.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач –ДП “Придніпровська залізниця”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що вантажоодержувач у разі необґрунтованої відмови начальника залізничної станції скласти комерційний акт або акт загальної форми мав оскаржити таку відмову та здійснити приймання вантажу відповідно до Інструкції П-6.
Позивач –ВАТ “Запорізький завод феросплавів” проти апеляційної скарги заперечує, рішення суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін. У поданому відзиві зазначає про доведеність факту та розміру понесених збитків у вигляді сплати за користування вагоном з вини залізниці внаслідок необґрунтованої відмови у складанні комерційного акту.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до договору поставки від 28 грудня 2009 року № 905323, укладеного між позивачем ВАТ “Запорізький завод феросплавів” та ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”, на адресу позивача, за залізничною накладною № 52089589 із станції відправлення Макіївка Донецької залізниці на станцію ОСОБА_3 Придніпровської залізниці 18 березня 2010 року прибув вагон № 66572504 із вантажем коксового горішка /а.с.9-10/.
18 березня 2010 року позивачем на ім’я начальника станції ОСОБА_3 було подано заявку на складання комерційного акту, на підставі того, що у вказаному вище вагоні відсутні підніжки, що виключало можливість перевірки поверхні вантажу. У складанні комерційного акту було відмовлено, про що на заявці зроблено відповідний запис /а.с.11/.
О 18.00 год. 18 березня 2010 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про складання комерційного акту, на що йому було надано відповідь від 19 березня 2010 року про відсутність підстав для видачі вантажу за участю представника залізниці /а.с.12-13/.
Відповідно до п.16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 08 липня 2002 року № 567/6855, у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування –протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень безпосередньо або через начальника станції.
18 березня 2010 року позивач звернувся до начальника Запорізької дирекції ДП “Придніпровська залізниця” із скаргою № 23/53, в якій вимагав зобов’язати працівників станції ОСОБА_3 скласти комерційний акт по його заявці на прийняття вагону №66572504, який має ознаки несхоронності вантажу, та прийняти відповідні заходи по усуненню порушення діючого законодавства на транспорті, яке спричиняють збитки підприємству позивача /а.с.14/. Відповідь на вказану скаргу відповідач не надав.
Відповідно до вимог п.17 Правил складання актів начальник Дирекції на скаргу про відмову від складання комерційного акта або про неправильне його складання повинен дати мотивовану відповідь по суті скарги: стосовно швидкопсувних вантажів –протягом доби, а стосовно інших вантажів –не пізніше триденного терміну після отримання скарги.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі від 10 серпня 2010 року у справі № 1/233-10 за позовом ВАТ “Запорізький завод феросплавів” до ДП “Придніпровська залізниця” встановлено наявність факту недостачі вантажу в вагоні №66572504, яка сталася з вини перевізника, який не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях /а.с.18-21/.
Вищенаведені обставини дають підстав для висновку про необґрунтованість відмови відповідача у складанні комерційного акту на вагон № 66572504.
В жовтні 2010 року позивач ВАТ “Запорізький завод феросплавів” звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ДП “Придніпровська залізниця” та просив стягнути з останнього збитки в розмірі 787,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв’язку з необґрунтованою відмовою відповідача в складанні комерційного акту позивачеві були понесені додаткові витрати по сплаті на користь ВАТ “Запоріжкокс” плати за користування вагоном за період очікування від відповідача відповіді на скаргу від 18 березня 2010 року № 23/53, який відповідно до вимог п.17 Правил складання актів склав 72 години (три дні).
Судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог.
Як встановлено ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
За визначенням поняття збитків, наведеним в ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачені матеріали тощо), понесені стороною, яка зазначала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.
Позивачем відповідно до умов п.2.7 договору від 14 грудня 2004 року № 3599/10 /а.с.22-25/ сплачено на користь ВАТ “Запоріжкокс” плату за користування вагоном № 66572504 у розмірі 1470,20 грн. за загальний час користування вагоном – 124 год.08 хв. (з 08.29 год. 18 березня 2010 року по 12.37 год. 23 березня 2010 року) /а.с.26-28/, при цьому позивач поніс збитки у вигляді оплати 72 год. користування вагоном через неправомірну відмову відповідача у складанні комерційного акту. Згідно наведеного позивачем розрахунку вартість додаткових витрат склала 787,20 грн. /а.с.29/.
Факт понесення зазначених додаткових витрат є доведеним, у зв’язку з чим вказані збитки мають бути відшкодовані відповідачем.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі висновків господарського суду не спростовують і судовою колегією відхиляються як безпідставні.
У зв’язку з викладеним, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2010 року у справі № 39/239-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства “Придніпровська залізниця” –без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді І.М.Науменко
ОСОБА_4