ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"10" жовтня 2013 р.Справа № 921/916/13-г/3

УХВАЛА

про забезпечення позову

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК", пр. Перемоги, 41, м.Київ (адреса для листування: Львівське головне регіональне відділення АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", вул. Вітовського , 35-а м. Львів )

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Імперія Даху" , вул. Шевченка, буд.35, м. Підгайці, Підгаєцький район , Тернопільська область

про cтягнення заборгованості у розмірі 5 615 199 грн. 14 коп.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Імперія Даху" про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 5 615 199 грн. 14 коп., з яких 3 934 000 грн. 00 коп. – борг простроченого тіла кредиту; 1 355 798 грн. 53 коп. борг по прострочених відсотках за користування кредитом за період з 01.02.2013р. по 31.08.2013р. ; 221 506 грн. 41 коп. - пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 01.06.2011р. по 31.08.2013р.; 103 894 грн. 20 коп. – пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.02.2011р. по 31.08.2013р.

Ухвалою суду від 11 вересня 2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи №921/916/13-г/3 призначено на 10.10.2013р. о 10:50 год.

07 жовтня 2013 року позивач подав заяву б/н від 02.09.2013р. із супровідним листом №226 ( вх.. № 16364) про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ТзОВ "Імперія Даху" , а також на грошові кошти , що належать відповідачеві в межах ціни позову в розмірі 5 615 199 грн. 14 коп. та судового збору сплаченого позивачем у розмірі 68 820 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи та заяву про забезпечення позову , суд встановив наступне:

07 березня 2008 року між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" в особі Львівської філії АБ "Брокбізнесбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк"), надалі за текстом – Банк та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Імперія даху" , надалі за текстом – Позичальник було укладено кредитний договір №9/08/Ю, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення , строковості , платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит або кредитна лінія) у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 4 000 000 грн. 00 коп. , з терміном користування до 06.03.2011р. та з процентною ставкою за користування кредитом: 16,5% річних. ( п.1.1. кредитного договору).

Свою заяву про забезпечення позову заявник мотивує тим , що у відповідача відсутні грошові кошти на поточному рахунку , з яких позивач має право відповідно до кредитного договору у разі настання строку виконання зобов"язання здійснити договірне списання боргу.

У відповідності до норм статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України, передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, зокрема : позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011р. , особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011р. , визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду . Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заявник повинен обґрунтувати підстави для забезпечення позову поданням відповідних доказів з урахуванням зазначених вимог, передбачених статтею 33 ГПК України.

Однак, позивачем до заяви про забезпечення позову не долучено доказів, що невжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду .

З огляду на наведене , доводи позивача базуються на припущеннях , а відтак, суд вважає, що заява позивача щодо забезпечення позову , документально не обґрунтована і задоволенню не підлягає.

Керуючись статями 66, 67, 86 ГПК України, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011р. , суд          

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви про забезпечення позову , відмовити.

2. Ухвала господарського суду Тернопільської області від 10.10.2013р. у справі №921/916/13-г/3 набрала законної сили "10" жовтня 2013 року.

3. Ухвалу направити сторонам у справі , рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення .

Суддя                                                                                І.М. Турецький