ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2023 р. Справа№ 910/3600/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Лисенко В.О., адвокат;

від відповідача: Ткаченко Р.Ю., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 (повний текст складено 21.06.2023)

у справі № 910/3600/22 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія", м. Київ

про стягнення 2 575 081 522,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.07.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі - ТОВ "ЙЕ Енергія", відповідач) про стягнення 2 575 081 522,92 грн, з яких: 2 300 200 000, 00 грн основний борг, 216 220 833,06 грн пеня, 230 020 000,00грн штраф, 39 891 139, 32грн 3% річних, 344 511 896,47грн інфляційні втрати, з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору в розмірі 868 350,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021 та Індивідуальним договором № 19/03/ЙЕ від 19.03.2021 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021 в частині здійснення своєчасної оплати отриманого природного газу. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язань з оплати вартості природного газу позивач заявив до стягнення, крім основного боргу, нараховані 3% річних, інфляційні втрати, пеню та штраф.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/3600/22 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з ТОВ "ЙЕ Енергія" на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованість у розмірі 2 300 200 000,00 грн, пеню у розмірі 216 220 833,06 грн, штрафу в розмірі 230 020 000,00 грн, 3% річних у розмірі 39 891 139,32 грн, інфляційних втрат у розмірі 344 511 896,47 грн та судового збору у розмірі 868 350,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції встановив, що підписані сторонами комерційні акти від 31.05.2021, від 30.06.2021, від 31.07.2021, від 31.08.2021 та від 30.09.2021 є такими, що відповідають за змістом умовам пункту 3.10 Рамкового договору та підтверджують виконання позивачем в повному обсязі вятих на себе зобов`язань у строк та у порядку, передбаченому умовами Рамкового та Індивідуального договорів, в той час як відповідач порушив свої зобов`язання та не здійснив оплату товару у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 2 300 200 000,00 грн за періоди поставки "Серпень 2021" та "Вересень 2021", факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований. Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем вказаної суми заборгованості. Здійснивши перевірку поданих позивачем розрахунків заявлених до стягнення сум штрафу, пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі розрахунки проведені правильно та відповідають умовам Договорів та вимогам чинного законодавства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "ЙЕ Енергія" 20.06.2023 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі № 910/3600/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, стягнути з позивача судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без повного з`ясовання обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необгрунтованим.

Так, відповідач стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні спору у даній справі не надано належної оцінки таким його доводам та доказам:

-комерційні акти приймання-педачі природного газу, обов`язок складення яких за укладеними Рамковим та Індивідуальним договорами покладено на позивача, не містять відомостей щодо передання відповідачу природного газу приведеного до стандартних умов, отже обсяги зазначені в них, визначені позивачем неправильно, фактично відповідач отримав меншу кількість природного газу, ніж зазначено в комерційних актах, що впливає на вартість спожитого обсягу природного газу і на суму основного боргу, визначену позивачем;

-отримання природного газу неналежної якості упродовж травня-вересня 2021 року є підставою для відмови у задоволенні позову, як в частині суми основного боргу, так і в стягненні інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій;

- відмова позивача від прийняття пропозиції відповідача про виконання зобов`язань за Рамковим та Індивідуальним договорами шляхом передачі належного на праві власності останньому природного газу, що знаходиться в підземному сховищі газу АТ "Укртрансгаз" в обсязі 88 508,631 тис. куб.м за прийнятною для обох сторін ціною (лист від 19.04.2022 №167-СЛ-1411-0422, акти приватного виконавця від 22.06.2021, 28.09.2021), що свідчить про прострочення кредитора у відповідності до вимог частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України і звільняє відповідача від сплати 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій;

- необхідність звернення позовних вимог до поручителя - ТІ.ДЖІ.АЙ ГАЗ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД за укладеними із позивачем договорами поруки № П/5-09/19/03/ЙЕ-13082021 від 13.08.2021 та № П/4-08/19/03/ЙЕ/21072021 від 21.07.2021, якими було забезпечено виконання зобов`язань щодо оплати 100% вартості природного газу за додатковими угодами № 4-08 від 21.07.2021 та № 5-09 від 13.08.2021 до Індивідуального договору;

- невідповідність ціни природного газу положенням Індивідуального договору.

04.07.2023 від ТОВ "ЙЕ Енергія" надійшло доповнення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/3600/22 (надіслано поштою 30.06.2023), в якому відповідач налогошує на порушеннях, допущених судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, зокрема:

-нез`ясування обставин, які мають значення для справи, що полягають у недослідженні питання виконання позивачем умов пункту 2.3 Рамкового договору щодо передачі якісного газу, пункту 2.4 Рамкового договору щодо приведення переданого газу до стандартних умов, питання тлумачення пункту 9.1 Індивідуального договору;

-неправильне застосування норм матеріального права, а саме:частини 1 статті 673, статті 678 Цивільного кодексу разом з пунктом 2.3 Рамкового договору, розділу ІІІ Кодексу ГТС, які в сукупності дають підстави пропорційного зменшення ціни, переданого відповідачу неякісного природного газу згідно з умовами укладених Договорів;

-порушення норм процесуального права: не надано правової оцінки доказам, поданим відповідачем, зокрема, паспортам фізико-технічних показників, звітам про недотримання параметрів якості переданого газу, які підтверджують факт передачі/транспортування відповідачу неякісного газу згідно з укладеними Договорами, що впливає на вартість переданого природного газу; не зупинено провадженняу цій справі до закінчення розгляду справи №910/7118/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2023 справу № 910/3600/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3600/22; відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі № 910/3600/22 до надходження до суду матеріалів справи.

04.07.2023 від ТОВ "ЙЕ Енергія" надійшли доповнення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/3600/22.

05.07.2023 матеріали справи № 910/3600/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/3600/22, розгляд справи призначено на 21.09.2023 о 10 год 20 хв, запропоновано учасникам справи вчинити відповідні процесуальні дії в установлені судом строки.

Розгляд апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у даній справі ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.09.2023 відкладено на 24.10.2023 об 11 год 40 хв.

Позиція інших учасників справи.

14.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційний господарський суд залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "ЙЕ Енергія", а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі - без змін.

За твердженням позивача, суд першої інстанції ухвалив у даній справі законне та обгрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права і неправильній оцінці характеру спірних правовідносин та наявних в матеріалах справи доказів, зокрема:

- з огляду на той факт, що між позивачем та відповідачем було складено та підписано комерційні акти приймання-передачі природного газу, твердження відповідача щодо передачі газу без приведення до стандартних умов в кількості меншій ніж вказано в комерційних актах є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не спростовуються доказами, наявним в матеріалах справи, та висновками, викладеними Господарським судом міста Києва у рішенні від 03.10.2022 у справі №910/6019/22;

- посилання відповідача на відсутність в комерційних актах відомостей щодо фізико-хімічних показників газу не заслуговують на увагу з огляду на те, що така вимога до змісту комерійного акту положеннями пункту 3.10 Рамкового договору не визначена;

-у позивача відсутній обов`язок приймати виконання зобов`язання відповідача з оплати за отриманий природний газ у спосіб, відмінний від визначеного положеннями пункту 10 Індивідуального договору, тому позивач не є кредитором, що прострочив у розумінні частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України;

-позивач, як кредитор, наділений правом вимагати виконання забезпечених зобов`язань за основним договором на власний вибір як від боржника (відповідача) і поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, що підтверджується положеннями частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України, а також пунктом 2.6 Договорів поруки;

-твердження відповідача щодо невідповідності ціни природного газу умовам Індивідуального договору спростовуються підписаними сторонами додатковими угодами до Індивідуального договору, в яких узгоджена договірна ціна на загальний період поставки, а також комерційними актами приймання-передачі природного газу;

- клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів, призначення судових експертиз, повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі подані поза межами процесуальних строків, визначених законом та судом, не містили належних обгрунтувань, у зв`язку з чим судом правомірно відмовлено у їх задоволенні.

Явка представників сторін.

У судове засідання 24.10.2023 з`явилися представики позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційної інстанції у її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.

21.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшло у даній справі від ТОВ "ЙЕ Енергія" клопотання про поновлення строку на подання доказів та про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копій звітів про недотримання параметрів якості природного газу та паспортів ФХП газу за період з травня по вересень 2021 року.

Клопотання мотивовано тим, що питання якості переданого за Рамковим договором природного газу безпосередньо пов`язане з предметом позову у даній справі, проте відповідач не мав змоги подати ці документи до суду першої інстанції у встановлений законом строк з об`єктивних причин, оскільки їх не було у розпорядженні відповідача, а отримані вони від контрагента за Договором про транспортування природного газу (оператора) за адвокатським запитом від 02.06.2022 лише 02.11.2022. Однак суд першої інстанції, незважаючи на вказані обставини безпідставно відмовив відповідачу у встановленні додаткового строку для подання таких доказів.

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдин" заперечило зазначене клопотання відповідача, просило відмовити у його задоволенні з підстав недотримання заявником при поданні доказів порядку і строків, встановлених процесуальним законом та судом, не підтвердження відповідачем існування об`єктивно непереборних обставин, які заважали йому вчасно надати докази під час розгляду справи судом першої інстанції, а також дотриматись при поданні цього клопотання строків, встановлених судом апеляційної інстанції в ухвалі від 31.05.2023. Також позивач вказував на те, що докази, про долучення яких порушуєпитання відповідач, неспроможні підтвердити обставини, які входять в предмет доказування у даній справі.

Дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами, викладеними у клопотанні ТОВ "ЙЕ Енергія", суд апеляційної інстанції у судовому засіданні 24.10.2023 протокольною ухвалою відхилив його, зважаючи на таке.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 1, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з тим, відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на відповідача).

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Клопотання повинно містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України. Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.

Така обставина, як відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/1725/19; від 12.01.2021 у справі № 01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19; від 21.04.2021 у справі № 906/1179/20).

Як убачається зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у даній справі, обставини, на які посилається відповідач у клопотанні, що розглядається судом апеляційної інстанції, в обґрунтування поважності пропуску строку на подання додаткових доказів, були досліджені судом першої інстанції та визнані такими, що залежали від поведінки безпосередньо самого відповідача.

Так, до суду першої інстанції зазначені докази подані відповідачем з порушенням встановленого строку для їх подання у більше ніж шість місяців, а інформація з веб-сайту АТ "Укрпошта" та копія конверта не підтверджують обставин отримання від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" 02.11.2022 саме спірних доказів, оскільки вказані документи не містять відомостей щодо змісту вкладення у дане поштове відправлення.

Окрім того, навіть, якщо взяти до уваги дату отримання відповідачем доказів (02.11.2022) та дату їх подання до суду першої інстанції (20.12.2022), то у змісті поданого клопотання відповідач не обгрунтував причин такої тривалої затримки у передачі цих документів до суду першої інстанції.

При цьому, направивши адвокатський запит до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про отримання документів на початку червня 2022 року, відповідач будучи обізнаним про строки розгляду таких запитів та про вимоги процесуального закону щодо обмеженості термінів подання доказів до суду, не вчиняв жодних дій щодо більш швидшого отримання запитуваних документів, які, на його думку, є вкрай важливими та нобхідними для об`єктивного вирішення спору у даній справі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача було достатньо часу у підготовчому провадженні у цій справі для подання всіх необхідних, на його думку доказів, навіть з урахуванням відсутності таких доказів у його розпорядженні, а зволікання у більш наполегливому отриманні їх від третьої особи та поданні до суду першої інстанції не свідчать про наявність обставин, які об`єктивно перешкоджали відповідачу реалізувати своє право на подання зазначених у клопотанні доказів до суду першої інстанції.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та про долучення зазначених у клопотанні доказів до матеріалів справи на стадії апеляційного провадження у справі.

23.10.2023 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання ТОВ "ЙЕ Енергія" про залучення ТІ.ДЖІ.АЙ ГАЗ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (T.G.I. GAS HOLDINGS LIMITED) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання відповідач послався на приписи частини 2 статті 554 Цивільного кодексу України та частину 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.10.2023 представник відповідача підтримав вказане клопотання.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заперечив вказане клопотання відповідача з підстав його необґрунтованості.

Протокольною ухвалою у судовому засіданні 24.10.2023 колегія суддів апеляційного господарського суду відхилила зазначеного клопотання ТОВ "ЙЕ Енергія" у зв`язку з тим, що заявником подано клопотання з пропуском строку, встановленого частиною 1 статті 50, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України (до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; разом з апеляційною скаргою) без ініціювання питання про поновлення цього строку та зазначення поважних причин його пропуску.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 19.03.2021 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) та ТОВ "ЙЕ Енергія" (покупець) укладено Рамковий договір № 19/03 купівлі-продажу природного газу (далі - Рамковий договір), за умовами пункту 1.1 якого визначено, що цей договір регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - "Індивідуальний договір". Форма Індивідуального договору наведена у Додатку № 1, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 1.3 Рамкового договору, умовами Індивідуального договору визначається договірна ціна, договірна вартість, договірний обсяг, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим Договором. У разі якщо інше не передбачено умовами Індивідуального договору, застосовуються положення цього Рамкового договору.

Продавець зобов`язується передати у власність покупцю природний газ, в обсягах та у строки, що погоджені сторонами у відповідному Індивідуальному договорі, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним договором та цим Рамковим договором (пункт 1.4 Рамкового договору).

Згідно з пунктом 2.1 Рамкового договору, загальна кількість природного газу, що передається продавцем покупцю на виконання цього Договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до умов Індивідуального договору за цим Договором, та визначається на підставі комерційних актів.

Фізико-хімічні показники газу, який передається покупцеві, повинні відповідати вимогам, визначеним розділом ІІІ Кодексу ГТС (пункт 2.3 Рамкового договору).

Згідно з пунктом 3.1 Рамкового договору, продавець передає покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у Індивідуальному договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором, якщо інше не передбачено Індивідуальним договором.

Передача договірного обсягу газу здійснюється протягом кожного періоду поставки, узгодженого сторонами в Індивідуальному договорі (пункт 3.2 Рамкового договору).

Пунктом 3.3 Рамкового договору сторони узгодили, що передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ (віртуальна торгова точка) шляхом надання сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/приймається сторонами відповідно до Індивідуального договору. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ.

Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану із правом власності на природний газ (пункт 3.4 Рамкового договору).

Відповідно до пункту 3.9 Рамкового договору після закінчення періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним договором, продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою комерційний акт та направляє його на підпис покупцю.

У комерційному акті зазначаються договірна ціна, фактичний обсяг газу, що був переданий протягом періоду поставки згідно з торговими сповіщеннями, підтвердженими Оператором ГТС в Інформаційній платформі Оператора ГТС, та вартість природного газу, яка визначається шляхом множення фактичного обсягу природного газу на договірну ціну, у двох примірниках (по одному - для кожної із сторін). Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) та повертає один примірник комерційного акту продавцю не пізніше 12-го числа місяця, наступного за періодом поставки (пункт 3.10 Рамкового договору).

У разі неповернення покупцем переданого йому комерційного акту у визначений Договором строк, такий акт вважається підписаним покупцем (пункт 3.11 Рамкового договору).

Після надання торгового сповіщення продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу покупцем (пункт 3.12 Рамкового договору).

Згідно з пунктом 4.2 Рамкового договору продаж природного газу здійснюється за договірною ціною, що встановлюється між продавцем та покупцем на умовах Індивідуального договору.

Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок продавця. Договірна вартість кожного договірного обсягу газу визначається на умовах Індивідуального договору та округлюється до 2-х знаків після коми (пункт 4.3 Рамкового договору).

Відповідно до пункту 4.4 Рамкового договору покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним договором.

Відповідно до умов пункту 9.1 Рамкового договору, цей договір набуває чинності з моменту скріплення його підписами сторін та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі газу покупцю по 30.04.2022 (включно).

Усі додатки, додаткові угоди до цього Договору, у тому числі Індивідуальний договір та додаткові угоди до них, є його невід`ємними частинами та набувають чинності, якщо вони вчинені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін (за наявності) (пункт 9.6 Рамкового договору).

Матеріалами справи також підтверджується, що 19.03.2021 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) та ТОВ "ЙЕ Енергія" (покупець) укладено Індивідуальний договір № 19/03/ЙЕ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021 (далі - Індивідуальний договір).

Відповідно до пункту 1 Індивідуального договору визначено загальний період поставки з 01.05.2021 по 30.04.2022 (включно).

Сторони узгодили, що договірний обсяг природного газу за загальний період поставки, що передається на умовах Індивідуального договору, складається з договірних обсягів за кожний період поставки, які формуються на підставі заявок покупця про обсяг природного газу (пункт 2 Індивідуального договору).

Відповідно до пункту 2.1 Індивідуального договору максимальний договірний обсяг природного газу за загальний період поставки не може перевищувати 6000,00 млн.куб.м та встановлюється на кожний період поставки в обсягах, наведених у вказаному пункті Індивідуального договору.

Пунктом 7 Індивідуального договору визначено, що договірна вартість газу за загальний період поставки розраховується як сума договірних вартостей за кожний період поставки.

Договірна вартість за кожний період поставки визначається як добуток обсягу відповідно до наданої покупцем заявки про обсяг природного газу та договірної ціни, визначеної на умовах пункту 9 Індивідуального договору, та зазначається сторонами у відповідній додатковій угоді до Індивідуального договору, яка укладається не пізніше наступного робочого дня після дня отримання продавцем заявки про обсяг природного газу, яка передбачена у пункті 3 Індивідуального договору (пункт 8 Індивідуального договору).

Відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 Індивідуального договору договірна ціна за загальний період поставки розраховується за формулою, визначеною у вказаному пункті Індивідуального договору.

За умовами пункту 10 Індивідуального договору оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок продавця протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів після періоду поставки. Виконання платіжних зобов`язань покупця за цим Договором допускається шляхом їх виконання третьою особою, за попередньою письмовою згодою продавця. При цьому, покупець зобов`язаний письмово не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до закінчення строку оплати відповідного періоду поставки повідомити продавця про виконання зобов`язань третьою особою та надати один примірник договору, який визначає таке зобов`язання третьої особи.

Згідно з погодженими положеннями пункту 20 Індивідуального договору перехід права власності на природний газ відбувається відповідно до умов Рамкового договору.

Додатком 1 до Індивідуального договору визначено форму заявки про обсяг природного газу.

Додатком 2 до Індивідуального договору визначено вимоги до банківських гарантій як забезпечення виконання зобов`язань за договором та проект банківської гарантії виконання платіжних зобов`язань за договором.

26.04.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 1-05 до Індивідуального договору, умовами пункту 1 якої передбачено, що на підставі заявки про обсяг природного газу, направленої покупцем вих. № 167-СЛ-564-0421 від 23.04.2021, обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "Травень 2021" складає 240 000 000 (двісті сорок мільйонів) тис.куб.м.

Договірна ціна природного газу за Загальний період поставки, розрахована відповідно до пункту 9 Індивідуального договору, становить 7 420,00 грн з ПДВ за 1000 куб.м (пункт 2 Додаткової угоди № 1-05 до Індивідуального договору).

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1-05 до Індивідуального договору зафіксовано, що сторони на виконання п. 8 Індивідуального договору домовились, що договірна вартість за період поставки "Травень 2021" складає 1 780 800 000,00 грн з ПДВ.

На виконання умов Індивідуального договору позивач передав в період "Травень 2021" у пункті поставки "ВТТ", а відповідач прийняв природний газ на суму 1 780 800 000,00 грн з ПДВ, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками комерційний акт приймання-передачі природного газу № 1К/05-19/03/ЙЕ від 31.05.2021.

19.05.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 2-06 до Індивідуального договору, умовами пункту 1 якої визначено, що на підставі заявки про обсяг природного газу покупця вих. № 167-СЛ-695-0521 від 18.05.2021, обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "Червень 2021" складає 140 000 000 (сто сорок мільйонів) тис.куб.м.

Договірна ціна природного газу за загальний період поставки, розрахована відповідно до пункту 9 Індивідуального договору, становить 7420,00 грн з ПДВ за 1000 куб.м (пункт 2 Додаткової угоди № 2-06 до Індивідуального договору).

Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що договірна вартість за період поставки "Червень 2021" складає 1 038 800 000,00 грн з ПДВ (пункт 3 Додаткової угоди № 2-06 до Індивідуального договору).

На виконання умов Індивідуального договору позивач передав в період "Червень 2021" у пункті поставки "ВТТ", а відповідач прийняв природний газ на суму 1 038 800 000,00 грн з ПДВ, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками комерційний акт приймання-передачі природного газу № 2К/06-19/03/ЙЕ від 30.06.2021.

17.06.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 3-07 до Індивідуального договору, умовами пункту 1 якої визначено, що на підставі заявки про обсяг природного газу покупця вих. № 167-СЛ-277-0621 від 16.06.2021, обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "Липень 2021" складає 140 000 000 (сто сорок мільйонів) куб.м.

Договірна ціна природного газу за загальний період поставки, розрахована відповідно до пункту 9 Індивідуального договору, становить 7420,00 грн з ПДВ за 1000 куб.м (пункт 2 Додаткової угоди № 3-07 до Індивідуального договору).

Сторони домовились, на виконання п. 8 Індивідуального договору, що договірна вартість за період поставки "Липень 2021" складає 1 038 800 000,00 грн з ПДВ (пункт 3 Додаткової угоди № 3-07 до Індивідуального договору).

На виконання умов Індивідуального договору позивач передав в період "Липень 2021" у пункті поставки "ВТТ", а відповідач прийняв природний газ на суму 1 038 800 000,00 грн з ПДВ, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками комерційний акт приймання-передачі природного газу № 3К/07-19/03/ЙЕ від 31.07.2021.

21.07.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 4-08 до Індивідуального договору, умовами пункту 1 якої визначено, що на підставі заявки про обсяг природного газу покупця вих. № 167-СЛ-1079-0721 від 20.07.2021, обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "Серпень 2021" складає 140 000 000 (сто сорок мільйонів) куб.м.

Договірна ціна природного газу за загальний період поставки, розрахована відповідно до пункту 9 Індивідуального договору, становить 7420,00 грн з ПДВ за 1000 куб.м (пункту 2 Додаткової угоди № 4-08 до Індивідуального договору).

Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що договірна вартість за період поставки "Серпень 2021" складає 1 038 800 000,00 грн з ПДВ (пункт 3 Додаткової угоди № 4-08 до Індивідуального договору).

На виконання умов Індивідуального договору позивач передав в період "Серпень 2021" у пункті поставки "ВТТ", а відповідач прийняв природний газ на суму 1 038 800 000,00 грн з ПДВ, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками комерційний акт приймання-передачі природного газу № 4К/08-19/03/ЙЕ від 31.08.2021.

13.08.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 5-09 до Індивідуального договору, умовами пункту 1 якої визначено, що на підставі заявки про обсяг природного газу покупця вих. № 167-СЛ-1171-0821 від 12.08.2021, обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "Вересень 2021" складає 170 000 000 (сто сімдесят мільйонів метрів кубічних).

Договірна ціна природного газу за загальний період поставки, розрахована відповідно до пункту 9 Індивідуального договору, становить 7420,00 грн з ПДВ за 1000 куб.м (пункт 2 Додаткової угоди № 5-09 до Індивідуального договору).

Сторони домовились, на виконання пункту 8 Індивідуального договору, що договірна вартість за період поставки "Вересень 2021" складає 1 261 400 000,00 грн з ПДВ (пункт 3 Додаткової угоди № 5-09 до Індивідуального договору).

На виконання умов Індивідуального договору позивач передав в період "Вересень 2021" у пункті поставки "ВТТ", а відповідач прийняв природний газ на суму 1 261 400 000,00 грн з ПДВ, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками комерційний акт приймання-передачі природного газу № 5К/09-19/03/ЙЕ від 30.09.2021.

В той же час, із наявних у матеріалах справи документів, а саме: сальдо по картці рахунку позивача за січень 2021 року - березень 2022 року, довідки АБ "Укргазбанк" від 23.11.2021 № 15932/47140/2021, реєстру платежів на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від ТОВ "ЙЕ Енергія" за період з 19.03.2021 по 18.11.2021, вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем природний газ в періоди поставки травень-липень 2021 року, згідно з укладеними Рамковим договором, Індивідуальним договором та додатковими угодами № 1-05 від 26.04.2021, № 2-06 від 19.05.2021, № 3-07 від 17.06.2021, на загальну суму 3 858 400 000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з листами від 19.10.2021 № 125/02-2354.1 та від 17.11.2021 № 125/02-2685, у яких повідомляв про відсутність надходжень від останнього оплати за переданий природний газ за періоди поставки "Серпень 2021", "Вересень 2021".

Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами про сплату заборгованості від 30.12.2021 № 125/08-3411, від 27.01.2022 № 125/01-521 та від 29.06.2022 № 125/08-2698, у яких просив сплатити заборгованість у розмірі 2 300 200 000,00 грн та нараховані на вказану суму боргу за відповідні періоди прострочення суми пені, інфляційних, 3% річних, а також штрафу.

Відповідач листом від 15.02.2022 № 167-СЛ-554-0222 просив продовжити строк оплати природного газу, отриманого за Індивідуальним договором до Рамкового договору на більш тривалий термін та повідомив про готовність розглянути будь-які варіанти врегулювання вказаного питання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що відповідач не виконав своїх зобов`язань зі своєчасної та повної оплати поставленого позивачем природного газу, чим порушив вимоги пункту 4.4 Рамкового договору та пункту 10 Індивідуального договору, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість у загальній сумі 2 300 200 000,00 грн, з якої 1 038 800 000,00 грн за період поставки "Серпень 2021" та 1 261 400 000,00 грн за період поставки "Вересень 2021".

Враховуючи прострочення виконання відповідачем зобов`язання із оплати товару, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача, крім суми основної заборгованості, пеню у розмірі 216 220 833,06 грн, штраф у розмірі 230 020 000,00 грн, 3% річних у розмірі 39 891 139,32 грн та інфляційні втрати у розмірі 344 511 896,47 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.07.2022).

Відповідач, в свою чергу, проти задоволення позовних вимог заперечив та не визнав суму основного боргу, зазначаючи, що позивачем в порушення пункту 2.2 Рамкового договору передано відповідачу обсяги природного газу без приведення до стандартних умов, в результаті чого відповідачем фактично отримано меншу кількість природного газу, ніж зазначено в комерційних актах до Індивідуального договору. Так, на підтвердження вказаних обставин відповідач вказував про отримання від своїх контрагентів низки претензій щодо виникнення у останніх упродовж періоду травень-вересень 2021 року позитивного або негативного небалансу, який був врегульований згідно з договором про транспортування природного газу між Оператором ГТС і контрагентами.

Крім того, відповідач посилався на те, що переданий позивачем природний газ протягом періоду травень-вересень 2021 року був неналежної якості, оскільки не відповідав фізико-хімічним показникам, визначених Кодексом ГТС. При цьому, про таку відповідність фізико-хімічним показникам та вимогам Кодексу ГТС в комерційних актах позивачем не зазначено. За твердженнями відповідача, переданий природний газ не відповідав параметрам якості щодо точки роси за вологою.

За таких обставин відповідач зазначав, що позивач повинен здійснити перерахунок обсягів природного газу, що відображені в комерційних актах за період з травня по вересень 2021 року в сторону зменшення, а також здійснити перерахунок розміру інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій. Водночас, відповідач посилався на прострочення кредитора у порядку статті 613 Цивільного кодексу України.

Також, за твердженням відповідача, позовні вимоги повинні бути звернені до ТІ.ДЖІ.АЙ ГАЗ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (T.G.I. GAS HOLDINGS LIMITED), як поручителя за укладеними із позивачем договорами поруки № П/5-09/19/03/ЙЕ-13082021 від 13.08.2021 та № П/4-08/19/03/ЙЕ/21072021 від 21.07.2021, якими було забезпечено виконання зобов`язань щодо оплати 100% вартості природного газу за додатковими угодами № 4-08 від 21.07.2021 та № 5-09 від 13.08.2021 до Індивідуального договору.

Крім вказаного, відповідач також наголошував на невідповідність договірної ціни, яка визначена у додаткових угодах до Індивідуального договору положенням пункту 9 цього договору, а тому заявлена до стягнення позивачем сума основного боргу є такою, що ґрунтується на неправильних розрахунках.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

В силу положень частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частин 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

До правовідносин у сфері купівлі-продажу та постачання природного газу застосовуються, зокрема, положення Закону України "Про ринок природного газу".

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, унормовано, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України, статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В процесі розгляду даної справи суд першої інстанції встановив, що на підставі Рамкового договору та Індивідуального договору відповідач в період з травня по вересень 2022 року без жодних зауважень прийняв від позивача природний газ вартістю 6 158 600 000,00 грн, про що сторони склали вказані вище комерційні акти приймання-передачі природного газу.

Відповідач частково оплатив вартість отриманого природного газу, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами за періоди поставки "Травень 2021", "Червень 2021" та "Липень 2021" на загальну суму 3 858 400 000,00 грн та не заперечується відповідачем.

Однак, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем коштів за отриманий природний газ за періоди поставки "Серпень 2021" на суму 1 038 800 000,00 грн та "Вересень 2021" на суму 1 261 400 000,00 грн.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції правомірно встановив наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у загальному розмірі 2 300 200 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведені норми права, фактичні обставини даної справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 2 300 200 000,00 грн основного боргу.

Посилання відповідача на невідповідність обсягів фактично поставленого природного газу обсягам, визначеним в комерційних актах до Індтвідуального договору, а також доводи останнього щодо передачі позивачем природного газу неналежної якості, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірно відхилені судом першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 11 глави 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС передача природного газу, поданого до газотранспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється у віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1-5, 8 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.

Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об`єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.

Оператор газотранспортної системи забезпечує функціонування інформаційної платформи, на якій здійснюється опрацювання наданих торгових сповіщень.

Обробка торгових сповіщень оператором газотранспортної системи здійснюється цілодобово не довше тридцяти хвилин, крім випадку якщо замовником послуг транспортування не визначено інший строк набрання чинності торговим сповіщенням, що дає можливість подовжити термін обробки торгового сповіщення до двох годин.

Замовник має право змінити або відкликати надане торгове сповіщення до моменту його підтвердження оператором газотранспортної системи.

Торгове сповіщення має містити таку інформацію: газова доба, коли передаватиметься природний газ; ідентифікацію відповідних портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу, між якими відбувається передача природного газу, зокрема реквізити замовників, їх ЕІС-коди; зазначення чи є це торговим сповіщенням на відчуження чи набуття; обсяг природного газу, що передається (набувається), виражений у куб. м та одночасно (інформативно) в одиницях енергії (кВт·год).

Якщо оператор газотранспортної системи отримує торгові сповіщення на відчуження та на набуття, що збігаються, та якщо обсяги природного газу у сповіщеннях є рівними, то оператор газотранспортної системи погоджує таку передачу природного газу та відносить такі обсяги природного газу на відповідні портфоліо балансування:

як відбір з газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на відчуження;

як подачу до газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на набуття.

Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.

У випадку коли обсяги природного газу в парі торгових сповіщень на відчуження та набуття, що збігаються, не є рівними, оператор газотранспортної системи відхиляє обидва сповіщення.

На виконання умов пункту 3.3 Рамкового договору, позивач протягом періоду травень-вересень 2021 року передав відповідачу у пункті поставки - "ВТТ" (віртуальна торгова точка), а останній прийняв природний газ у обсягах та вартістю, визначених в комерційних актах від 31.05.2021, від 30.06.2021, від 31.07.2021, від 31.08.2021 та від 30.09.2021.

Долучений позивачем до матеріалів справи реєстр відомостей щодо підтверджених торгових сповіщень свідчить про те, що за період травень-вересень 2021 року оператором ГТС було підтверджено торгові сповіщення на відчуження позивачем та набуття відповідачем природного газу, в результаті чого відповідач набув у власність природний газ в тому обсязі, який відповідає визначеному у заявках останнього про обсяг природного газу.

Умовами пунктів 3.1, 3.3, 3.4 та 6.7 Рамкового договору сторони узгодили, що продаж природного газу та перехід права власності на природний газ відбувається у віртуальній торговій точці (ВТТ). Після переходу права власності на природний газ відповідач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на газ. Позивач не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також будь-яке погіршення газу, що сталося з вини Оператора ГТС. Дані норми договору співвідносяться з нормами розділу 3 Кодексу ГТС. Водночас, позивач не є тією особою, яка визначена Кодексом ГТС відповідальною за якість газу у точках виходу з ГТС.

Враховуючи викладене, зобов`язання позивача щодо передачі природного газу у віртуальній торговій точці є виконаним з моменту передачі права власності на природний газ. При цьому, суд першої інстанції правомірно констатував, що відповідачем набуття ним права власності на переданий позивачем природний газ не оспорюється.

Виходячи з узгоджених сторонами умов пунктів 1.4, 2.1, 3.10 Рамкового договору, відповідач, підписавши комерційні акти після закінчення відповідного періоду поставки, у якому позивачем було здійснено передачу газу, фактично погодився із визначеним у таких актах обсягом та вартістю газу.

Колегія суддів апеляційного господарськогосуду погоджується з висновком суду першої інстанції про суперечливу повенку відповідача з огляду на те, що зазначаючи про невизнання суми основної заборгованості через невідповідність обсягів фактичного поставленого природного газу визначеним в комерційних актах обсягам та передачу природного газу неналежної якості, відповідач здійснив часткову оплату вартості отриманого природного газу за спірними Договорами за період з травня по липень 2021 року, тобто своїми попередніми діями підтвердив повне прийняття виконаного позивачем зобов`язання за Рамковим та Індивідуальним договором згідно погодженими в них та визначеними в комерційних актах обсягами та цінами.

Зазначене також підтверджується змістом листа відповідача від 15.02.2022 № 167-СЛ-554-0222, в якому, посилаючись на відмінні від викладених у документах по суті спору обставини, відповідач просив позивача продовжити строк оплати природного газу на більш тривалий термін.

Матеріали справи не містять доказів, якими б підтверджувалися обставини про заявлення відповідачем впродовж травня-вересня 2021 рору претензій щодо кількості або якості переданого позивачем природного газу.

Водночас, підписані сторонами комерційні акти від 31.05.2021, від 30.06.2021, від 31.07.2021, від 31.08.2021 та від 30.09.2021 є такими, що відповідають за змістом умовам п. 3.10. Рамкового договору, а вказаний пункт не містить вимог щодо зазначення відомостей про відповідність газу фізико-хімічним показникам і вимогам, визначеним Кодексом ГТС та відомостей щодо передання природного газу приведеного до стандартних умов, з огляду на що, відповідні доводи відповідача у цій частині правомірно визнані судом першої інстанції необґрунтованими.

Щодо тверджень відповідача про безпідставне відхилення судом першої інстанції його доводів про необхідність звернення із даними позовними вимогами до поручителя - Компанії ТІ.ДЖІ.АЙ ГАЗ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (T.G.I. GAS HOLDINGS LIMITED), яка за договорами поруки № П/5-09/19/03/ЙЕ-13082021 від 13.08.2021 та № П/4-08/19/03/ЙЕ-21072021 від 21.07.2021 поручилася перед позивачем за належне виконання відповідачем його зобов`язань за Рамковим договором, Індивідуальним договором та додатковими угодами № 5-09 від 13.08.2021 та № 4-08 від 21.07.2021, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

За умовами пункту 2.6 вказаних договорів поруки позивач, як кредитор, має право вимагати виконання забезпечених зобов`язань на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково, що кореспондується із положеннями частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не убачає виключної відповідальності поручителя у вказаних спірних правовідносинах, а позивач наділений правом, а не обов`язком, вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від відаовідача та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, судом першої інстанції правомірно відхилені аргументи відповідача щодо необхідноості звернення з позовними вимогами, які є предметом позову у даній справі, до поручителя відповідача - Компанії ТІ.ДЖІ.АЙ ГАЗ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (T.G.I. GAS HOLDINGS LIMITED).

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правильними висновки суду першої інстанції в частині визнання необгрунтованими доводів відповідача про невідповідність ціни природного газу положенням Індивідуального договору, з огляду на те, що між сторонами спору договірна ціна за природний газ на кожний період поставки була узгоджена у підписаних додаткових угодах № 1-05 від 26.04.2021, № 2-06 від 19.05.2021, № 3-07 від 17.06.2021, № 4-08 від 21.07.2021, № 5-09 від 13.08.2021, як така, що розрахована відповідно до пункту 9 Індивідуального договору, а також сторонами підписано відповідні комерційні акти приймання-передачі природного газу за вартістю, яка розрахована виходячи із визначеної у додаткових угодах договірної ціни.

Водночас, як вже встановлено судами, позивач у повному обсязі та на підставі визначеної у вказаних угодах ціни розрахувався за поставлений позивачем природний газ за період травень-липень 2021 року.

Судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги як належний доказ поданий відповідачем власний розрахунок договірної ціни, оскільки визначена у ньому ціна не узгоджена з позивачем, на відміну від досліджених додаткових угод та відповідних комерційних актів приймання-передачі природного газу, підписаних повноважними представними сторін, підписи яких скріплені печатками.

Аргументи відповідача про те, що оскільки позивач відмовився прийняти виконання зобов`язання за спірними Договорами на підставі адресованого йому відповідачем листа від 19.04.2022 № 167-СЛ-1411-0422, він вважається кредитором, що прострочив, тому вимоги про стягнення з ТОВ "ЙЕ Енергія" основної заборгованості , 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій не підлягають задоволенню, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до змісту вказаного листа відповідача, він звертався до позивача з проханням прийняти виконання зобов`язань ТОВ "ЙЕ Енергія" з оплати природного газу шляхом передачі позивачу природного газу в підземному сховищі газу АТ "Укртрансгаз" в обсязі/частини обсягу 88 508,631 тис.куб.метрів за прийнятною для обох сторін ціною, про що укласти відповідну угоду, а також зазначав, що цей обсяг газу належить відповідачу на праві власності на підставі актів приватного виконавця про вилучення у ПрАТ "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ АЗОТ" майна та передачі його стягувачу - ТОВ "ЙЕ Енергія" від 22.06.2021 та від 28.09.2021.

Відповідно до частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Аналіз наведеної норми дозволяє дійти висновку, що прострочення кредитора наступає лише тоді, коли останній не прийняв належне виконання, запропоноване боржником, тобто виконання, вчинене відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України.

Оскільки, належним виконанням зобов`язання відповідача за Рамковим та Індивідуальним договором є оплата коштів за поставлений природний газ, яка має бути здійснена протягом 45 календарних днів після періоду поставки, а умовами укладених між сторонами Рамкового та Індивідуального договорів не визначено обов`язку позивача приймати виконання відповідача з оплати за отриманий природний газ у спосіб, відмінний від визначеного пунктом 10 Індивідуального договору, в даному випадку позивач не є кредитором, що прострочив. За наведених обставин, відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 613 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що відповідач вчасно не оплатив вартість отриманого природного газу, позивач нарахував 39 891 139, 32 грн 3% річних та 344 511 896,47 грн інфляційних втрат за період з 16.10.2021 по 31.05.2022.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд першої інстанції встановив, що такі є обґрунтованими та арифметично правильними, а тому правомірно задольнив зазначені позовні вимоги, стягнувши з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 39 891 139, 32 грн та 344 511 896,47 грн інфляційних втрат.

При розгляді апеляційних скарг в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 216 220 833,06 грн за період з 16.10.2021 по 15.04.2022 (за прострочення виконання зобов`язання за серпень 2021 року) та за період з 16.11.2021 по 15.05.2022 (за прострочення виконання зобов`язання за вересень 2021 року) і штрафу в сумі 230 020 000,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6.3 Рамкового договору, за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором та/або Індивідуальним договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченої заборгованості за відповідний період поставки згідно з Індивідуальним договором.

Суд першої інстанції перевірив наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій та визнав дані вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню суми пені у розмірі 216 220 833,06 грн та штрафу в розмірі 230 020 000,00 грн, як обґрунтовані та підставні.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 575 081 522,92 грн, з яких: 2 300 200 000, 00 грн основний борг, 216 220 833,06 грн пеня, 230 020 000,00грн штраф, 39 891 139, 32грн 3% річних, 344 511 896,47грн інфляційні втрати, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Усі інші доводи, посилання та обгрунтування відповідача, зокрема щодо результату розгляду поданих ним клопотань про долучення додаткових доказів, призначення судових експертиз, зупинення провадження у даній справі, судом апеляційної інстанції досліджені та враховані при вирішенні цього спору, в тому числі і при розгляді наданих відповідачем аналогічних заяв і клопотань (про долучення додаткових доказів, призначення судових експертиз, зупинення провадження у даній справі), проте суд апеляційної інстанції визнає їх такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції у даній справі, судом першої інстанції надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам сторін та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України про задоволення позовних вимог повністю з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з`ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позову ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі №910/3600/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі 910/3600/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3600/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 10.11.2023.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко