ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року   ЛуцькСправа № 140/7500/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,   

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” (далі – ТзОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС”, позивач, товариство) звернулося з позовом до Волинської митниці (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000046/2 від 13.02.2023, №UA205140/2023/000053/2 від 16.02.2023 та №UA205140/2023/000057/1 від 17.02.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач через уповноваженого декларанта ПП “РЕСПЕКТ БРОК” подав до Волинської митниці митні декларації (далі – МД) 23UA205140010624U7 від 09.02.2023, 23UA205140011859U4 від 14.02.2023, 23UA205140012586U2 від 16.02.2023, згідно з якими було заявлено до митного оформлення наступні товари:

За МД 23UA205140010624U7 від 09.02.2023 товар «Мойва морожена (Mallotus villosus), ціла з головами, не патрана, розмір 25-35 шт/кг, не солона, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів – 3660 кг. Мойва морожена (Mallotus villosus), ціла, з головами, не патрана, розмір 30- 40 шт/кг, не солона, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів – 15840 кг.»;

За МД 23UA205140011859U4 від 14.02.2023 товар «Мойва морожена (Mallotus villosus), ціла з головами, не патрана, розмір 30-40 шт/кг, не солона, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів – 19500 кг.»;

За МД 23UA205140012586U2 від 16.02.2023 товар на 3 товарні позиції:

«Морський червоний окунь (Sebastes Mentella) 200-300 гр., без голови, патраний, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавались, без консервантів – 2160 кг.»;

«Морський карась морожений (Spondyliosoma cantharus) цілий, з головами, не патраний, розмір 150+, не солений, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів - 120 кг. Морський карась морожений (Spondyliosoma cantharus) цілий з головами, не патраний, розмір 150+, не солений, без харчових добавок, приправ, та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів – 4840 кг. Морський карась морожений (Spondyliosoma cantharus) цілий з головами, не патраний, розмір 150+, не солений, без харчових добавок, приправ, та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів – 4560 кг. Морський карась морожений (Spondyliosoma cantharus) цілий з головами, не патраний, розмір 150+, не солений, без харчових добавок, приправ, та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів – 5460 кг».

«Морський карась морожений (Spondyliosoma cantharus) цілий з головами, не патраний, розмір 150+, не солений, без харчових добавок, приправ, та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів – 2860 кг».

Проте відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000046/2 від 13.02.2023, №UA205140/2023/000053/2 від 16.02.2023 та №UA205140/2023/000057/1 від 17.02.2023.

У графі №33 вищевказаних рішень зазначено, що митна вартість товарів, що ввозяться на адресу ТзОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС”, не може бути визнана за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей.

Позивач не погоджується з усіма сумнівами та твердженнями митного органу, викладеними у графі №33 оскаржуваних рішень, та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправні рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач зазначає, що при визначенні митної вартості ввезеного товару ТзОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів є безпідставними.

З приводу зазначення у експортних митних деклараціях №23LTLC0100EK0562C6 від 06.02.2023 числового значення митної вартості 8197,07 Євро, а у інвойсі №FV2023/01/00074 від 24.01.2023 – 8884,80 дол. США; №23 LTLC0100EK059CD8 від 07.02.2023 - 8095,77 Євро, а в рахунку-фактурі №FV2023/01/00120 від 07.02.2023 – 8775 дол. США; №23PL301010E0190440 від 15.02.2023 - 73014, а в рахунку-фактурі № FV2023/01/00126 від 09.02.2023 – 15604,8 Євро, зазначив, що в експортних митних деклараціях №23LTLC0100EK0562C6 від 06.02.2023, №23 LTLC0100EK059CD8 від 07.02.2023, №23PL301010E0190440 від 15.02.2023 вказана конвертована вартість товару в Євро з врахуванням курсу валют, що існував на день заповнення експортних митних декларацій. Будь-яка курсова різниця в експортній митній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем. На вимогу митниці щодо кожного з товарів долучались письмові пояснення з додатками та витягами з проведеною конвертацією. З отриманої інформації щодо кожного з товарів прослідковується, що отриманий примірний конвертований показник кореспондується із вартістю ввезених товарів згідно рахунків-фактур. Окрім того, інші товаросупровідні документи у повній мірі підтверджують числовий показник митної вартості ввезених на адресу ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» товарів.

У рішеннях про коригування митної вартості Волинська митниця стверджує, що положення п.6 зовнішньоекономічного контракту від 07.11.2022  №07112022 передбачають, що оплата за товар повинна бути обумовлена в рахунках-фактурах, однак, у рахунках-фактурах (№FV2023/01/00074 від 24.01.2023, №FV2023/01/00120 від 07.02.2023, FV2023/01/00126 від 09.02.2023) така інформація відсутня.

Позивач зазначає, що до кожної із поставок було долучено лист від компанії-експортера POL-EXPORT, де чітко стверджується, що ввезення товарів за рахунками-фактурами №FV2023/01/00074 від 24.01.2023, №FV2023/01/00120 від 07.02.2023, FV2023/01/00126 від 09.02.2023 відбувалось на підставі контракту №07112022 та за умовами післяоплати. Зазначене спростовує сумніви представників митного органу з приводу обов`язкового подання платіжних документів до митного оформлення. Укладений між сторонами зовнішньоекономічний контракт №07112022 від 07.11.2022 передбачає таку можливість (післяоплату), про що зазначено у розділі №6 контракту.

У розділі №4 контракту №07112022 від 07.11.2022 вказано, що вантажовідправником товарів може бути третя сторона. Саме тому наявність в експортних митних деклараціях інформації про компанію UAB “VPA LOGISTICS” з приміткою «Siuntejas/вантажовідправник» узгоджується із укладеним контрактом №07112022 від 07.11.2022. Товари відвантажувалися з Клайпеди (Литва). Компанія-експортер вправі відвантажувати товари зі своїх складів, орендованих морозильних камер, котрі знаходяться не тільки на території Польської Республіки, а й в інших країнах Європейського Союзу. Надання будь-яких договорів на право користування експортером холодильними камерами на території країн Європейського Союзу чинним законодавством України не передбачено, і така інформація ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості товарів. Окрім того, умови доставки, що використовуються, передбачають, що вартість доставки включається безпосередньо до митної вартості товарів, тому окремо позивачем не сплачується.

З приводу сумнівів митного органу щодо долученого прайс-листа, зазначає, що код документу 3014 (прайс-лист) передбачає, що такий документ має бути виданий виробником товару, однак наданий декларантом прайс-лист виданий експортером. Відображена у прайс-листі вартість товарів, у повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунку-фактурі. В той же час, відповідачем не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару. Відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, у повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі. З огляду на вище викладене, сам лише факт надання прайс-листа, виданого експортером не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

Враховуючи вищенаведене, вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, а надані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості усього товару. Оскаржувані рішення прийняті з порушеннями вимог Митного кодексу України (далі – МК України), оскільки не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Окрім того, в оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 24.05.2023 представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.109-120, том 1).  В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідач правомірно прийняв оскаржені рішення. Посилається на норми частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України (далі – МК України), відповідно до яких митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Вказує, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями  було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, а ті що подані містять розбіжності, відтак складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню.

Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи. Декларантом було надано, зокрема, відомості з сайту Мінфін щодо конвертації. Інших витребуваних митницею додаткових документів, які б підтвердили митну вартість товарів позивач не надав, про що повідомив листами від 10.02.2023, від 16.02.2023, від 17.02.2023.

Так, як позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митну вартість товару визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно з статтею 59 МК України та за резервним методом згідно з статтею 64 МК України.

Митну вартість товарів по МД №23UA205140010624U7 від 09.02.2023, 23UA205140011859U4 від 14.02.2023 визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні – 1,20 дол. США/кг (МД №UA100120/2023/610416 від 23.01.2023).

Митну вартість товарів по МД 23UA205140012586U2 від 16.02.2023 визначено на підставі цінової інформації, наявної в митного органу за митною декларацією від 03.01.2023 №UA205140/2023/000369 на рівні: Товар 1 - 2,1581 дол. США/кг; Товар 2 - 1,45 дол. США/кг;  Товар 3 - 1,45 дол. США/кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

З огляду на наведене вище, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000046/2 від 13.02.2023, №UA205140/2023/000053/2 від 16.02.2023 та №UA205140/2023/000057/1 від 17.02.2023 є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Окрім того, представник відповідача заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн. Вважає, що вказані позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними із даною справою, а їх сума - необґрунтованою.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому  засіданні.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між компанією POL-EХPORT (продавець) та ТзОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” (покупець) 07.11.2022 укладено контракт №07112022, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, вказаному в інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту. Товар поставляється партіями на умовах, узгодженими сторонами контракту та інвойсах згідно з правилами Інкотермс - 2010. У разі, якщо в інвойсах не погоджено умови постачання, товар може постачатися на умовах FCA, EXW або CPT чи СІP. Ціна на товар включає вартість упаковки, маркування, страхування та навантаження товару на транспортний засіб (якщо поставка здійснюється на умовах FCA або EXW). Сторони в інвойсі вказують найменування, загальну кількість товару, що поставляється, а також його вартість. Весь вказаний в інвойсі товар постачається партіями. При узгодженні кожної партії товару, ціна на товар може змінюватися залежно від обсягу і кон`юктури ринку на цей вид продукції. Ціна за одиницю товару не прив`язана до попередніх узгоджених поставок та варіюється в діапазоні, зазначеному в інвойсі. Ціна на товар встановлюється у доларах США та Євро.

ТзОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” через уповноваженого декларанта ПП “РЕСПЕКТ БРОК” на митний пост Волинської митниці подало МД 23UA205140010624U7 від 09.02.2023, 23UA205140011859U4 від 14.02.2023, 23UA205140012586U2 від 16.02.2023, згідно з якими було заявлено до митного оформлення наступні товари.

За МД 23UA205140010624U7 від 09.02.2023 -  товар ««Мойва морожена (Mallotus villosus), ціла з головами, не патрана, розмір 25-35 шт/кг, не солона, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів – 3660 кг. Мойва морожена (Mallotus villosus), ціла, з головами, не патрана, розмір 30- 40 шт/кг, не солона, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів – 15840 кг…..». Митна вартість товару заявлена за основним методом з урахуванням умов поставки СРТ-Луцьк та становить 324904,70 грн (еквівалентно 8884,80 дол. США) (а.с.127, том 1).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: сертифікат якості №SR027962 від 13.01.2023; рахунок-фактуру (інвойс) №FV2023/01/00074 від 24.01.2023; автотранспортну накладну від 06.02.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат №LT0319509/L2-2726 від 06.02.2023; декларацію про походження товару; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 24.01.2023; зовнішньоекономічний контракт №07112022 від 07.11.2022; договір про надання послуг митного брокера №73 від 09.12.2020; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів від 09.02.2023; копію митної декларації країни відправлення №23LTLC0100EK0562C6 від 06.02.2023; лист від експортера від 07.02.2023 (а.с.128-139, том 1).

За МД 23UA205140011859U4 від 14.02.2023 - товар «Мойва морожена (Mallotus villosus), ціла з головами, не патрана, розмір 30-40 шт/кг, не солона, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів – 19500 кг……». Митна вартість товару заявлена за основним методом з урахуванням умов поставки СРТ-Луцьк та становить 320889,47 грн (еквівалентно 8775,00 дол. США) (а.с.152, том 1).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її  обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: сертифікат якості SR027961 від 13.01.2023; рахунок-фактуру FV2023/01/00120 від 07.02.2023; автотранспортну накладну від 07.02.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат №LT0319524/L2-2817 від 07.02.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат №LT0320134/L2-2808 від 07.02.2023; декларацію про походження товару №LT0319524/L2-2817 від 07.02.2023; декларацію про походження товару №LT0320134/L2-2808 від 07.02.2023; прайс-лист виробника товару від 07.02.2023; зовнішньоекономічний контракт №07112022 від 07.11.2022; договір про надання послуг митного брокера №73 від 09.12.2020; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів; лист від експортера від 07.02.2023; експортну митну декларацію 23LTLC0100EK059CD8 від 07.02.2023 (а.с.153-166, том 1).

За МД 23UA205140012586U2 від 16.02.2023 - товар на 3 товарні позиції:

«Морський червоний окунь (Sebastes Mentella) 200-300 гр., без голови, патраний, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавались, без консервантів – 2160 кг.».

«Морський карась морожений (Spondyliosoma cantharus) цілий, з головами, не патраний, розмір 150+, не солений, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів - 120 кг. Морський карась морожений (Spondyliosoma cantharus) цілий з головами, не патраний, розмір 150+, не солений, без харчових добавок, приправ, та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів – 4840 кг. Морський карась морожений (Spondyliosoma cantharus) цілий з головами, не патраний, розмір 150+, не солений, без харчових добавок, приправ, та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів – 4560 кг. Морський карась морожений (Spondyliosoma cantharus) цілий з головами, не патраний, розмір 150+, не солений, без харчових добавок, приправ, та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів – 5460 кг».

«Морський карась морожений (Spondyliosoma cantharus) цілий з головами, не патраний, розмір 150+, не солений, без харчових добавок, приправ, та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавався, без консервантів – 2860 кг».

Митна вартість товару заявлена за основним методом з урахуванням умов поставки СРТ-Луцьк та становить 610505,03 грн (еквівалентно 15604,80 Євро (а.с.180 зворот-185, том 1).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її  обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: сертифікат якості від 08.02.2023; рахунок-фактуру № FV2023/01/00126 від 09.02.2023; автотранспортну накладну від 05.02.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат DE-HB-01-0630090 від 08.02.2023; сертифікат походження товарів № PL/MF/AT0080830 від 15.02.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника від 09.02.2023; зовнішньоекономічний контракт №07112022 від 07.11.2022;  договір про надання послуг митного брокера №73 від 09.12.2020;  інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів, іншими державними органами №9570738 від 16.02.2023; копію митної декларації країни відправлення №23PL301010E0190440 від 15.02.2023 (а.с.186-196, том 1).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронних повідомленнях декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар за попередню поставку; прайс-лист виробника товару для широкого кола осіб; проформу-інвойс; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на Європейському ринку; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

На електронні повідомлення митниці декларант позивача надав повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 10.02.2023 №10/02-2023-02, від 15.02.2023 №15/02-2023-01, від 17.02.2023 №17/02-2023-01 (а.с.136-138,166-168,197-198, том 1) та відомості із сайту Мінфін щодо конвертації, а також повідомив про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезених товарів (а.с.140 зворот, 168 зворот,199, том 1).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000046/2 від 13.02.2023 (а.с.126, том 1), №UA205140/2023/000053/2 від 16.02.2023 (а.с.151, том 1), №UA205140/2023/000057/1 від 17.02.2023 (а.с.182, том 1).

Як зазначено у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності.

Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000046/2 від 13.02.2023  (щодо МД 23UA205140010624U7 від 09.02.2023) зазначено наступне:

- в декларації країни відправлення №23LTLC0100EK0562C6 від 06.02.2023 числове значення вартості товару становить 8197,07 Євро, проте в інвойсі FV2023/01/00074 від 24.01.2023 вартість товару становить 8884.80 дол.США;

- згідно п. 4 контракту №07112022 від 07.11.2022 відправником товару може бути 3-тя

сторона. Відповідно до CMR б/н від 06.02.2023 відправником товару є POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща), проте місце загрузки – Клайпеда, Литва. В декларації країни відправлення №23LTLC0100EK0562C6 від 06.02.2023 відправником є UAB «VPA Logistics», Клайпеда;

- відповідно до п.1 Контракту: якщо інше не обговорено в проформі-інвойс або інвойсі, поставка товару здійснюється з наступних місць: з адреси холодильної камери (складів), з адреси виробників, або з адреси продавців. У випадку якщо холодильних камер (складів) декілька або якщо поставка товару буде здійснюватися не з вказаних місць, сторони в проформі-інвойс або інвойсі уточнюють адресу поставки. Проте в інвойсі не зазначено даних щодо місць відправки, а проформа-інвойс не подана до митного оформлення;

- відповідно до п.5 та п.6 контракту в проформі-інвойс обговорюються умови щодо оплати, згоди на поставку, умов поставки та ін.;

- прайс-лист товару б/н від 24.01.2023 є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку. Проте, прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товарів визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні – 1,20 дол. США/кг за МД №UA100120/2023/610416 від 23.01.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000053/2 від 16.02.2023  (щодо МД 23UA205140011859U4 від 14.02.2023) зазначено наступне:

- відповідно до п.6 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.11.2022 №07112022 оплата за товар повинна бути обумовлена в рахунках-фактурах, однак в рахунку-фактурі від 07.02.2023 №FV2023/02/00120 вищезазначена інформація відсутня;

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення від 07.02.2023 №23LTLC0100EK059CD8 становить 8095,77 Євро, що не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 07.02.2023 №FV2023/02/00120 – 8775 дол.США;

- згідно п.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) №07112022 від 07.11.2022 відправником товару може бути 3-тя сторона; в автотранспортній накладній від 07.02.2023 №б/н відправником товару є POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko (Польща), проте місце загрузки зазначено Клайпеда, Литва;

- для оплати за товар надані продавцем банківські реквізити, зазначені в рахунку- фактурі від 07.02.2023 №FV2023/02/00120 та контракті від 25.07.2022 №25072022, містять різні розрахункові рахунки.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товарів визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні – 1,20 дол. США/кг за МД №UA100120/2023/610416 від 23.01.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000057/1 від 17.02.2023 (щодо МД 23UA205140012586U2 від 16.02.2023) зазначено наступне:

- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E0190440 від 15.02.2023 – 73014 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку –фактурі від 09.02.2023 № FV2023/02/00126 – 15604,80 Євро;

- згідно п. 6 контракту №07112022 від 07.11.2022 оплата здійснюється на умовах,   вказаних в інвойсах і може включати передоплату, оплату по факту та/або з відстрочкою платежу, однак в рахунку–фактурі від 09.02.2023 №FV2023/02/00126 відсутня інформація щодо форм оплати, лише вказаний спосіб оплати-переказ;

- прайс-лист від 09.02.2023 містить інформацію від відправника, інформацію від виробника товару декларантом не надано.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу за митною декларацією від 03.01.2023 №UA205140/2023/000369 на рівні: Товар 1 - 2,1581 дол. США/кг; Товар 2 - 1,45 дол. США/кг; Товар 3 - 1,45 дол. США/кг з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД №23UA205140011857U6 від 15.02.2023, №23UA205140012496U0 від 16.02.2023, №23UA205140013185U8 від 18.02.2023 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України (а.с.142,173,201 зворот-203, том 1).

Позивач, не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема:

За МД 23UA205140010624U7 від 09.02.2023 декларантом позивача було подано: зовнішньоекономічний контракт №07112022 від 07.11.2022, який містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 24.01.2023 де вказано ціну за кілограм 0,48 дол. США; рахунок-фактуру (інвойс) №FV2023/01/00074 від 24.01.2023, який визначає вартість товару 8884,80 дол. США (а.с.128-131, том 1).

За МД 23UA205140011859U4 від 14.02.2023 декларантом позивача було подано: зовнішньоекономічний контракт №07112022 від 07.11.2022, який містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; прайс-лист виробника товару від 07.02.2023 де вказано ціну за кілограм 0,45 дол. США; рахунок-фактуру FV2023/01/00120 від 07.02.2023, який визначає вартість товару 8775,00 дол. США (а.с.154-158, том 1).

За МД 23UA205140012586U2 від 16.02.2023 декларантом позивача було подано: зовнішньоекономічний контракт №07112022 від 07.11.2022, який містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; прайс-лист виробника товару від 09.02.2023 де вказано ціну за кілограм 0,75 Євро та 1,03 Євро; рахунок-фактуру № FV2023/01/00126 від 09.02.2023, який визначає вартість товару, що підлягав коригуванню 15604,80 Євро (а.с.186-190, том 1).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів – це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.                 

Вказана в МД 23UA205140010624U7 від 09.02.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №FV2023/01/00074 від 24.01.2023 та становить 8884,80 дол. США; вказана в МД 23UA205140011859U4 від 14.02.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі)  FV2023/01/00120 від 07.02.2023 та становить 8775,00 дол. США; аналогічно вказана в МД 23UA205140012586U2 від 16.02.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) FV2023/01/00126 від 09.02.2023 та становить 15604,80 Євро.

В рахунках-фактурах (інвойсах) №FV2023/01/00074 від 24.01.2023, FV2023/01/00120 від 07.02.2023, FV2023/01/00126 від 09.02.2023 були визначені умови поставки товарів згідно з Правилами Інкотермс CPT UA Луцьк.

Оскільки доставка товару на умовах CPT UA Луцьк передбачає доставку продавцем товару за свій рахунок перевізнику або іншій особі та продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, тому до митного оформлення позивач не повинен був подавати документи, що підтверджують вартість транспортування чи страхування.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості відповідає тій, що зазначена в рахунках-фактурах (інвойсах). Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем  документи не містили.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки.

Щодо посилання митного органу  в спірних рішеннях на зазначення у експортних митних деклараціях №23LTLC0100EK0562C6 від 06.02.2023 числового значення митної вартості 8197,07 Євро, а в інвойсі №FV2023/01/00074 від 24.01.2023 – 8884,80 дол. США; №23 LTLC0100EK059CD8 від 07.02.2023 - 8095,77 Євро, а в рахунку-фактурі №FV2023/01/00120 від 07.02.2023 – 8775,00 дол. США; №23PL301010E0190440 від 15.02.2023 - 73014, а в рахунку-фактурі № FV2023/01/00126 від 09.02.2023 – 15604,8 Євро, суд зазначає, що в експортних митних деклараціях №23LTLC0100EK0562C6 від 06.02.2023, №23 LTLC0100EK059CD8 від 07.02.2023, №23PL301010E0190440 від 15.02.2023 вказана конвертована вартість у євро з врахуванням курсу валют, що існував на день заповнення експортних митних декларацій. На вимогу митниці щодо кожного з товарів долучались письмові пояснення, додатками до яких долучались витяги з проведеною конвертацією. З отриманої інформації щодо кожного з товарів прослідковується, що отриманий примірний конвертований показник кореспондується із вартістю ввезених товарів згідно рахунків-фактур. У кожному з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Волинська митниця зробила примітку, що зі сторони декларанта було долучено розрахунок конвертації. Окрім того, інші товаросупровідні документи підтверджують числовий показник митної вартості ввезених в адресу ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» товарів.

Суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Різниця статистичної вартості товару в експортній декларації обумовлена застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів. Тому розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою не може бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

У рішеннях про коригування митної вартості Волинська митниця стверджує, що положення п.6 зовнішньоекономічного контракту від 07.11.2022  №07112022 передбачають, що оплата за товар повинна бути обумовлена в рахунках-фактурах, однак, у рахунках-фактурах (№FV2023/01/00074 від 24.01.2023, №FV2023/01/00120 від 07.02.2023, FV2023/01/00126 від 09.02.2023) така інформація відсутня.

Однак, суд зауважує, що до кожної із поставок було долучено лист від компанії-експортера POL-EXPORT, про те, що ввезення товарів за рахунками-фактурами №FV2023/01/00074 від 24.01.2023, №FV2023/01/00120 від 07.02.2023, FV2023/01/00126 від 09.02.2023 відбувалось на підставі контракту від 07.11.2022  №07112022 та за умовами післяоплати. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень митного органу з приводу обов`язкового подання платіжних документів до митного оформлення. Укладений між сторонами зовнішньоекономічний контракт №07112022 від 07.11.2022 передбачає можливість післяоплати, про що зазначено у розділі №6 контракту.

Крім того, у розділі №4 контракту №07112022 від 07.11.2022 вказано, що вантажовідправником товарів може бути третя сторона, а  тому наявність в експортних митних деклараціях інформації про компанію UAB “VPA LOGISTICS” з приміткою «Siuntejas/вантажовідправник» узгоджується із укладеним контрактом №07112022 від 07.11.2022. Товари відвантажувалися з Клайпеди (Литва). Компанія-експортер вправі відвантажувати товари зі своїх складів, орендованих морозильних камер, котрі знаходяться не тільки на території Польської Республіки, а й в інших країнах Європейського Союзу. Надання будь-яких договорів на право користування експортером холодильними камерами на території країн Європейського Союзу чинним законодавством України не передбачено, і така інформація ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості товарів. Окрім того, умови доставки, що використовуються передбачають, що вартість доставки включається безпосередньо до митної вартості товарів, тому окремо позивачем не сплачується.

З приводу сумнівів митного органу щодо долученого прайс-листа, виданого експортером, а не виробником товару, суд зазначає, що відображена у прайс-листі вартість товарів, у повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунку-фактурі. В той же час, відповідачем не наведено аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару.

Так, до митного оформлення щодо кожної поставки надавався документ з назвою “прейскурант (прайс-лист)”. Подані прейскуранти (прайс-листи) оформлені на фірмовому бланку в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за один кілограм) товару. Прайс-листи оформлені для широкого кола осіб, адже не містять конкретного адресата, усі подані прейскуранти (прайс-листи) скріплені печатками та підписами посадових осіб компанії.

З огляду на вище викладене, сам лише факт надання позивачем прайс-листа, виданого експортером, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів.

Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунки-фактури (інвойс).

З урахуванням наведеного, висновок у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може бути підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000046/2 від 13.02.2023, №UA205140/2023/000053/2 від 16.02.2023 та №UA205140/2023/000057/1 від 17.02.2023 є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень належить задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4713,82 грн, сплачений згідно платіжної інструкції від 20.03.2023 №491 (а.с.13).

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17000,00 грн. суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із договору про надання правової допомоги від 01.02.2023 №53-ЮП (а.с.30-32), попереднього (орієнтовного) розрахунку від 17.03.2023 №17/03-01 (а.с.34), рахунку-фактури від 14.03.2023 №381 (а.с.33), акта приймання-передачі наданих послуг  №381 (а.с.33 зворот), Адвокатським бюро “Крючкова” для ТзОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” були надані адвокатські послуги на загальну суму 17000,00 грн, що складаються з: ознайомлення представника позивача із процесуальними правами та обов`язками – 30 хв.; ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000046/2 від 13.02.2023, №UA205140/2023/000053/2 від 16.02.2023 та №UA205140/2023/000057/1 від 17.02.2023 та іншими товаросупровідними документами - 1,5 год; подання письмових пояснень на вимогу митного органу – 1 год.; пошук інформації щодо контрагента в мережі інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції - 1 год; юридичний прогноз справи – 1,5 год.; складення стратегії представництва у суді - 1 год; вивчення судової практики з відповідних правовідносин - 2 год; складання та подання позовної заяви – 3 год.

Представник відповідача заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи про їх неспівмірність із складністю справи.

В той же час, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості, які складено за наслідками митного декларування подібних партій товарів; спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню адвокатом, не передбачають. При цьому такі послуги, як ознайомлення адвоката із процесуальними правами та обов`язками, ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000046/2 від 13.02.2023, №UA205140/2023/000053/2 від 16.02.2023, №UA205140/2023/000057/1 від 17.02.2023 та іншими товаросупровідними документами, подання письмових пояснень на вимогу митного органу, пошук інформації щодо контрагента в мережі інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції, вивчення судової практики з відповідних правовідносин охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи викладені відповідачем заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу  повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000046/2 від 13.02.2023, №UA205140/2023/000053/2 від 16.02.2023 та №UA205140/2023/000057/1 від 17.02.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” судовий збір у розмірі 4713,82 грн (чотири тисячі сімсот тринадцять гривень 82 копійки) та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, 1, код ЄДРПОУ 44359373).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя                                                                                             Т.М. Димарчук