Справа № 147/1182/23

Провадження № 3/147/641/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року смт Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, українця, громадянина України,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2023 року до Тростянецького районного суду Вінницької області, після доопрацювання, надійшла спрва про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за статтею 184 КУпАП.

Згідно з протоколом серії ВАВ №481288 від 21.08.2023, 19 серпня 2023 року о 20 годині 50 хв. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 ухилився від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , залишив своїх дітей без нагляду самих, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Розгляд справи призначено на 10 год 30 хв 10.11.2023.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Враховуючи, що заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, а також положення ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової участі під час розгляду справи особи, яка притягується до відповідальності за ст.184 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в: 1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1); 2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2); 3) вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав, обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

В пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.

Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відтак, батьки неповнолітнього можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, лише за умови їх винної поведінки та свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що 19 серпня 2023 року о 20 год. 50 хв. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 ухилився від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , залишив своїх дітей без нагляду самих.

Натомість, суду не надано жодних доказів, що ОСОБА_1 є батьком або ж особою, яка замінює батька дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 .

Постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 серпня 2023 року постановлено матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - повернути до ВП №2 Гайсинського РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області для доопрацювання та належного оформлення, зокрема з тих підстав, що до справи додано копії свідоцтв про народження ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , батьками, яких записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зі змісту свідоцтва про народження ОСОБА_5 , випливає, що її батьками записані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , і тільки зі свідоцтва про народження ОСОБА_11 випливає, що її батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

На виконання вимог постанови суду від 29.08.2023, працівником ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області надано довідку Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №381 від 13.09.2023 зі змісту якої випливає, що до складу сім`ї ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1, входять співмешканка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5, дочка співмешканки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6, дочка співмешканки - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2, син співмешканки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син співмешканки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12).

Наведені обставини свідчать про те, що до справи не надано доказів того, що громадянин ОСОБА_1 є батьком, або особою, яка його замінює, дітей про яких йдеться в протоколі, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Окрім того, з довідки про склад сім`ї випливає, що у неповнолітніх дітей є матір ОСОБА_8 , суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 допустив порушення залишивши дітей без нагляду.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

За змістом статтей 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно із п.1 ч. 1ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, в зв`язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати ст.247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.33, ч. 1 ст.184 КУпАП, статтями 248, 251, 252, 268, 280, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з часу її винесення у порядку передбаченому статтями 287 - 289 КУпАП.

Суддя О. Г. Борейко