ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.11 Справа № 8/60-1146
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Дубник О.П.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянув апеляційну скаргу Управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради від 29.09.2010р. № 2163
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2010р. (повне рішення складене 20.09.2010р.)
у справі № 8/60-1146
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго” (Тернопільський міський район електричних мереж), м. Тернопіль
до відповідачаУправління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради, м. Тернопіль
про стягнення 59516,78 грн.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2 - юрисконсульт;
від відповідача - не з’явився.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2010р. у справі № 8/60-1146 позов задоволено. З Управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради на користь Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго” в особі Тернопільського міського району електричних мереж стягнуто 59 516,78 грн. витрат за надані пільги по оплаті за електроенергію на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, 595,17 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, зокрема, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання (ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"), відтак, доводи відповідача про те, що обсяг спожитої електроенергії, на який надається 50% знижка в оплаті, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. № 879 повинен бути обмежений нормами, є безпідставними.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2010р. у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої доводи тим, зокрема, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України ''Про міліцію". Вказаним Законом передбачено, що пільги з оплати житлово-комунальних послуг надаються працівникам міліції, звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років, в межах норм, встановлених законодавством. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 Управління праці та соціального захисту населення, як головні розпорядники коштів місцевих бюджетів, ведуть облік осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, і здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих пільговим категоріям громадян. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 року №879 встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Вказана постанова не передбачає виключень щодо категорій пільговиків.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване судове рішення у даній справі залишити без змін з підстав, викладених у ньому.
У судовому засіданні представник позивача підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник скаржника у засідання апеляційного господарського суду не з’явився, скаржник подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено наступне.
Відкрите акціонерне товариство “Тернопільобленерго” в особі Тернопільського міського району електричних мереж звернулось до суду з позовом про стягнення з Управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради 59 516 грн.78 коп. у відшкодування витрат внаслідок постачання електричної енергії пільговій категорії споживачів.
ОСОБА_3 відшкодування суми витрат, які виникли внаслідок постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, визначено Бюджетним кодексом України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 (далі - Положення) та ОСОБА_3 фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 (далі - ОСОБА_3).
Відповідно до Бюджетного кодексу України під субвенціями слід розуміти міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції (пункт 37 частини 1 статті 2). У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам: 1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення; 2) субвенція на здійснення програм соціального захисту; 3) субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою; 4) субвенція на виконання інвестиційних проектів; 5) інші субвенції (частина 1 статті 97).
Згідно зі ст. 46 Бюджетного кодексу України якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету України відповідно до цієї статті Кодексу з наступними обмеженнями, зокрема, витрати Державного бюджету України можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України.
Статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та ст.38 Закону "Про Державний бюджет України на 2010 рік" передбачено, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються житлові субсидії населенню та пільги, зокрема, звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки України, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони.
Забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно з законами України (пільговики), здійснюється за допомогою Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням правил вищевказаного Положення (п.п.10,11 Положення) та п.23 ОСОБА_3 підтвердження заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 191 від 22.02.2006 р., подавав до уповноваженого органу (відповідача) по два примірники актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між Тернопільським міським РЕМ та головним розпорядником коштів місцевого бюджету за кожний місяць про наявність та розмір заборгованості з пільг, наданих звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років працівниками міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст.102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" п.4 ч.1 ст. 89 цього Кодексу, а саме: видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, державні програми соціального захисту, пільги ветеранам війни і праці, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 затверджено ОСОБА_3 фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
ОСОБА_3 визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, в тому числі надання пільг працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, звільненим із служби за віком, хворобою або вислугою років, шляхом надання субсидій населенню на оплату, зокрема, електроенергії за рахунок субвенцій з державного бюджету (п.1 ОСОБА_3).
У відповідності до пункту 3 ОСОБА_3 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
В силу п. 2 ОСОБА_3, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів за видами пільг, в тому числі, звільненим із служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.
Правові ж засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Відповідно до ст. 19 вказаного Закону державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Враховуючи те, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання (ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"), то доводи скаржника про те, що обсяг спожитої електроенергії, на який надається 50% знижка в оплаті, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. № 879 повинен бути обмежений нормами, є безпідставними.
Крім того, згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. № 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати", на яку скаржник покликається як на підставу своїх вимог, саме Державному комітету по житлово-комунальному господарству, Міністерству палива та енергетики надано право давати в межах своєї компетенції роз'яснення щодо реалізації пільг на житлово-комунальні послуги.
Згідно роз'яснення Департаменту електроенергетики Міністерства палива та енергетики України (лист №32-01/6-2934 від 17.12.2009 р.), Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. № 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" (із змінами і доповненнями) є підзаконним нормативно-правовим актом, нею керуються відповідні органи, установи та організації у разі, коли на це є пряме посилання в відповідних законах України, відповідно до яких споживачам надаються пільги на користування житлово-комунальними послугами.
Окрім того, зазначено, що працівникам міліції, звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років згідно з чинним законодавством надається 50% знижка по оплаті за всю спожиту електроенергію за місяць.
Відтак, обсяг пільгового споживання житлово-комунальних послуг для працівників міліції та пенсіонерів МВС, осіб начальницького складу податкової міліції, осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років, після 22.05.2008 р. не обмежується нормами користування, встановленими Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. № 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати".
За таких обставин, доводи скаржника про безпідставність стягнення з його рахунку коштів у відшкодування витрат внаслідок постачання електричної енергії пільговій категорії споживачів, є безпідставними, оскільки спростовуються вищенаведеним.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували безпідставність заявленого позову.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.09.2010р. у справі № 8/60-1146 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Головуючий суддя Процик Т.С.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Скрипчук О.С.