ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

07.07.11                                                                                           Справа № 2/4

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                             Процика Т.С.

суддів                                                                                Дубник О.П

                                                                                ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Юрчук О.В.

розглянув           у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максавто»від 31.05.2011р.

на ухвалу          Господарського суду Закарпатської області від 27.05.2011р.

у справі           № 2/4

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатської фірми по оптовій і роздрібній торгівлі «Укрторгбудматеріали»м. Ужгород

до відповідача 1          Товариства з обмеженою відповідальністю «Максавто»м. Ужгород

до відповідача 2          Ужгородської міської ради м. Ужгород

до відповідача 3          Виконавчого комітету Ужгородської міської ради м. Ужгород

до відповідача 4          Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради м. Ужгород

до відповідача 5          Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»м. Ужгород

про           визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння

за участю представників:          

від позивача          - не з’явився;

від відповідача 1          - не з’явився;

від відповідача 2          - не з’явився;

від відповідача 3          - не з’явився;

від відповідача 4          - не з’явився;

від відповідача 5          - не з’явився;

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.05.2011р. виправлено допущену в наказі Господарського суду Закарпатської області від 12.05.2011р. № 2/4 помилку; ухвалено: в наказі Господарського суду Закарпатської області зазначити код ЄДРПОУ товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатська фірма по оптовій і роздрібній торгівлі «Укрторгбудматеріали», м. Ужгород №06468713, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Електрозаводська, 35; код ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю «Максавто», м. Ужгород №20466315, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Електрозаводська, 5; дану ухвалу вважати невід’ємною частиною наказу Господарського суду Закарпатської області від 12.05.2011р. № 2/4; видати наказ з врахуванням виправлення помилки.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована ч.2 ст.117 ГПК України, а також тим зокрема, що вказане виправлення жодним чином не змінює змісту наказу та обов’язку боржника, який встановлено рішенням суду від 03.09.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2011р., тому суд першої інстанції вважав за необхідне, заяву позивача задоволити повністю та виправити помилку, допущену в наказі суду від 12.05.2011р. в частині кодів ЄДРПОУ стягувача та боржника, і їх місцезнаходження.

30.05.2011р. місцевим господарським судом видано наказ із вказанням кодів ЄДРПОУ стягувача та боржника і їх місцезнаходження.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТзОВ «Максавто», відповідач 1 у справі, оскаржив її в апеляційному порядку та просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27 травня 2011 року як незаконну, постановлену передчасно. Зокрема скаржник зазначив, що за відсутності матеріалів справи суд не мав можливості оформити та видати судовий наказ у відповідності до вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду зокрема про внесення виправлень до наказу.

Відповідно до ч.3 ст.106 ГПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, передбачені пунктами 1, 5, 10-21 частини першої цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.09.2010р. у справі № 2/4 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатська фірма по оптовій і роздрібній торгівлі «Укрторгбудматеріали», м. Ужгород, задоволено частково, в тому числі задоволено вимогу про витребування з чужого незаконного володіння приміщення в м. Ужгороді по вул. Електрозаводській, 35, літ. літ. «Т», «Ф», «У»(вони же літ. літ. «А», «Б», «В», «Е»по вул. Електрозаводській, 5), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Закарпатська фірма по оптовій і роздрібній торгівлі «Укрторгбудматеріали»та усунути перешкоди у користуванні товариством своєю власністю, зобов'язавши TOB «Максавто» звільнити зазначені приміщення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2011р. рішення суду у цій справі скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2011р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2011р. скасовано, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.09.2010р. у справі № 2/4 залишено в силі.

На виконання рішення суду від 03.09.2010р. судом, за клопотанням позивача, 12.05.2011р. було видано наказ про витребування з чужого незаконного володіння приміщення в м. Ужгороді по вул. Електрозаводській, 35, літ.літ. », «Т», «Ф», «У»(вони же літ. літ. «А», «Б», «В», «Е» по вул. Електрозаводській, 5), що належать TOB ЗФ по оптовій і роздрібній торгівлі «Укрторгбудматеріали» та усунення перешкоди у користуванні товариством своєю власністю, зобов'язавши TOB «Максавто»звільнити зазначені приміщення.

Позивач у справі звернувся до Господарського суду Закарпатської області з заявою від 16.05.2011р., в якій заявив клопотання про виправлення помилки в наказі від 12.05.2011р. у справі №2/4 в межах приписів статті 117 Господарського процесуального кодексу України.

Вказує, що при видачі наказу, суд допустився в ньому механічної помилки та не зазначив код ЄДРПОУ стягувача та боржника, їх місцезнаходження, що не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені крім інших реквізитів, такі як найменування, місцезнаходження стягувача і боржника, а також їхні ідентифікаційні коди, а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (виконавчого документа).

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) чітко встановлено обов'язковість виконання судових рішень, зокрема вказано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішення Господарського суду від 03.09.2010р. у справі № 2/4 набрало законної сили датою 30.03.2011р., на виконання якого видано виконавчий документ від 12.05.2011р.

Відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

За змістом статей 116 і 117 Господарського процесуального кодексу України видавати накази мають право виключно місцеві господарські суди після вирішення ними спорів у першій інстанції. У разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду за результатами його перегляду в апеляційному або у касаційному порядку апеляційна чи касаційна інстанція у резолютивній частині своєї постанови має зобов'язати господарський суд першої інстанції видати відповідний наказ (Роз'ясненні Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Вказане вище виправлення жодним чином не змінює змісту наказу та обов’язку боржника, який встановлено рішенням суду від 03.09.2010р. у цій справі та постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2011р., отже, місцевий господарський суд правомірно задоволив заяву позивача та ухвалив виправити помилку, допущену в наказі суду від 12.05.2011р. в частині кодів ЄДРПОУ стягувача та боржника, і їх місцезнаходження.

З огляду на викладене безпідставними є посилання скаржника на те зокрема, що помилковим та передчасним є видача місцевим господарським судом наказу, оскільки товариством подано заяву до Верховного Суду України про перегляд постанови ВГСУ від 30.03.2011р., а також подано заяву про зупинення виконання оскаржуваного рішення. Також безпідставним є посилання скаржника на те, що у господарського суду відсутні матеріали справи, що також унеможливлює вирішення клопотання заявника, оскільки виправлення у наказі жодним чином не змінює змісту наказу та обов’язку боржника, який встановлено рішенням суду від 03.09.2010р. у цій справі та постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2011р.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з ухвалою місцевого господарського суду, оскільки позивач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі та обґрунтовували неправомірність та безпідставність ухвали суду першої інстанції.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В :

          Залишити без змін ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.05.2011р. у справі № 2/4, а апеляційну скаргу ТзОВ «Максавто»- без задоволення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.