ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" травня 2009 р. Справа № 07/990
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Престиж”
до приватного підприємства “Бізнес-Гранд”
про стягнення 791090 грн. 28коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: Лежньова І.С. - за довіреністю від 26.01.2009р.;
від відповідача: Брайон В.О. –за довіреністю від 18.03.2009р.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 791090грн. 28коп., у тому числі: 769940грн. 12коп. основного боргу за продані кондитерську вироби, 11549грн. 11коп. боргу, нарахованого внаслідок застосування встановленого індексу інфляції за лютий 2009р., 1066грн. 77коп. процентів річних та 8534грн. 28коп. пені за прострочення виконання грошових зобов’язань.
В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором купівлі - продажу від 18.01.2008р. №69/08 щодо оплати проданих йому позивачем кондитерських виробів.
У засіданні суду представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав.
Відповідач проти позову заперечив. За його твердженням він вчасно виконує зобов’язання перед позивачем за договором купівлі - продажу від 18.01.2008р. №69/08.
Також відповідач зазначив, що за його обліковими даними сума його заборгованості перед позивачем за договором купівлі - продажу від 18.01.2008р. №69/08 станом на 15.05.2009р. становить 577551грн. 15коп. При цьому відповідач заперечив одержання ним товарів за товарно-транспортними накладними від 27.02.2009р. №РНк-м07260 на суму 121411грн. 87коп. та №РНк-с13553 на суму 69896грн. 38коп. і вказав на часткове погашення ним боргу перед позивачем за платіжним дорученням від 24.02.2009р. №589 на суму 70000грн. і від 25.02.2009р. №619 на суму 114498грн. 64коп.
У засіданні суду представник відповідача підтримав заперечення проти позову.
З 15 травня по 18 травня 2009р. у засіданні суду оголошувалась перерва.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, господарський суд встановив наступне.
18 січня 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Престиж”, як продавець, і приватне підприємство “Бізнес-Гранд”, як покупець, уклали договір купівлі –продажу №69/08. За цим договором товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Престиж” зобов‘язалося передати у власність приватному підприємству “Бізнес-Гранд” кондитерські вироби виробництва АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” і ЗАТ “Кондитерська фабрика “Харківчанка” в асортименті та за цінами, встановленими продавцем у затвердженому ним прейскуранті цін.
У свою чергу приватне підприємство “Бізнес-Гранд” зобов’язалось прийняти і оплатити кондитерські вироби.
Пунктом 4.10 договору купівлі - продажу від 18.01.2008р. №69/08 його сторони передбачили, що право власності на поставлену продукцію, а також пов’язані з ним ризики втрати і псування продукції переходять від продавця до покупця з моменту доставки продукції. Продукція вважається доставленою продавцем і прийнятою покупцем по кількості при виконанні, зокрема, таких умов:
4.10.1. У випадку здійснення поставки транспортом продавця (СРТ) склад покупця) з моменту прийняття продукції на складі покупця: після звірки фактично поставленої кількості продукції по кожній позиції з позиціями, вказаними в належним чином оформлених товарно-транспортних документах і довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей, підпису уповноваженого представника покупця у видатковій товарно-транспортній накладній з відтиском штампа (печатки) покупця, зазначення дати і часу прибуття транспортного засобу під розвантаження, дати та часу закінчення розвантаження і зазначення прізвища імені та по батькові, посадового становища особи, відповідальної за приймання продукції у покупця.
Згідно з п. 7.11 договору купівлі - продажу від 18.01.2008р. №69/08 покупець зобов’язався оплачувати поставлену продавцем продукцію протягом 21 календарного дня з моменту їх отримання. При цьому покупець зобов’язався у платіжних дорученнях на оплату товару вказувати номер і дату товарно-транспортної накладної продавця, за якою здійснюється платіж, а також номер і дату цього договору. Платіж вважається здійсненим, а оплата проведеною з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в установі банку.
Пунктами 11.4, 11.5 договору купівлі - продажу від 18.01.2008р. №69/08 встановлено, що у разі порушення строків оплати продукції покупець сплачує продавцю основний борг з урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочення, пеню від суми основного боргу за кожний день прострочення, 3 % річних від простроченої суми, а також відшкодовує збитки. Пеня сплачується в таких розмірах:
за прострочення не більше 10 днів –подвійна ставка Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення;
за прострочення від 10 до 20 днів –0,5 % від суми боргу за кожний день прострочення;
за прострочення понад 20 днів –1% від суми боргу за кожний день прострочення. У разі прострочення оплати продукції понад 20 календарних днів покупець крім пені у безспірному порядку сплачує суму заборгованості і 30 % річних за увесь період порушення грошових зобов’язань.
У п. 13.1 договору купівлі - продажу від 18.01.2008р. №69/08 його сторони визначили, що цей договір вступає у силу з 01.02.2008р. і діє один календарний рік.
Додатковою угодою від 01.02.2009р. сторони продовжили дію договору купівлі - продажу від 18.01.2008р. №69/08 до 01.02.2010р.
За товарно-транспортними накладними від 29.01.2009р. №РНк-с13296, №РНк-с13297, від 06.02.2009р. №РНб-м07845, від 13.02.2009р. №РНб-м07863, №РНк-с13428, від 20.02.2009р. №РНк-м07236 і №РНк-с13491 товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Престиж” автомобільним транспортом автоперевізника –товариства з обмеженою відповідальністю “Транссервіс” поставило приватному підприємству “Бізнес-Гранд” кондитерські вироби в асортименті на загальну суму 618361грн. 22коп.
Відповідач у судовому засіданні визнав факт отримання ним за вказаними вище товарно-транспортними накладними кондитерських виробів у асортименті на загальну суму 618361грн. 22коп.
Також позивач надав суду товарно-транспортні накладні від 27.02.2009р. №РНк-м07260 та №РНк-с13553 на підтвердження передачі ним відповідачу через автоперевізника - товариство з обмеженою відповідальністю “Транссервіс” кондитерських виробів у асортименті на суму 191308грн. 25коп.
З оглянутих у судовому засіданні оригіналів товарно-транспортних накладних від 27.02.2009р. №РНк-м07260 та №РНк-с13553 вбачається, що на них є підпис від імені покупця, датований другим березнем 2009р. із зазначенням прізвища особи, що підписалася –Турик, а також відтиск штампу складу бакалії приватного підприємства “Бізнес-Гранд”.
Довіреності приватного підприємства “Бізнес-Гранд” на особу, яка від його імені отримувала кондитерські вироби за товарно-транспортними накладними від 27.02.2009р. №РНк-м07260 та №РНк-с13553 відсутні. Інших доказів, які б підтверджували факт передачі відповідачу товарів за цими двома товарно-транспортними, позивач не назвав і суду не надав.
За платіжними дорученням від 24.02.2009р. №589 і від 25.02.2009р. №619 приватне підприємство “Бізнес-Гранд” перерахувало на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Престиж” в установі банку відповідно 70000грн. та 114498грн. 64коп. як плату за кондитерські вироби згідно з договором від 10.01.2008р. №69/08 без зазначення товарно-транспортних накладних, за якими здійснювалися платежі.
70000грн., перерахованих за платіжним дорученням від 24.02.2009р. №589, і 74769грн. 29коп., перерахованих за платіжним дорученням від 25.02.2009р. №619, товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Престиж” зарахувало у погашення заборгованості за кондитерські вироби, поставлені за іншими товарно-транспортними накладними від 29.01.2009р. і лише 39729грн. 35коп., перерахованих за платіжним дорученням від 25.02.2009р. №619 –у погашення заборгованості за кондитерські вироби, поставлені за товарно-транспортною накладною від 29.01.2009р. №РНк-с13296.
Отже, сума заборгованості за кондитерські вироби, поставлені за товарно-транспортною накладною від 29.01.2009р. №РНк-с13296 становить 28091грн. 88коп. (67821грн. 23коп. –39729грн. 35коп.). Решту кондитерських виробів, поставлених товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Престиж” за видатковими накладними від 29.01.2009р. №РНк-с13297, від 06.02.2009р. №РНб-м07845, від 13.02.2009р. №РНб-м07863, №РНк-с13428, від 20.02.2009р. №РНк-м07236 і №РНк-с13491 та від 27.02.2009р. №РНк-м07260 та №РНк-с13553, приватне підприємство “Бізнес-Гранд” не оплатило.
За порушення встановленого п. 7.11 договору купівлі - продажу від 18.01.2008р. №69/08 строку оплати поставлених кондитерських виробів товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Престиж” нарахувало приватному підприємству “Бізнес-Гранд” станом на 25.03.2009р. - 11549грн. 11коп. боргу, внаслідок застосування встановленого індексу інфляції за лютий 2009р., три проценти річних у сумі 1066грн. 77коп. і 8534грн. 28коп. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку Україна.
При цьому товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Престиж” неправильно визначило дату початку прострочення в оплаті кондитерських виробів і відповідно кількість прострочених днів станом на 25.03.2008р. Визначаючи дату початку прострочення в оплаті кондитерських виробів, товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Престиж” в порушення п. 4.10 та п. 7.11 договору купівлі-продажу від 18.01.2008р. №69/08 виходило з дати передачі продукції продавцем перевізнику, а не з дати отримання продукції покупцем від перевізника.
Також товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Престиж” безпідставно застосувало встановлений індекс інфляції за лютий 2009р. до простроченої заборгованості, яка мала місце у березні 2009р.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У ч. 2 та 4 ст. 343 Господарського кодексу України говориться про те, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Платник зобов'язаний самостійно нараховувати пеню на прострочену суму платежу і давати банку доручення про її перерахування з наявних на рахунку платника коштів.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойку (штраф, пеню) визначає як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтями 1 і 3 Закону України від 22.11.1996р. №543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з пунктами 1 та 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 з урахуванням внесених до неї у подальшому змін і доповнень, ця Інструкція поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності. Сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.
За наявності заперечень відповідача про отримання ним продукції за товарно-транспортними накладними від 27.02.2009р. №РНк-м07260 та №РНк-с13553 на загальну суму 191308грн. 25коп. самі ці товарно-транспортні накладні без довіреності відповідача на особу, яка одержувала продукцію, необхідність якої (довіреності) передбачена п. 4.10.1 договору купівлі - продажу від 18.01.2008р. №69/08 та Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, не є достатніми доказами для підтвердження фактів передачі продукції саме покупцю, оскільки немає підстав вважати, що особа, яка отримала товар мала на це повноваження віл покупця.
Відтак позивач не доказав факти передачі відповідачу за товарно-транспортними накладними від 27.02.2009р. №РНк-м07260 та №РНк-с13553 кондитерських виробів на суму 191308грн. 25коп.
Відповідач у платіжних дорученнях від 24.02.2009р. №589 і від 25.02.2009р. №619 в порушення вимог п. 7.11 договору купівлі - продажу від 18.01.2008р. №69/08 не зазначив товарно-транспортні накладні, за якими здійснювалися платежі, тому позивач вправі був зарахувати ці платежі (їх частину) у погашення боргу за кондитерські вироби, який виник за іншими товарно-транспортними накладними, оформленими не пізніше ніж ті, щодо яких подано позов.
За визнаними відповідачем фактами отримання ним продукції за товарно-транспортними накладними від 29.01.2009р. №РНк-с13296, №РНк-с13297, від 06.02.2009р. №РНб-м07845, від 13.02.2009р. №РНб-м07863, №РНк-с13428, від 20.02.2009р. №РНк-м07236 і №РНк-с13491 на загальну суму 618361грн. 22коп. у відповідача є прострочене зобов’язання зі сплати позивачу боргу в сумі 578631грн. 87коп. (618361грн. 22коп. – 39729грн. 35коп.).
За прострочення оплати поставлених за товарно-транспортними накладними від 29.01.2009р. №РНк-с13296, №РНк-с13297, від 06.02.2009р. №РНб-м07845, від 13.02.2009р. №РНб-м07863, №РНк-с13428, від 20.02.2009р. №РНк-м07236 і №РНк-с13491 кондитерських виробів позивач має право на стягнення з відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних та пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Виходячи із розрахунку позивача, враховуючи допущені ним помилки у визначенні дати початку прострочення в оплаті кондитерських виробів та кількості днів прострочення і у застосуванні встановленого індексу інфляції за лютий 2009р., станом на 25.03.2009р.:
- сума пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на стягнення якої позивач має право, становить 6697грн. 44коп., у тому числі:
554грн. 14коп. за товарно-транспортною накладною від 29.01.2009р. №РНк-с13296 за 30 днів прострочення з 24.02.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 28091грн. 88коп.;
1439грн. 78коп. за товарно-транспортною накладною від 29.01.2009р. №РНк-с13297 за 30 днів прострочення з 24.02.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 72988грн. 84коп.;
1831грн. 53коп. за товарно-транспортною накладною від 06.02.2009р. №РНб-м07845 за 23 дні прострочення з 03.03.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 121106грн. 87коп.;
1116грн. 57коп. за товарно-транспортною накладною від 13.02.2009р. №РНб-м07863 за 16 днів прострочення з 10.03.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 106132грн. 43коп.;
626грн. 55коп. за товарно-транспортною накладною від 13.02.2009р. №РНк-с13428 за 16 днів прострочення з 10.03.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 59555грн. 04коп.;
635грн. 78коп. за товарно-транспортною накладною від 20.02.2009р. №РНк-м07236 за 9 днів прострочення з 17.03.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 107434грн. 27коп.;
493грн. 09коп. за товарно-транспортною накладною від 20.02.2009р. №РНк-с13491 за 9 днів прострочення з 17.03.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 83322грн. 54коп.;
- сума трьох процентів річних, на стягнення якої позивач має право, становить 837грн.18коп., у тому числі:
69грн. 27коп. за товарно-транспортною накладною від 29.01.2009р. №РНк-с13296 за 30 днів прострочення з 24.02.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 28091грн. 88коп.;
179грн. 97коп. за товарно-транспортною накладною від 29.01.2009р. №РНк-с13297 за 30 днів прострочення з 24.02.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 72988грн. 84коп.;
228грн. 94коп. за товарно-транспортною накладною від 06.02.2009р. №РНб-м07845 за 23 дні прострочення з 03.03.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 121106грн. 87коп.;
139грн. 57коп. за товарно-транспортною накладною від 13.02.2009р. №РНб-м07863 за 16 днів прострочення з 10.03.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 106132грн. 43коп.;
78грн. 32коп. за товарно-транспортною накладною від 13.02.2009р. №РНк-с13428 за 16 днів прострочення з 10.03.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 59555грн. 04коп.;
79грн. 47коп. за товарно-транспортною накладною від 20.02.2009р. №РНк-м07236 за 9 днів прострочення з 17.03.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 107434грн. 27коп.;
61грн. 64коп. за товарно-транспортною накладною від 20.02.2009р. №РНк-с13491 за 9 днів прострочення з 17.03.2009р. по 25.03.2009р. від суми боргу 83322грн. 54коп.;
- сума боргу, нарахованого внаслідок застосування встановленого індексу інфляції за лютий 2009р. у розмірі 101,5%, на стягнення якої позивач має право, становить 270грн. 76коп., у тому числі:
75грн. 25коп. за товарно-транспортною накладною від 29.01.2009р. №РНк-с13296 за 5 днів прострочення з 24.02.2009р. по 28.02.2009р. від суми боргу 28091грн. 88коп.;
195грн. 51коп. за товарно-транспортною накладною від 29.01.2009р. №РНк-с13297 за 5 днів прострочення з 24.02.2009р. по 28.02.2009р. від суми боргу 72988грн. 84коп..
За таких обставин позов підлягає задоволенню в частині стягнення 578631грн. 87коп. основного боргу, 270грн. 76коп. боргу, нарахованого внаслідок застосування встановленого індексу інфляції, 837грн.18коп. процентів річних та 6697грн. 44коп. пені.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача позивачу підлягають відшкодуванню витрат на сплату державного мита у сумі 5864грн. 37коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 87грн. 47коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства “Бізнес-Гранд”, ідентифікаційний код 22797750 (вул. Б. Хмельницького, буд. 55, м. Черкаси, 18015, поточний рахунок №26007895900810 в ЧОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 354013) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Престиж”, ідентифікаційний код 31690708 (вул. Лозівська, буд. 8, м. Харків, 61017, поточний рахунок №260090015472 у АКРБ “Регіон-банку”, м. Харків, МФО 351254) - 578631грн. 87коп. основного боргу, 270грн. 76коп. боргу, нарахованого внаслідок застосування встановленого індексу інфляції, 837грн.18коп. процентів річних, 6697грн. 44коп. пені, 5864грн. 37коп. витрат на сплату державного мита і 87грн. 47коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні решти позову відмовити.
Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ Дорошенко М.В.