Справа № 752/13716/23

Провадження № 1-кс/752/7554/23

У Х В А Л А

19.09.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023100040002269 від 22.06.2023 р.,

в с т а н о в и в:

ст.слідчий СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про продовження тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023100040002269 від 22.06.2023 р.

Клопотання обгрунтовано тим, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040002269 від 22.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.06.2023, приблизно о 23.50 год, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїми знайомими ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували на технічному балконі шостого поверху будинку АДРЕСА_1 .

В цей час, ОСОБА_5 , помітивши з балкону раніше незнайомих йому осіб, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які разом з дітьми проходили по тротуарній доріжці поруч з вищевказаним будинком, почав світити на них ліхтариком, у зв`язку з чим ОСОБА_9 зробив йому зауваження.

Не реагуючи на зауваження та продовжуючи світити ліхтариком в сторону ОСОБА_9 , ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали виражатися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_9 , в результаті чого

в них виникла обопільна словесна суперечка, під час розвитку якої

у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виник умисел на заподіяння ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень групою осіб.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , з відома та згоди ОСОБА_7 , з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , взяв молоток, який знаходився на технічному балконі 6-го поверху вищевказаного будинку, після чого разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вибігли на вулицю, де біля під`їзду вказаного будинку перебували ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Опинившись на асфальтованій доріжці, що знаходиться ліворуч

від під`їзду будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_7

та ОСОБА_5 , діючи спільно, групою осіб, маючи умисел на заподіяння ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підбігли до останнього, після чого ОСОБА_5 завдав кулаками правої та лівої руки не менше трьох ударів по обличчю та не менше двох ударів по тулубу ОСОБА_9 , а ОСОБА_12 завдав кулаками правої та лівої руки не менше трьох ударів по обличчю та не менше двох ударів тулубу. Продовживши свої противоправні дії, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 разом повалили ОСОБА_9 на заасфальтовану доріжку, після чого ОСОБА_7 кулаками правої та лівої руки наніс ОСОБА_9 не менше трьох ударів по голові та тулубу, а ОСОБА_5 наніс кулаками правої та лівої руки не менше двох ударів по голові та тулубу.

В подальшому, ОСОБА_5 , тримаючи у правій руці заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тяжких тілесних ушкоджень - молоток, діючи умисно, групою осіб, відповідно до спільного з ОСОБА_7 злочинного умислу, спрямованого на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_9

три потужні удари молотком по спині та один удар молотком в лобну ділянку обличчя, від яких останній втратив свідомість та внаслідок отриманих тілесних ушкоджень припинив опір.

В результаті вказаних спільних противоправних насильницьких

дій ОСОБА_7 та ОСОБА_5 спричинили потерпілому ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, пневмацефалії, перелому лобної кістки, лобних комірок, стінки лівої орбіти, забійної рани лобної долі.

22.06.2023 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КПК України.

23.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

24.06.2023 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, строком до 19.08.2023 включно.

14.08.2023 постановою першого заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 23.09.2023 включно.

15.08.2023 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, до 23.09.2023 включно.

29.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

15.08.2023 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду

м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено міру запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, у межах строку досудового розслідування, на 40 днів, по 23.09.2023 включно.

29.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

14.09.2023 до Голосіївського районного суду м. Києва подано клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, до п`яти місяців.

23.09.2023 спливає строк дії ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.08.2023 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак закінчити проведення досудового розслідування у вказаний строк неможливо у зв`язку з особливою складністю провадження, що обумовлена проведенням судово-медичних експертиз та судових молекулярно-генетичних експертиз.

Слідчий посилається на необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували раніше і не зменшились на даний час.

Прокурор в ході розгляду клопотання підтримав його, просив задовольнити, посилаючись на неможливість завершення досудового розслідування до закінчення строку дії запобіжного заходу, а також ризики, які продовжують існувати та відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.

Адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважав за можливе зміни запобіжний захід відносно його підзахисного на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав свого захисника.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040002269 від 22.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

22.06.2023 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КПК України.

23.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

24.06.2023 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, строком до 19.08.2023 включно.

14.08.2023 постановою першого заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 23.09.2023 включно.

15.08.2023 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, до 23.09.2023 включно.

29.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

15.08.2023 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду

м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено міру запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, у межах строку досудового розслідування, на 40 днів, по 23.09.2023 включно.

29.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

19.09.2023 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва строк досудового розслідування продовжено до п`яти місяців.

Слідчий у даному кримінальному провадженні звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно з ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В силу положень ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм і застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини.

Так у своїх рішеннях у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» Європейський суд зазначив, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.

Слідчий суддя не надає оцінку належності і допустимості даних доказів для підтвердження винності особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки зазначені обставини підлягають встановленню в ході судового розгляду кримінального провадження, а лише оцінює в даному випадку їх достатність для підтвердження того, що підозрюваний може бути причетний до вчинення злочину.

Як встановлено в ході розгляду клопотання продовження строку досудового розслідування викликано необхідністю проведення ряду слідчих дій, які неможливо завершити до закінчення строку дії раніше обраного запобіжного заходу, а саме: отримання висновків призначених судових експертиз.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При вирішенні клопотання щодо наявності підстава для продовження тримання підозрюваного під вартою крім наявності обгрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, слідчий суддя приймає до уваги обставини, що характеризують особу підозрюваного, який не мешкає за місцем реєстрації, не має сталих соціальних зв`язків, не має постійного доходу, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Також слідчий суддя приймає до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким.

Звертаючись до суду як на підставу для продовження тримання підозрюваного під вартою слідчий посилається на продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які існували на момент застосування даного виду запобіжного заходу, і не зменшились на час розгляду клопотання про продовження тримання під вартою, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування, можливий вплив на потерпілих та свідків, вчинення інших злочинів.

Відповідно до ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Органом досудового розслідування в ході розгляду клопотання доведено неможливість завершення досудового розслідування до закінчення строку дії запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, з огляду на обставини, що характеризують особу підозрюваного.

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підставі для продовження раніше обраного відносно підозрюваного запобіжного заходу.

На підставі положень ст.183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення застави.

Більш м`які запобіжні заходи, на думку слідчого судді, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, дієвість кримінального провадження та захистити суспільний інтерес.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 181, 182, 183, 193-196, 199, 369-372 КПК України,

у х в а л и в:

клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження тримання під вартою підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023100040002269 від 22.06.2023 р. задовольнити.

Продовжити тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого, на строк 60 днів, без визначення застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя