УХВАЛА

07 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 914/1231/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Чигрина Миколи Максимовича (далі - ФОП Чигрин М. М., скаржник)

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2023

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023

у справі №914/1231/23

за позовом Громадської спілки «Українська ліга авторських і суміжних прав»

до Фізичної особи-підприємця Чигрина Миколи Максимовича

про стягнення 25 557, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ФОП Чигрин М. М. 19.09.2023 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2023 у справі №914/1231/23 скасувати частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №914/1231/23 скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким заяву представника Громадської спілки «Українська ліга авторських і суміжних прав» (далі - ГС «УЛАСП») про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково та стягнути з ФОП Чигрина М. М. на користь ГС «УЛАСП» 1 291, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти заяви відмовити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №914/1231/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуюча, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.

Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2023 касаційну скаргу ФОП Чигрина М. М. на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №914/1231/23 залишено без руху, надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням норми права, яка невірно застосована, з обґрунтуванням та відповідну підставу (підстав) касаційного оскарження судового рішення, передбаченого конкретним пунктом/пунктами частини другої статті 287 цього Кодексу, з наведенням обґрунтування.

Вище вказана ухвала Верховного Суду від 29.09.2023 отримана представником ФОП Чигрина М. М. - адвокатом Фартушок Н. Б. 10.10.2023 що підтверджується копією конверта, з номером 0600226921009 відправлення, у якому було направлено зазначену ухвалу та роздруківкою з сайту «Укрпошта» де прослідковується дата її вручення, наданими скаржником, а, отже, останній день усунення недоліків касаційної скарги припадає на 20.10.2023.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29.09.2023 у справі №914/1231/23 ФОП Чигрин М. М. 16.10.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подав касаційну скаргу (нова редакція), зареєстровану канцелярією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду й передану судді-доповідачу - 19.10.2023.

З огляду на викладене скаржник подав матеріали усунених недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 29.09.2023 у справі №914/1231/23.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

З огляду на те, що додаткове судове рішення як похідне від первісного судового акта є його невід`ємною складовою, і інший порядок оскарження додаткового судового рішення ГПК України не визначений, касаційне оскарження додаткового рішення здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для основного рішення.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частина перша статті 17 ГПК України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, перелік випадків для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у зазначеній справі подано у 2023 році.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 648 гривні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі №914/1231/23 є стягнення 25 557, 00 грн основного боргу за договором №КБР-110/03/20-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.03.2020, а, отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 2 684, 00 = 268 400, 00 грн).

Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

Верховний Суд ураховує те, що ФОП Чигрин М. М. 19.09.2023 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2023 у справі №914/1231/23 скасувати частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №914/1231/23 скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким позов ГС «УЛАСП» до ФОП Чигрина М. М. про стягнення 25 557, 00 грн задовольнити частково та стягнути ФОП Чигрина М. М. на користь ГС «УЛАСП» 6 598, 94 грн основного боргу. В решті позову відмовити.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 21.09.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №914/1231/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуюча, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.

Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2023 касаційну скаргу ФОП Чигрина М. М. на рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №914/1231/23 залишено без руху.

Разом з тим у зазначеній вище ухвалі від 29.09.2023 у справі №914/1231/23 Суд зазначив, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи у контексті змісту оскаржуваних судових рішень зі справи та специфіку характеру даних правовідносин, які з огляду на об`єкти інтелектуальної власності та правове регулювання інтелектуальної власності, не є очевидно неприйнятними щодо наявності випадків передбаченого підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, на стадії вирішення питання наявності/відсутності випадків передбачених частиною третьою статті 287 ГПК України.

В ухвалі від 29.09.2023 за касаційною скаргою ФОП Чигрина М. М. на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №914/1231/23 Верховний Суд зазначив, що, оскільки скаржником у касаційній скарзі на судові акти (рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023) у справі №914/1231/23, обґрунтовано наявність випадків, передбаченого підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України і на стадії прийняття не є очевидно не прийнятними, зважаючи, що оскаржуване додаткове судове рішення з цієї справи як похідне від первісного судового акта є його невід`ємною складовою, відтак Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі в цій частині наведено випадки.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Так, підставами для подання касаційної скарги щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2023 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №914/1231/23, ФОП Чигрин М. М. зазначає, що вони (рішення) є похідними від рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2023 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №914/1231/23 які оскаржуються на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), оскільки питання наявності чи відсутності у організації, що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб`єктів суміжних прав у сфері, в якій її було акредитовано, права на збір і стягнення винагороди (роялті) в період втрати (припинення) акредитації такої організації у правозастосовчій практиці безпосередньо не розглядалося і не вирішувалося у постановах Верховного Суду, тоді як судами попередніх інстанцій неправильно застосовано частину п`яту статті 12 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» та не застосовано застосовані норми процесуального права частину четверту статті 75 ГПК України щодо обставин встановлених у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2023 у справі № 904/654/23, Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі №910/261/23, від 14.06.2023 у справі №925/32/23, від 14.02.2023 у справі №910/9688/22.

Скаржник вказує, що при ухваленні додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2023 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №914/1231/23, суди попередніх інстанцій врахували те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 20.06.2023 позов задоволено повністю та дійшли висновку, що оскільки позов задоволено повністю, то за змістом норм процесуального закону на відповідача належить покласти відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу у цій справі, а відтак, оскаржуваним додатковим рішенням від 04.07.2023, яке залишено без змін оскаржуваною постановою від 30.08.2023, витрати позивача у сумі 5 000, 00 грн на професійну правничу допомогу у цій справі стягнуто з відповідача на користь позивача. При цьому, як скаржник зазначає, відповідач повністю погоджується із оскаржуваним додатковим рішення в частині зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу у цій справі, а відтак, оскаржуване додаткове рішення не оскаржувалося в апеляційному порядку та не оскаржується відповідачем в касаційному порядку в частині зменшення за клопотанням відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у цій справі з огляду на неспівмірність розміру винагороди із часом, витраченим адвокатом позивача для підготовки позову, складністю справи та невідповідність витрат позивача фактично наданим послугам. Разом з тим, посилаючись на частину першу, пункт 1 частини третьої статті 123, частини першу, другу статті 126, частину четверту статті 129 ГПК України зазначає проте, що як ним зазначено у касаційній скарзі на рішення суду від 20.06.2023, таке підлягає скасуванню, а позов у цій справі підлягав задоволенню частково, а саме, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 6 598, 94 грн основного боргу, що становить 25,82 % від ціни позову, а від так, саме 25,82 % витрат позивача на професійну правничу допомогу у цій справі, що становлять 1 291, 00 грн (5000,00 / 100 * 25,82 = 1291,00 грн ) підлягали стягненню з відповідача.

З огляду на викладене вище, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга ФОП Чигрина М. М. подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та підстав наведених у касаційних скаргах на судові рішення.

Суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 29.09.2023 у справі №914/1231/23 усунуто недоліки касаційної скарги.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду.

Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження постанови, ураховуючи дату її прийняття у цій справі.

Зважаючи на зміст частини тринадцятої статті 8 та частини четвертої статті 301 ГПК України, перегляд оскаржених рішень має здійснюватися без повідомлення/виклику учасників справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №914/1231/23 за касаційною скаргою ФОП Чигрина М. М. на рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №914/1231/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу ФОП Чигрина М. М. на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, колегією суддів вирішено розглядати спільно з касаційною скаргою касаційною скаргою ФОП Чигрина М. М. на рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №914/1231/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Верховний Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 294, 301 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №914/1231/23 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Чигрина Миколи Максимовича на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №914/1231/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

2. Розглядати спільно касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чигрина Миколи Максимовича на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №914/1231/23 та касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чигрина Миколи Максимовича на рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №914/1231/23 .

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 24 листопада 2023 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Верховний Суд звертає увагу, що ураховуючи введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос