ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
про відкладення розгляду справи
06.12.10 Справа № 6/265/10
Суддя Місюра Л.С.
За позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного
комітету України м.Запоріжжя
До Вільнянської міської ради Запорізької області, м. Вільнянськ Запорізької
області
про зобов’язання виконати рішення № 53-рш від 11.08.2010 року
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 190 від 11.10.2010 р.
Від відповідача: не з’явився
Розглянувши матеріали справи за позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м.Запоріжжя до Вільнянської міської ради Запорізької області, м. Вільнянськ Запорізької області про зобов’язання виконати рішення № 53-рш від 11.08.2010 року, суддя
В С Т А Н О В И В:
Позивач просить зобов’язати відповідача виконати рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 53-рш від 11.08.2010 р. шляхом скасування рішення Вільнянської міської ради Запорізької області № 17 від 24 грудня 2009 р.
Відповідач, сповіщений про місце, день та час розгляду справи в порядку, передбаченому Господарським процесуальнім кодексом України (далі –ГПК України), в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, витребувані судом документи та письмові пояснення на позов суду не надав.
Клопотання про розгляд справи без його представника або про продовження процесуального строку відповідач не заявив.
Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового розгляду була отримана відповідачем 16.11.2010 року, про що свідчить його відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Як вбачається з обставин справи, відповідач не добросовісно користується належними йому процесуальними правами, а саме не з’являється в судове засідання на виклик суду, не надає витребувані судом документи та письмові пояснення, затягує розгляд справи не з поважних підстав.
Позивач надав суду письмові пояснення до позовної заяви про наступне: відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. Згідно ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України. Частина 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»вказує, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю. Господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, віднесені законодавчими актами до їх компетенції (п.3 ч.1 ст. 12 ГПК України). Питання, щодо права органів місцевого самоврядування скасовувати свої прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування, було предметом розгляду Конституційного суду України у справі №1-9/2009, за результатами розгляду цієї справи 16.04.2009 було прийняте рішення де вказано: В Конституції України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі України «Про місцеве самоврядуванн»визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення‚ представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев’ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26). В інших положеннях Закону також визначено право ради скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни, зокрема скасовувати дозволи на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення (пункт 36 частини першої статті 26), вносити зміни до місцевого бюджету (пункт 23 частини першої статті 26). Остання норма кореспондується з положенням частини сьомої статті 78 Бюджетного кодексу України, згідно з якою „рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу“. В інших законах України також передбачено право органів місцевого самоврядування скасовувати та змінювати свої рішення. Так, у Законі України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності“ органу місцевого самоврядування надано право за його ж ініціативою переглянути, зупинити дію та скасувати власний регуляторний акт (частини перша, друга статті 11). Аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов’язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб’єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Отже, Конституційний суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання (ст. 69 Закону України «Про Конституційний суд України»). Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб’єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України (п.4 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель (стаття 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».) Відповідно до ч.4 ст.14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має право розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами, приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій, а також здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції. Таким чином тервідділеням було прийняте рішення в межах повноважень та згідно чинного законодавства. Просить задовольнити позовні вимоги.
У зв’язку з неявкою відповідача та ненаданням сторонами документів, розгляд справи слід відкласти.
Керуючись ст. ст. 77, 86 ГПК України, суддя
У Х В А Л И В :
Розгляд справи відкласти до 16.12.2010 р. на 14 год. 10 хв.
Позивачу виконати всі дії та надати всі документи, витребувані ухвалою суду від 11.11.2010 р., належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних документів –надати для справи, оригінали –для огляду. Забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника.
Відповідачу виконати всі дії та надати всі документи, витребувані ухвалою суду від 11.11.2010 р., письмово пояснити суду причини невиконання ухвали суду від 11.11.2010р., у т.ч. причини неявки та непредставлення витребуваних судом документів, документи, які підтверджують причину неявки в судове засідання 06.12.2010р.; надати відзив, письмові пояснення на позов, в т.ч. в електронному варіанті - на диску або дискеті (при наявності можливості) з посиланням на конкретні норми чинного законодавства, надати суду всі документи на підтвердження ваших доводів; належним чином засвідчені читаємі копії витребуваних судом документів –надати для матеріалів справи, оригінали –суду для огляду. Забезпечити явку уповноваженого представника.
Витребувані судом документи надати до 14.12.2010 р.
Суд вважає за необхідне попередити сторін, що за невиконання вимог суду, у тому числі у випадку неявки представника, у відповідності з ст. 83 ГПК України, суд має право стягнути в доход Державного бюджету України із сторони, яка ухиляється від вчинення дій, покладених судом штраф у розмірі до 1 700 грн.
Суддя Л.С. Місюра