ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.05.10 № 23/22/08-АП-11/301/09-АП

суддя Гончаренко С.А.

14 год. 36 хв.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Пологівська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області (вул. Жовтнева, 9, м. Пологи, Запорізька область, 70600)

до відповідача: Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 (вул. Миру, буд. 88, с. Панфілівна, Чернігівський район, Запорізька область, 71244)

у присутності представників:

позивача: ОСОБА_2 –дов. № 5286/Б/10 від 21.08.209р.;

відповідача: не з’явився;

про: стягнення податкового боргу в сумі 13045,98 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Запорізької області надійшов адміністративний позов Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 податкової заборгованості по податку на додану вартість в сумі 13045,98 грн.

14.12.2007р. на підставі ст. ст. 104-107 і п. 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.2005р. № 2953-ІV) відкрито провадження в адміністративній справі і призначений судовий розгляд.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.01.2008р. провадження у справі № 23/22/08-АП зупинялось до набрання чинності рішенням у пов’язаній справі № 13/77/08-АП за позовом СПД ОСОБА_1 до Пологівської МДПІ Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001601702/0 від 06.07.2007р.

Ухвалою від 23.06.2009р. справа прийнята до провадження даним складом суду.

Постановою від 09.07.2008р. по адміністративній справі № 13/77/08-АП-3/252/08-АП-13/317/08-АП у задоволені позову СПД ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова від 09.07.2008р. по адміністративній справі № 13/77/08-АП-3/252/08-АП-13/317/08-АП залишена без змін, апеляційна скарга без задоволення.

З метою витребування додаткових доказів, що мають істотне значення для вирішення спору, всебічного та об’єктивного розгляду справи, а також для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з обставин, викладених в адміністративному позові, зокрема зазначив, що заборгованість виникла внаслідок неповної та несвоєчасної сплати податкових зобов’язань, визначених відповідачем у податкових розрахунках (деклараціях) за IV квартал 2006р. та визначених Пологівською МДПІ Запорізької області у податковому повідомленні-рішенні № 0001601702/0 від 06.07.2007р. на підставі акту перевірки та податкової декларації з податку на додану вартість. Крім цього на частину податкового боргу, не сплаченого своєчасно, нараховані санкції у вигляді пені.

Відповідач надав суду заяву, в якій повідомив про звернення до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №13/77/08-АП-3/252/08-АП-13/317/08-АП від 07.10.2009р. Вважає, що результати розгляду касаційної скарги можуть суттєво вплинути на вирішення даної справи, тому просить провадження у справі зупинити.

Заява відповідача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. В даному випадку такою справою є справа № 13/77/08-АП-3/252/08-АП-13/317/08-АП,

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення. Таким чином, у зв’язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги постанова Господарського суду Запорізької області у справі №13/77/08-АП-3/252/08-АП-13/317/08-АП набрала законної сили 07.10.2009р., тобто в момент оголошення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом своєї ухвали за наслідками перегляду справи.

Перелік випадків для зупинення провадження у справі (ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України) є вичерпаним і не містить у якості підстави звернення з касаційною скаргою. Більш за це, відповідачем не надано доказів про порушення касаційного провадження –ухвали Вищого адміністративного суду України.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини:

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 код НОМЕР_1, зареєстрований як приватний підприємець Чернігівською районною державною адміністрацією 02.04.2001р.

Станом на час вирішення спору згідно особового рахунку за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість в сумі 13045,98 грн. в тому числі: 10874,78 грн. за основним платежем та 2171,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказана заборгованість виникла у ПП ОСОБА_1 у зв’язку з тим, що відповідачем не повністю та несвоєчасно була сплачена сума податкових зобов’язань, визначених ним у податкових розрахунках (деклараціях) за ІV квартал 2006 року та визначені Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцією у Запорізькій області у податковому повідомленні-рішенні від 06.07.2007р. № 0001601702/0, прийнятому на підставі акту перевірки та податковій декларації з податку на додану вартість від 09.08.2007р.

Податкове повідомлення-рішення від 06.07.2007р. № 0001601702/0 було предметом розгляду в адміністративній справі №13/77/08-АП-3/252/08-АП-13/317/08-АП, його правомірність підтверджена постановою господарського суду Запорізької області від 09.07.2008р. та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2009р.

Податковим зобов’язанням та податковим боргом згідно пп. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 20.12.2000р. є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України ,,Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до абз. 2 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності –протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У зазначені строки податкове зобов’язання не сплачено, а тому у відповідності до пп. 5.4.1 цього Закону визнається сумою податкового боргу платника податків.

На частину податкового боргу, яка сплачена несвоєчасно була нарахована пеня відповідно до ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.. Відповідно до пп. 3.4 п. 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби затвердженої Наказом ДПА України від 11.06.2003 року № 290 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 27.06.2003 року за № 522/7843 нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожен календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

У зв’язку з заборгованістю ПП ОСОБА_1 Пологівською МДПІ було направлено відповідачу податкові вимоги №1/60 від 26.07.2007 року та №2/84 від 31.08.2007 року. Однак, відповідачем податкова заборгованість не була погашена, в порядку статті пп. 7.2.1 п. 7.2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. було винесено рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів № 20 від 05.10.2007р.

Відповідно до пункту 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підтверджуються зібраними в справі доказами, а адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 112, ч. 3, 158 - 163, п. 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.2005р. № 2953-ІV),-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (вул. Миру, буд. 88, с. Панфілівка, Чернігівський район, Запорізька область, 71244, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету Чернігівського району (р/р 31111029700316, банк ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677035, код платежу 14010100) 13045,98 грн. в рахунок погашення податкової заборгованості по податку на додану вартість.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя С.А. Гончаренко

В судовому засіданні 27.05.2010р. оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений і підписаний 01.06.2010р.