ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.02.10 № 11/226/08-АП

суддя Гончаренко С.А.

2 год. 20 хв.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя (вул. Брюлова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69068)

до відповідача: Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 (вул. Грязнова, буд. 88-А/14, м. Запоріжжя, 69068)

у присутності представників:

позивача: ОСОБА_2 –дов. № 7777 від 26.03.2008р.;

відповідача: ОСОБА_3 –дов. ВКО № 447308 від 14.05.2008р.

про: стягнення 1095809 грн. 46 коп., -

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду надійшла позовна заява ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 1095809,46 грн. податкового боргу.

28.03.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі і призначений судовий розгляд. Ухвалою від 19.05.2008р. за клопотанням відповідача провадження у справі зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 11/335/08-АП.

04.06.2009р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом прийнята постанова по справі № 11/335/08-АП. Після поновлення провадження у справі судовий розгляд продовжено, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Позивач наполягає на задоволенні адміністративного позову, при цьому зазначив, що податковий борг у відповідача виник внаслідок не сплати податкового зобов’язання по податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0002201702/0 від 30.10.2007р.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав, в судовому засіданні неодноразово заявляв клопотання про зупинення провадження у справі, при цьому підставою для зупинення зазначає оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2009р. у справі № 11/335/08-АП в касаційному порядку.

Господарський суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі виходячи з того, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, –до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Відповідно до п. 5 ст. 254 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Оскільки постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду проголошена 04.06.2009р., судове рішення у справі № 11/335/08-АП набрало законної сили також 04.06.2009р. В статті 156 КАС України серед підстав для зупинення провадження у справі відсутнє касаційне оскарження постанови апеляційної інстанції.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради за № 21030170000017263 від 12.12.2005р.

Податкова заборгованість з податку на додану вартість виникла в результаті виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість приватним підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.09.2004р. по 31.12.2005р.

За результатами перевірки складено акт №430/17-2/НОМЕР_1 від 17.09.2007р., яким встановлено завищення податкового кредиту, що призвело до заниження чистої суми зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 730835,30 грн. в порушення пп. 7.2.1, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97 від 03.04.1997р.

На підставі фактів зафіксованих у акті перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002201702/0 від 30.10.2007р., яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з ПДВ на суму 1096252,50 грн., в т.ч. основного платежу 730835,00 грн., штрафних санкцій - 365417,50 грн.

Вказане повідомлення-рішення було 30.10.2007р. направлено листом з рекомендованим повідомленням та повернулось до ДПІ 30.11.2007р. з відміткою “за спливом строку зберігання”. За результатами складено акт №29/17-2/НОМЕР_1 від 30.11.2007р. про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення та того ж дня було розміщено на дошці оголошень.

Податковим зобов’язанням та податковим боргом згідно пп. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 20.12.2000р. є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України ,,Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до абз. 2 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності –протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У зазначені строки податкове зобов’язання не сплачено, а тому у відповідності до пп. 5.4.1 цього Закону визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підтверджуються зібраними в справі доказами, а адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158 - 163, п.6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.05р. №2953-ІУ), -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (вул. Грязнова, буд. 88-А/14, м. Запоріжжя, 69068, ідент. код НОМЕР_1) до державного бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя (р/р 34124999700009 в ГУДК України у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34676911, код платежу 99999999) 1095809 грн. 46 коп. податкової заборгованості з податку на додану вартість.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 08.02.2010р. за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 12.02.2010р.