ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

          _________________________________________________________________

УХВАЛА

"06" листопада 2023 р.Справа № 924/937/23

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом селянського (фермерського) господарства "Вікторія", с. Грим`ячка Хмельницького району Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бав Актив", м. Хмельницький

товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний ХХІ", м. Хмельницький

товариства з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс", м. Хмельницький

Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою судове засідання з розгляду заяви про забезпечення позову не відбулося

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.09.2023 року відкрито провадження у справі за позовом селянського (фермерського) господарства "Вікторія", с. Грим`ячка Хмельницького району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Бав Актив", м. Хмельницький, товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний ХХІ", м. Хмельницький. товариства з обмеженою відповідальністю "Білозем Плюс", м. Хмельницький та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, призначено підготовче засідання.

03.11.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій селянське (фермерське) господарство "Вікторія" просить суд накласти арешт на земельні ділянки загальною площею 46 га з кадастровими номерами 6820682000:02:012:0004, 6820682000:02:012:005, 6820682000:02:012:0006, 6820682000:02:012:0007, 6820682000:02:012:0008, 6820682000:02:012:0009, 6820682000:02:012:0010, 6820682000:02:012:0011, 6820682000:02:012:0012, 6820682000:02:012:0013, 6820682000:02:012:0014, 6820682000:02:012:0015, 6820682000:02:012:0016, 6820682000:02:012:0017, 6820682000:02:012:0018, 6820682000:02:012:0019, 6820682000:02:012:0020, 6820682000:02:012:0021, 6820682000:02:012:0022, 6820682000:02:012:0023, 6820682000:02:012:0024, 6820682000:02:012:0026, 6820682000:02:012:0027, та заборонити будь-яким фізичним та юридичним особам, у тому числі, Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області, будь-яким державним реєстраторам, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі у користування, оренду, суборенду, власність, а також змінювати цільове призначення земельних ділянок загальною площею 46 га з кадастровими номерами 6820682000:02:012:0004, 6820682000:02:012:005, 6820682000:02:012:0006, 6820682000:02:012:0007, 6820682000:02:012:0008, 6820682000:02:012:0009, 6820682000:02:012:0010, 6820682000:02:012:0011, 6820682000:02:012:0012, 6820682000:02:012:0013, 6820682000:02:012:0014, 6820682000:02:012:0015, 6820682000:02:012:0016, 6820682000:02:012:0017, 6820682000:02:012:0018, 6820682000:02:012:0019, 6820682000:02:012:0020, 6820682000:02:012:0021, 6820682000:02:012:0022, 6820682000:02:012:0023, 6820682000:02:012:0024, 6820682000:02:012:0026, 6820682000:02:012:0027.

Заяву мотивує тим, що під час розгляду справи №670/217/20 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжний ХХІ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про витребування в тому числі, спірних у даній справі земельних ділянок, ОСОБА_1 на час перебування справи в суді апеляційної інстанції передано спірні земельні ділянки до статутного капіталу ТОВ «Бав Актив», та, в подальшому, такі земельні ділянки передано в оренду  та суборенду. Зазначає, що ТОВ «Бав Актив» на стадії апеляційного розгляду справи №670/217/20 вчинив дії, які ускладнили виконання рішення суду, а саме передав спірні земельні ділянки третім особам.

Відтак позивач вважає, що на даний час продовжує існувати ризик подальшого відчуження земельних ділянок  шляхом їх передання в оренду, суборенду, що ускладнить повернення законному володільцю прав на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 03.11.2023 року заяву про забезпечення позову призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 15 год. 30 хв. 06 листопада 2023 року.   

У зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, повітряною тривогою на час та дату судового засідання з розгляду заяви про забезпечення позову у справі №924/937/23, враховуючи, що згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, з метою забезпечення безпеки учасників справи, їх представників, судове засідання з розгляду заяви про забезпечення позову у справі №924/937/23, що було призначене на 15:30 год. 06.11.2023 року, не відбулося.

Водночас, з огляду на обмеженість строків розгляду заяви про забезпечення позову, суд вважає за можливе розглянути заяву представника позивача від 03.11.2023 року про забезпечення позову без участі представників сторін.

Відповідач 1 у письмових поясненнях від 06.11.2023 року просить відмовити у вжитті заходів забезпечення позову у зв`язку з їх необґрунтованістю та ненаданням жодних доказів на підтвердження зазначених позивачем припущень.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.    

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Виходячи з положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України  при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття «ефективний засіб», за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Отже, в розумінні зазначених положень, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 909/835/18).

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проте, позивач, обравши такі заходи забезпечення позову як арешт на майно та заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, взагалі не надав суду доказів, які б вказували на необхідність та терміновість вжиття відповідних заходів у справі (наприклад, укладення (намір укладення) договорів оренди/суборенди, розроблення технічної документації щодо поділу, об`єднання спірних земельних ділянок тощо).

Фактично доводи позивача зводяться до вчинення гр. ОСОБА_1 дій під час розгляду справи №670/217/20 зі зміни власника спірних у даній справі земельних ділянок шляхом передачі їх до статутного фонду ТОВ "Бав Актив". Проте, вказане не може безумовно свідчити про вчинення ТОВ "Бав Актив" дій для уникнення або ускладнення виконання рішення суду у справі №924/937/23.

При цьому, судом критично оцінюються доводи позивача щодо ускладнення ТОВ "Бав Актив" виконання рішення суду у справі №670/217/20 шляхом передачі витребуваних земельних ділянок у користування третім особам, позаяк рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Так, посилання в заяві на потенційну загрозу в ускладненні відновлення порушених прав без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. В заяві про забезпечення позову містяться загальні міркування про очевидну небезпеку щодо відчуження або передачі в користування спірних земельних ділянок, без надання будь-яких доказів та без зазначення фактичних обставин на підтвердження викладеного в заяві.

Таким чином, заявляючи про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач не навів обставин, з якими законодавство пов`язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами. За наведених обставин та правових норм суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

У відповідності до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У випадку надання позивачем належних, допустимих, достовірних або вірогідних у сукупності доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, останній не позбавлений права на повторне звернення до суду з заявою про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви представника селянського (фермерського) господарства "Вікторія" про забезпечення позову у справі №924/937/23 відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею, 06.11.2023 року, та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 07.11.2023 року

Суддя                                                                      М.В. Музика

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - відповідачу 2 (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 19/2, кв. 2) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу 3 ( АДРЕСА_1 ) - рек. з пов. про вручення; представнику позивача адвокату Ткачуку Б.М., представнику відповідача 1 адвокату Савченко О.В. та відповідачу 4 в електронні кабінети