ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/12813/22 пров. № А/857/14707/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                    Кузьмича С. М.,

суддів                                        Довго О.І., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року (постановлену головуючим – суддею Кисильова О.Й. у м. Львові) з питань встановлення контролю за виконанням рішення суду у справі № 380/12813/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

                                                           ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки від 22.10.2021 № 3513 про розмір грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію згідно із довідкою державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 22.10.2021 № 3513 про розмір грошового забезпечення, починаючи 01.12.2019, з урахуванням виплачених сум.

12.05.2023 представник позивача подав до суду заяву у порядку ст. 382 КАС України, в якій просив:

здійснити судовий контроль над виконанням судового рішення від 13.10.2022 у справі № 380/12813/22;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати звіт про виконання судового рішення від 13.10.2022 у справі № 380/12813/22;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виконати в повному обсязі рішення від 13.10.2022 у справі № 380/12813/22 та надати звіт про повне виконання;

накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області штраф в сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень, а саме Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надати звіт та винести ухвалу, якою встановити новий строк подання звіту про виконання судового рішення від 13.10.2022 року у справі № 380/12813/22 згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 13.10.2022 в адміністративній справі № 380/12813/22.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у межах розгляду справи № 380/12813/22 суд вирішував питання правомірності не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 22.10.2021 № 3513, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області». Натомість у рішенні від 13.10.2022 суд не встановлював пенсійному органу порядок та умови перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 .

Таким чином, не виплата позивачу різниці між розміром пенсії перерахованої за рішенням суду та фактично виплаченої пенсії не може свідчити про не виконання рішення суду від 13.10.2022 у справі № 380/12813/22.

При цьому, суд першої інстанції зауважив, що у разі незгоди позивача із розміром пенсії та порядком її виплати, ОСОБА_1 вправі оскаржити такі дії чи бездіяльність у судовому порядку, звернувшись із окремим позовом.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю були відсутні, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 зазначив, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі «Бурдов проти Росії» визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду».

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі «Класс та інші проти Німеччини» «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах регламентовано ст. 372 КАС України, відповідно до якої спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому рішенні. При цьому, визначення порядку виконання рішень не є тотожним поняттю встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відповідно до ч .1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 382 КАС України не містить жодних застережень стосовно неможливості суду встановлювати судовий контроль після ухвалення рішення у справі.

В свою чергу, з аналізу норм ст. 382 КАС України слідує, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

Таким чином, процесуальні дії, визначені ст. 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 31.07.2018 року у справі № 235/7638/16-а.

Також, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) зазначив, що правові норми КАС України, які регламентують порядок судового контролю, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.

Разом з цим, як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі № 380/12813/22 згідно із протоколом про перерахунок пенсії, 01.01.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 22.10.2021 № 3513, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області». Доплата пенсії з 01.12.2019 по 31.12.2022 становить 145323, 32 грн.

Ця обставина не заперечується позивачем.

Суд першої інстанції вірно враховував, що у межах розгляду справи № 380/12813/22 суд вирішував питання правомірності не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 22.10.2021 № 3513, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області».

Разом з цим, у рішенні від 13.10.2022 суд не встановлював пенсійному органу порядок, умови перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 .

Відтак, не виплата позивачу різниці між розміром пенсії перерахованої за рішенням суду та фактично виплаченої пенсії не може свідчити про не виконання рішення суду від 13.10.2022 у справі № 380/12813/22, що в свою чергу свідчить про відсутність такої обставини, як невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача.

Разом з цим, як зазначив суд першої інстанції, що у разі незгоди позивача із розміром пенсії та порядком її виплати, останній вправі оскаржити такі дії чи бездіяльність у судовому порядку, звернувшись із окремим позовом.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                     ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року з питань встановлення контролю за виконанням рішення суду у справі № 380/12813/22 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді О. І. Довга

В. З. Улицький