Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #488776490


Окрема думка

судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

ОСОБА_1

справа № 357/10207/21

провадження № 51-4924 ск 23

6 листопада 2023 року колегією суддів Верховного Суду у складі головуючої ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на підставі ч. 1 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), було постановлено ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 7 березня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року.

Ухвалою встановлено, що касаційна скарга подана належною особою, протягом визначеного законом строку на касаційне оскарження, її зміст відповідає вимогам, зазначеним у статті 427 КПК.

Однак з такою позицією колегії суддів не погоджуюсь, виходячи з наступного.

30 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 7 березня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року.

Зазначену касаційну скаргу було залишено без руху ухвалою Верховного Суду від 4 вересня 2023 року в зв`язку з невідповідністю скарги пункту 4 статті 427 КПК.

Залишаючи без руху касаційну скаргу, Суд зазначив в ухвалі про те, що з долученої захисником до касаційної скарги копії доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги вбачається, що повноваження адвоката ОСОБА_5 діють протягом строку затримання та/або тримання ОСОБА_4 під вартою.

Відповідно до вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 7 березня 2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 продовжено до набрання вироком законної сили, але не більше, ніж на 60 днів.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 7 березня 2023 року стосовно ОСОБА_4 залишено без зміни, відтак вказаний вирок вступив в законну силу.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла до висновку, що захисником ОСОБА_5 до поданої до Суду касаційної скарги не додано документи, що підтверджують його повноваження на подання в інтересах ОСОБА_4 касаційної скарги та участь у розгляді кримінального провадження у Верховному Суді.

Також Судом було роз`яснено, що в разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 4 вересня 2023 року адвокат ОСОБА_5 звернувся з заявою про усунення недоліків, до якої долучив відповідь з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області щодо чинності доручення на стадії касаційного оскарження (вх. № 29075/0/170-23 від 01.11.2023), в якій, на мою думку, не дотримався положень пункту 4 статті 427 КПК.

Так, відповідно до частин 1-3 статті 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

У статті 50 КПК чітко визначено, якими документами підтверджуються повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні, а саме: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Крім цього, відповідно до постанови об`єднаної палати Верховного Суду від 18 листопада 2019 року в справі № 648/3629/17 (провадження № 51-9792 кмо 18), згідно з чинним національним законодавством повноваження адвоката у кримінальному провадженні слід вважати належним чином підтвердженими, якщо захисник до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю надав хоча б один із документів, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 50 КПК, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Проте, на усунення недоліків адвокат ОСОБА_5 не надав доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, відповідно до якого він наділений повноваженнями представляти інтереси засудженого саме на стадії касаційного провадження.

При цьому, кримінальним процесуальним законодавством не передбачено підтверджувати повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні листом Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Водночас, посилання у зазначеному листі Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області на наказ Координаційного центру з надання правової допомоги № 12 від 16 лютого 2023 року «Питання видання доручень регіональними центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги» та Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2014 року № 465, а також на те, що у разі коли судом апеляційної інстанції щодо такої особи ухвалено обвинувальний вирок або постановлено ухвалу про залишення обвинувального вироку суду першої інстанції без змін, видане центром доручення діє до завершення кримінального провадження в суді касаційної інстанції - не узгоджується з вищезазначеними положеннями КПК.

Зокрема, зазначені у листі наказ Координаційного центру з надання правової допомоги № 12 від 16 лютого 2023 року «Питання видання доручень регіональними центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги» та Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2014 року № 465 є підзаконними нормативними актами, які не можуть змінювати зміст закону, а саме положення частини 1 статті 50 КПК, якими чітко врегульовано, якими документами підтверджуються повноваження захисника.

Водночас відкриття касаційного провадження за таких обставин (без належного підтвердження повноважень на стадії касаційного розгляду) може призвести до порушення права на захист.

З огляду на зазначені норми КПК, вважаю, що адвокатом ОСОБА_5 не усунуто недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, у зв`язку з чим, на мою думку, касаційна скарга підлягала поверненню.

Суддя ОСОБА_1



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація