ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

06 листопада 2023 року Справа №  280/6997/23   м.Запоріжжя

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява   ОСОБА_1 (далі – позивач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не здійснені позивачу виплати: щомісячного основного та щомісячного додаткового грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу, премії, надбавки за особливості проходження служби, визначених Наказом Відповідача по стройовій частині від   13 жовтня 2022 року  №287 (абз. 2 п. 6.19.), - за період з 1 січня 2023 року по 31 липня 2023 року; додаткової винагороди, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від                       28 лютого 2022 року  №168, п. 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07 червня 2018 року  №260 - за січень 2023 року - 70000.00 грн.; з   1 лютого 2023 року по ЗІ липня 2023 року - 100000,00 грн., щомісячно;

- стягнути на користь позивача  з Військової частини НОМЕР_2 належні йому: щомісячне основне та щомісячне додаткове грошове забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу, премії, надбавки за особливості проходження служби, визначених Наказом Відповідача по стройовій частині від 13 жовтня 2022 року  №287 (абз. 2 п. 6.19.), - за період з 1 січня 2023 року по 31 липня 2023 року; додаткову винагороду передбачену пунктом    1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року  №168, пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07 червня 2018 року  №260 - за січень 2023 року - 70000,00 грн.; з 1 лютого 2023 року по 31 липня 2023 року - 100000,00 грн., щомісячно.

Позовну заяву мотивовано тим, що позивач проходить військову службу у Війскьковій частині НОМЕР_2 . Наказом командира  військової частини НОМЕР_2 від 13 жовтня 2022 року позивачу установлено  посадовий оклад за посадою -2470,00 грн., і на підставі рішення Міністра оборони України від 18 січня 2022 року  №248/269 премію 352% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.

Відповідно до 08 листопада 2022 року позивач, знаходячись в районі бойових дій поблизу населеного пункту Білогорівка, Луганської області, отримав тяжке  поранення. Починаючи з січня 2023 року зазначені у вищезазначеному наказі виплати (складові грошового забезпечення) позивачу здійсненні не у повному обсязі. Крім того, позивачу  не у повному обсязі здійснена виплата додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 (із розрахунку 100 000,00 грн. на місяць). Таку  бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті  грошового забезпечення, а також додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України  від                            28 лютого 2022 року  №168, пункту  2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міноборони від 07 червня 2018 року  №260) протиправною, такою що порушує його  права на достатнє грошове забезпечення та соціальний захист військово службовця в умовах воєнного стану, гарантоване Законодавством України. З огляду на вказане, позов просить задовольнити.

Ухвалою судді від 06 вересня 2023 року  відкрито спрощене позовне  провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

02 жовтня 2023 року до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_4 ,  в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що у зв`язку з великим навантаженням та активною участю особового складу військової частини НОМЕР_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України під час нарахування грошового забезпечення позивачу, була допущена лічильна помилка, що призвело до виплати позивачу грошового забезпечення не в повному обсязі. З урахування пункту 14 Порядку №260 позивачу було нараховано грошове забезпечення в повному обсязі з урахування вже нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період з                       01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року. Тому, вимога позивача про виплату йому грошового забезпечення за період  з 01 січня 2023 року по 31 травня 2023 року є необгрунтованою (виплата вже нарахована та буде перерахована найближчим часом). Щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови і кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року  № 168, пункту  2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовиям Збройних Сил України та деяких іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07 червня 2018 року  № 260 - за січень 2023 року - 70000,00 грн.; з 1 лютого 2023 року по 31 липня 2023 року - 100000,00 грн. щомісячно зазначає наступне. Відповідно до довідки про доходи від 21 вересня 2023 року №394Ф додаткова винагорода за січень 2023 року - травень 2023 року  виплачена позивачу  в розмірі 430000 грн. 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з  01 січня 2023 року по 31 травня 2023 року (відповідно до вимог пункту 1 Постанови №168 та пункту 10 Порядку №260). Отже, додаткова винагорода  виплачена позивачу відповідачем за період  з 01 січня 2023 року по 31 травня 2023 року в повному обсязі відповідно до вимог пункту 1 Постанови №168 та пункту 10 Порядку №260. Тому, вимога позивача про виплату йому додаткової винагороди за період з 01 січня 2023 року по 31 травня 2023 року є безпідставною (виплата вже здійснена). Щодо не виплати позивачу додаткової винагороди за червень 2023 року - липень 2023 року зазначає наступне. Додаткова винагорода збільшена до 100000 грн. за наведений період не була виплачена у зв`язку з тим, що останній не надавав до військової частини НОМЕР_2 медичні документи, які б підтверджували факт його перебування на стаціонарному лікуванні в зазначений період. Також, позивач в порушення статей 12, 128 Статут №548-ХІУ не повідомляв свого безпосереднього командира (начальника) про перебіг стаціонарного лікування, та необхідних медичних документів для виплати додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн. не надав.  Тому, виплата додаткової винагороди за заначений період не була здійсненна в результаті порушення керівником медичного закладу вимог пункту 8 розділу 4 Інструкції №280 та порушення позивачем статей 12, 128 Статут №548-Х IV. Тому, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягала у нездійсненні йому виплати додаткової винагороди за період з 01 червня 2023 року по                    31 липня 2023 року є безпідставними (для вчинення такої виплати належним чином не було підтверджено факт перебування на стаціонарному лікуванні).  Однак, після отримання Військовою частиною НОМЕР_2 позовної заява та копії доданих до позовної заяви документів (в тому числі медичних документів) посадовими особами військової частини НОМЕР_2 медичні документи враховані в роботі в результаті чого позивачу нарахована додаткова винагорода збільшена до 100000 грн. за період з 20 червня 2023 року  по 30 червня 2023 року, з 06 липня 2023  року по 31 липня 2023 року, з 01 серпня 2023 року  по 16 серпня 2023 року, та буде перерахована в най коротший термін. Акцентує увагу суду на тому, що додаткова винагорода збільшена до 100000,00 грн. за період з 01 червня 2023 року по 31 липня 2023 року вже нарахована та буде перерахована позивачу найближчим часом. Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову позову происть відмовити в повному обсязі.

19 жовтня 2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає про те, що доводи відповідача стосовно нарахування та виплати позивачу грошового забезпечнння та додаткової грошової винагороди за спірний період не відповідають дійсності. Звертає  увагу суду на те, що довідки, надані відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, не є належним доказом на підтвердження факту нарахування та виплати позивачу заявлених коштів. Позов просить задовольнити.

18 жовтня 2023 року від представника позивача на адресу наділйшло клопотання про витребування від відповідача доказів.

Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено.

02 листопада 2023 року від відповідача на адресу суду надійшли заперечення, у яких останній вказує про відсутність підстав для заволення позовних вимог, оскільки і грошове забезпечення і додакова винагорода згідно Постанови № 168 нараховані та виплачені позивачу в повному обсязі.

Згідно з  положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 13 жовтня 2022 року  № 287  (по стройовій частині) зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення з 13 жовтня 2022 року.

Вказаним наказом позивачу встановлено посадовий оклад за посадою - 2470,00 грн. Виплачувати на підставі рішення Міністра оборони України від 18 січня 2022 року                   № 248/269 премію 352 % посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з "13" жовтння 2022 року.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 16 жовтня 2023 року            № 290  старший  солдат ОСОБА_1 вважається таким, що з                 16 жовтня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2910,00 грн. на місяць, ШПК "СТАРШИЙ СОЛДАТ". Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 301 % місячного грошового забезпечення та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років відповідно до телеграми Міністра оборони України від 18 січня 2022 року  № 248/269 щодо виплати у 2022 році грошового забезпечення.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_2   від 23 грудня 2022 року № 836/11498   - про обставини травми (поранення, кантузії, каліцтва) «….службовим розслідуванням встановлено, що 08 листопада 2022  року старший солдат ОСОБА_1 (позивач), навідник-оператор 2 аеромобільно-десантного відділення 2 аеромобільного-десантного взводу 3 аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_2 , під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, знаходячись в районі бойових дій поблизу населеного пункту Білогорівка, Луганської області, отримав поранення.

Ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння під час проведення первинного медичного огляду у вищезазначеного військослужбовця не виявлено».

Витяг з журналу ведення бойових дій В/Ч НОМЕР_2 за 08 листопада 2022 року  додано позивачем до позовної заяви.

Згідно свідоцтва про хворбу № 97 від 10 січня 2023 року позивача, на підставі статті 81 ІІ Розділу Хвороб визнано таким, що непридатний до військової служби з переглядом через 6 місяців.

Відповідно до  довідки  військово-лікарської комісії  від 06 березня 2023 року № 789 поранення ОСОБА_1 визнано тяжким, пов`язаним із захистом Батьківщини, і вказано про те, що позивач потребує  лікування в КНП «ЧОЛ ЧОР» на 60 календарних днів.

Відповідно до Свідоцтва про хворобу №97, Довідки ВЛК від 30 червня 2023 року  - поранення ТАК пов`язане із захистом Батьківщини. Також вказано, що позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів (травма тяжка).

У зв`язку з вищевказаним пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в наступних закладах охорони здоров`я:

- з  08 листопада 2022 року по 09 листопада 2022 року в ПХГ м. Краматорськ;

- з  09 листопада 2022 року  по 15 листопада 2022 року  МКЛ-16 м. Дніпро;

- з 15 листопада 2022 року  по січень 2023 року  КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради»;

- з 23 червня 2023 по 30 червня 2023 року ТА «Українська залізниця» філії «Центр охорони здоров`я» Київська клінічна лікарна на залізничному транспорті № 1;

- з 08 серпня 2023 року 15 серпня 2023 року НВМКЦ «ГВКГ»;

Також, згідно відпускного квитка від 17 серпня 2023 року № 169 солдат ОСОБА_1 з 20 серпня 2023 року по 23 вересня 2023 року.

Згідно позовної заяви з січня 2023 року і по липень 2023 року позивач потребував лікування та перебував на лікуванні чи відпустці за станом здоров`я. Вказані обставини, зокрема, підтверджуються та не заперечуються відповідачем, відпускним квитком від                    17 серпня 2023 року № 169;  довідками ВЛК; довідкою про обставини травми від                             23 грудня 2022 року; наказами відповідача  від 09 листопада 2022 року  №314, від                           31 травня 2023 року №154, від 05 червня 2023 року №159, від 18 червня 2023 року  №172, від 20 червня 2023 року  №174, від 04 липня 2023 року №188, від 06 липня 2023 року  №190, від 05 серпня 2023 року  №220, від 06 серпня 2023 року  №221, від 17 серпня 2023 року №232

У період з січня 2023 року по липень 2023 року позивачу не виплачувалось грошове забезпечення (щомісячні основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення) на рівні, визначеному Законодавством України і з урахуванням наказу командира військової частини № НОМЕР_2  від 13 жовтня 2022 року №287 - з лютого по липень 2023 року, та додаткова винагороду за січень 2023 року у розмірі 70000,00 грн.; з лютого по липень                  2023 року  по  100 000,00 грн. щомісячно.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача в частині не здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення та  додаткової винагороди за спрний період, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Щодо вимог позивача стосовно стягнення на користь позивача з Військової частини НОМЕР_2 щомісячне основне та щомісячне додаткове грошове забезпечення,  врахуванням розмірів посадового окладу, премії, надбавки за особливості проходження служби, визначених наказом командира військової частини за спірний період  суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин  (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України               07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260) визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Відповідно до пункту 9 Порядку №260 виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.

Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Військовослужбовцям строкової військової служби, які перебувають у відрядженнях, відпустках і на лікуванні в лікарняних закладах, грошове забезпечення виплачується за весь період перебування у відрядженнях, відпустках і на лікуванні.

Відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами оплачується згідно з вимогами чинного законодавства України. Військовослужбовцям-жінкам, які відповідно до медичного висновку до вибуття їх у відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами призначені на рівнозначні (у тому числі з меншим обсягом роботи) і нижчі посади за станом здоров`я, зберігається виплата грошового забезпечення за попередньою посадою, але не більш як до дня прибуття з відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами.виплата грошового забезпечення іір. останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також Надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.

Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Військовослужбовцям строкової військової служби, які перебувають у відрядрядженнях, відпустках і на лікуванні в лікарняних закладах, грошове забезпечення виплачується за весь період перебування у відрядженнях, відпустках і на лікуванні.

З вищевикладеного вбачається, що з урахуванням Порядку № 260 за весь час перебування військовослужбовця у відпустках і на лікуванні в лікарняних закладах, йому виплачується грошове забезпечення за весь період перебування у відрядженнях, відпустках і на лікуванні.

Так, з матеріалів справи встановлено, що у зв`язку із отриманням тяжкого поранення у  період з січня 2023 року по липень 2023 року позивач потребував лікування, перебував на лікуванні та  у  відпустках  за станом здоров`я, що підтверджується відпускним квитком від 17 серпня 2023  року; довідками ВЛК; довідкою про обставини трави від                                         23 грудня 2022 року; наказами відповідача: від 09 листопада 2022 року  №314, від                          31 травня 2023 року №154, від 05 червня 2023 року №159, від 18 червня 2023 року  №172, від 20 червня 2023 року  №174, від 04 липня 2023 року №188, від 06 липня 2023 року  №190, від 05 серпня 2023 року №220, від 06 серпня 2023 року  №221, від 17 серпня 2023 року №232. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

При цьому, з урахуванням відзиву на позовну заяву, у зв`язку великим навантаженням та активною участю особового складу військової частини НОМЕР_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України під час нарахування грошового забезпечення позивачу, була допущена лічильна помилка, що призвело до виплати позивачу грошового забезпечення не в повному обсязі.

Відповідно до пункту 14 Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

З урахування пункту 14 Порядку №260 позивачу  за період з 01 січня 2023 року по     31 липня 2023 року  нараховано та виплачено грошове забезпечення забезпечення, з урахуванням вже нарахованих та виплачених коштів.

На підтвердження факту виплати позивачу грошового забезпечення за вказаний період відповідачем разом із відзивом на позовну заяву надано Довідку про доходи від 21 вересня 2023 року № 394ф, підписану тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 та тимчасово-виконуючим обов`язки начальника фінансово-економічної служби Ніталією Семеновою.

Вказана довідка включає в себе інформацію щодо нарахування позивачу у                          січні 2023 року грошового забезпечення у розмірі 15 350 грн., з лютого 2023 року по травень 2023 року - по 600 грн., з червня по липень 2023 року - по 750 грн.

В першу чергу, суд зазначає, що надана віповідачем довідка свідчить лише про нарахування позивачу коштів, однак жодним чином не підтверджує факт їх  перерахунку на картковий рахунок позивача.

Так, з урахуванням висновків Верховного суду, викладених у постанові від                           31 серпня 2022 року по справі № 9280/8521/20 первинними документами, які підтверджують нарахування та виплату підприємством заробітної плати працівнику є, зокрема, розрахунковий лист, виписка з особового рахунку, розрахунково-платіжна відомість, відомість на виплату готівки, видатковий касовий ордер.

Також, суд зазначає, що наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від                          13 жовтня 2022 року  № 287  (по стройовій частині), копія якого міститься в матеріалах справи, позивачу встановлено посадовий оклад за посадою - 2470,00 грн., премію 352 % посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років                               з "13" жовтння 2022 року.

Окрім того, згідно  наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від                                      16 жовтня 2023 року № 290, копія кого міститься в матеріалах справи, позивачу з                            16 жовтня 2022 року встановлено посадовий оклад у розмірі - 2910,00 грн. на місяць, премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 301 % місячного грошового забезпечення та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років відповідно до телеграми Міністра оборони України від 18 січня 2022 року  № 248/269 щодо виплати у 2022 році грошового забезпечення.

При цьому, згідно наданої відповідачем довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне хабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу влсьмого постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 позивачу з лютого по травень 2023 року нараховано виключно оклад за військове звання у розмірі 600,00 грн., а за період з червня по липень 2023 року – оклад за військове звання у розмірі 600 грн. та надбавка за вислугу років (25%) у розмірі 150 грн.

Вищезазначене  свідчить про нарахуванння  позивачу грошового забезпечення у спірний період всупереч вищезазначеним наказам командира військової частини НОМЕР_2 .

З огляду на вказане, суд, з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_2 донарахувати та виплатити ОСОБА_1  грошове забезпечення за період з 01 січня 2023 року по                     31 липня 2023 року у відповідності до наказу командира військової частини № НОМЕР_4  від командира Військової частини НОМЕР_2 від 16 жовтня 2023 року № 290 (по строовій частині).

Стосовно вимог позивача щодо стягнення на його користь додаткової винагороди, передбаченої  пунктом   1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року  №168, пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07 червня 2018 року  №260 - за січень 2023 року - 70000,00 грн.; з              1 лютого 2023 року по 31 липня 2023 року - 100000,00 грн., щомісячно, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в редакції, чинній стано на дату виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацем 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до   100000 гривень винагорода.

Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра Оборони України від 23 червня 2022 року  № 912/в/29, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до                   100000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.

В даному ж випадку, вищевказані умови, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди позивачем дотримані та підтверджуються довідкою Військової частини   НОМЕР_2 від 23 грудня 2022 року № 836/11498 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та наявними в матеріалах справи виписками із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

Щодо виплати позивачу винагороди за період перебування у відпустці для лікування після поранення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11 статті 10-1 Закону №2011-XII, у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 умовою для виплати додаткової винагороди є перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно пунктом 9 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Відповідно, перебування особи у відпустці за станом здоров`я за постановою ВЛК, якщо такій відпустці передувало лікування у стаціонарному закладі у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини із визначенням лікувальним закладом подальших лікувальних рекомендації на час перебування у відпустці, є підставою для включення такої особи до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, на підставі абзацу 4 п ункту 1 Постанови №168.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться довідки військово-лікарської комісії, відповідно яких ОСОБА_3  потребував відпустки за станом здоров`я на двічі по 30 календарних днів  та  одного разу на 60 календарних днів. У даних довідках також зазначено, що травма позивача «ТАК, пов`язана із проходженням військової служби», за ступенем тяжкості, травма позивача визначена як «важкого ступеня».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання завленої позивачем у позовній заяві збільшеної додаткової винагороди  винагороди за період з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує про те, що після одержання позовної заяви та пакету документів, доданої до неї, додаткова винагорода  за період з                                 01 січня 2023 року по 31 травня 2023 року виплачена ОСОБА_1  в повному обсязі відповідно до вимог пункту 1 Постанови №168 та пункту 10 Порядку №260, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 про доходи від 21 веречн 2023 року №394Ф, згідно якої додаткова винагорода ОСОБА_1  за січень 2023 року - травень 2023 року склала 430 000,00 грн.

Також, вказує про те, що додаткова винагорода збільшена до 100000,00 грн. за період з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року вже нарахована та  буде перерахована позивачу найближчим часом.

Як зазначалось у мотивальній частині рішення раніше, надана позивачем довідка свідчить лише про нарахування позивачу додаткової винагороди та не є первинним докумнтом на підтвердження факту перерахунку вказаних коштів на картковий рахунок позивача.

Також, із вказаної довідки вбачається, що у квітні 2023 року позивачу замість 100 000,00 грн. додакової винагорди нараховано 30 000,00 грн.

Окрім того, суд зазначає, що відповідачем до суду не надано жодних  доказів на підтвердження факту нарахування позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за червень – липень 2023 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_2 не виплачено позивачу збільшену додаткову  винагороду  у відповідності до постанови КМУ              № 168, за весь період його відпустки для лікування після тяжкого поранення. Не нараховано та не виплачено додаткову винагорду у збільшеному розмірі за червень – липень 2023 року.

З огляду на вказне, з урахуванням позовних вимог та з метою ефективного захисту прав позивача судд вважає за необхідне: зобов`язати військову частину НОМЕР_2 виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року  №168, пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07 червня 2018 року  №260 - за січень 2023 року - 10000,00 грн.; з 1 лютого 2023 року по 31 березня  2023 року –  по 100 000,00 грн. помісяно, з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року -                    100000,00 грн.; зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року  №168, пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07 червня 2018 року  №260 - за квітень 2023 року у розмірі 70000,00 грн., з 01 червня 2023 року по 31 липня 2023 року - по 100 000,00 грн. помісяно.

Щодо посилань  відповідача на те, що позивач що позивач повинен  був звернутися до свого безпосереднього начальника із рапортом про перерахування йому грошового забезпечення та виплату додаткової грошової винагороди у порядку передбаченому Постановою КМУ від 28 лютого 2022 рокуза №168, суд оцінює критично, адже як було зазначено вище, підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову та наявність підстав для їх задоволення частково.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позов підлягає до задоволення частково.

З огляду на той факт, що позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

 Позовну заяву задовольнити частково.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 донарахувати та виплатити ОСОБА_1  грошове забезпечення за період з 01 січня 2023 року по                 31 липня 2023 року у відповідності до наказу командира військової частини № НОМЕР_4  від командира Військової частини НОМЕР_2 від 16 жовтня 2023 року № 290 (по строовій частині).

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року  №168, пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07 червня 2018 року  №260 - за січень 2023 року - 10000,00 грн.; з 1 лютого 2023 року по 31 березня  2023 року –  по 100 000,00 грн. помісячно, з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року - 100000,00 грн..

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року  №168, пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міноборони від 07 червня 2018 року  №260 - за квітень               2023 року у розмірі 70000,00 грн., з 01 червня 2023 року по 31 липня 2023 року - по                      100 000,00 грн. помісяно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 06 листопада  2023 року.  

Суддя                                                                                                        Д.В. Татаринов