Справа № 347/2019/22

Провадження № 2/347/111/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року                                                м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді                Кіцули Ю.С.,

за участю:

секретаря с/з                        Корбутяк Н.М.,

представника позивача         ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

представника відповідача         ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про неналежне виконання умов договору надання інформаційно- консультаційних послуг з логістики та придбання автомобіля, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди

в с т а н о в и в

Стислий виклад доводів заявника.

08.11.2023 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про неналежне виконання умов договору надання інформаційно- консультаційних послуг з логістики та придбання автомобіля, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 25.10.2021 року між сторонами ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) було укладено договір №46 про надання інформаційно- консультаційних послуг з логістики та придбання автомобіля. Відповідно до укладеного договору відповідач зобов`язувалась виконати від імені позивача дії, а саме: придбати автомобіль на аукціоні в США, Канади та Південної Кореї. Також відповідач зобов`язувалась здійснити логістично-експедиторське обслуговування, перевезення автомобіля по території України і в міжнародному сполученні. Розмитнення автомобіля було за погодженням сторін.10.12.2021 року між сторонами було укладено Додаток №1 до договору №46 від 25.10.2021 року , де були прописані вимоги до замовленого транспортного засобу, а також зазначено суму за доставку і експлуатацію транспортного засобу на територію України, експедиторські та брокерські послуги, а також дані осіб уповноважених на здійснення вказаних дій, зокрема ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 .. На виконання умов договору позивач ОСОБА_3 перерахувала на аукціон грошові кошти за купівлю транспортного засобу в сумі 12 598 доларів США, 8000 гривень відповідача ОСОБА_4 відповідно до пункту 5.1. Договору як гарантійний платіж, а також 1600 доларів США ОСОБА_5 за доставку і експлуатацію автомобіля та 35 000 гривень ОСОБА_7 за експедиторські послуги перевезення автомобіля із США в Україну. Однак, відповідач свої вимоги за укладеним договором не виконала, оскільки станом на день звернення до суду з позовом, автомобіль позивач такі і не отримала. Досягти врегулювання спору в позасудовому порядку не представляється можливим, оскільки відповідач ОСОБА_4 , як виконавець за договором, на телефонні дзвінки не відповідає, та жодного діалогу в смс переписці не веде.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивачу завдано як матеріальної так і моральної шкоди, яка виразилась у втраті сну, головного болю, втраті повсякденного благополучного ритму життя, матеріальних витрат на лікування, та витрат на правову допомогу.

У зв`язку з цим, позивач просила позов задовольнити та стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 12 598 доларів США, за придбання лоту, 8000 гривень гарантованого авансового платежу, 35000 гривень та 1600 доларів США за логістично-експедиторське обслуговування, а також стягнути 500 000 гривень моральної шкоди, та вирішити питання розподілу судових витрат.

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача позов заперечив та зазначив, що дійсно між сторонами було укладено 25.10.2021 року договір №46. За умовами договору, відповідач свої зобов`язання виконала, зокрема підібрала автомобіль та проінформувала про номер рахунку куди слід перерахувати кошти на аукціон за автомобіль.. А відтак позивач, перерахувала кошти напряму через банк, на аукціон, а не відповідачу. Жодних коштів особисто за купівлю автомобілю відповідач не отримувала. Сума коштів12 598 доларів США була перерахована саме на аукціон, а не відповідачу.

Щодо матеріальних збитків в сумі 34 999 грн. та 1600 доларів США, то такі були перераховані ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , проте, згідно п. 12.1. Договору права та обов`язки за цим договором не можуть бути передані треті особі. Жодної інформації про те, що кошти за договором №46 можуть передаватися іншим особам немає, а відтак статус осіб вказаних у додатку є невизначеним. Крім того, у доданих позивачем квитанціях, у графі одержувач міститься прочерк, а відтак не можливо встановити, що кому саме були перераховані кошти. У змісту розписки про одержання коштів, відсутня згадка про те, що кошти перераховуються на виконання умов договору.

Також представник позивача ствердив, що з метою позасудового врегулювання спору, між сторонами було укладено 03.02.2023 року договір про врегулювання конфлікту інтересів, згідно з яким відповідач зобов`язується продати транспортний засіб третім особа, та після продажу транспортного засобу на умовах визначених договором перерахувати кошти після продажу позивачу. Відповідачем ОСОБА_4 двічі 10.04.2023 року та 19.05.2023 року надсилалася вимога щодо надання банківських реквізитів на який відповідач зможе перерахувати грошові кошти. Однак вказані вимоги були проігноровані ОСОБА_3 . Також безпідставними, на думку представника відповідача є вимоги про стягнення моральної шкоди.

В задоволенні позову представник відповідача просив відмовити.

Позиція учасників в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримала в повному обсязі. Додатково зазначила, що позивачем як замовником за договором було здійснено всі необхідні оплати з метою купівлі автомобіля на аукціоні, та транспортування його на територію України. Однак відповідач ОСОБА_4 , як виконавець за договором, свої зобов`язання належним чином не виконала, та транспортний засіб не надала. Більше того, представник позивача ствердила, що їй невідомо чи перетинав транспортний засіб територію України, однак є ймовірність, що вказаний транспортний засіб вже продано третім особам. Представник позивача вважає, що сторона відповідача є аферистами, які ввели її в оману. У зв`язку з вчиненням відповідачем шахрайських дій, ОСОБА_3 зверталася із заявою про вчинення злочину, однак результатів розгляду вказаної заяви на даний час немає.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову заперечив, згідно поданого відзиву. Додатково ствердив, що дійсно між сторонами було укладено договір №46 від 25.10.2021 року про надання інформаційно-консультаційних послуг з логістики та придбання автомобіля. На виконання умов вказаного договору ОСОБА_4 здійснила пошук автомобіля, надала ОСОБА_3 інвойс (рахунок) для оплати на аукціоні вартість транспортного засобу. В подальшому транспортний засіб повинен був бути доставлений в морський порт м. Одеса. Однак, у зв`язку з воєнним станом, та подіями, що мають місце з 24.02.2022 року на території України, придбаний на аукціоні автомобіль було доставлено в порт республіки Литва, а в подальшому переміщено в порт республіка Польща. Вказане транспортування потребувало додаткових оплат, які позивач ОСОБА_3 відмовлялася сплачувати. За весь час перебування автомобіля в портах різних містах, оплати здійснювала ОСОБА_4 . В подальшому між сторонами було вирішено, що вартість автомобіля знецінювалась, було збільшено витрати на логістику та зберігання автомобіля в США, та портах. А відтак між сторонами було прийнято рішення про продаж автомобіля третім особам, та ОСОБА_3 погодилась підписати договір про врегулювання конфлікту інтересів, в якому було зазначено що у разі продажу автомобіля, ОСОБА_4 сплачує різницю в розмірі 10 000 доларів США ОСОБА_3 .

Усе спілкування між сторонами здійснювалось за допомогою телефонного зв`язку, спілкування в мережі телеграм вайбер, а саме підписання договору відбувалось за допомогою факсимільного зв`язку.

На виконання умов договору про врегулювання конфлікту інтересів, ОСОБА_4 надсилала письмову вимогу про надання номеру рахунку для зарахування коштів, як різницю продажу автомобіля, однак ОСОБА_3 така вимога була проігнорована. Також представник відповідача поставив під сумнів, наданий позивачем додаток№1 до договору, оскільки будь яке залучення ОСОБА_4 третіх осіб відбувається шляхом укладення з такими особами додаткових угод, а не шляхом власноручного допису в додатку.

Представник позивача ОСОБА_1 заперечила твердження адвоката Брикар О.М. та зазначила, що жодного договору про врегулювання конфлікту інтересів між сторонами не було укладено, та жодні вимоги про надання рахунку позивач не отримувала.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 06.12.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче судове засідання на 18.01.2023 року.

Ухвалою суду від 18.01.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалами суду від 18.04.2023 року, 31.07.2023 року, 05.09.2023 року, 05.10.2023 року, та 18.10.2023 року ухвалено проводити розгляд справи за участю уччасників судового провадження в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.06.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з підстав не дотримання вимог ст. 212 ЦПК України.

Ухвалою суду від 01.06.2023 року розгляд справи відкладено за клопотанням відповідача.

Ухвалою суду від 07.08.2023 року розгляд справи відкладено, та визнано явку позивача та представника позивача в судове засідання обов`язковою.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

25.10.2021 року між ОСОБА_4 (виконавець) та ОСОБА_3 (замовник) укладено договір №46 про надання інформаційно-консультаційних послуг з логістики та придбання автомобіля. Згідно п.1.1. замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати від імені замовника:

1.1.1. придбання автомобіля на аукціоні в США, Канади, та Південної Кореї (також на вт. ринку); 1.1.2. логістично-експедиторське обслуговування, перевезення автомобіля по території України і в міжнародному сполученні; 1.1.3.розмитнення автомобіля (за погодженням сторін); 1.1.4. надання інших послуг замовнику пов`язаних з переміщенням вантажів через митний кордон України, за погодженням сторін; 1.1.5. представляти інтереси замовник у взаєминах з митними органами, перевізниками, організаціями з митного оформлення вантажу замовника самостійно, або залучати до виконання договору третіх осіб, залишаючи за собою відповідальність за виконання умов даного договору. 1.2. Умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг виконавця, а також інші умови пов`язані з виконанням цього договору, встановлюються за угодою сторін (додаток №1 до договору). Умовами договору також передбачено інші істотні умови договору: зобов`язання і права виконавця, обов`язки і права замовника, порядок надання послуг, ціна договору та порядок розрахунків, термін дії договору, та відповідальність сторін (а.с.13-14).

10.12.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено додаток №1 до договору №46 від 25.10.2021 року, в якому прописані вимоги до замовленого транспортного засобу (а.с.15).

Згідно копії квитанції про здійснення валютних платежів і переказів та платіжного доручення, ОСОБА_3 здійснено переказ в іноземній валюті в сумі 12 598 доларів США (а.с.17-18).

Згідно копії квитанції АТ КБ Приватбанк № P24A1800650134C1206, ОСОБА_3 здійснено переказ коштів в розмірі 29 999 гривень, в банк одержувача JOINT STOCK BANK UKRGASBANK. Дата проведення операції 13.12.2021 року (а.с.19).

Згідно копії квитанції АТ КБ Приватбанк № P24A1800662063С6693, ОСОБА_3 здійснено переказ коштів в розмірі 5 000 гривень, в банк одержувача JOINT STOCK BANK UKRGASBANK. Дата проведення операції 13.12.2021 року (а.с.20).

Згідно копії квитанції АТ КБ Приватбанк № Р24А1742214575С0213, ОСОБА_3 здійснено переказ коштів в розмірі 8000 гривень, одержувач ОСОБА_4 . Дата проведення операції 25.11.2021 року (а.с.21).

Згідно копії розписки складеною російською мовою (а.с.22) ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 1600 доларів США за доставку та експедирування автомобіля Cadillac XT 4 vin НОМЕР_1 . Розписка містить дату її складання 13.12.2021 року, підпис, та номер телефону (а.с.22).

Відповідно до копії довіреності (а.с.23-24) ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_1 представляти її ( ОСОБА_3 ) інтереси, зокрема з одержанням, розмитненням, сертифікацією, транспортуванням за місцем призначення автомобіль марки Cadillac XT 4 FWD PREMIUM LUXURY, 2019 року випуску, номер кузова vin НОМЕР_1 , а також зареєструвати і поставити на облік вищевказаний автомобіль на її ім`я в установленому законом порядку, та в подальшому продати за ціну та на умовах на власний розсуд вищевказаний автомобіль (а.с.23).

Зміст правовідносин.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням умов договору про надання інформаційно-консультаційних послуг з логістики та придбання автомобіля, неможливості врегулювання спору в позасудовому порядку та відшкодування збитків завданих неналежним виконанням умов договору.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

В силу дії ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

За положеннями частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, й замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Предметом договору про надання послуг (як істотною умовою) є сама нематеріальна послуга, тобто те нематеріальне благо, яке отримує замовник у процесі вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.

Крім того, договір про надання послуг, виходячи з системного аналізу статей ЦК України, повинен містити: предмет - опис послуги, яка надається, плата, якщо договір є оплатним, термін дії договору, виконання договору особисто виконавцем або можливість передачі цього обов`язку третій особі, відповідальність сторін у разі невиконання або неналежного виконання договору, умови дострокового розірвання договору.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст. 902 ЦК України).

Частиною 2 ст. 903 ЦК України визначено: у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом, на підставі безпосередньо досліджених та наявних у справі доказів, встановлено, що між сторонами між ОСОБА_4 (виконавець) та ОСОБА_3 (замовник) 25.10.2021 року було укладено договір №46 про надання інформаційно-консультаційних послуг з логістики та придбання автомобіля.

Факт укладення договору сторони в судовому засіданні визнали, що підтверджується звукозаписом судового засідання.

Згідно п.1.1. укладеного договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати від імені замовника:

1.1.1. придбання автомобіля на аукціоні в США, Канади, та Південної Кореї (також на вт. ринку);

1.1.2. логістично-експедиторське обслуговування, перевезення автомобіля по території України і в міжнародному сполученні;

1.1.3.розмитнення автомобіля (за погодженням сторін);

1.1.4. надання інших послуг замовнику пов`язаних з переміщенням вантажів через митний кордон України, за погодженням сторін;

1.1.5. представляти інтереси замовник у взаєминах з митними органами, перевізниками, організаціями з митного оформлення вантажу замовника самостійно, або залучати до виконання договору третіх осіб, залишаючи за собою відповідальність за виконання умов даного договору.

1.2. Умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг виконавця, а також інші умови пов`язані з виконанням цього договору, встановлюються за угодою сторін (додаток №1 до договору). Умовами договору також передбачено інші істотні умови договору: зобов`язання і права виконавця, обов`язки і права замовника, порядок надання послуг, ціна договору та порядок розрахунків, термін дії договору, та відповідальність сторін (а.с.13-14).

Крім того, 10.12.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено додаток №1 до договору №46 від 25.10.2021 року, в якому прописані вимоги до замовленого транспортного засобу (а.с.15). Також, згідно копії вказаного додатку, здійснено прописом умови зокрема: «транспортні витрати з його транспортування в Україну Манутину Вадиму -1600 доларів США, ОСОБА_9 35 000 гривень п.3.1.3 договору».

Згідно п.3.1.3. Договору № 46 замовник ( ОСОБА_3 ) зобов`язана по наданим інвойсам (рахункам) оплатити вартість обраного транспортного засобу, транспортні витрати з його транспортування в Україну та інформаційно-консультаційні послуги з пошуку та підбору транспортного засобу в США в порядку передбаченому Договором.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ствердила, що ОСОБА_3 , як замовником, було здійснено оплату за транспортний засіб згідно наданого інвойсу на аукціоні, та перераховано суму коштів 12 598 доларів США. На підтвердження вказаної обставини, ОСОБА_1 надала квитанції, на іноземній сові (а.с. 17-18). При цьому оцінюючи вказані квитанції, суд звертає увагу, що представник позивача ствердила, що кошти за транспортний засіб було перераховано саме на рахунок аукціону, а не безпосередньо відповідачу ОСОБА_4 .

Крім того, відповідно до ч. 1 статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. Офіційне тлумачення даної норми дане рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) 14 грудня 1999 року N 10-рп/99 Справа N 1-6/99.

Зокрема КС України зазначив "..Публічними сферами, в яких застосовується державна мова, охоплюються насамперед сфери здійснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (мова роботи, актів, діловодства і документації, мова взаємовідносин цих органів тощо)…. Зокрема, відповідно до чинних законів питання застосування української мови визначено щодо розгляду звернень громадян; діяльності Збройних Сил України та Національної гвардії України; видання друкованої продукції, призначеної для службового та ужиткового користування, що розповсюджується через державні підприємства, установи і організації (бланки, форми, квитанції, квитки, посвідчення, дипломи тощо); висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації; оформлення митних документів тощо…".

Основні вимоги до доказів, на підставі яких суд розглядає справи визначені параграфом 1 глави 5 ЦПК України.

Так, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Докази мають бути належними, допустимими, достатніми і достовірними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Оглядаючи надані позивачем як докази квитанції складені іноземною мовою, суд звертає увагу на те, що вони не перекладені українською мовою та не легалізовані належним чином, тому не відповідають вимогам, що пред`явлені до доказів ЦПК України.

Крім того, суд повторно звертає увагу, що кошти в сумі 12 598 доларів США були перераховані ОСОБА_3 саме на рахунок аукціону, про, що ствердила представник позивача. Такі кошти були перераховані, саме на виконання вимог пункту 2.1.8. договору, і саме на рахунок аукціону, а не безпосередньо ОСОБА_4 , як виконавцю договору.

Враховуючи той факт, що вказані кошти не перераховувалися безпосередньо ОСОБА_4 суд, доходить переконання про відсутність підстав для стягнення коштів в сумі 12 598 доларів США саме з ОСОБА_4 .

Що стосується вимог позивача про стягнення коштів в сумі 1600 доларів США, та 35 000 гривень, то суд звертає увагу, що такі кошти за твердженням представника позивача були перераховані ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , як транспортні витрати за транспортування автомобіля відповідно до п.3.1.3. договору.

Щодо підтвердження перерахування коштів в сумі 1600 доларів США, то на підтвердження вказаного факту, позивачем надано копію відповідної розписки. Оцінюючи вказану розписку, суд звертає увагу, що виходячи з її змісту, саме ОСОБА_5 взяв на себе обов`язок з доставки та експедирування автомобіля, який був придбаний ОСОБА_3 на аукціоні.

Таким чином, суд доходить переконання, що згідно умовами укладеного договору №46 від 25.10.2021 року та додатку №1 до договору, а також наданої копії розписки, ОСОБА_5 в даному випадку є суб`єктом, який взяв на себе зобов`язання щодо транспортування автомобіля. Однак, такий до участі у справі не був залучений, та вимоги позивачем до ОСОБА_5 , як особи, якій були перераховані кошти в сумі 1600 доларів США, і про відшкодування яких заявлено позивачем не ставилися.

Також згідно додатку №1 до договору, ОСОБА_3 зобов`язувалась перерахувати кошти в сумі 35 000 гривень ОСОБА_9 , за транспортування автомобіля в Україну. На підтвердження здійснення оплати у вказаній сумі ОСОБА_3 надала копії квитанцій з АТ КБ Приватбанк (а.с. 19-20). Досліджуючи вказані квитанції, суд звертає увагу, що в них не зазначено одержувача, а зазначено лише суми перерахованих коштів, та особу відправника коштів. Будь яких ідентифікуючих даних, про те, що кошти в розмірі 29 999 грн. та 5000 гривень, були перераховані саме ОСОБА_8 , платіжні квитанції не містять. Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_3 заявлено вимогу про стягнення кошті в сумі 35000 гривень, в той час, як згідно наданих квитанцій ОСОБА_3 було здійснено переказ на суму 34 999 гривень.

Вже після заслуховування вступного слова учасників справи, та заслуховування пояснень представника позивача ОСОБА_1 , явку якої судом було визнано обов`язковою для заслуховування пояснень, було заявлено клопотання про витребування доказів. Зокрема, представник позивача заявила клопотання про витребування з Укргазбанку, даних про особу картки одержувача, на яку ОСОБА_3 було перераховано кошти в сумі 34 999 гривень. Без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

Водночас суд також звертає увагу, що згідно додатку №1 до договору, а також враховуючи усні твердження представника ОСОБА_1 кошти в сумі 35 000 гривень були перераховані ОСОБА_8 , за здійснення транспортування автомобіля. При цьому заявляючи вимоги про відшкодування коштів в сумі 35 000 гривень, ОСОБА_3 не ставила таких до ОСОБА_10 , якому саме були перераховані кошти, на виконання умов п.3.1.3. договору.

Згідно з положеннями ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Вирішення даного спору належним чином без участі у справі належного відповідача було б прямим порушенням прав особи, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача, і до якої мав би бути пред`явлений даний позов.

Обов`язок та право визначати відповідачів, до яких пред`являється позов, покладається на позивача.

Позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред`явлений до належного відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи факт укладення додатку №1 до договору №46 від 25.10.2023 року, а також те, що грошові кошти в розмірі 1600 доларів США та 35 000 гривень, які заявлені до відшкодування, ОСОБА_3 зобов`язувалась перерахувати, та здійснила переказ таких коштів саме ОСОБА_11 , та ОСОБА_8 , при цьому жодного клопотання ні представником позивача ОСОБА_1 , ні позивачем ОСОБА_3 про залучення до справи вказаних осіб, як відповідачів заявлено не було, а суд в силу ст. 51 ЦПК України позбавлений можливості самостійно залучити до участі вказаних осіб, приходить до переконання про відмову в задоволенні вимог в цій частині.

Щодо вимоги позивача, про відшкодування коштів в розмірі 8000 гривень, то суд звертає увагу, що умовами договору №46 пункт 5.1. та 5.2. передбачено, що Замовник сплачує виконавцю гарантійний платіж в розмірі, що дорівнює еквіваленту 300 доларів США в гривнях за курсом НБ України на день оплати, та винагороду за надані послуги, що є предметом цього договору та дорівнює еквіваленту 300 доларів США в гривнях за курсом НБ України на день оплати. В той же час на підтвердження оплати гарантійного платежу, ОСОБА_3 надала квитанцію (а.с. 21) в якій зазначено в призначенні платежу: «переказ власних коштів. За послуги».

Оцінюючи вказану квитанцію, суд звертає увагу, що в призначенні платежу зазначено за надані послуги, а не гарантійний платіж, як ствердила ОСОБА_3 в позовній заяві. Отже на переконання суду, відсутні підстави для відшкодування вказаних коштів, за невиконання вимог п.5.6. договору, оскільки кошти в розмірі 8000 гривень були перераховані ОСОБА_3 саме за надані послуги, зокрема за виконання вимог п.п. 2.1.7 та 2.1.8. Договору (надання доступу до участі в онлайн аукціоні, та надання для оплати інвойсу (рахунку) від аукціону США, Канади, та Південної Кореї….).

Щодо заявленої вимоги, про відшкодування моральної шкоди, то суд доходить висновку, що така, є похідною від основної вимоги, а тому задоволенню не підлягає.

Що стосується наданих представником відповідача клопотання про долучення доказів, то судом без виходу до нарадчої кімнати було відмовлено в задоволенні клопотання, оскільки таке подано з пропуском строку, та відповідного клопотання про поновлення строків для подання доказів, представник відповідача не заявляв.

Що стосується наданого представником відповідача доказу, копії договору про врегулювання конфлікту інтересів, то суд позбавлений надати такому оцінку, як і доводам сторін в цій частині, оскільки вони є суперечливими. Крім того, судом було зобов`язано надати в суд належним чином завірену копію договору, однак таку надано не було.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи надані сторонами письмові докази та усні пояснення, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

За відсутності підстав для задоволення позову, понесені судові витрати не підлягають до відшкодування.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) про неналежне виконання умов договору надання інформаційно- консультаційних послуг з логістики та придбання автомобіля, про стягнення матеріальних збитків, про стягнення моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.11.2023 року.

Суддя                                                                        Ю. С. Кіцула