ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3398/23 Справа № 173/406/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

перекладача ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 , подану на ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 14 вересня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України ОСОБА_9 ,

встановила:

В провадженні Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська перебуває кримінальне провадження №12021041430000367 від 11 грудня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч.1 ст.115 КК України .

Відповідно до обвинувального акту, 11 грудня 2021 року близько 12:00 годин ОСОБА_9 перебуваючи у м.Верхньодніпровську Дніпропетровської області на вул. Пальохи, вступив у словесний конфлікт із раніше йому знайомими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , суть якого полягала у невиконанні цивільно-правових відносин ОСОБА_9 перед ОСОБА_10 та його дружиною ОСОБА_11 .. Даний конфлікт переріс у бійку під час якої ОСОБА_10 умисно наніс ОСОБА_9 декілька ударів руками в обличчя, після чого конфлікт припинили. Переслідуючи злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті людини з допомогою вогнепальної зброї, ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_11 , дізнавшись про місце перебування ОСОБА_10 прослідував за вказаною останньою адресою та чекав вищевказаних осіб. Близько 13 годин 05 хвилин, визначивши об`єктом свого посягання ОСОБА_10 . Сатторов дочекавшись останнього із дружиною направив на ОСОБА_10 вогнепальну зброю. В цей час ОСОБА_11 закрила собою чоловіка та попросила не вчиняти вбивства. У свою чергу, ОСОБА_9 продовжуючи реалізовувати свій умисел направлений на умисне заподіяння смерті ОСОБА_10 наніс удар предметом схожим на обріз вогнепальної рушниці у обличча ОСОБА_11 , від якого остання впала на землю. Після чого ОСОБА_9 усвідомлюючи свої протиправні дії і бажаючи їх настання, умисно, цілеспрямовано, здійснив один постріл у передню поверхню лівого надпліччя ОСОБА_10 , від якого останній впав на землю та через короткий проміжок часу настала його смерть.

Своїми умисними діями ОСОБА_9 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Під час судового засідання ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 14 вересня 2023 року, продовжено строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 строком до 18 годин 00 хвилин 11 листопада 2023 року, включно.

Суд мотивував свої висновки тим, що ним враховано,що наведені прокурором ризики передбачені п.п.1,4 ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати. Обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність покарання в разі визнання його винним у вчиненні ним тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, з метою уникнення відповідальності має змогу переховуватися від суду в разі пом`якшення запобіжного заходу щодо нього, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо нього більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою

В обґрунтування зазначає, що прокурором не надано жодного доказу, які б вказували на наявність та доведеність ризиків, зазначених у клопотанні. Апелянт посилається на той факт, що всі зазначені прокурором ризики є виключно припущеннями прокурора, які не містять будь-яких підтверджень.

Обвинувачений звертає увагу на порушення судом першої інстанції його права, оскільки на жодне судове засідання не було залучено перекладача, у зв`язку з чим апелянт вважає, що його перебування під вартою є незаконним.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, які наполягали на її задоволенні, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін, перевіривши матеріали контрольного кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

За приписами ч.3 ст.331 КПК незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч.2 ст.331 КПК вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Мотивуючи своє рішення щодо необхідності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК є тяжким злочином, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі до 15 років, а також наявність, передбачених п.п.1,4 ч.1 ст.177 КПК ризику того, що обвинувачений може переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З такими висновками місцевого суду, погоджується й суд апеляційної інстанції, а тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо застосування до нього інших, альтернативних запобіжних заходів, слід визнати безпідставними.

Враховуючи положення статті 28 КПК, а також те, що згідно наданої апеляційному суду довідки про рух кримінального провадження, судовий розгляд кримінального провадження по суті обвинувачення ОСОБА_9 триває, по справі ще не досліджено усіх доказів, та наступне судове засідання призначено на 17 жовтня 2023 року, тому суд апеляційної інстанції не вбачає надмірної тривалості тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою на даному етапі кримінального провадження.

З огляду на викладене колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, який з дотриманням вимог ст.ст.197,199 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів, оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, та належним чином мотивував своє рішення щодо необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 до 11 листопада 2023 року. На переконання апеляційного суду вищенаведені обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою та відсутні підстави для застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вони не забезпечать його належної процесуальної поведінки на даному етапі кримінального провадження.

Доводи апелянта про недоведеність ризиків у поданому прокурором клопотанні оцінюються судом критично, оскільки доводи про нездійснення обвинуваченим визначених судом ризиків на день подання апеляційної скарги об`єктивно не можуть свідчити про те, що особа не буде вчиняти таких дій при обранні щодо нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_9 про порушення його прав у зв`язку з відсутністю перекладача, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до довідки про рух справи, наданої Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська вбачається, що у судові засідання викликався перекладач, проте останній до зали судових засідань не з`являється. Натомість дане право ОСОБА_9 відновлено у суді апеляційної інстанції, оскільки до розгляду поданої ним апеляційної скарги було залучено перекладача.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_9 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 14 вересня 2023 року є законною, обґрунтованою, належним чином мотивованою та відповідає вимогам ст.370 КПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 та 418, 419, 422-1 КПК, колегія суддів,-

ухвалила:

Ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 14 вересня 2023 року, якою продовжено строк тримання під вартою щодо обвинуваченого ч.1 ст.115 КК України, ОСОБА_9 , до 11 листопада 2023 року включно - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4