Справа № 553/2352/16-ц

Провадження № 4-с/553/8/2023

У Х В А Л А

Іменем України

01.11.2023м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді Подмаркової Ю.М.,

за участі: секретаря судового засідання - Макаренка Я.В.,

представника скаржника - адвоката Григоренко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу адвоката Григоренко Катерини Іванівни, яка діє в інтересах стягувача ОСОБА_1 , на постанову державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (правонаступник - Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) та зобов`язання вчинити дії у виконавчому провадженні № 55203817, боржник - ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

Адвокат Григоренко К.І. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 зі скаргою, в якій просить:

- постанову державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі від 29.08.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 55203817 визнати незаконною та скасувати;

- зобов`язати Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі відновити виконавче провадження № 55203817 за виконавчим листом № 553/2352/16-ц, виданим Ленінським районним судом м. Полтави 04.08.2017.

На обґрунтування скарги зазначено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2017 по справі № 553/2352/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди у сумі 5161,22 грн, відшкодування моральної шкоди 20000,00, витрати на правову допомогу у розмірі 6500,00 грн, витрати по оплаті за опублікування оголошення у пресі про виклик відповідача в газетах "Голос України" у розмірі 421,60 грн та "Вісті Придніпров`я" у розмірі 335,00 грн, всього 32417,82 грн. 13.01.2022 ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2017 по справі № 553/2352/16-ц залишено без задоволення. Полтавським апеляційним судом апеляційну скаргу на зазначену ухвалу повернуто ОСОБА_2 без розгляду. Рішення у даній справі набрало законної сили 06.07.2017. 04.08.2017 Ленінським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист № 553/2352/16-ц.

21.11.2017 державним виконавцем Чечелівського ВДВС Козлицькою О.М. відкрито виконавче провадження ВП № 52203817.

05.03.2022 до Чечелівського ВДВС направлено адвокатський запит про надання копій документів щодо виконавчого провадження № 55203817, який одержано органом ДВС 16.03.2022, однак відповіді не надано у встановлений законом 5 денний термін. На потворний адвокатський запит від 13.05.2022, 19.05.2022 Чечелівським ВДВС на електронну адресу представника стягувача направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55203817 від 21.11.2017 з ідентифікатором для доступу до інформації про виконавче провадження. Після вивчення вказаного виконавчого провадження встановлено наступне: 21.11.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 29.08.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника і цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Постанову державного виконавця від 29.08.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснення виконавцем заходів щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті складає акт, однак, в матеріалах виконавчого провадження такий акт відсутній. Також, відсутні будь-які документи, які б підтверджували вжиття заходів державним виконавцем задля розшуку майна боржника, а саме: звернення до органів Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, органів реєстрації нерухомого майна та транспортних засобів та відповіді вказаних органів на запити державного виконавця. Заходи до розшуку майна боржника державним виконавцем не вживалися, а постанова від 29.08.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу є передчасною, незаконною і необґрунтованою, а також такою, що підлягає скасуванню.

Вказану постанову ОСОБА_1 не одержував, про завершення виконавчого провадження не знав і був переконаний, що виконавчий лист перебуває на виконанні. Стягувач дізнався про завершення виконавчого провадження лише 19.05.2022, після направлення Чечелівським ВДВС відповіді на адвокатський запит, у зв`язку з чим просить поновити строк на подання даної скарги.

08.12.2022 від начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Астапенкової К. надійшов відзив на скаргу, в якому зазначено, що Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вважає скаргу ОСОБА_1 незаконною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. У період з 21.11.2017 по 29.08.2018 на примусовому виконанні у відділу перебувало виконавче провадження № 55203817 з примусового виконання виконавчого листа № 553/2352/16. Державним виконавцем здійснені всі заходи щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними, а саме: державним виконавцем було здійснено вихід за адресою, що вказана у виконавчому документі, майна належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення не виявлено, про що складено відповідний акт. Згідно інформації адресно-довідкового бюро ГУДМС боржник зареєстрованим не значиться, прав власності на автотранспортні засоби за боржником не зареєстровано, також, за боржником не зареєстровано рахунки, відкриті в банківських установах, пенсію не отримує, за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює, прав власності на нерухоме майно за боржником не зареєстровано. Враховуючи викладене, державним виконавцем 29.08.2018, на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 ЗУ "Про виконавче провадження", винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу. Підтвердити реєстром згрупованих поштових відправлень про отримання стягувачем вищевказаних документів неможливо, оскільки, реєстри на відправлену кореспонденцію зберігаються 1 рік. Виконавчі провадження, які було завершено по 2018 рік включно, а виконавчі провадження за постановами про накладення адміністративного стягнення по 2020 рік включно, були знищені на підставі Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

Окрім того, вказує на пропуск скаржником строку для подання даної скарги. Скаржник повинен проявляти добросовісну процесуальну поведінку, цікавитися у розумні строки перебігом виконавчого провадження, отримувати кореспонденцію, яка надходить на його адресу, чого ним зроблено не було. Враховуючи викладене, вважають, що скаржником пропущений строк для подання даної скарги, а можливі причини його пропуску не можуть вважатися поважними, адже заява про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого листа були подані ним ще в листопаді 2017 року.

Представник скаржника - адвокат Григоренко К.І., надала письмові пояснення на відзив на скаргу в яких зазначила, що у відзиві необґрунтовано зазначено, що стягувач не вказує, коли він дізнався про порушення його прав та ніяк не аргументує ту чи іншу дату. Вказана інформація не відповідає дійсності, оскільки, у скарзі чітко зазначено, що 19.05.2022, у відповідь на адвокатський запит, Чечелівським ВДВС направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55203817 від 21.11.2017 з ідентифікатором для доступу до інформації про виконавче провадження, тобто, стягувач дізнався про наявність постанови від 29.08.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу 19.05.2022, десятиденний строк з дня, коли особа дізналася про порушення її права спливає 29.05.2022 (неділя), тому скарга подана до суду 30.05.2022 у наступний робочий день. Орган ДВС наполягає, що державним виконавцем здійснено всі заходи щодо розшуку майна боржника. Зокрема, начебто, державним виконавцем надавалися запити і одержувалися відповіді з УДАІ, Державної податкової служби, Пенсійного фонду, Реєстру прав власності на нерухоме майно. Однак, будь-які документи, які б підтверджували вжиття заходів державним виконавцем задля розшуку майна боржника, докази надсилання таких запитів і одержання відповідей на такі запити, в порушення пунктів 1-3 розділу ІV "Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження", в автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні. Окрім трьох постанов, а саме: постанови від 21.11.2017 про відкриття виконавчого провадження, постанови від 29.08.2018 про арешт майна боржника та постанови від 29.08.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу і супровідних листів до них, у виконавчому провадженні № 55203817 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні будь-які інші документи, які б підтверджували, що державним виконавцем здійснено всі заходи щодо розшуку майна боржника.

07.06.2022 ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Новака Ю.Д. прийнято скаргу до провадження, призначено судовий розгляд.

25.05.2023 ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Новака Ю.Д. замінено Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на правонаступника - Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 22.06.2023 № 648/0/15-23 суддю Новака Ю.Д. тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2023, зазначену справу передано в провадження судді Подмаркової Ю.М.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Подмаркової Ю.М. від 11.07.2023 справу прийнято до провадження, призначено судовий розгляд.

В судовому засіданні представник скаржника - адвокат Григоренко К.І. просила поновити строк на подання скарги, скаргу задовольнити з підстав, зазначених у ній та в письмових поясненнях.

Стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 та представник Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, до суду не прибули, про причини неявки не повідомили.

Згідно частини 2 статті 450 Цивільного процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи за скаргою, суд дійшов наступного висновку.

За правилами статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно частин 2 та 3 статті 451 Цивільного процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Судом установлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2017 по справі № 553/2352/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди у сумі 5161,22 грн, відшкодування моральної шкоди 20000,00, витрати на правову допомогу у розмірі 6500,00 грн, витрати по оплаті за опублікування оголошення у пресі про виклик відповідача в газетах "Голос України" у розмірі 421,60 грн та "Вісті Придніпров`я" у розмірі 335,00 грн, всього 32417,82 грн. 13.01.2022 ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23.02.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу від 13.01.2022 повернуто апелянту. Рішення у даній справі набрало законної сили. 04.08.2017 Ленінським районним судом м. Полтави стягувачу видано виконавчий лист № 553/2352/16-ц.

Постановою від 21.11.2017 державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Козлицькою О.М. за заявою стягувача ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 55203817.

29.08.2023 постановою державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Козлицької О.М. при примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 55203817 накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_2

29.08.2023 постановою державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Козлицької О.М., на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий лист № 553/2352/16-ц, виданий 04.08.2017 Ленінським районним судом м. Полтави, повернуто стягувачу.

Не погоджують з вищевказаним рішенням та вважаючи його незаконним, адвокат Григоренко К.І., яка діє в інтересах стягувача ОСОБА_1 , 30.05.2022 звернулася до суду зі скаргою.

Відповідно до статті 449 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно статті 120 Цивільного процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до положень статті 126 Цивільного процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 127 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Із змісту наведених правових норм убачається, що підставою для поновлення строку для подання скарги є факт пропуску заявником такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника подати у встановлений законом строк скаргу до суду. Це також ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначених законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для подання скарги пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі – Суд), яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Як встановлено судом, оскаржувану постанову винесено 29.08.2018.

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Даних щодо отримання ОСОБА_1 постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу від 29.08.2018, органом ДВС не надано.

Вирішуючи питання щодо поновлення пропущеного строку для подачі скарги суд враховує, що 19.05.2022, у відповідь на адвокатський запит, Чечелівським ВДВС представнику скаржника направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55203817 від 21.11.2017 з ідентифікатором для доступу до інформації про виконавче провадження, тобто, стягувач дізнався про наявність постанови від 29.08.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу 19.05.2022. Зі скаргою представник скаржника звернулася до суду 30.05.2022, оскільки останній день звернення - 29.05.2022 був вихідним днем.

З огляду на вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду скарги на дії державного виконавця, суд вважає за необхідне поновити строк на подання скарги.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції.

Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" засадами виконавчого провадження є верховенство права; обов`язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об`єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Положеннями статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").

У відповідності до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За частиною 1 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до пунктів 1-3 розділу ІV "Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження" державний або приватний виконавець (далі - виконавець) після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 37 «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Як вказувалося представником скаржника адвокатом Григоренко К.І., якій на запит було надано ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, в рамках виконавчого провадження ВП №55203817 містяться наступні документи: - постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2017 та супровідний лист про направлення вказаної постанови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; - постанова про арешт всього майна боржника від 29.08.2018 та супровідний лист про направлення вказаної постанови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ТСЦ - 1242; постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.08.2018 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" та супровідний лист про направлення вказаної постанови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Інші будь-які документи, які б підтверджували вжиття заходів державним виконавцем задля розшуку майна боржника (запити, відповіді на запити) відсутні.

Вищезазначене не спростовано представником відділу державної виконавчої служби. Поряд з тим, безпідставно зазначено як у постанові, так і у відзиві по скаргу про перелік заходів, які було вжито державним виконавцем щодо розшуку майна боржника, за відсутності доказів (які мали б міститися в АСВП), що підтверджують даний факт.

Таким чином, у суду є підстави вважати, що оскаржувана постанова була винесена передчасно, а дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу не відповідають положенням Закону України "Про виконавче провадження", також, всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не вжито всіх передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішення.

Аналізуючи викладене, скарга адвоката Григоренко К.І., яка діє в інтересах стягувача ОСОБА_1 , на постанову державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (правонаступник - Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) та зобов`язання вчинити дії у виконавчому провадженні № 55203817, боржник - ОСОБА_2 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судових витрат, які пов`язані з розглядом цієї скарги та підлягають розподілу, судом не встановлено.

Керуючись статтями 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвоката Григоренко Катерини Іванівни про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою - задовольнити.

Поновити строк для подання скарги на постанову державного виконавця та зобов`язання вчинити дії у виконавчому провадженні № 55203817.

Скаргу адвоката Григоренко Катерини Іванівни, яка діє в інтересах стягувача ОСОБА_1 , на постанову державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (правонаступник - Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) та зобов`язання вчинити дії у виконавчому провадженні № 55203817, боржник - ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (правонаступник - Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) від 29.08.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 55203817 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Зобов`язати Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у порядку, передбаченому частиною 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", відновити виконавче провадження № 55203817 за виконавчим листом № 553/2352/16-ц, виданим Ленінським районним судом м. Полтави 04.08.2017.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 06.11.2023.

Головуючий                                                                        Ю.М. Подмаркова