Справа № 577/6374/21

Провадження № 1-кп/577/285/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2023 р.

Конотопський  міськрайонний  суд  Сумської області в складі: 

головуючого судді                     ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 

прокурора                                               ОСОБА_3 ,

захисника                ОСОБА_4 ,

обвинуваченого                  ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області  кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021200450000830 від 22 листопада 2021 року,  по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 121 КК України, -

                                            В С Т А Н О В И В:

  У провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року скасований вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19  грудня 2022 року стосовно ОСОБА_5 та призначений новий судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у суді першої інстанції. Вказаною ухвалою суду обвинуваченому                       ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

           Відповідно до ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від                      13 вересня 2023 року обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до  11 листопада 2023 року до 24 год. 00 хв.

Судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений до спливу вказаного строку, оскільки у кримінальному провадженні не досліджені письмові докази.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження                     ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню, не перестали існувати та до спливу строку тримання під вартою судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений.

Обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечує.

Захисник  обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_4 підтримує позицію свого підзахисного та вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не надано доказів існування на даний час ризиків, на які прокурор посилається для обгрунтування свого клопотання про продовження обраного  ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, а тому                          ОСОБА_5 можливо обрати інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

  Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вважає, що  клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України  за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів  та за  вчинення якого передбачене покарання у виді  позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

В той же час, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від  суду, тобто існує певна ймовірність того, що ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, небезпека ризику переховування від  суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю інформації про матеріальний, соціальний стан особи та інше. Так у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування». 

  ОСОБА_5 ніде не працював,  вчинив інкримінований йому злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Суд вважає, що тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 злочину, в сукупністю з інформацією про особу обвинуваченого,  дозволяє спрогнозувати з достатнім ступенем імовірності, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання може переховуватися від суду. 

   За таких обставин, суд приходить висновку, що стороною обвинувачення надані докази наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та доведено, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від  суду.

  В той же час ризики, передбачені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які прокурор послався для обґрунтування свого клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, нічим не підтверджені, а тому не заслуговують на увагу  суду.

За таких обставин, суд приходить висновку, що ризик, передбачений                                      п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який  існував на час обрання  ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що він може переховуватися від суду,  продовжує мати місце і на даний час, а тому обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити до двох місяців.

При цьому, суд приймає до уваги, що згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.        

Керуючись ст.ст. 177, 183, 331, п. 2 ч. 1, п 1-1  ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, -                                                                        

                                                      П О С Т А Н О В И В :

  ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити  до  03 січня 2024 року до  24 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена прокурором,  обвинуваченим та його захисником  безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим – протягом п`яти  днів з моменту вручення йому копії ухвали.

СуддяОСОБА_1