ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.10.2023Справа № 910/12561/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 04633423)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Рибальський» (вул. Електриків, буд. 23, м. Київ, 04176; ідентифікаційний код 35961236)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ДТД» (вул. Електриків, буд. 23-Б, м. Київ, 04176; ідентифікаційний код 40039630)

про стягнення 15 844 672, 88 грн,

Представники сторін:

від позивача: Руслан Павлов

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі за текстом - Департамент, Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Рибальський» (далі за текстом - ТОВ «Комплекс Рибальський», Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ДТД» (далі за текстом - ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ДТД», Відповідач-2), в якому Позивач просить суд солідарно стягнути з Відповідачів пайовий внесок 15 844 672, 88 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, Позивач зазначає, що Відповідачі, які виступили замовниками будівництва по об`єкту «Комплексна забудова території (житлова та громадська, ІІ черга будівництва) (Стадія «П», 4-й пусковий комплекс - житловий будинок з центром розвитку дитини) на вул. Електриків, 21-23, 23-Б у Подільському районі м. Києва не звернулися до Позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва чим порушили права та інтереси Позивача на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту, що передбачено положеннями пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та відповідно стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Так, Позивач просить суд стягнути кошти - пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, розрахований Позивачем на підставі наявної в нього технічної документації на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2023 підготовче засідання відкладено на 25.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 задоволено клопотання Позивача та витребувано у Відповідачів технічний паспорт та / або довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди щодо усіх фактично збудованих об`єктів у складі проекту: «Комплексна забудова території (житлова та громадська, ІІ черга будівництва) (VІІ черга будівництва. Коригування) по вул. Електриків, 21-23, 23-Б у Подільському районі м. Києва.

Підготовче засідання відкладено на 09.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 30.10.2023.

У судовому засіданні 30.10.2023 представник Позивача надав пояснення по суті поданого позову, просив суд його задовольнити.

Представники Відповідачів - 1, 2 у дане засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про місце, дату та час розгляду справи, про поважність неявки суд не повідомили.

Суд зазначає, що Відповідачі неодноразово повідомлялися про хід розгляду справи, однак конверти поверталися на адресу суду не врученими із зазначенням причин: «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на викладене вище, враховуючи положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд дійшов висновку щодо належного повідомлення Відповідачів оскільки не отримання сторонами судової кореспонденції є виключно суб`єктивною поведінкою останніх.

Так, заслухавши вступне слово представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 30.10.2023 відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2017 Державною архітектурно - будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113173281806 по об`єкту будівництва «Комплексна забудова території (житлова та громадська, ІІ черга будівництва) (Стадія «П», 4-й пусковий комплекс - житловий будинок з центром розвитку дитини) на вул. Електриків, 21-23, 23-Б у Подільському районі м. Києва.

Замовникам вказаного вище будівництва визначено Відповідача-1 та Відповідача-2.

Позивач зазначає, що в силу положень пункту 3.1. Порядку залучення розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (далі за текстом - Порядок) пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва.

Так, посилаючись на положення пункту 4.1. Порядку та підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» Позивач зазначає, що замовники зобов`язані протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного вище закону закріплено обов`язок замовників будівництва протягом 2020 перерахувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайовий внесок) у розмірі 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта (для нежитлових будівель та споруд) та у розмірі 2 % вартості будівництва об`єкта (для житлових будинків).

Згідно доводів Позивача та що не заперечується Відповідачами, останні всупереч викладеному вище не звернулися до Позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та станом на дату звернення до суду з позовом не надали технічну документацію щодо об`єкта будівництва та відповідно не сплати пайовий внесок.

Водночас, в силу положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» Позивач стверджує про наявність у Відповідачів обов`язку по сплаті пайового внеску до місцевого бюджету міста Києва навіть при відсутності укладеного договору.

При цьому, Позивач звертає увагу суду на те, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові по справі № 643/21744/19, відсутність укладеного договору про пайову участь не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинно бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію.

Так, 26.08.2021 Державною архітектурно - будівельною інспекцією України видано сертифікат № ІУ 123210721598 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта, а саме: «Комплексна забудова території (житлова та громадська, ІІ черга будівництва) (VII черга будівництва. Коригування)» по вул. Електриків, 21-23, 23-Б у Подільському районі м. Києва. Замовниками вказаного будівництва є Відповідачі.

Відтак, несплата Відповідачами пайового внеску є порушенням чинного законодавства і в Позивача, як органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів саме на підстав статті 1212 ЦК України згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 та від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Судом встановлено відсутність в матеріалах справи технічного паспорту об`єкта будівництва в силу не надання останнього Відповідачами, в тому числі на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2023.

З наданого Позивачем розрахунку вбачається, що останній здійснено зокрема на підставі сертифіката про готовність до експлуатації об`єкта, виданого Державною архітектурно - будівельною інспекцією України 26.08.2021 та у відповідності до підпунктів 6.4.2 та 6.4.1 пункту 6.4 Порядку (в редакції рішення КМР від 19.12.2019 № 460/8033), що за підрахунками Позивача в загальному становить 15 325 857, 18 грн.

Суд вказує, що матеріали справи не містять заперечень Відповідачів щодо заявлених позовних вимог і доказів належного виконання зазначеного вище обов`язку.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі за текстом - Закон № 3038-VI).

За статтею 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною 1 статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Як встановлено судом вище, 24.11.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Відповідачам видано дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва об`єкту.

Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) вбачається, що перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20.

Суд вказує, що стаття 40 Закону № 3038-VI станом на дату початку будівництва була чинною, однак останню виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі за текстом - Закону № 132-IX ), який набув чинності 01.01.2020.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

- розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

- замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

- пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

- кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

- інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

(1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

За змістом зазначених норм суд вказує, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Дана правова позиції викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Зазначеного Відповідачем вчинено не було.

У зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом.

У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Наведені вище правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, на яку в тому числі посилається Позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України № ІУ 123210721598 від 26.08.2021 об`єкт будівництва: «Комплексна забудова території (житлова та громадська, ІІ черга будівництва) (VII черга будівництва. Коригування)» по вул. Електриків, 21-23, 23-Б у Подільському районі м. Києва прийнято в експлуатацію у зв`язку із закінченням будівництва об`єкта.

Згідно пункту 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за № 411/1415 затверджено Порядок, відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ якого (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033) пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

За змістом пункту 4.3 розділу IV Порядку кошти пайової участі сплачуються замовником в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь. Прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Визначений цим Порядком обов`язок замовника будівництва сплати пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва узгоджується з імперативними приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 132-IX, якими установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у визначеному Законом України №132-IX розмірі та порядку.

Згідно з частиною 1 статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Частиною 1 статті 542 ЦК України визначено, що у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред`явити боржникові вимогу у повному обсязі.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина 1 статті 543 ЦК України).

Із врахуванням викладеного вище, враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX та Порядку, відсутність заперечень Відповідача та доказів належної сплати пайового внеску до бюджету міста Києва, суд зазначає, що Відповідачі як замовники будівництва зобов`язані перерахувати органу місцевого самоврядування безпідставно збережені грошові кошти пайової участі в заявленому розміру на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України, що відповідно свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Дослідивши наданий Позивачем розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та здійснений на законних підставах, зокрема на підставі наявної у Позивача технічної документації із врахування недобросовісних дій Відповідачів в частині не звернення до Позивача із заявою та не наданням технічного паспорта об`єкта / довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди, замовником яких можуть бути Відповідачі в силу положень Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001.

Відповідачем жодних заперечень щодо розміру пайової участі до суду не надано.

Проаналізувавши положення статті 238 ГПК України, суд зазначає, що у нього відсутній обов`язок зазначення в резолютивній частині рішення банківських реквізитів та назви рахунку, на який підлягає стягненню з Відповідачів пайовий внесок, про що просить Позивач в прохальній частині позову.

При цьому, суд вказує, що рішення суду може ґрунтуватися лише на встановлених судом обставинах на підставі наданих доказів.

Задля уникнення наслідків зміни банківських реквізитів та в силу закріплених законом вимог до змісту рішення суду, такі реквізити мають зазначатися стягувачем вже в ході виконавчих дій у заяві про примусове виконання рішення згідно положень пункту 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерств юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

У зв`язку з викладеним суд вважає за необхідне заявлений до стягнення пайовий внесок стягнути саме на користь Позивача, який згідно пункту 3.3. розділу ІІІ Порядку є відповідальним органом у всіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі задля подальшого вчинення виконавчий дій та стягнення коштів до місцевого бюджету.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище та з огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Відповідачам не виконано обов`язку зі сплати пайового внеску до бюджету міста Києва, а відтак порушено права Позивача на отримання коштів на розвиток інфраструктури міста Києва, що відповідно свідчить про правомірність заявлених вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються солідарно на Відповідачів.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.

2. Стягнути з солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Рибальський» (вул. Електриків, буд. 23, м. Київ, 04176; ідентифікаційний код 35961236) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ДТД» (вул. Електриків, буд. 23Б, м. Київ, 04176; ідентифікаційний код 40039630) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 04633423) пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва в розмірі 15 844 672 (п`ятнадцять мільйонів вісімсот сорок чотири тисячі шістсот сімдесят дві) грн 88 коп та судовий збір - 190 136 (сто дев`яносто тисяч сто тридцять шість) грн 07 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 06.11.2023

Суддя Антон ПУКАС