Судове рішення #4887229
05-5-34/15817

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 24.03.2009                                                                                           № 05-5-34/15817

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Іваненко  Я.Л.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - не з’явився

 від відповідача - Сударенко О.В., довіреність № 24/09 від 16.01.2009 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор"

 на ухвалу  Господарського суду м.Києва від 02.02.2009

 у справі № 05-5-34/15817 (суддя  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор"

 до                                                   Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк"

              

             

 про                                                   визнання договору недійсним

 

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2009 року у справі                   № 05-5-34/15817 повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор” (далі по тексту – позивач) без розгляду на підставі п.3 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України).

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2009 року та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду. Вважає, що судом порушено норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.03.2009 року о 14:00 год.

В судове засідання 24.03.2009 року з’явився представник відповідача, представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з наступних підстав:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору поруки  № 417-П/08 від 02.09.2008 року .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2009 року позовну заяву було повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Ухвала мотивована тим, що позивачем  у абз. 1 позовної заяви  зазначено „..Згідно із цим договором  позивач є поручителем  перед  відповідачем  за виконання зобов’язання боржником – Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерготрансінвест Холдинг” – відповідно до договору  відкриття  кредитної лінії  № 298-МВ/08 від 02.09.2008 року..”.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позивачем  у порушення ст.ст. 54, 57 ГПК України не подано доказів на підтвердження обставин викладених у позовній заяві.

На підставі зазначених вище висновків суд першої інстанції повернув позивачу позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем разом з позовною заявою було подано договір поруки  № 417-П/08 від 02.09.2008 року, з якого вбачається, що позивач  є поручителем  перед відповідачем  за виконання зобов’язання боржником – Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерготрансінвест Холдинг” – відповідно до договору  про відкриття  кредитної лінії.

При цьому, як зазначає позивач в апеляційній скарзі, останній не є стороною  у договорі про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02.09.2008 року, а тому не мав  можливості  додати до позовної  заяви договір  про відкриття  кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02.09.2008 року.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 ГПК України у випадку, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Крім того, у п. 3.3 Роз’яснення  від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України” Вищий господарський суд України зазначив: якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують  викладені обставини, але самі докази до позовної  заяви не додані, таку заяву  не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК України.

Таким, чином, оскільки позивач в своїй позовній  заяві  послався на договір про відкриття  кредитної  лінії № 298-МВ/08 від 02.09.2008 року, проте сам договір до позовної заяви не додав, місцевий господарський суд  мав би  скористатися наданими йому статтею 38 ГПК України  повноваженнями, та в процесі підготовки справи до розгляду  своєю ухвалою витребувати зазначений  доказ від позивача, відповідача чи третьої особи.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, оскільки останнім безпідставно та необґрунтовано повернуто позовну заяву без розгляду на підставі п.3 ч. 1 ст.63 ГПК України, чим порушено норми процесуального права.

Тому, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу та скасовує ухвалу суду першої інстанції.


З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

   


ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор”на ухвалу Господарського суду міста Києва  від 02.02.2009 року у справі № 05-5-34/15817 задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва 02.02.2009 року у справі                       № 05-5-34/15817 скасувати.

3.Справу № 05-5-34/15817 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      


 Судді                                                                                          



 27.03.09 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація