КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.03.2009                                                                                           № 11/80

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Іваненко  Я.Л.

 суддів:            Євдокимова  О.В.

          Пантелієнка  В.О.

 при секретарі:           Семеник Т.В.

 За участю представників:

 від позивача -Скрекотень О.В., довіреність № 7901 від 07.11.2008 року

 від відповідача - Крячко М.М., довіреність № 59/1 від 20.08.2008 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Тревелінк Телеком"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 10.02.2009

 у справі № 11/80 (суддя Смирнова Ю.М.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії

 до                                                   ТОВ "Тревелінк Телеком"

 про                                                   усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням (виселення) та стягнення 54948,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач звернувся до Київськогоапеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 17.02.2009 року № 15 (вх. № 02-4.1/1122 від 26.02.2009 року), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2009 року у справі № 11/80 та прийняти нове рішення, яким задовольнити  вимоги ТОВ „Тревелінк Телеком” про відстрочення виконання рішення у справі № 11/80 від 29.10.2008 року щодо звільнення приміщення площею 51,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул.    Ф. Пушиної, 27  на термін до 9 місяців з моменту прийняття  остаточного рішення.

Скарга мотивована тим, що своєчасне виконання рішення суду з боку відповідача ускладнене, оскільки у спірному приміщенні розміщено обладнання автоматичної телефонної станції, завдяки якому Товариство з обмеженою відповідальністю „Тревелінк Телеком” надає послуги населенню, підприємствам, окремим установам місцевої влади і управління міста Києва і області. Безперешкодне для споживачів послуг перенесення станційного обладнання і кросів АТС ТОВ „Тревелінк Телеком” вимагає виконання певного кола робіт, які перераховані у заяві про відстрочення виконання рішення із зазначенням орієнтованих термінів на їх здійснення. Інший розвиток подій призведе до ліквідації ТОВ „Тревелінк Телеком” як суб’єкта господарської діяльності.

Відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що ТОВ „Тревелінк Телеком” мало достатньо часу для вжиття заходів щодо знаходження іншого приміщення, проведення проектних робіт та демонтажу обладнання є хибним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2009 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач у відзиві зазначає, що відповідач не має договірних відносин з позивачем з 01.12.2007 року, оскільки відповідач сам відмовився укладати договір оренди приміщення 51,5 кв.м. розташованого за адресою : м. Київ, вул. М. Пушиної, 27 на наступний термін не погоджуючись з ціною оренди. А отже, відповідач знав протягом 2008 року, що знаходиться у приміщеннях позивача безпідставно, тому мав достатньо часу та можливості оформити документи, демонтувати обладнання та звільнити приміщення позивача.

Крім того, позивач відмічає, що твердження відповідача, що для демонтажу його обладнання останньому необхідна перелічена в заяві про відстрочення виконання рішення суду та апеляційній скарзі кількість документів, не підтверджено ДБН Д.2.3.-10-99. Для демонтажу обладнання необхідно мати укладений договір та кошторис видатків для проведення цих робіт.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року у справі   № 11/80 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Тревелінк Телеком” було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.03.2009 року о 14 год. 20 хв.

В судовому засіданні 24.03.2009 року представники сторін підтримали свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Київської міської філії звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Тревелінк Телеком” усунути перешкоди в користуванні приміщенням через незаконність його зайняття по вул. Ф. Пушиної, 27, загальною площею 51,5 кв.м. шляхом повного його звільнення та стягнення неустойки за час прострочення виконання зобов’язання в розмірі     54 948,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2008 року у справі № 11/80 позов задоволено частково; зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Тревелінк Телеком” звільнити нежиле приміщення загальною площею 51,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 27.

Рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось, набрало законної сили 27.11.2008 року.

На виконання рішення від 29.10.2008 року Господарським судом міста Києва 18.12.2008 року видано наказ про зобов’язання ТОВ „Тревелінк Телеком” звільнити спірне нежиле приміщення.

Відділом Державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у місті Києві відкрито виконавче провадження по наказу № 11/80 від 18.12.2008 року про зобов’язання ТОВ „Тревелінк Телеком” звільнити вищевказане нежиле приміщення.

ТОВ „Тревелінк Телеком” звернулось до Господарського суду міста Києва  з заявою про відстрочення  виконання  рішення Господарського суду міста Києва  від 29.10.2008 року на період, необхідний  для виконання  робіт по перенесенню  станційного  обладнання, лінійних споруд і здійсненню демонтажу  існуючого обладнання телефонного зв’язку, тобто до 31.07.2009 року.

Відповідач в якості обставин, що ускладнюють виконання рішення, визначив відсутність приміщення, в яке можливо перевести та установити станційне обладнання та лінійні споруди, необхідність розроблення, погодження та затвердження проектної документації, відповідно до наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20.01.2004 р.№ 8.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано листи на адресу ВАТ „Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв’язку „Дніпрозв’язок” від 15.12.2008 р. № 88, відповідно до якого у зв’язку з необхідністю зміни місця розташування станційного обладнання відповідач просить надати відповідь про вартість та про терміни виконання проектних робіт по перенесенню станційного обладнання з одного приміщення в інше; на адресу КМФ ВАТ „Укртелеком” від 15.12.2008 р. № 89, відповідно до якого у зв’язку з необхідністю виконати рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2008 р. про звільнення нежилого приміщення загальною площею 51,5 кв.м. відповідач просить узгодити перенесення станційного обладнання в орендоване приміщення площею 24,9 кв.м. за адресою: вул. Ф. Пушиної, 27, 4-й поверх.

Листом від 19.01.2009 р. № 89/09 ВАТ „Українській інститут по проектуванню засобів та споруд зв’язку „Дніпрозв’язок” повідомило відповідача про орієнтовну вартість проектно – вишукувальних робіт та про термін їх виконання – два місяці (без урахування терміну на погодження плану розміщення обладнання та схем організації зв’язку).

Листом від 12.01.2009 р. № 41-25 Київська міська філія ВАТ „Укртелеком” повідомила відповідача про недоцільність перенесення станційного обладнання в іншу кімнату та про необхідність звільнення приміщення.

Як встановлено місцевим господарським судом, строк дії укладеного між сторонами договору оренди закінчився 22.11.2007 р., і домовленості щодо подальшого користування відповідачем приміщенням позивача площею 51,5 кв.м. сторонами досягнуто не було. Тобто, відповідач, в порушення ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, безпідставно займав спірне приміщення, у зв’язку з чим позовні вимоги про звільнення відповідачем нежилого приміщення загальною площею 51,5 кв.м. були задоволені судом.

Таким чином, відповідач, не досягнувши згоди з позивачем щодо орендованого приміщення загальною площею 51,5 кв.м, мав час протягом 1 року щодо вчинення необхідних дій для пошуку нового приміщення, демонтажу обладнання та проведення погоджувальних робіт.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що рішення по справі № 11/80 Господарським судом міста Києва оголошено судом 29.10.2008 р., заяву про відстрочення виконання рішення відповідачем подано 18.12.2008 р., звернення до ВАТ „Українській інститут по проектуванню засобів та споруд зв’язку „Дніпрозв’язок” та Київській міській філії ВАТ „Укртелеком” датовані 15.12.2008 р., тобто майже через два місяці після вирішення спору Господарським судом міста Києва, що дає підстави вважати, що відповідач навмисно затягує виконання рішення та звільнення незаконно займаного приміщення.

На підставі викладеного, суд першої інстанції відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю „Тревелінк Телеком” у задоволенні  заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2008 року у справі 11/80.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Згідно статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України – виконуються в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.

Статтею 33 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено у роз’ясненні Вищого арбітражного суду від 12.09.1996 р. № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” відстрочка – це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу Україні кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що  відповідачем не було доведено обставини, що ускладнюють виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2008 року у справі № 11/80, прагнення відповідача діяти в межах закону з урахуванням законних прав та інтересів позивача на нежитлове приміщення загальною площею 51,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 27, своєчасне (протягом 2008 року) вчинення дій направлених на пошук іншого приміщення, проведення погоджувальних робіт.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що оскільки  матеріалами справи № 11/80 підтверджено той факт, що відповідачем  після закінчення  терміну  дії Договору № 93-1224-06-41/1325 від 26.11.2006 року не звільнено  частину  орендованих приміщень площею 51,5 кв.м., а рішенням  у цій справі встановлено безпідставне  зайняття відповідачем  спірного нежитлового  приміщення  та зобов’язано останнього звільнити  нежиле приміщення загальною площею 51,5 кв.м. за адресою : м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 27 – відстрочення  виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 11/80 від 29.10.2008 року щодо звільнення приміщення площею 51,5 кв. м. за адресою : м. Київ,          вул. Ф. Пушиної, 27 на термін до 9 місяців з моменту прийняття  остаточного рішення, було б, фактично, продовженням  строку дії договору  оренди на спірне приміщення, яке відповідач займає незаконно.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про необґрунтованість та недоведеність вимог відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 11/80 не підлягає задоволенню.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.    Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2009 року у справі        № 11/80 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Тревелінк Телеком” – без задоволення.

2.          Матеріали справи № 11/80 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Іваненко  Я.Л.

 Судді                                                                                          Євдокимов  О.В.

                                                                                          Пантелієнко  В.О.

 27.03.09 (відправлено)