КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.03.2009                                                                                           № 05-5-1/14967

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Іваненко  Я.Л.

 суддів:            Євдокимова  О.В.

          Пантелієнка  В.О.

 при секретарі:           Семеник Т.В.

 За участю представників:

 від позивача -не з "явився

 від відповідача -не з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТААН"

 наухвалу Господарського суду м.Києва від 19.01.2009

 у справі № 05-5-1/14967 (Мельник В.І.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТААН"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Азимут"

              

             

 про                                                   стягнення 2415,51 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 року у справі                    № 05-5-1/14967 повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТААН” (далі по тексту – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „АЗИМУТ” (далі по тексту – відповідач) про стягнення 2 415,51 грн. без розгляду на підставі п.  4 ч. 1 ст.63 ГПК України.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою      (вх. № 02-4.1/667 від 05.02.2009 року) до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 року та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду. Вважає, що судом порушено норми процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2009 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.03.2009 року о 14 год. 00 хв.

В судове засідання 10.03.2009 року представники сторін не з’явилися.

Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з наступних підстав:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 2 415,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 року позовну заяву було повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Ухвала мотивована тим, що до матеріалів позовної заяви не додано доказів  сплати державного  мита  у встановленому порядку.

Суд першої інстанції також зазначає, що згідно п. 14 Інструкції  про порядок  обчислення  та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної  державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15, на зворотньому боці платіжного доручення робиться напис кредитної установи  такого змісту: „Зараховано в доход  бюджету___ грн. (дата)”. Цей напис  скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи  та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів осіб визначено в п. 5 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті,  затвердженій постановою Правління Національного банку України 187.03.2004 року  № 110. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису  належить  керівнику банку (філії) та уповноваженим  ним службовим  особам, право другого підпису  належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам уповноваженим керівником банку.

На підставі зазначеного вище висновку, місцевий господарський суд повернув позивачу позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів звертає увагу на те, що  відповідно до п. 5 Роз’яснення  Вищого арбітражного  суду  України від 04.03.1998 року № 02-5/78 „Про деякі питання застосування  розділу IV Господарського процесуального кодексу України” якщо позивач сплатив державне мито готівкою, то Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15, зареєстрованого Міністерством юстиції України 19.05.93 року за № 50, у такому разі не передбачає вчинення кредитною установою будь-яких написів, крім встановлених формою квитанції. У цьому випадку до позовної заяви додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж.

Тому, доданий  позивачем до позовної заяви оригінал квитанції № 4 від 29.12.2008 року є належним доказом сплати  державного мита  за розгляд позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТААН”.

При цьому, у випадку виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до Державного бюджету, суд першої інстанції мав  право  згідно з п. 4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України  витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України своєю ухвалою.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, оскільки останнім безпідставно та необґрунтовано повернуто позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст.63 ГПК України, чим порушено норми процесуального права.

Тому, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу та скасовує ухвалу суду першої інстанції.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

  

ПОСТАНОВИВ:

 .Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТААН” на ухвалу Господарського суду міста Києва 19.01.2009 року у справі № 05-5-1/14967 задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва 19.01.2009 року у справі                       № 05-5-1/14967 скасувати.

3.Справу № 05-5-1/14967 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

   

 Головуючий суддя                                                                      Іваненко  Я.Л.

 Судді                                                                                          Євдокимов  О.В.

                                                                                          Пантелієнко  В.О.

 12.03.09 (відправлено)