КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2009 № 34/361
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Євдокимова О.В.
при секретарі: Семеник Т.В.
За участю представників:
від позивача - Шлапак О.О., довіреність № 11341 від 28.12.2006 року
від відповідача - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.12.2008
у справі № 34/361 (Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росавто"
до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал"
про стягнення 4822,97 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2008 року у справі № 34/361 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Росавто” (далі по тексту – позивач) до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Страховий капітал” (далі по тексту – відповідач) про стягнення 4822,97 грн. задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 043 грн. страхового відшкодування, а також 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 13.01.2009 року № 8 (вх. № 02-4.1/588 від 03.02.2009 року), в якій просить поновити пропущений строк подання апеляційної скарги, прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2008 року у справі № 34/361 та прийняти нове рішення , яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.
Відповідач зазначає, що 27.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Росавто” та ЗАТ „Страхова компанія „Страховий капітал” було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 18-30ТР, у відповідності до умов якого страховик прийняв на страхування ризики, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням новими транспортними засобами, призначеними для продажу марок ВАЗ, ГАЗ, Fiat, Chery. При цьому. на думку відповідача, за даним договором страховими випадками є заподіяння шкоди застрахованому майну (транспортним засобам, що знаходяться у позивача на певній правовій підставі) під час переміщення між майданчиками страхувальника з певною метою або ж під час пересування по виставковому майданчику або для передпродажної підготовки та державної реєстрації.
Подія 23.04.2008 року, внаслідок якої автомобілю ВАЗ-11183-30,2008 року випуску, № кузова ХТА 11183080148379, було завдано пошкодження (падіння штукатурки), відбулась під час перебування останнього на виставковому майданчик, що на думку апелянта, не покривається страховим захистом згідно з договором добровільного страхування.
Крім того, скаржник зазначає, що пакет документів, наданих страхувальником за подією 23.04.2008 року, є неповним.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2009 року у справі № 34/361 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Страховий капітал” було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.03.2009 року о 10 год. 40 хв.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 року № 01-23/3/187 склад колегії змінено та доручено розглядати апеляційну скаргу у справі № 34/361 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Іваненко Я.Л., судді Євдокимов О.В., Пантелієнко В.О.
В судовому засіданні представник позивача просив суд відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився про причини неприбуття суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови у відповідності до норм чинного законодавства, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представника відповідача
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.03.2008 року між Позивачем (Страхувальник) та Відповідачем (Страховик) укладено Договір страхування, пунктом 1 якого передбачено, що Страхувальник передає, а Страховик приймає на страхування ризики, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом (надалі за текстом – ТЗ), а саме: новими ТЗ, призначеними для продажу, наступних марок – ВАЗ, ГАЗ, Fiat, Chery. Цей Договір укладено щодо страхування усіх нових ТЗ, що придбані Страхувальником для реалізації кінцевому споживачу або знаходяться у Страхувальника на іншій правовій підставі та призначені для продажу або ж продані Покупцю та пересуваються з державної реєстрації в межах України у тому числі: 1) пересуваються по Україні між майданчиками Страхувальника для продажу. Прийом на майданчик ТЗ здійснюється на підставах Акту прийому-передачі автомобіля; 2) пересування в межах України для їх передпродажної підготовки та державної реєстрації; 3) пересуваються по території майданчика (автосалону) Страхувальника.
Відповідно до п. 3.1.2 Договору страхування загальний ліміт відповідальності Страховика за Договором складає 100 000,00 грн.
Пунктом 3.2 Договору страхування перелічені страхові ризики, серед яких зокрема є ІВП (інші випадкові події) – пошкодження чи знищення ТЗ та/або додаткового обладнання внаслідок дії стихійних лих (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавина, оповзень, вихід підгрунтових вод, паводок, сель, поразка блискавкою, землетрус), падіння дерев, самовільного падіння предметів на ТЗ, нападу тварин, пожежі чи вибуху в ТЗ (п.16).
23.04.2008 року позивач направив на адресу Відповідача заяву про настання страхового випадку та повідомив, що 23.04.2008 року на виставковому майданчику ТОВ „Росавто” за адресою: м. Київ, вул. Героїв Космосу, 4 відбулося падіння шматків штукатурки та цегли на автомобіль ВАЗ 11183, кузов № ХТА 1118308148379, в результаті чого було пошкоджено багажник ТЗ.
Пунктом 7.5 Договору страхування передбачено, що документи, які подаються на виплату страхового відшкодування, повинні бути достовірні, оформлені згідно з вимогами законодавства і Страховика та засвідчені належним чином. Якщо документи, необхідні для розгляду заяви про виплату страхового відшкодування, неналежно оформлені або надані в неповному комплекті, Страховик має право відхилити заяву Страхувальника з зазначенням недоліків.
Відповідно до п. 7.6 Договору якщо факт пошкодження ТЗ оформлений не належним чином, питання про врегулювання претензії Страхувальника щодо виплати страхового відшкодування вирішується на розсуд Страховика.
Відповідно до п. 8.2 Договору страхування страховий акт складається Страховиком протягом 10-ти (десяти) робочих днів з моменту отримання всіх необхідних документів згідно п. 7 цього Договору.
07.05.2008 року Страховиком було затверджено страховий акт №141-08 ТР, згідно з яким відповідач подію визнав страховим випадком та перерахував страхове відшкодування у розмірі 1 043 грн. на розрахунковий рахунок ПП „Мегаліпт”.
05.05.2008 року Позивач направив на адресу Відповідача лист за №08-153 та просив відкликати перераховані кошти з ПП „Мегаліпт” та перерахувати суму в розмірі 2 293 грн. на рахунок ФОП Яковлева В.В., оскільки ПП „Мегаліпт” не має змоги провести ремонті роботи.
01.07.2008 року Комісією по врегулюванню збитків ЗАТ СК „Страховий капітал” документи щодо події 23.04.2008 року було переглянуто повторно, акт №141-08 ТР від 07.05.2008 року скасовано, затверджено страховий акт №141-08 ТР/В від 23.06.2008 року, за яким було прийняте рішення про відмову ТОВ „Росавто” у виплаті страхового відшкодування за подією, яка відбулась 23.04.2008 року у зв’язку з визнанням події не страховим випадком.
Відповідно до ст. 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов’язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.
25.07.2008 року позивач направив на адресу відповідача лист №08-238 з проханням переглянути позицію щодо відмови у виплаті страхового відшкодування.
Відповідач, листом №999 від 30.07.2008 року повідомив позивачу, що підстав для перерахування на рахунок Позивача грошових коштів в сумі 2 293 грн. не вбачає.
Відповідач звернувся до незалежного експерта Бюро експертиз і оцінки майна „Бюмекс”, діючого на основі Сертифікату Фонду Державного Майна України № 7245/08 від 12.06.2008 року.
Відповідно до Висновку №208-3 автотоварознавчого дослідження щодо відшкодування матеріального збитку від 26.06.2008 року, вартість матеріального збитку заподіяному власнику ТЗ ВАЗ 1118 в результаті його пошкодження при падінні шматків штукатурки з поруч розташованої будівлі складає 4 211,35 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, при настанні спірного випадку й наданні позивачем відповідачу необхідних документів, останній, в порядку п.п. 7.6, 8.2 Договору страхування, 07.05.2008 року затвердив страховий акт №141-08ТР, згідно з яким спірну подію визнав страховим випадком та перерахував на розрахунковий рахунок ПП „Мегаліт” (особи, яка мала здійснити роботи з відновлення пошкодженого багажника застрахованого ТЗ) суму страхового відшкодування у розмірі 1043 грн.
Таким чином, такі дії Відповідача (Страховик) свідчать про те, що останній спірну подію визнавав страховим випадком.
На підставі викладеного, суд першої інстанції позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю „Росавто” задовольнив згідно з заявою про уточнення (зменшення) позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України „Про страхування” встановлено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. У статті 8 Закону України „Про страхування” наведені визначення понять страхового ризику та страхового випадку. Відповідно до вказаної норми страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання (п.1), а страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (п.2).
Відповідно до ст. 25 Закону України „Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 213 ЦК України передбачено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами) (п. 1). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (п. 2). При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів (п. 3). Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін (п. 4). Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України не допускається одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов’язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Апеляційна інстанція вважає доводи апеляційної скарги про те, що подія 23.04.2008 року, внаслідок якої автомобілю ВАЗ-11183-30, 2008 року випуску, № кузова ХТА11183-30080148379 було завдано пошкодження (падіння штукатурки) відбулась під час перебування останнього на виставкому майданчику, що згідно з договором добровільного страхування не покривається страховим захистом, безпідставними.
Крім того, відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Більше того, пунктом 9.13 Договору передбачено, що при прийнятті рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування Страховик протягом 15 робочих днів з моменту одержання всіх необхідних документів, зазначених в п. 7 Договору, повідомляє про таке рішення Страхувальнику в письмовій формі з мотивованим обґрунтуванням причин відмови. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, заяву про настання страхового випадку позивачем було направлено на адресу відповідача 23.04.2008 року, в той час як рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування відповідачем було прийнято 01.07.2008 року, тобто з порушенням встановленого Договором строку.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ні законом, ні Договором страхування не передбачено право Страховика „передумати” оцінюючи у іншому складі Комісії по врегулюванню збитків ті ж самі документи, що слугували підставою для визначення спірної події як страхового випадку, визнати цю подію, вже такою, що не є страховим випадком.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2008 року у справі № 34/361 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Страховий капітал” – без задоволення.
2. Матеріали справи № 34/361 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Іваненко Я.Л.
Судді Пантелієнко В.О.
Євдокимов О.В.
06.03.09 (відправлено)