КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.02.2009                                                                                           № 11/84

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Островича  С.Е.

 суддів:            Дзюбка П.О.

          Скрипка І.М.

 при секретарі:           Семеняк Т.В.

 За участю представників:

 від позивача - не з’явились

 від відповідача1 - не з’явились

від відповідача2 -не з’явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицький фонд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.12.2008

 у справі № 11/84 (Смирнова Ю.М.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицький фонд"

 до                                                   Державне підприємство для постачання медичних установ "Укрмедпостач"

                                                  Міністерство охорони здоров"я України

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   тлумачення умов договору

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю „Галицький фонд” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства по забезпеченню медичних установ „Укрмедпостач” та Міністерства охорони здоров’я про тлумачення умов договору №36 від 27.08.2007р., а саме п. 9.1 та п. 9.2, якими передбачена відповідальність позивача, як постачальника за цим договором, у разі несвоєчасного виконання зобов’язань за договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2008р. у справі №11/84 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач  звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2008р. у справі №11/84; розтлумачити п. 9.1 договору №36 від 27.08.2007р., укладеного між ТОВ „Галицький фонд” та ДП „Укрмедпостач”, щодо моменту настання відповідальності за порушення умов договору, а саме строків поставки товару; розтлумачити п. 9.2 договору №36 від 27.08.2007р., укладеного між ТОВ „Галицький фонд” та ДП „Укрмедпостач”, щодо підстав та наявності відповідальності; судові витрати по справі стягнути з відповідачів на користь позивача, у розмірі 127,5 грн. (державне мито) та 118,00 грн. (витрати на ІТЗ процесу). До апеляційної скарги додано клопотання, в якому позивач просить відновити пропущений строк для подання апеляційної скарги.

Відповідач 1 та відповідач 2 відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія вважає можливим здійснити перегляд рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, відповідача 1 та відповідача 2.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

27.08.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Галицький фонд”, як постачальником (далі - позивач), Державним підприємством по забезпеченню медичних установ „Укрмедпостач”, як одержувачем (далі – відповідач 1) та Міністерством охорони здоров'я, як замовником (далі – відповідач 2), було укладено договір №36 (далі - Договір).

У відповідності до умов даного Договору позивач зобов'язався здійснити поставку товару, а відповідач 1 - оплатити його з коштів, які зобов'язався перерахувати йому відповідач 2.

Згідно п. 9.1. Договору за кожний день порушення зобов'язань щодо терміну поставки обладнання, за яке здійснено попередню оплату, та за кожний день порушення терміну поставки тієї частини обладнання, термін якої визначено додатковою угодою, що передбачено п. 4.1. Договору, позивач сплачує на рахунок відповідача 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Відповідно до п. 9.2. Договору за кожний день невиконання зобов'язань, передбачених п. 4.3. Договору, позивач сплачує на рахунок відповідача 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Пунктами 4.1.. 4.3. Договору узгоджено порядок та умови постачання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин  значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

При неможливості встановлення справжньої волі сторони, судом враховується мета правочину, зміст попередніх переговорів, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст письмового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Зі змісту викладеної норми випливає, що зміст правочину потребує тлумачення саме за умови необхідності з’ясувати волевиявлення осіб при його вчиненні, якщо вони не дійшли згоди між собою щодо змісту правочину, а отже за умови наявності спору між сторонами з цього приводу.

Як вбачається з доказів, наявних в матеріалах справи, зокрема, ухвали Господарського суду міста Києва: від 15.10.2008р. у справі №48/59 про залишення без розгляду позову Державного підприємства по забезпеченню медичних установ „Укрмедпостач” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Галицький фонд” про стягнення 120573,41грн., а  також підтверджується поясненнями сторін, на момент вирішення даної справи між сторонами відсутні будь-які спори з підстав застосування відповідальності до позивача у вигляді пені та штрафу, як на підставі п. 9.1. Договору, так і п. 9.2. Ні місцевим господарським судом ні апеляційним господарським судом такі обставини також не встановлені.

Таким чином, усталена практика відносин між сторонами не містить обставин щодо різного тлумачення ними правочину, саме через відсутність спору між ними.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна сторона має право звертатися за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

За змістом наведеного, особа має право вимагати відновлення або захисту свого права чи інтересу, зокрема задоволення позову про тлумачення змісту пунктів Договору, при умові, що це право чи інтерес порушені іншими особами, оспорюються або не визнаються.

У відповідності із ст. 1 ГПК України господарським судом здійснюється захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств та організацій, та вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначено у ч. 1 ст. 12 ГПК України

Згідно з пунктом 1 цієї норми до підвідомчості господарських судів віднесено, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, та на інших підставах.

Колегія Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що тлумачення змісту правочину господарським судом можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони (сторін) правочину.

Київський апеляційний господарський суд не вбачає порушеного права позивача а ні за договором, а ні за законом. Спір між сторонами відносно різного тлумачення умов договору відсутній.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2008р. у справі №11/84 є законним, обґрунтованим та повністю відповідає фактичним обставинам справи, а тому колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Галицький фонд” на рішення  господарського суду міста Києва від 12.12.2008р. у справі №11/84  залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2008р. у справі №11/84 залишити без змін.

Справу №11/84 повернути до Господарського суду м. Києва.

Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Острович  С.Е.

 Судді                                                                                          Дзюбко П.О.

                                                                                          Скрипка І.М.

 27.02.09 (відправлено)