ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

УХВАЛА

"01" листопада 2023 р.Справа № 924/1351/20 (924/214/22)

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали за заявою кредитора Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів", м. Хмельницький Полторацького А.Є. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності „Технопарк Проскурів", м. Хмельницький

до Колективного підприємства „Агрофірми „Проскурів" м. Хмельницький

до Окремого структурного відділу „Лісомисливський відділ „Агрофірми „Проскурів", м.Хмельницький

про усунення перешкод у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю „Технопарк Проскурів" приміщенням, що належне йому на праві власності та розташоване за адресою: 29021, м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11, шляхом зобов`язання Колективного підприємства Агрофірма „Проскурів" та Окремого структурного відділу „Лісомисливського відділу „Агрофірми „Проскурів" звільнити частину нежитлового приміщення: виробниче приміщення - 100 кв.м.; піднавіс - 255 кв.м.; піднавіс (склад) - 52,60 (а саме: піднавіс 23 кв.м., склад - 11.04 та 18.56 кв.м.); піднавіс - 53 кв.м., розташованого за адресою: 29021, м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11.

(в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів")

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідач 1: Рудий А.М. - в.о. керівника

від відповідач 2: не з`явився

від заявника: Ярош В.Ю. - згідно ордера

В судовому засіданні відповідно до ч.6 ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

встановив: рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. у справі №924/214/22 (в межах провадження у справі про банкрутство № 924/1351/20) позов ТОВ „Технопарк-Проскурів" про усунення перешкод у користуванні частинами нежитлового приміщення було задоволено, зобов`язано Колективне підприємство Агрофірма „Проскурів" та Окремий структурний відділ „Лісомисливського відділу „Агрофірми „Проскурів" звільнити частину нежитлового приміщення: виробниче приміщення - 100 кв.м.; піднавіс - 255 кв.м.; піднавіс (склад) - 52,60 (а саме: піднавіс 23 кв.м., склад - 11.04 та 18.56 кв.м.); піднавіс - 53 кв.м., розташованого за адресою: 29021, м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11.

Вказане судове рішення набуло чинності відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023р. у справі №924/1351/20 (№924/214/22), залишено без змін Постановою ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2023р. у даній справі.

06.07.2023р. кредитором КП „Агрофірма „Проскурів" Полторацьким А.Є. направило до суду заяву за вх.№05-06/766/23 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. у справі №924/1351/20 (№924/214/22).

Ухвалою суду від 07.07.2023 вказану заяву кредитора КП „Агрофірма „Проскурів", ОСОБА_1 залишено без руху.

Крім того судом враховано що справа №924/1351/20(924/214/22) супровідним листом від 22.02.2023р. надіслано до Північно-західного апеляційного господарського суду. Станом на 06.07.2023р. матеріали справи були відсутні в Господарському суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 18.08.2023р. відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви за вх.№05-06/766/23 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. у справі №924/1351/20 (№924/214/22).

24.08.2023р. матеріали справи №924/1351/20 (924/214/22) повернулись до господарського суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 23.08.2023р. визнано відвід, заявлений кредитором КП „Агрофірма „Проскурів" ОСОБА_1 судді Заярнюку І.В., необґрунтованим. Заяву кредитора КП „Агрофірма „Проскурів" Полторацького А.Є. від 12.07.2023р. про відвід судді Заярнюка І.В. від участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 26.01.2023р. по справі 924/1351/20 (924/214/22) передано для визначення складу суду в порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід.

Ухвалою суду від 24.08.2023р. відмовлено у задоволенні заяви кредитора КП „Агрофірма „Проскурів" Полторацького А.Є. від 12.07.2023р. про відвід судді Заярнюка І.В. від участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 26.01.2023р. у справі 924/1351/20 (924/214/22), (суддя Виноградова В.В.).

Ухвалою суду від 28.08.2023р. заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. у справі №924/1351/20 (№924/214/22) призначити до розгляду в судовому засіданні на 11:30 год. "12" вересня 2023 р.

29.08.2023р. до Господарського суду Хмельницької області надійшов запит Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023р. про витребування матеріалів справи № 924/1351/20 (924/214/22) до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 30.08.2023 зупинено провадження з розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. у справі №924/1351/20 (№924/214/22), до повернення матеріалів справи №924/1351/20 (924/214/22) до господарського суду Хмельницької області. Справу №924/1351/20 (924/214/22) направлено до Північно-західного апеляційного господарського суду.

27.09.2023р. матеріали справи №924/1351/20 (924/214/22) повернулись до господарського суду Хмельницької області.

Ухвалою від 02.10.2023р. поновлено провадження з розгляду заяви кредитора КП „Агрофірма „Проскурів" Полторацького А.Є. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. у справі №924/1351/20 (№924/214/22) в порядку спрощеного позовного провадження. Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. у справі №924/1351/20 (№924/214/22) призначено до розгляду в судовому засіданні на 11:30 год. "24" жовтня 2023 р.

24.10.2023р. на адресу суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання від представника позивача.

У судовому засіданні 24.10.2023р. суд постановив ухвалу (із занесенням до протоколу судового засідання) про оголошення перерви до 14.00 год. 01.11.2023р.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги про скасування рішення у справі №924/1351/20(924/214/22) та прийняття рішення про відмову в задоволені позовних вимог підтримав, посилаючись на те, що нововиявленими обставинами є акт огляду території від 31.05.2023-08.06.2023, який було складено комісією по фактичному дослідженні тих частин об`єктів нерухомого майна, які начеб то орендувалися структурним підрозділом Агрофірми. Вказує, що зазначеним актом встановлено, що ворота з вул. Глушенкова на територію закриті на ланцюг, до якого прикріплені два замки, проте вони не перешкоджають відкриттю воріт. Замки та ланцюги не належать КП „Агрофірма „Проскурів". Територія поросла кущами та бур`янами. Актом огляду території від 08.06.2023р. підтверджується фактична відсутність орендованого нерухомого майна (їх частин згідно договору та акту приймання-передачі).

Заявник в заяві вказує, що оскільки спір у справі №924/1351/20 (924/214/22) остаточно було вирішено 25.05.2023р., наказ на його виконання не видавався та до органів ДВС не пред`являвся, акт приймання -передачі об`єктів (частин нерухомого майна) з оренди в силу ч. 1 ст. 785 ЦК України не складався, то можна припустити, що Агрофірма „Проскурів" продовжує користуватися таким відсутнім нерухомим майном, яке було предметом неіснуючого договору та акту приймання-передачі.

Зважаючи на підтвердження обставин фактичної відсутності частин орендованого майна, заявник просить суд взяти до уваги, що договір оренди є реальним, а не консесуальним з огляду на нормативне врегулювання, визначене ч. 1 ст. 760, ч. 1 ст. 765, ч. 1 ст. 766 ЦК України.

Посилаючись на те, що обов`язковою умовою існування орендних правовідносин в силу ч. 1 ст. 765 ЦК України повинен бути факт передавання речі в оренду і ця річ повинна бути визначена індивідуальними ознаками (визначеними у договірних документах межами), то зважаючи на підтверджений актом огляду території від 08.06.2023р. факт відсутності меж частин предметів оренди і їх фізичної відсутності взагалі як таких, очевидним є те, що боржник не приймав в оренду неіснуючого у реальному матеріальному світі речей в оренду від ПАТ „Проскурів" і відповідно не повинен платити за користування неіснуючими речами.

При цьому, вказує, що наявність підтвердженого судом факту недійсності договору оренди у даному разі не вимагається, оскільки визначальним у даному разі є акт приймання-передачі, який не є договором, а його фіктивність підтверджується актом огляду території.

Заявник вказує, що в даному випадку визначальним є те, що в рішені від 26.01.2023р. не досліджувалися обставини реального існування частин нерухомого майна (як відокремлених (неподільних технічною документацією та держаною реєстрацією) предметів оренди нерухомого майна), оскільки докази про таке суду не подавалися, а лише подавалися докази та зазначалися обставини юридичної (документальної) відсутності об`єктів оренди.

Позивач в судове засіданні не з`явився, однак на адресу суду надіслав клопотання про розгляд заяви ОСОБА_1 без його участі.

ПАТ "Проскурів" у письмовій позиції від 12.09.2023р. вважає, що заява про перегляд за нововиявленими обставини є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ст. 320 ГПК України. Зауважує, що акт огляду території від 31.05.2023-08.06.2023 не є належним та допустимим доказом, який підтверджує той факт, що оглянута земельна ділянка є саме тією ділянкою, на якій знаходились приміщення ПАТ „Проскурів", що орендував окремий структурний підрозділ, а саме виробниче приміщення 100 кв.м.; піднавіс 255 кв.м.; піднавіс 52,60 кв.м.; піднавіс 53 кв.м. Також такий акт не підтверджує той факт, що на земельний ділянці, на якій знаходились орендовані приміщення, а саме виробниче приміщення 100 кв.м.; піднавіс 255 кв.м.; піднавіс 52,60 кв.м.; піднавіс 53 кв.м., станом на дату проведення огляду відсутні.

Також позивач звертає увагу, що акт огляду території від 31.05.2023-08.06.2023 є доказом, який не оцінювався судом, стосовно обставин, що були встановлені судом при постановленні рішення від 26.01.2023р. та виключає визнання його як підставу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, у відповідності до п.2 ч. 4 ст. 320 ГПК України.

ПАТ "Проскурів" наголошує, що наявність кущів та бур`янів на орендованій території, сміття, а також відсутність ознак господарювання жодним чином не впливає на факт укладання договору оренди нерухомості №69 від 29.12.2019, наявність акту-прийому-передачі до договору оренди нерухомості від 29.12.2019, наявність податкових накладних №9023634129 від 31.01.2020 та №905348524 від 29.02.2020, що підтверджує укладання спірного договору та виконання боржником такого договору, а також відсутність акту прийому-передачі об`єкта нерухомості щодо повернення об`єктів нерухомого майна.

Позивач звертає увагу, що з моменту укладання договору оренди нерухомості №69 від 29.12.2019р. до моменту складання акта огляду території від 31.05.2023-08.06.2023 пройшло більше, ніж 3 роки, що свідчить про можливу зміну обстановки на тій чи іншій території у зв`язку з погодними умовами, руйнуванням, природними умовами.

Позивач стверджує, що підтвердження фактичного користування окремим структурним підрозділом орендованими об`єктами нерухомості не входить предмета доказування під час розгляду позову, оскільки орендодавець може фактично і не використовувати орендоване майно, однак все одно його орендувати; акт огляду території від 31.05.2023-08.06.2023 не спростовує фактичні дані, покладені в основу ухвали від 14.06.2021р., а саме наявності договору оренди нерухомості №69 від 29.12.2019р., акту-прийому-передачі до договору оренди нерухомості від 29.12.2019р., податкових накладних №9023634129 від 31.01.2020р. та №905348524 від 29.02.2020р.; акт огляду території від 31.05.2023-08.062023, що підтверджує наявність кущів та бур`янів на орендованій території, наявності сміття, а також відсутності ознак господарювання не є істотним для розгляду позову, оскільки врахування таких обставин судом не призвело б до прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами судом встановлено таке.

26.01.2023р. Господарський суд Хмельницької області ухвалив рішення у справі № 924/1351/20 (924/214/22), яким задовольнив позов ТзОВ "Технопарк Проскурів" і зобов`язав КП "Агрофірма "Проскурів" та ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" усунути перешкоди у користуванні приміщенням шляхом звільнення частини нежитлового приміщення: виробниче приміщення - 100 кв. м; піднавіс - 255 кв. м; піднавіс (склад) - 52,60 (а саме: піднавіс 23 кв. м, склад - 11,04 та 18,56 кв. м); піднавіс - 53 кв. м, розташованого за адресою: 29021, м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11, на користь ТзОВ "Технопарк Проскурів".

Рішення суду мотивовано здійсненням відповідачами перешкод у користуванні належним ТзОВ "Технопарк Проскурів" на праві власності нерухомим майном, яке Окремий структурний підрозділ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" не повернуло позивачу за наслідком розірвання з його ініціативи договору оренди через несплату ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" орендної плати за користування майном.

Судом встановлено, що Окремий структурний підрозділ „Лісомисливський відділ „Агрофірми „Проскурів" є орендарем приміщень по договору оренди об`єкта нерухомості №69 від 29.12.2019р., відповідно до якого ПАТ „Проскурів" передало нежитлові приміщення в оренду відповідно до акту від 19.12.2019р., підписаного сторонами.

Також суд не прийняв до уваги аргументи скаржника щодо відсутності майна, яке є предметом позову, взявши до уваги встановлені обставини справи щодо реєстрації права власності на таке майно за позивачем. Зокрема, судом встановлено, що згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.11.2020р. №233850992, №233867107, №233853825, вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю „Технопарк Проскурів" зареєстровано право власності на: приміщення під навісу №1 загальною площею 583,1 кв. м; приміщення столярного цеху №1, загальною площею 753,2 кв.м.; приміщення під навісу №2 загальною площею 305,9 кв.м. У вказаних витягах міститься інформація про загальну площу приміщень, на які було здійснено реєстрацію права власності за ТОВ „Технопарк Проскурів". При цьому, саме ці об`єкти нерухомості - нежитлові приміщення (виробниче приміщення 100 кв.м.; піднавіс 255 кв.м.; піднавіс 52,60 кв.м.; піднавіс 53 кв.м.) є частиною належного позивачу на праві власності майна, яке відповідно до договору №69 від 29.12.2019 було передане в оренду Окремому структурному відділу „Лісомисливський відділ „Агрофірми „Проскурів", і є предметом заявлених позовних вимог у даній справі.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 05.04.2023р. залишив без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. у справі № 924/1351/20 (924/214/22), погодившись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні належним ТзОВ "Технопарк Проскурів" нерухомим майном шляхом передачі його позивачу.

Постановою Верховного Суду від 25.05.2023р. постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023р. та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. у справі №924/1351/20 (924/214/22) залишено без змін.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні нежитлового приміщення на користь позивача, оскільки: по-перше, позов заявлений особою (власником майна), яка має право на захист своїх прав щодо належного їй нерухомого майна в контексті спірних правовідносин, що узгоджується з положеннями статті 391 ЦК України; по-друге, правова підстав для користування відповідачем 2 (ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів"), який є структурним відділом відповідача 1 (Агрофірми "Проскурів"), спірним нерухомим майном відсутня; по-третє, неповернення ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів", нежитлового приміщення протягом тривалого часу створює позивачу перешкоди в реалізації ним своїх повноважень на розпорядження та (або) користування нерухомим майном (п. 87 постанови).

Верховний Суд визнав безпідставними доводи скаржника щодо неіснування зазначених в договорі оренди об`єктів нерухомості, які зроблені з посиланням на відсутність зареєстрованих в реєстрі речових прав саме таких приміщень як об`єктів речових прав, оскільки як установлено судами попередніх інстанцій з наявних в матеріалах справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.11.2020 № 233850992, № 233867107, №233853825, вбачається наявність зареєстрованого за ТзОВ "Технопарк Проскурів" ніким неоспорюваного права власності на: приміщення піднавісу № 1 загальною площею 583,1 кв. м; приміщення столярного цеху № 1, загальною площею 753,2 кв. м; приміщення піднавісу № 2 загальною площею 305,9 кв. м. Суди врахували, у зазначених витягах міститься інформація про загальну площу приміщень, на які було здійснено реєстрацію права власності за позивачем. При цьому, як установили суди попередніх інстанцій, саме ці об`єкти нерухомості - нежитлові приміщення (виробниче приміщення 100 кв. м; піднавіс 255 кв. м; піднавіс 52,60 кв. м; піднавіс 53 кв. м) є частиною належного позивачу на праві власності майна, яке відповідно до договору оренди було передане в оренду відповідачу 2, і є предметом заявлених позовних вимог у справі (п. 91 постанови).

Окрім того, суди попередніх інстанцій установили, що в матеріалах справи на наведені нежитлові приміщення наявний технічний паспорт із контурними зазначеннями меж об`єктів нерухомого майна (п. 92 постанови).

Також суд касаційної інстанції зазначив, що не заслуговують на увагу з аналогічних підстав та з урахуванням обставин належності ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" як структурного відділу до КП "Агрофірма "Проскурів", аргументи скаржника щодо відсутності доказів перебування нежитлових приміщень у користуванні відповідача 1 та здійснення ним перешкод позивачу у користуванні зазначеним нерухомим майном (п. 96 постанови).

З метою виконання судового рішення у справі №924/1351/20 (924/214/22) керуючим санацією КП "Агрофірма "Проскурів" утворено комісію для огляду окремих документів, якими підтверджується ТзОВ "Технопарк Проскурів" надання в оренду об`єктів нерухомого майна та території по вул. Глушенкова, 11 у м. Хмельницькому з відеозйомкою території на місцевості, оскільки під час розгляду судами усіх інстанцій спору, відповідачем заперечувався факт отримання в оренду приміщень нерухомого майна внаслідок підписання договору оренди та акту приймання майна особою без будь-яких на це повноважень і без ознак схвалення юридичною особою такого правочину, а також іншими (задніми) числами.

За результатами огляду території складено акт огляду території від 08.06.2023р. Огляд проводився з 31.05.2023р. по 08.06.2023р. Як вбачається з акту, для його складання та оформлення використані документи, які надавалися представником ТОВ "Технопарк Проскурів", адвокатом Керницькою І.В. разом із заявою від 23.11.2022р. під час розгляду справи №924/1351/20 (924/214/22):

1) технічний паспорт на приміщення піднавісу №1, (загальна площа 583,1 кв.м., з яких піднавіс 287,7 кв.м., піднавіс 295,4 кв.м.), виготовленого БТІ 23.09.2010, а експлікація приміщень від 05.10.2020 експерта Івашкова А.В. В акті зазначено, що у технічному паспорті відсутні приміщення, які необхідно звільнити за рішенням суду, а саме: піднавіс 23 кв.м., склад - 11,04 та 18,56 кв.м.

2) технічний паспорт на приміщення піднавісу №2, (загальна площа 305,9 кв.м., з яких: піднавіс 248,4 кв:м., піднавіс 57,5 кв.м.), виготовленого БТІ 23.09.2023, а експлікація приміщень від 05.10.2020 експерта Івашкова А.В.;

3) технічний паспорт на приміщення столярного цеху №1 (загальна площа 753,2 кв.м., що включає 13 приміщень площею: 17,0 кв.м., 130,2 кв.м., 35,6 кв.м., 12,3 кв.м., 4,9 кв.м., 6,7 кв.м., 231,8 кв.м., 99,4 м.кв., 1,6 кв.м., 140,2 кв.м., 7,0 кв.м., 19,8 кв.м., 46,7 кв.м.) виготовленого БТІ 23.09.2010, а експлікація приміщень від 05.10.2020 експерта Івашкова А.В.,

А також виокремлені (виділені) частинки нерухомого майна на поверхневих планах, які є додатками до кожного технічного паспорта, зеленим маркером. Зокрема, виділено:

1) столярний цех №1: кімн.13 площею 46,7 м.кв., кімн. 11, площею 7,0 м.кв. та частина кімн. 12 загальною площею 19,8 м.кв., але закреслено пунктиром чистину такої кімнати - 3,54 м.кв. Таким чином, загальна площа орендованого приміщення столярного цеху складає: 46,7+7+3,54=57,24 м.кв;

2) піднавіс №1: частина піднавісу загальною площею 583,1 м.кв., розділена на два елементи №1 площею 287,7 м.кв., та № 2 площею 295,4 м.кв. Заштрихований частина елементи № 1 за візуальним сприйняттям складає трохи більше 2/5, тобто біля 120 м.кв.;

3) піднавіс №2: загальна площа 305,9 м.кв., повністю заштрихований елемент №1 площею - 248,4 м.кв., і частково незаштрихований елемент №2 площею - 57,5 м.кв., однак встановити площу заштрихованого неможливо оскільки відсутні орієнтири для цього;

4) частина піднавісу площею 53 кв.м. на технічних паспортах не виділена і не надавалася взагалі.

В акті огляду території встановлено, що ворота з вул. Глушенкова на територію закриті на ланцюг, до якого прикріплені два замки, проте вони не перешкоджають відкриттю воріт. Замки та ланцюги не належать КП „Агрофірма „Проскурів". Територія поросла кущами та бур`янами, в тому числі „Борщовиком".

Щодо окремих об`єктів нерухомого майна, в акті встановлено наступне.

1) З лівої сторони від входу через ворота знаходиться піднавіс приблизною площею 300 кв.м., який може відповідати технічному плану приміщення піднавісу №2, загальною площею 305,9 м.кв. Під ним нічого практично не знаходиться, окрім сміття у вигляді шолухи, гілок дерев, тирси, декількох колід дров (стовбурів дерев). Росте бур`ян та кущі. Ідентифікувати та встановити яку частину піднавісу (площу якого у 255 м.кв. згідно рішення суду у справі №924/1351/20 (924/214/22) необхідно звільнити), з`ясувати неможливо.

2) Іншого піднавісу згідно технічного паспорту на приміщення піднавісу № 1 загальною площею 583,1 м.кв., з якого згідно рішення суду належить звільнити 52,6 м.кв. - не виявлено, а на піднавіс площею 53,0 м.кв. взагалі не надано технічної документації і така не позначена на будь-яких інших планах, які надавалися до суду, тому віднайти на усій території за адресою вул.Глушенкова,. 11 також не вдалося.

3) Приміщення столярного цеху №1, загальною площею 753,2 м.кв. з якого за рішенням суду належить звільнити 100 м.кв., складається з: кімн. №13, площею 46,7 м.кв.; кімн. №11, площею 7,0 м.кв. та частина кімн. 12 загальною площею 19,8 м.кв., але закреслено пунктиром частину такої кімнати - 3,54 м.кв.

Під час візуального огляду та відеозйомки встановлено, що ця площа розміром приблизно 60 м.кв., яка за планом у заштрихованій частині відповідає начеб то орендованій частині, - є старе, без ознак господарювання та перебуває в аварійному стані - приміщення сауни (лазні).

Акт підписаний головою комісії Рудим А.М. та членом комісії Венгером Д.О. (адвокат КП „Агрофірма „Проскурів").

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам під час перегляду рішення суду від 26.01.2023р. за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених Господарським процесуальним кодексом України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

Заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.02.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22) подана з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Заява кредитора КП "Агрофірма "Проскурів" Полторацького А.Є. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. у справі №924/1351/20(924/214/22) подана до суду 06.07.2023р. Заявник зазначає, що про настання (встановлення) нововиявлених обставин ініціюючому кредитору стало відомо 10.06.2023р. після того, як керуючий санацією на інформаційний запит надав копію акту та відеофайли до нього на електронному накопичувачу. Акт огляду території, на який посилається заявник як на нововиявлену обставину датований 08.06.2023р.

Таким чином, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 26.01.2023р. у справі №924/1351/20(924/214/22) у межах строку, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 серпня 2022 у справі №910/11027/18 та Верховного Суду, викладеної у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19, від 23.01.2023 у справі №903/289/18, від 23.04.2023 у справі 910/4216/20, від 14.06.2023 у справі №925/1874/13 щодо питання визнання ознак нововиявлених обставин у господарському процесі.

Звертаючись до категорії "істотності" суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом, який розглядає відповідну заяву у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17, від 15.03.2023 у cправі №904/10560/17.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (Зазначений висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №9901/230/20).

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. (Постанова Верховного Суду від 23.04.2023 у справі 910/4216/20).

Згідно з частиною п`ятою статті 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Стосовно підстав для перегляду судового рішення за нововиявлених обставинами суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

У пункті 33 рішення від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39; у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 15.03.2023 у cправі №904/10560/17.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. у справі №924/1351/20(924/214/22) Полторацький А.Є. зазначає, що такою обставиною є акт огляду території від 31.05.2023-08.06.2023, в якому встановлено фактичну відсутність орендованого нерухомого майна (їх частин згідно договору оренди об`єкта нерухомості №69 від 29.12.2019р. та акту приймання-передачі).

Під час розгляду позову ТОВ „Технопарк Проскурів" про усунення перешкод у користуванні приміщенням, до КП „Агрофірма „Проскурів", відповідач заперечуючи проти їх визнання, зокрема, посилався на те, що зазначені в договорі об`єкти нерухомості - нежитлові приміщення (виробниче приміщення - 100 кв.м.; піднавіс - 255 кв.м. ; піднавіс - 52,60 кв.м.; піднавіс 53 кв.м.) не існують, оскільки у реєстрі речових прав за адресою: вул. Глушенкова, 11 саме такі приміщення, як об`єкти речових прав не зареєстровані.

Під час дослідження відповідних обставин, судом було враховано, що в оренду передавалася частина нежитлових приміщень. При цьому, суд встановив, що наявність нежитлових приміщень, зокрема, приміщення піднавісу №1 загальною площею 583,1 кв.м. (піднавіс - 287,7 кв.м., піднавіс - 295,4 кв.м.), приміщення піднавісу №2 загальною площею 305,9 кв.м. (піднавіс - 248,4 кв.м., піднавіс - 57,5 кв.м.), приміщення столярного цеху №1 загальною площею 753,2 кв.м., що включає 13 приміщень площею: 17,0 кв.м., 130,2 кв.м., 35,6 кв.м., 12,3 кв.м., 4,9 кв.м., 6,7 кв.м., 231,8 кв.м., 99,4 кв.м., 1,6 кв.м., 140,2 кв.м., 7,0 кв.м., 19,8 кв.м., 46,7 кв.м. (частина яких передана в оренду) підтверджується технічними паспортами, свідоцтвами про право власності, які наявні в матеріалах справи та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (довідка №246809720 від 03.03.2021р.).

Рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023р. Постановою Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду від 25.05.2023р. залишено без змін постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р.

Таким чином, обставини щодо відсутності орендованого майна були предметом дослідження під час розгляду позову.

Поданий ОСОБА_1 акт огляду території фактично є новим доказом, який не оцінювався судом, стосовно обставин, що були предметом дослідження та встановлені судом під час постановлення рішення від 26.01.2023р., що виключає визнання його як підставу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 320 ГПК України.

Акт огляду території від 31.05.2023-08.06.2023 не спростовує фактичних даних, покладених в основу рішення від 26.01.2023р., зокрема, факту укладення договору оренди №69 від 29.12.2019р. між ПАТ „Проскурів" (орендодавець) в особі генерального директора Будзіського В.В. та Окремим структурним відділом „Лісомисливський відділ „Агрофірми „Проскурів" (орендар) та передачі орендованого майна Окремому структурному підрозділу „Лісомисливський відділ „Агрофірми „Проскурів" відповідно до акту прийому-передачі від 19.12.2019р., підписаного сторонами.

Під час розгляду позову ТОВ „Технопарк Проскурів" судом досліджувалося питання укладення та підписання договору оренди №69 від 29.12.2019р. Зокрема, суд встановив, що договір оренди об`єкта нерухомості №69 від 29.12.2019р. є укладеним 29.12.2019р. Сторони договору приступили до його виконання шляхом передачі орендодавцем та прийняття орендарем частини нежитлового приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, буд. 11.

Також судом встановлено, що 13.02.2020р. та 13.03.2020р. ПАТ „Проскурів" в Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано податкові накладні за №9023634129 від 31.01.2020р., порядковий номер 113 та за №905348524 від 29.02.2020р., порядковий номер 93 щодо надання послуг оренди на січень та лютий 2020р.

Крім того, судом враховується, що дані обставини були предметом дослідження у справі №924/1351/20 (924/214/22), за результатами розгляду якої зобов`язано КП "Агрофірма "Проскурів" та ОСВ "Лісомисливський відділ "Агрофірми "Проскурів" усунути перешкоди у користуванні приміщенням шляхом звільнення частини нежитлового приміщення: виробниче приміщення - 100 кв. м; піднавіс - 255 кв. м; піднавіс (склад) - 52,60 (а саме: піднавіс 23 кв. м, склад - 11,04 та 18,56 кв. м); піднавіс - 53 кв. м, розташованого за адресою: 29021, м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11, на користь ТзОВ "Технопарк Проскурів".

З огляду на вище зазначене, судом не можуть бути прийняті до уваги доводи (твердження) Полторацького А.Є. про те, що фіктивність акту-приймання передачі підтверджується актом огляду території від 31.05.2023-08.06.2023.

Крім того, судом береться до уваги, що з моменту укладання договору оренди нерухомості №69 від 29.12.2019 до моменту складання акта огляду території від 31.05.2023-08.06.2023 пройшло більше, ніж 3 роки, що свідчить про можливу зміну обстановки на відповідній території у зв`язку з погодними умовами, руйнуванням, природними умовами.

Таким чином, доказу, на який посилається заявник (акту огляду території від 31.05.2023-08.06.2023) не існувало на момент подання ТОВ „Технопарк Проскурів" позовної заяви та прийняття рішення від 26.01.2023р. за результатами розгляду, якого ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 у справі №910/11027/18 в п. 5.6. зроблено висновок про те, що не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38)).

Враховуючи, що обставини щодо відсутності орендованого майна, на які посилається ОСОБА_1 були предметом дослідження під час постановлення рішення від 26.01.2023р. акт огляду території від 31.05.2023-08.06.2023 не спростовує фактичних даних, покладених в основу рішення від 26.01.2023р. зокрема, факту укладення договору оренди №69 від 29.12.2019 та підписання акту прийому-передачі орендованого майна від 19.12.2019р., наявність заборгованості у боржника за договором, тому врахування обставин, встановлених в такому акті не призвело б до прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте за результатами розгляду позовної заяви ТОВ „Технопарк Проскурів" до КП „Агрофірма „Проскурів" та до Окремого структурного відділу „Лісомисливський відділ „Агрофірми „Проскурів", при цьому, акт огляду території фактично є новим доказом, який не оцінювався судом, стосовно обставин, що були предметом дослідження та встановлені судом під час постановлення рішення від 26.01.2023р. цього доказу не існувало на момент подання ТОВ „Технопарк Проскурів" позовної заяви та на момент постановлення рішення від 26.01.2023р., в даному випадку заявником не доведено наявність нововиявлених обставин та підстав для перегляду рішення суду Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. у даній справі.

Частиною 3 ст. 325 ГПК України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Таким чином, у задоволенні заяви кредитора КП „Агрофірма „Проскурів", ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023р. у справі №924/1351/20(924/214/22) за нововиявленими обставинами необхідно відмовити, а рішення від 26.01.2023р. у даній справі залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 320, 321, 322, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви кредитора Колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів", м. Хмельницький ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023 року у справі №924/1351/20 (924/214/22) відмовити.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.01.2023 року у справі №924/1351/20 (924/214/22) залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 03.11.2023р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 4 прим:

1 - до справи;

2- ТОВ „Технопарк Проскурів" - 29008, м. Хмельницький, вул. В.Глушенкова,11 та на ел. представника kernytska55@gmail.com

3- КП „Агрофірма „Проскурів" - 29000, м. Хмельницький, вул. Камя`янецька,257 та на ел. 2689813136@mail.gov.ua

4. - Окремий структурний відділ „Лісомисливський відділ „Агрофірми „Проскурів" - 29008, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257

5 - Полторацькому А.Є. 31317, Хмельницький район, с. Грузевиця, вул. Лесі Українки, 39 та на ел. - 2607821090@mail.gov.ua