КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/14637/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 756/167/20

01 листопада 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Болотова Є.В.

при секретарі - Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Глущенко Ольги Леонідівни на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Жука М.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва», Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права користування жилим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Київської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права користування жилим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначає, що її мама ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1 , а вона тривалий час фактично проживає у квартирі АДРЕСА_2 , в яку можна потрапити тільки через квартиру АДРЕСА_3 . При цьому, обидві квартири мають спільне пічне опалення, спільну електричну мережу та єдиний лічильник обліку використання електроенергії, а централізоване водопостачання холодної води та водовідведення, кухня та туалетна кімната наявні тільки у квартирі АДРЕСА_3 .

Оскільки вона перебуває на квартирному обліку потребуючих поліпшення житлових умов, участі у приватизації державного житла не брала, квартира АДРЕСА_4 у державному реєстрі нерухомості не обліковується, на праві власності у КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» не зареєстрована, квартиронаймач ОСОБА_5 , який проживав у цивільному шлюбі з її прабабусею ОСОБА_6 помер, а квартира АДРЕСА_2 є фактичним продовженням квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 , загальною площею 19,7 кв. м, житловою площею 11,8 кв. м та верандою, площею 7,9 кв. м.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року у позові ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва, Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права користування жилим приміщенням - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Глущенко О.Л. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначала, що в порушення вимог ст.. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання судом не було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Крім того, суд першої інстанції в порушення ч. 1 ст. 53 ЦПК України залучив до участі у справі у якості третіх осіб Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після закінчення підготовчого провадження у справі.

Вказувала на те, що суд надав невірну оцінку наявним у справі доказам, у зв`язку з чим помилково вважав, що ОСОБА_7 проживав саме в квартирі АДРЕСА_5 , жилою площею 19,9 кв.м., ордер на яку потім видали ОСОБА_3 .

Посилалася на те, що судом не було враховано той факт, що протягом тривалого часу постійно відбувалися зміни нумерації квартир: квартира АДРЕСА_6 ставала квартирою АДРЕСА_4 і навпаки; батьки позивачки користувалися спірною квартирою з 1976 року по 1982 рік включно на законних підставах, отримавши ордер від селищної ради, у віданні якої був будинок на ті часи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Глущенко О.Л. підтримала доводи апеляційною скарги та просила її задовольнити.

Представник відповідача Київської міської ради - Скляр К.В. проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила залишити рішення без змін.

Треті особи ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник третьої особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва»- Пристинська М.В. та третя особа ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник третьої особи Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації - Грибков М.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до листа Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації № 104-2721 від 25.03.2020 року житловий будинок по АДРЕСА_7 трьохквартирний, квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 самочинно об`єднані та реконструйовані. Квартира № 3 надана як службова працівнику КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва» та на даний час виключена з числа службових (т. 1 а.с. 92).

Згідно інформаційної довідки КВ-2018 №15547 від 26.04.2018 року квартира АДРЕСА_2 на праві власності не зареєстрована (т. 1 а.с. 36).

Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади м. Києва №82555177 від 27.07.2022 року ОСОБА_7 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 з 19.05.1978 року по 12.05.2017 року (т. 2 а.с. 59).

Як вбачається з договору дарування від 20.11.1995 року ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1 , що складається з двох кімнат житловою площею 33,9 кв. м, загальною площею 55,9 кв. м. Квартира належала ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого відділом приватизації житла держадміністрації Подільського району м. Києва у 1994 році (т. 1 а.с. 30).

ОСОБА_8 подарував квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , що підтверджується договором дарування частини квартири від 13.12.2003 року та договором дарування частини квартири від 25.04.2018 року (т. 1 а.с. 31-33).

Як вбачається з наданої Оболонською районною державною адміністрацією інформації № 104-2690(з) від 24.03.2020 року житловий будинок по АДРЕСА_7 закріплено на праві господарського відання без права розпорядження за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва».

Розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації № 224 від 17.05.2018 року затверджено рішення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» про надання ОСОБА_3 з сім`єю у складі трьох осіб службової окремої двокімнатної квартири АДРЕСА_8 та видано ордер № 015055 від 18.05.2018 року на право зайняття службового жилого приміщення (т. 1 а.с. 164-165).

Актом № 2550 обстеження житлових умов квартири АДРЕСА_1 від 01.11.2018 року встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_7 належить місцевій Раді; квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 згідно договорів дарування. Будинок одноповерховий, дерев`яний, квартира окрема на два входи, до квартири підведено електропостачання, водопостачання, опалення пічне, газ балонний, каналізація відсутня, туалет у дворі. У квартирі проживають ОСОБА_2 (власник) з 1968 року, ОСОБА_8 (батько) з 1943 року, ОСОБА_9 (мати) з 1966 року та ОСОБА_1 (дочка) з 1990 року. Квартира № 2 придатна для проживання, знаходиться в задовільному стані. Сім`я ОСОБА_2 самовільно зайняла квартиру АДРЕСА_4 площею 19,7 кв. м та використовують її як житлову (т. 1 а.с. 43).

Самовільне зайняття квартири АДРЕСА_4 підтверджується також наданими КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» технічними документами на квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , згідно яких дані квартири самочинно об`єднані та реконструйовані (т. 1 а.с. 81-83).

Крім того, як вбачається з акту № 4112 від 07.12.2021 року будинок по АДРЕСА_7 1917 року забудови, одноповерховий, трьохквартирний, відповідно до технічного паспорта (дата виконання 10.09.1957 року) квартири мають окремі входи. Квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_9 однокімнатна загальною площею 19,7 кв. м за планом забудови мала окремий вхід. Власниками квартири АДРЕСА_3 самовільно без дозвільних документів закрито вхід з вулиці в квартиру АДРЕСА_4 та приєднано її до своєї квартири та станом на 06.12.2021 року власники квартири АДРЕСА_3 використовують приміщення за власними потребами (т. 1 а.с. 205).

Відповідно до довідки № 739 від 03.12.2018 року, виданої відділом обліку та розподілу житлової площі Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку з 29.11.2018 року у складі сім`ї з 3 осіб разом з дочкою ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 44).

ОСОБА_1 з 17.01.2019 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 46).

ОСОБА_10 зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_10 (т. 1 а.с. 45).

ОСОБА_2 разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернулись з колективною заявою від 12.09.2019 року до Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації про надання їй квартири АДРЕСА_2 , що складається з жилої кімнати площею 11, 8 кв. м та веранди площею 7, 9 кв. м на сім`ю у складі 3-х осіб ( ОСОБА_2 , батько ОСОБА_8 , дочка ОСОБА_1 ), із зняттям з квартирного обліку, видати ордер на цю квартиру згідно з чинним законодавством. (т. 1 а.с. 159-160).

11.10.2019 року Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація відповідала на колективне звернення, вказавши, що питання надання сім`ї ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 не підпадає під дію ст. 54 Житлового кодексу Української РСР, а саме належна їй квартира АДРЕСА_3 не є комунальною квартирою, переобладнання квартир не введено в експлуатацію, заявник є власником квартири АДРЕСА_3 , а не наймачем та квартира АДРЕСА_4 у цьому будинку не є вільною, а тому відсутні правові підстави для вирішення поставленого питання (т. 1 а.с. 161).

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 (бабуся позивача) зазначила, що будинок по АДРЕСА_7 є будинком дачного типу, поділений на 3 квартири. Проживала вона у цьому будинку разом з чоловіком ОСОБА_8 з 1966 року до моменту переселення ними до квартири АДРЕСА_11 у 1982 році, що надавалася на покращення їх житлових умов. Квартира АДРЕСА_4 належала ОСОБА_5 , а квартира АДРЕСА_3 належала ОСОБА_6 , які проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а тому об`єднали вказані квартири в одну. Після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у квартирах АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 проживали ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В квартирі АДРЕСА_6 проживала сім`я ОСОБА_11 до 2018 року, а з 2018 року там проживає ОСОБА_3 .

Як вбачається з рішення Подільської районної ради народних депутатів № 570 від 13.12.1982 року погоджено пропозицію адміністрації та профспілкової організації ДКБ ГП та рекомендацію районної житлової комісії та надано ОСОБА_8 на склад сім`ї: дружина - ОСОБА_9 , дочка ОСОБА_9 , дочка ОСОБА_12 ( ОСОБА_2 ) та син ОСОБА_13 , трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 163).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено законність вселення до квартири АДРЕСА_2 , а самовільна реконструкція, зайняття та довгострокове проживання особи у квартирі комунальної власності не є підставою для законного користування жилим приміщенням, а відтак підставидля визнання за позивачкою права на користування спірним житлом відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, враховуючи наступне.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися, зокрема, своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Момент виникнення права власності на річ (майно) визначається законом. При визначенні моменту набуття права власності слід враховувати як особливості самого майна, так і особливості оформлення права власності, які теж суттєво впливають на визначення моменту виникнення (набуття) права власності.

Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється (стаття 6 ЖК України).

Громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів (частина перша статті 9 ЖК України).

Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом (частина третя статті9 ЖК України).

Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік (стаття 43 ЖК України).

Жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради, а у випадках, передбачених Кабінетом Міністрів України, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної ради про надання жилих приміщень для заселення (стаття 52 ЖК України).

На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення (частина перша статті 58 ЖК України).

Відповідно до пунктів 34, 39, 59, 60 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, (далі - Правила) жилі приміщення надаються громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов в порядку черговості за спільним рішенням органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

Згідно з пунктом 38 Правил громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості, яка визначається діючим законодавством, Правилами обліку та розподілу житла. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.

Статтею 51 ЖК України передбачено, що жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів.

З положень статті 58 ЖК України вбачається, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

За приписами статті 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Встановивши на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, що позивачем не доведено законність вселення до квартири АДРЕСА_2 , а самовільна реконструкція, зайняття та довгострокове проживання особи у квартирі комунальної власності не є підставою для законного користування жилим приміщенням, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що в порушення вимог ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання судом не було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки протокольною ухвалою від 30 вересня 2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (том 1 а.с. 104).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в порушення ч. 1 ст. 53 ЦПК України залучив до участі у справі у якості третіх осіб Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після закінчення підготовчого провадження у справі, оскільки судом було поновлено строк на заявлення клопотання про залучення третіх осіб. При цьому, залучення вказаних третіх осіб не призвело до ухвалення помилкового рішення по суті.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду, ґрунтуються виключно на твердженнях сторони позивача, та не ґрунтуються на нормах права, а відтак відхиляються судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України , апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Глущенко Ольги Леонідівни - залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 02 листопада 2023 року.

Головуючий: Судді: