ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2005/23 Справа № 187/1151/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді                         ОСОБА_2 ,

суддів                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю

секретаря судового засідання                 ОСОБА_5 ,

прокурора                                 ОСОБА_6 ,

обвинуваченого                         ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2023 року стосовно ОСОБА_7 обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначено йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Вирішено долю речових доказів.

ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 02.10.2021 близько 10 години, перебуваючи у приміщенні торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , побачив, що за торговельним прилавком на столі знаходяться грошові кошти у сумі 3500 грн, які належать ОСОБА_9 (далі жертва, потерпіла). В цей час у ОСОБА_7 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно.

Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_7 , умисно, з корисливих мотивів, діючи повторно, підійшов до торговельного прилавку та розуміючи, що своїми діями здійснює безоплатне незаконне вилучення чужого майна поза волею власника, взяв грошові кошти в розмірі 3500 грн, які належать потерпілій та поклав до кишені свого верхнього одягу. Однак його дії були помічені жертвою, яка намагалась попередити вчинення крадіжки її грошових коштів та окликнула останнього. ОСОБА_7 розуміючи, що його намір вчинити крадіжку був викритий, з метою досягнення свого злочинного умислу заволодіти чужим майном, схопив потерпілу за шию та притиснув її голову до прилавку, застосувавши при цьому фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , вихопив з рук потерпілої мобільний телефон «SAMSUNG SM-A315F/DS», ІМЕІ-1- НОМЕР_1 , ІМЕІ - 2 – НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , блакитного кольору, вартістю 3400 грн.

Після цього ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріального збитку на загальну суму 6900 грн.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що під час судового розгляду були порушено його право на захист, а також інкриміноване йому діяння неправильно кваліфіковано.

Вказав, що він розкаявся у скоєному злочині та сприяв досудовому розслідуванню.

Зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що його колишня співмешканка, а саме потерпіла ОСОБА_10 , надавала різні неправдиві показання, а також з невідомих причин відмовилась від грошових коштів, які вона хотіла заявити у цивільному позові.

Прокурором до закінчення апеляційного розгляду на адресу Дніпровського апеляційного суду було надано заяву про відмову від апеляційної скарги на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2023 року стосовно ОСОБА_7 обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Колегія суддів прийняла відмову прокурора від апеляційної скарги та продовжила розгляд справи за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 .

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону в повній мірі та, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції в повній мірі досліджено докази, які є належними та допустимими, в сукупності доповнюють один одного, з чим погоджується і колегія суддів.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження та перевірено у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції доведено винуватість ОСОБА_7 доказами, які є належними та допустимими, в сукупності доповнюють один одного, зокрема:

- витягом з ЄРДР від 02.10.2021, рапортом працівника поліції від 02.10.2021, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.10.2021, постановою про перекваліфікацію кримінального провадження та внесення відомостей до ЄРДР від 19.10.2021;

- постановами про створення групи слідчих від 02.10.2021 та від 05.11.2021, постановою про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 04.10.2021;

- протоколом огляду місця події від 02.10.2021 з фото таблицею до нього, заявою ОСОБА_11 про надання дозволу на огляд магазину;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілої, постановою про долучення речових доказів від 18.10.2021;

- заявою про добровільну передачу мобільного телефону, протоколом огляду предмета з фототаблицею до нього, постановою про долучення речових доказів, розпискою від 18.10.2021;

- протоколами пред`явлення особи для впізнання від 18.10.2021 з фото таблицею до них;

- висновком експерта №4433/21 від 23.11.2021, складеного на підставі постанови слідчого про призначення судово-товарознавчої експертизи від 19.10.2021;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого від 22.09.2022 з фото таблицею, заявою від 22.09.2022 про дозвіл на проведення слідчого експерименту в приміщенні магазину, постановою про долучення речового доказу (відеозапис слідчого експерименту), в частині змісту, де останній розказав, а потім показав місце, де 02.10.2021 він взяв гроші без відома жертви (кримінальне провадження т.1 а.с. 86-95);

- показаннями потерпілої ОСОБА_10 ;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який є сином потерпілої;

- поясненнями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку, оскільки судом першої інстанції доведено винуатість обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, за обставин, встановлених судом першої інстанції, відповідає фактичним обставинам і підтверджені зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку суду першої інстанції.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 щодо некомпетентності захисника, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане питання вперше висловлено обвинуваченим перед його допитом. Останній вказав, що адвокат є некомпетентним. В задоволенні клопотань обвинуваченого щодо відводу та заміни адвоката, відмови від адвоката судом першої інстанції було розглянуто та відмовлено.

Судом першої інстанції було встановлено, що захисник залучений у справи за кошти державного бюджету, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з матеріалів справи не вбачається явної некомпетентності адвоката залученого у якості захисника.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що обвинуваченим ОСОБА_7 було скоєнно грабіж, а саме відкрите викрадення чужого майна, з огляду на наступне.

Чинний Кримінальний кодекс України визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Натомість грабіж – це відкрите викрадення чужого майна. Тобто ці склади злочинів відрізняються за способом їх учинення.

Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим і, незважаючи на це, продовжені з метою заволодіння майном, як у даній справі, кваліфікуються як грабіж.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що обвинувачений, був обізнаний щодо особливостей скоєння цього виду злочину та не міг помилитися щодо обставин, за яких він вчинив відповідне кримінальне правопорушення, оскільки він був раніше судимий за ч. 2 ст. 186 КК України, тому колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги обвинуваченого в цій частині.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що показання ОСОБА_7 щодо невизнання вини у вчиненні грабежу, необхідно розцінювати, як спосіб захисту та бажання уникнути відповідальності за скоєння тяжкого злочину, та як такі, що спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_7 , своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2023 року — без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2023 року стосовно ОСОБА_7 обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України — залишити без задоволення.

Вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2023 року стосовно ОСОБА_7 обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України — залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який утримується під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

    ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3