Справа № 638/7670/23

Провадження № 2/638/4025/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Цвіри Д.М.,

за участі секретаря судових засідань - Зінченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої теплової енергії, -

встановив:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої теплової енергії, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача:

- вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії в розмірі 106716, 27 грн., яка утворилася за період з 01.11.2022 року по 06.04.2023 року;

- абонентське обслуговування в розмірі 407, 44 грн.;

- плата за обслуговування внутрішньо будинкової системи в розмірі 2200 грн.

В обґрунтування поданого позову Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» зазначає, що відповідачу належать нежитлові приміщення в підвальній частині № 1-:-4; 1-го поверху №5-:-11, І,ІІ в літ. «А-5», загальною площею 244,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з централізованою системою теплопостачання.

Відповідач ОСОБА_1 користується тепловою енергією, яку подає у нежитлове приміщення, а в цілому в центральну систему теплопостачання всього будинку КП «Харківські теплові мережі».

За період користування тепловою енергією з 01.11.2022 р. по 06.04.2023 р., відповідачем спожито теплової енергії на суму 106716, 27 грн. за кожен розрахунковий період відповідачу направлялися рахунки фактури про сплату за спожиту теплову енергію, що до цього часу не сплачені.

Споживання теплової енергії відповідачем на потреби опалення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з 01.12.2021 року по правові відносини між позивачем та відповідачем регулюються публічним індивідуальним договором.

Постачання теплової енергії в приміщення, яке є власністю відповідача підтверджується актом переддоговірного користування від 28.05.2021 № 173/4595 та актами про підключення та відключення опалення в житловому будинку по АДРЕСА_1 № 173/33514 від 06.04.2023 р., № 173/32284 від 10.11.2022 р., які складено представниками КП «Харківські теплові мережі» та представниками житлово-експлуатаційної організації.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 липня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, розгляд справи просила проводити у її відсутності, та не заперечувала проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву суду не подав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що дії відповідача свідчать про порушення, не визнання або оспорювання охоронюваних законом його цивільних прав та інтересів.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Судом встановлено, що Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» надаються послуги з теплопостачання в централізовану систему теплопостачання житлового фонду міста на потреби опалення.

Відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежитлові приміщення в підвальній частині № 1-:-4; 1-го поверху №5-:-11, І,ІІ в літ. «А-5», загальною площею 244,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з централізованою системою теплопостачання.

Відповідач ОСОБА_1 користується тепловою енергією, яку подає КП «Харківські теплові мережі» у вищезазначене нежитлове приміщення, а в цілому в централізовану систему теплопостачання всього житлового будинку.

Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року, а відповідач в свою чергу споживає зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов`язань.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, місцева (розподільча) теплова мережа сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

31.10.2021 року на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Договір), що встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу, та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 Договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті виконавця www.hts.kharkov.ua.

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5 Договору).

Пунктом 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно п.33 Договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п.34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-п#Text (п. 30 Договору).

Законом України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія є товарною продукцією, що призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою КМУ від 03.10.20117 року № 1198 (далі Правила визначено споживачем теплової енергії - фізичну особу, яка с власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно положень ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» до основних обов`язків споживача теплової енергії відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 14 Правил споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Відповідно до положень ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Відповідно до п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Матеріали справи не містять заяви-приєднання відповідача до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з позивачем.

Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/7968/19, від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17.

Доказами наявними в матеріалах справи підтверджено, що відповідачу на праві приватної власності належать нежитлові приміщення в підвальній частині № 1-:-4; 1-го поверху №5-:-11, І,ІІ в літ. «А-5», загальною площею 244,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з централізованою системою теплопостачання.

За правилами ст. ст. 319, 322 ЦК України власність зобов`язує.

Власник в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна, в тому числі й щодо сплати комунальних послуг.

Система опалення нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 є невід`ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача.

Оскільки законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, відповідає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, суд дійшов висновку про те, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Враховуючи те, що факт відсутності письмового договору про надання послуги з постачання теплової енергії сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання виконав та здійснив відпуск теплової енергії відповідачу у період з 01.11.2022 року по 06.04.2023 року, що підтверджується відповідними актами підключення/відключення споживача.

Також встановлено, що протягом місяця з дня розміщення позивачем індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідач про свою відмову укласти договір на постачання теплової енергії чи про свою незгоду із умовами договору до позивача у письмовому вигляді не направив, втім споживав надану позивачем теплову енергію, а тому, відповідач вважається таким, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на постачання теплової енергії, положення якого відповідають типовому договору.

З матеріалів справи вбачається, що 30 червня 2023 року позивачем було направлено досудове повідомлення відповідачу.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 11 ЦК України.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем на загальну суму 106716, 27 грн. за період з 01.11.2022 року по 06.04.2023 року підтверджується документально належними та допустимими доказами, наданими позивачем та наявними у справі, в зв`язку з чим розрахунок заборгованості, наданий позивачем, сумніву не викликає та приймається судом.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в спростування обставин, на які посилається позивач, щодо ненадання взагалі або надання неналежної якості послуг за цієї адресою, не надано доказів того, що він відмовився у встановленому законом порядку від послуг позивача або про відключення споживача від системи опалення.

Доказів в спростування наявності заборгованості у відповідача по сплаті за послуги постачання теплової енергії, відповідачем суду також не надано.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та чинного законодавства України, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії в розмірі 106716, 27 грн., яка утворилася за період з 01.11.2022 року по 06.04.2023 року.

Щодо нарахування абонентської плати та плати за обслуговування внутрішньо будинкової системи суд зазначає наступне.

Згідно зі внесеними змінами до Закону України «Про житлово - комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про метрологію та метрологічну діяльність», змінено концепцію застосування до споживачів комунальних послуг плати за абонентське обслуговування та змінено склад витрат, які включаються до оплати за абонентське обслуговування.

Статтею 1 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до п.32 Договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок абонентської плати станом на 06.04.2023 року за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 407,44 грн., суд визнає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

КП «Харківські теплові мережі» з 01.07.2022 року виконало нарахування плати за послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання та внутрішньо будинкових систем постачання гарячої води. Вартість ремонту внутрішньо будинкових систем зазначена у Публічному договорі з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який розміщено на сайті www.hts.kharkov.ua. Відповідач не сплатив плату за обслуговування систем у розмірі 2200 грн.

Відповідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як вбачається з положень частини 1статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» сума заборгованості за спожиту теплову енергію за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії в розмірі 106716, 27 грн., яка утворилася за період з 01.11.2022 року по 06.04.2023 року; абонентське обслуговування в розмірі 407, 44 грн.; плата за обслуговування внутрішньо будинкової системи в розмірі 2200 грн.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі - 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про теплопостачання» , ст. ст. 64, 67, 68, 162 ЖК України, ст. ст. 257, 322, 541, 543, 638 639, 642 ЦК України, ст. ст.16, 525, 526, 611 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої теплової енергії – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомий РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження нерухомого майна: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ: 31557119, на п/р НОМЕР_2 у ФХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харкова МФО 351823) заборгованість у сумі 109 323 (сто дев`ять тисяч триста двадцять три) грн. 71 коп., яка складається з: вартість спожитої теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії в розмірі 106716 (сто шість тисяч сімсот шістнадцять) грн. 27 коп.., яка утворилася за період з 01.11.2022 року по 06.04.2023 року; абонентське обслуговування в розмірі 407 (чотириста сім) грн. 44 коп.; плата за обслуговування внутрішньо будинкової системи в розмірі 2200 ( дві тисячі двісті) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомий РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження нерухомого майна: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ: 31557119, на п/р НОМЕР_2 у ФХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харкова МФО 351823), судовий збір в сумі – 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ: 31557119.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомий РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження нерухомого майна: АДРЕСА_1 ).

Суддя                                                                                                                              Д.М. Цвіра