ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/3741/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (конролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (конролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: ОСОБА_2 в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанови № 357266 від 15.03.2023.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач не погоджується з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 та просить скасувати таке, та задовольнити позов.

Позивач стверджує, що в порушення норм Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції поклав в обов`язок позивача забезпечити явку третьої особи ОСОБА_3 як на розгляд акта перевірки, так і надання оригіналів тих документів, які у нього, як позивача, не знаходяться і не можуть знаходитися, оскільки стосуються ведення господарської діяльності іншим суб`єктом господарювання - ФОП ОСОБА_2 . При наявності сумнівів дійсності подачі копій відповідних документів, суд першої інстанції не скористався своїм правом па витребування оригіналів тих документів, копії яких були надані сторонами, хоча жодна із сторін в даному випадку не заявляла клопотань про їх недійсність, чи не існування, як це трактував у своєму рішенні суд першої інстанції.

Також, позивач не погоджується з тезою оскаржуваного рішення, зокрема трактування судом першої інстанції певних письмових тез із відзиву відповідача на позовну заяву, щодо його письмового клопотання про приєднання документів та залишення приміщення Відділу Державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті з метою уникнення відмови від отримання копії оскаржуваної постанови, оскільки такі жодними письмовими або відео доказами відповідачем підтверджені не були.

Навпаки, відповідач прийняв письмове клопотання про відкладення розгляду акту перевірки разом із доказами того, що суб`єктом даного правопорушення є саме ФОП ОСОБА_2 , яку і мали викликати на розгляд даного акту. Втім, через кілька днів, позивач отримав копію постанови від 15.03.2023, згідно з якою винним було визнано позивача, хоча, як стверджує ОСОБА_1 , був лише водієм, а не перевізником.

Наступним порушенням норм процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення, на думку позивача, є надання судом першої інстанції переваги відповідачу та прийняття ним поданого відзиву на позовну заяву з порушенням строків, без подання клопотання про продовження термінів подачі такого. Більше того, вказані в ньому письмові пояснення суд першої інстанції поклав в основу оскаржуваного рішення, не перевіривши їх на відповідність з іншими доказами, які були надані стороною позивача.

Позивач вказує, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, дійсно, саме він, ОСОБА_1 , як громадянин України, є власником транспортного засобу із реєстраційним номером НОМЕР_1 , та яким керував на час перевірки, тобто був лише водієм, про що були надані відповідні документи, які приєднані до матеріалів справи. В той же час вказаний транспортний засіб був переданий в оренду ФОП ОСОБА_2 на підставі відповідного договору оренди вантажного автомобіля від 01.06.2022 строком на один рік, тобто до 01.06.2023. позивач стверджує, що вказаний договір був наданий ним як безпосередньо під час розгляду акту перевірки, так і в суд першої інстанції. Однак при наявності заперечення з боку відповідача, суд першої інстанції безпідставно не прийняв такий документ як доказ того, що саме ОСОБА_2 є перевізником 17.01.2023 за договором, заключеним із ТОВ «Алерс-Україна».

Позивач вважає, що сам по собі факт реєстрації його як суб`єкта підприємницької діяльності не може бути підставою для застосування адміністративно- господарського штрафу, оскільки для цього мають бути відповідні підстави - склад відповідного правопорушення. Відповідно до вимог Цивільного Кодексу України перевезення вантажів здійснюється відповідно до договору, який укладається між замовником та перевізником. Саме такий договір № 2794/2022 від 10.06.2022 було укладено між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Алерс Україна». На виконання п. 1.3 даного договору 16.01.2023 між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Алерс Україна» було підписано заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом но території України № 198/2022 згідно договору № 2794/217 від 10.06.2022, но маршруту перевезення: с. Мартусівка, вул.Мойсеєва,70 - м. Вінниця. Вказана заявка містить інформацію про транспортний засіб, яким здійснюється перевезення та яким є автомобіль Рено Мідлум, реєстраційний номер НОМЕР_2 , інформацію про водія, яким є ОСОБА_1 , та інформацію про перевізника, яким є ФОП ОСОБА_2 . В подальшому, 23.01.2023 саме ФОП ОСОБА_2 , а не ФОп ОСОБА_1 , отримала грошові кошти за виконання роботи по перевезенню вантажу згідно наявного договору та заявки. Таким чином, жодним доказів, які б підтверджували, що саме ФОП ОСОБА_1 був перевізником коли здійснювалася перевірка документів 17.01.2023, вказані документи не містять, а відтак притягнення як фізичної особи-підприємця до відповідальності за відсутності доказів є незаконним.

Натомість, наявність у відповідача договору, заключеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Алерс Україна» за 07.08.2017 без додаткової заявки на перевезення не може свідчити про здійснення такого перевезення, що чітко вбачається із п. 2.1 Даного договору. До того ж, приймаючи до уваги пояснена представника ТОВ «Алерс Україна» ні відповідач при розгляді акту перевірки від 17.01.2023, ні суд першої інстанції під час розгляду адміністративного позову не пересвідчився у правдивості його показів, та не витребував документів, на підтвердження проведення оплати за перевезення саме цього вантажу, адже вказане товариство має заключені договори не лише із ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а й рядом інших фізичних та юридичних осіб, оскільки здійснює перевезення вантажів на міжнародному рівні та потребує значної кількості транспортних засобів.

Також позивач вважає неприпустимим твердження суду першої інстанції про те, що оскільки закінчувалися строки притягнення до відповідальності, відповідач мав законне право нехтувати правом на повний та всебічний розгляд справи. При цьому залишати без задоволення клопотання про виклик на засідання ФОП ОСОБА_2 та витребування у неї саме оригіналів договорів та інших документів, що стосуються як ведення нею господарської діяльності взагалі, так і тих, які були заключено безпосередньо із ТОВ «Алерс Україна», та стосуватися безпосередньо рейсу за заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом по території України № 198/2022 згідно договору № 2794/217 від 10.06.2022, по маршруту перевезення: с. Мартусівка, вул.Мойсеєва,70 - м. Вінниця, завірені копії яких безпідставно були проігноровані Чернігівським окружним адміністративним судом.

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що 15.03.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті постанови була винесена постанова № 357266 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарської санкції штрафу у сумі 17 000 грн. за наслідком проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що під час перевірки водієм були надані посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортна накладна № 9179175909 від 16.01.2023. Інших документів, зокрема, діючого на момент проведення перевірки протоколу повірки та адаптації тахографа до транспортного засобу у водія не було. Надані позивачем до позову матеріали суд першої інстанції не прийняв як докази, оскільки вони були відсутні на місці події, та на момент прийняття оскаржуваного рішення. Відтак, суд першої інстанції прийшов до переконання, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт, що у відповідача були всі наявні законні підстави для накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому постанова про застосування адміністративно- господарського штрафу № 357266 від 15.03.2023 є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, і, відповідно, відсутні підстави для її скасування.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів вважає безпідставною тезу апеляційної скарги, що в порушення норм Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції поклав в обов`язок позивача забезпечити явку третьої особи ОСОБА_3 як на розгляд акта перевірки, так і надання оригіналів тих документів, які у нього, як позивача, не знаходяться і не можуть знаходитися, оскільки стосуються ведення господарської діяльності іншим суб`єктом господарювання - ФОП ОСОБА_2 , оскільки матеріали справи не містять жодного процесуального судового рішення, яким на позивача покладено обов`язок забезпечення явки інших учасників справи до суду чи яким позивача зобов`язано надати до суду першої інстанції додаткові докази.

Щодо тези апеляційної скарги, що при наявності сумнівів дійсності подачі копій відповідних документів, суд першої інстанції не скористався своїм правом па витребування оригіналів тих документів, копії яких були надані сторонами, хоча жодна із сторін в даному випадку не заявляла клопотань про їх недійсність, чи не існування, як це трактував у своєму рішенні суд першої інстанції, колегія суддів зазначає, що з оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції не взяв надані позивачем до позовної заяви докази до уваги у зв`язку з тим, що такі не були предметом дослідження під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В той же, час колегія суддів погоджується з тезою апеляційної скарги, що відповідач подав відзив на позовну заяву поза межами процесуального строку, визначеного КАС України та судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження, втім дане порушення, не є підставою згідно ч. 3 ст. 317 КАС України, обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-ІІІ) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

На виконання пунктів 2, 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567) рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком І'1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку 1567, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Стаття 2 Закону № 2344-ІІІ встановлює, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

На виконання ст. 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, а саме документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Як вбачається з Товарно-транспортної накладної № 9179177696 від 16.01.2023: автомобіль RENAULT НОМЕР_1 , автомобільний перевізник: ТОВ «АЛЕРС-Україна, водій: ОСОБА_1 .

Згідно Акту № 351564 від 17.01.2023 під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 3.3. Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа).

Так, Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (далі - Положення) встановлюються особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Також, на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) поширюється Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція).

На виконання п. 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: - забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа, транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди 5 щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970 року, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Із наведених вище положень слідує, що водії зобов`язані надавати інспекторам для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт.

Факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише Бланком підтвердження діяльності.

Керуючись п. 2.1 Інструкції виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами ЄУТР (994_016).

За визначенням, що міститься в Інструкції ПСТ це пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР (994_016) функції "майстерні або механіка" та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

На виконання п. 2.2. Інструкції ПСТ установлюють тахографи на транспортні засоби, що перебувають в експлуатації, та виконують роботи з технічного обслуговування тахографів згідно із замовленнями перевізників відповідно до вимог ЄУТР ( 994_016 ), а також виробників тахографів та транспортних засобів.

Відповідно до положень Інструкції адаптація тахографа до транспортного засобу це оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "1", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності).

Відповідно до пунктів 2.6., 2.7. Інструкції ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210 х 297 мм) щільністю 100 г/м2 або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

Як вказано вище, 17.01.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки RENAULT MIDLUM, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) була проведена у строк, визначений Щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області у період з 16.01.2023 по 22.01.2023 та відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 002373 від 13.01.2023.

Під час перевірки водієм були надані посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортна накладна № 9179175909 від 16.01.2023.

За наслідком такої перевірки було складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17.01.2023 № 351564. Позивач, з вказаним актом ознайомлений, про що свідчить його підпис в самому акті і особисті пояснення.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач не заперечує відсутність під час перевірки у нього протоколу перевірки та адаптації тахографа. Натомість позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як водій, не є відповідальною особою за наявність таких документів, на противагу перевізнику.

Як встановлено вище, в товарно-транспортній накладній № 9179177696 від 16.01.2023 зазначено автомобільний перевізник ТОВ «Алерс-Україна», водій - ОСОБА_1 .

Як вбачається з копії договору № 2794/2022на транспортно-експедиційне обслуговування від 10.06.2022 укладеного між ФОП ОСОБА_2 (перевізник) та ТОВ «Алерс-Україна» (експедитор) Експедитор доручає, а Перевізник бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок Експедитора виконати або організувати виконання визначених Договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів.

Колегія суддів звертає увагу на п. 5 розділу 1 даного Договору, згідно якого Перевізник, без додаткової згоди Експедитора, не має право для надання Експедитору послуг за цим Договором залучати третіх осіб (крім співробітників Перевізника).

Так, доказів того, що позивач є співробітником ФОП ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Доказів погодження ФОП ОСОБА_2 залучення до роботи позивача на виконання вказаних умов Договору, матеріали справи не містять.

В матеріалах справи наявна копія Договору оренди вантажного автомобіля від 01.06.2022 укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) щодо оренди транспортного засобу марки RENAULT MIDLUM, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 6.1. розділу 6 даного Договору орендодавець (позивач) зобов`язується, серед іншого, надати орендареві (третя особа) необхідну документацію на автомобіль, що орендується та необхідне для експлуатації обладнання.

Зважаючи на те, що вказаними вище нормами встановлено обов`язкова наявність тахографа у вантажних автомобілях, колегія суддів враховуючи те, що транспортний засіб марки RENAULT MIDLUM, державний номерний знак НОМЕР_1 належить позивачу, приходить до висновку, що він володілець даного тахографу, а також необхідної документації на нього. Крім того, згідно Договору оренди транспортного засобу, на нього, як власника транспортного засобу, покладено обов`язок надати вказані документи фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (орендарю за договором).

Зважаючи на встановлене, колегія суддів, приходить до висновку, що у даній справі водій (позивач), незалежно від його статусу перевізника чи ні, під час рейсу 17.01.2023 для Експедитора ТОВ «Алерс-Україна» був володільцем протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Щодо процедури розгляду справи відносно позивача відповідачем колегія суддів зазначає наступне.

На виконання п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно- господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Положення 1567.

Так, Керівнику ТОВ "Алерс-Україна" було направлено повідомлення про розгляд справи в приміщенні ВДНК у Харківській області 16.02.2023 з 09.00 до 12.00 год.

16.02.2023 до ВДНК у Харківській області з`явився заступник директора ТОВ "Алерс-Україна" та подав заяву про відкладення розгляду справи на 21.02.2023.

В подальшому, заступник директора ТОВ "Алерс-Україна" подав заяву про долучення до матеріалів справи по акту від 17.01.2023 № 351564, завіреної копії договору № 1339/2017 від 07.08.2017, згідно якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 виступає автомобільним перевізником, а ТОВ "Алерс-Україна" є експедитором.

Враховуючи надані усні пояснення заступника директора ТОВ "Алерс- Україна" та долучений до матеріалів справи договір № 1339/2017 на транспортно-експедиційне обслуговування від 07.08.2017, всі матеріали по акту від 17.01.2023 № 351564 було надіслано для подальшого розгляду до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області.

Позивачу було направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням часу 15.03.2023 з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. і місця розгляду справи.

Повідомлення про розгляд справи Позивачем отримане 02.03.2023, про що свідчить зворотне повідомлення.

15.03.2023 до приміщення територіального органу Укртрансбезпеки з`явився позивач. Також, позивач подав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки він не є перевізником у 2023 році.

Як вбачається, з Порядку № 1567 керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник не має таких повноважень як відкладення розгляду справи. Як встановлено вище, процедура виклику та повідомлення учасників такого розгляду справи відповідачем дотримана.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржувана постанова відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України та не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підстав для задоволення даного позову не має.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан