Справа № 161/10654/23 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л. В.

Провадження № 22-ц/802/1056/23 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2023 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шевчук Л. Я.,

суддів Данилюк В. А., Федонюк С. Ю.,

секретар с/з Черняк О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання кредитного договору недійсним, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтував тим, що 26 листопада 2019 року між ним та АТ «Альфа Банк» (змінено назву на АТ «Сенс Банк») укладено угоду про надання кредиту № 501207920, обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії на суму 200 000,00 грн. На даний час згідно із виписками із електронного застосунку кредиторська заборгованість складає 192 540,13 грн. Виникнення такої заборгованості перед банком є наслідком умов надання кредиту, які порушують норми чинного законодавства та права позичальника як споживача кредитної послуги.

Позивач вважає, що умови кредитування є несправедливими, договором встановлено обов`язкові для споживача умови, з якими він не мав реальної можливості ознайомитись перед укладенням договору, в анкеті-заяві відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Окрім того банк щомісячно нараховує йому значні суми за розрахунково-касове обслуговування основної карти, яка станом на момент подання позову складає 25 800,00 грн. Також банком в односторонньому порядку змінено умови договору, зокрема, за весь час застосовується ставка у розмірі 33 %.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати недійсною кредитну угоду № 501207920 від 26 листопада 2019 року, укладену між ним та відповідачем. Зобов`язати АТ «Сенс Банк» здійснити перерахунок нарахувань та кредитної заборгованості та стягнути з відповідача в його користь понесені у справі судові витрати.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2023 року у цій справі у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначив, що доводи апеляційної скарги позивача є безпідставними, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

25 жовтня 2023 року позивач засобами поштового зв`язку подав до апеляційного суду заяву про залишення цієї апеляційної скарги без розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.

Процесуальним законом не передбачено того, що після відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції може залишити апеляційну скаргу без розгляду, а тому заява позивача про залишення його апеляційної скарги без розгляду до задоволення не підлягає.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час і місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, у зв`язку з чим цей договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом за матеріалами справи встановлено, що 26 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа Банк» (змінено назву на АТ «Сенс Банк») з пропозицією укласти угоду про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб.

26 листопада 2019 року ОСОБА_1 підтвердив акцепт пропозиції на укладення угоди про надання кредиту № 501207920 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах, які визначені угодою. Всі відносини між банком, що не врегульовані угодою, врегульовані договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід`ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті банку www.alfabank.com.ua.

У паспорті споживчого кредиту зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (ліміт кредиту 200 000 грн, мета отримання кредиту – споживчі цілі, строк кредитування 48 місяців, інформація щодо реальної річної процентної ставки, відсотків річних та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (фіксована процентна ставка 33 % річних), порядок повернення кредиту, додаткова інформація: пеня відсутня, штраф за кожне прострочення платежу, що триває від 1 до 4 днів – 200 грн, за кожне прострочення платежу, що триває 5 днів та більше – 400 грн; інші важливі правові аспекти (споживач має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування») (а. с. 47).

Згідно з наявною у матеріалах справи копією оферти на укладання угоди про надання кредиту № 501207920 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26 листопада 2019 року підписанням цієї оферти/угоди своїм підписом ОСОБА_1 пропонує АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та банком (договір). Зазначено умови угоди - тип та мета кредиту, умови обслуговування кредитної картки, умови надання кредитної лінії (ліміт кредитної лінії в розмірі 200 000,00 грн, процентна ставка за користування кредитною лінією 26 % річних), умови сплати платежів, визначених угодою/договором, інші умови (всі відносини між заявником та банком та істотні умови надання та користування кредитом, які не врегульовані угодою, пропонує врегулювати договором, діюча редакція якого розміщена за електронною адресою www.alfabank.com.ua); гарантії клієнта (підписанням оферти беззаперечно підтверджує, що попередньо ознайомлений у письмовій формі зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачено нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб). Угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписанням банком акцепту пропозиції на укладання угоди та надання суми кредиту (а. с. 14, 15).

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Як передбачено частинами 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ; 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо); 3) суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; 4) тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим ЦК України; 5) види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться; 6) реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування; 7) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов`язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності); 8) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 9) попередження про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 10) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 11) порядок дострокового повернення кредиту; 12) у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.

Споживач зобов`язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Споживач, який внаслідок ненадання йому визначеної у цій статті інформації або надання її в неповному обсязі чи надання недостовірної інформації уклав договір на менш сприятливих для себе умовах, ніж ті, що передбачені у цій інформації, має право вимагати приведення укладеного договору у відповідність із зазначеною інформацією шляхом направлення кредитодавцю відповідного письмового повідомлення. Кредитодавець зобов`язаний привести договір у відповідність з умовами, зазначеними у наданій інформації, протягом 14 днів з дати отримання такого повідомлення.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`заних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

Відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як передбачено статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У своїй позовній заяві про визнання кредитного договору недійсним ОСОБА_1 зазначав, що умови договору є несправедливими, в договорі встановлено обов`язкові для споживача умови, з якими він не мав реальної можливості ознайомитись перед укладенням договору, в анкеті-заяві відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру; встановлення плати за розрахунково-касове обслуговування картки здійснено незаконно, оскільки ці умови договору є несправедливими та створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачеві, у зв?язку з чим, на думку позивача, кредитний договір слід визнати недійсним.

Проте, як було встановлено судом, ОСОБА_1 у паспорті споживчого кредиту від 26 листопада 2019 року своїм підписом підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі у разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

Тобто, підписавши паспорт споживчого кредиту від 26 листопада 2019 року, в якому визначено умови кредитування, ОСОБА_1 погодився на укладення кредитного договору на визначених і погоджених сторонами умовах.

Крім того судом встановлено, що 26 листопада 2019 року ОСОБА_1 направив АТ «Альфа-Банк» оферту на укладення угоди про надання кредиту № 501207920, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, в якій ним зазначені обрані умови кредитування в АТ «Альфа-Банк», направив відповідь про прийняття цієї пропозиції (акцепт), в якій зазначені такі ж самі умови кредитування та наведено застереження, що угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком акцепту та надання суми кредиту.

Отже, відповідач відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» надав споживачу інформацію перед укладенням кредитного договору, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Крім того позичальник ОСОБА_1 на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов договору та в подальшому виконував його, сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов кредитування та уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 1, 6 статті 81 ЦПК України).

Всупереч зазначених правових норм позивач не надав належних та допустимих доказів, які свідчили б про наявність ознак для кваліфікації умов договору несправедливими та визнання кредитного договору недійсним.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов`язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Споживач не зобов`язаний сплачувати будь-які інші платежі у зв`язку з відмовою від договору про споживчий кредит.

Судом першої інстанції правильно зауважено, що відповідно до зазначених норм закону позивач мав можливість після підписання кредитного договору протягом тривалого строку детально оцінити його умови та у разі необхідності відмовитися від кредитного договору. Однак позивач не відмовився від кредитного договору і з грудня 2019 року виконував умови договору, не маючи до них заперечень.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність рішення суду першої інстанції, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді