Справа № 553/1266/22

Провадження № 2/553/2803/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.11.2023м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Москаленко В.В.

за участю секретаря судового засідання Микуці К.В.

представника відповідача Іванченко А.В.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення,-

УХВАЛИВ:

КП "Харківські теплові мережі" завернулося до Ленінського районного суду м. Полтави із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.08.2013 по 31.01.2022 у розмірі 68749,92 грн., три відсотки річних у розмірі 1186,26 грн., інфляційні витрати у розмірі 3267,01 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" обґрунтовує тим, що підприємство є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова, а відповідач отримує ці послуги і за період з 01.08.2013 року по 31.01.2022 року не в повному обсязі сплачує вартість наданих послуг, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 68 749,92 грн.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 29.09.2022 було задоволено вказаний позов.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 03.10.2023 вищезазначене заочне рішення було скасовано,призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

23.10.2023 представник відповідача –адвокат Іванченко А.В.подала через канцелярію суду відзив на позов,в якому просила затосувати пропуск позовної давності позивачем,в зв`язку з чим позовні вимоги за період з 01.08.2013 по 01.01.2019 задоволенню не підлягають. Позовні вимоги визнала частково,за період з лютого 2019 по січень 2022 у розмірі 32258,70 грн.-заборгованость за послуги з центрального опалення,3267,01 грн.інфляційних втрат, 1186,26 грн.- три відсотки річних,а всього на суму 36711,97 грн.

27.10.2023 представник позивача надав заяву в якій заперечував проти клопотання відповідача про застосування строку позовної давності з тих підстав,що з 12.03.2020 постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено карантин на усій території України та 30.03.2020 прийнято Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України,спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби(COVID-19),яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України відповідно до якого строки, визначені статтями 257,258 ,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу продовжуються на строк дій такого карантину.Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та справу розглядати за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні визнала позов частково за період з лютого 2019 по січень 2022 у розмірі 32258,70 грн.-заборгованость за послуги з центрального опалення, 3267,01 грн.інфляційних втрат, 1186,26 грн. три відсотки річних,а всього на суму 36711,97 грн.

В задоволенні позовних вимог за період 01.08.2013 по 01.01.2019 просила відмовити в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Заслухавши представника відповідача , дослідивши матеріали справи ,суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою

АДРЕСА_1 , і є абонентом КП "Харківські теплові мережі", особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. ст.150,156,162 ЖК України, власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім`ї також зобов`язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 64 ЖК України наймачі несуть рівні обов`язки по сплаті комунальних послуг, повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.08.2013 по 31.01.2022 у розмірі 68749,92 грн., три відсотки річних у розмірі 1186,26 грн., інфляційні витрати у розмірі 3267,01 грн. та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні просила застосувати до позовних вимог наслідки пропуску строку позовної давності, про що зазначено у відповідній заяві.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частинами четвертою, п`ятою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі

№ 367/ 6105 /16-ц зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першоїстатті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина другастатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IXперелічені всістатті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).

Враховуючи, що з 12.03.2020 з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину, позовні вимоги з 12.03.2017 заявлені в межах строку позовної давності.

При цьому, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за період з 01.08.2013 до 12.03.2017 задоволенню не підлягають, оскільки заявлені поза межами строку позовної давності.

Суд також зазначає,що позивачем не подано заяву з зазначенням поважних причин пропущення позовної давності

Враховуючи, що відповідач належним чином зобов`язання щодо оплати комунальних послуг не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь

КП "Харківські теплові мережі" заборгованості за оплату послуг з опалення та постачання гарячої води за період з 01.04.2017 по 01.02.2022 у розмірі 50257,81 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 3267,01 грн. та трьох відсотків річних в сумі 1186 ,26 грн.,то вони підлягають задоволенню на підставі ст.625 ЦК України

відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» підлягають частковому задоволенню з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені на 74,74%,а тому розмір судового збору,який підлягає стягненню з відповідача складає 1854,26грн.

На підставі викладеного такеруючись ст.ст.12,13,141,255,259,263-265ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства

«Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.04.2017  по 01.02.2022  в сумі 50257 (п`ятдесят тисяч двісті п`ятдесят сім ),81 грн., три відсотки річних у розмірі 1186 (одна тисяча сто вісімдесят шість гривень ),26 грн., інфляційні втрати у розмірі 3267 (три тисячі двісті шістдесят сім ),01 грн.

Стягнути з  ОСОБА_1  на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в розмірі 1854(одна тисяча вісімсот п`ятдесят чотири ),26 грн.

В інший частині вимог відмовити.

Рішення може бути протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд Полтавської області або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», , код ЄДРПОУ 31557119, адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.

Відповідач:  ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1

Повний текст рішення складено 02.11.2023.

Суддя                                                        В.В. Москаленко