РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2023

Справа № 331/2592/22

Провадження № 2/331/180/2023

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Свириденко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

        ОСОБА_1 до Національного університету «Запорізька політехніка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Первинна профспілкова організація Національного університету «Запорізька політехніка» м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору від 27 липня 2022 року №386-к та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

       Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з позовною заявою до Національного університету «Запорізька політехніка» про визнання протиправним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору № 386-К від 27 липня 2022 року, поновлення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1  працює за трудовим договором у Національному університеті «Запорізька політехніка» на посаді доцента кафедри «Обладнання та технологія зварювального виробництва». У липні 2022 року керівництвом Національного університету «Запорізька політехніка» Єфанову В.С. було запропоновано написати заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати за власним бажанням,оскільки роботодавець не бажає виплачувати йому заробітну плату в канікулярний період. Оскільки у нього не було не бажання  йти у відпустку, а угоди сторін не існувало, він відмовився від виконання незаконного розпорядження, а саме від складання такої заяви. Позивач вказує, що 27 липня 2022 року ректором Національного університету «Запорізька політехніка» було видано наказ № 386-к «Про призупинення дії трудового договору» з 01 серпня 2022 року по 23 серпня 2022 року, з яким позивач був ознайомлений 29 липня 2022 року. Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що відповідач, посилаючись на положення статей 47, 50, 56 Закону України «Про вищу освіту», вказує нібито причину призупинення дії трудового договору, а саме «Через збройну агресію проти України в НУ «Запорізька політехніка» було внесено ряд змін до локальних актів, пов`язаних з організацією освітнього процесу. У зв`язку з закінченням 01 липня 2022 року освітнього процесу та початком канікулярного періоду для здобувачів освіти, керівництво Національного університету «Запорізька політехніка» не має можливості забезпечити науково-педагогічних працівників навчальною роботою або іншою роботою, визначеною ст. 56 Закону України «Про вищу освіту», що кореспондується з відсутністю можливості виконувати навчальну та іншу роботу працівниками. Враховуючи неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та керуючись вимогами п. 1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану...». Виходячи із вищенаведеного, позивач вказує, що даний наказ відповідача є незаконним, необґрунтованим і таким, що порушує його конституційні права, і тому позивач звернувся з цивільним позовом до суду з метою захисту своїх прав, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ректора Національного університету «Запорізька політехніка» «Про призупинення дії трудового договору» № 386-к від 27 липня 2022 року в частині, що стосується позивача ОСОБА_1 . Поновити дію трудового договору, укладеного між позивачем та Національним університетом «Запорізька політехніка», оформленого наказом від 28.04.2022 № 216-К. Стягнути з Національного університету «Запорізька політехніка» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу на момент розгляду справи. Допустити негайне виконання судового рішення, а також покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 18 серпня 2022 року позовну заяву залишено без руху (а.с.18).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 26 серпня 2022 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній цивільній справі та вирішено проводити розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.23).

21 вересня 2022 року від представника відповідача Національного університету «Запорізька політехніка» надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі відзиву на позовну заяву та відзив на позовну заяву, в якій відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, так як оспорюваний наказ є правомірним та виданий у відповідності до вимог ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ від 15.03.2022 року. Окрім того, у відзиві також вказано, що відповідач не мав можливості надавати позивачу навчальну роботу (лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття), а позивач не мав можливості її виконувати в період з 01 серпня 2022 року по 23 серпня 2022 року (а.с.27,32-37).

23 вересня 2022 року від відповідача Національного університету «Запорізька політехніка» на адресу суду надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, в якій останній просить суд залучити до участі у справі Первинну профспілкову організацію Національного університету «Запорізька політехніка» (адреса: місто Запоріжжя, вулиця Жуковського, будинок № 64). Дане клопотання обґрунтоване тим, що рішення у даній справі може вплинути на права, свободи та інтереси профспілки, а також вказує, що під час призупинення дії трудового договору з відповідачем було дотримано всіх умов, що встановлені законодавством, і як наслідок це було зафіксовано Первинною профспілковою організацією та оформлено протоколом № 28 від 19.07.2022 року (а.с.63-64).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 27.09.2023 року поновлено пропущений строк для подачі відзиву на позовну заяву, залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, в якій останній просить суд залучити до участі у справі Первинну профспілкову організацію Національного університету «Запорізька політехніка» (а.с.81-83).

19.10.2023 року від представника первинної профспілкової організації Національного університету «Запорізька політехніка» надійшло пояснення відповідно до якого, прохають відмовити позивачу у задоволенні позову , так як призупинення дії трудового договору позивача здійснено відповідачем відповідно до вимог статті 13 ЗУ « Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»./а.с.96-98/.

       У судовому засіданні представник позивач а ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив.

       Представник відповідача Національного університету «Запорізька політехніка» - адвокат Дєєв М.В. у судовому засіданні прохає суд відмовити у задоволенні позову, так як на даний час відсутній предмет спору, ОСОБА_1 виплачено середній заробіток за 17 робочих днів серпня 2022 року у розмірі 6 467,61 грн. та 13 березня 2023 року відповідачем був винесений наказ за № 136-к «Про кадрові питання», зі змісту якого вбачається, що у зв`язку зі зміною обставин, які викликали прийняття наказів від 27 липня 2022 року № 386-к та № 388-к внесено зміни в додатки до зазначених наказів, виключивши із додатків до наведених наказів ОСОБА_1 .

       Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про слухання справи у судовому порядку.

       Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

       Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

       Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

       Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

       Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

       Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

       Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

       Статтею 23 Загальної декларації прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

       У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

       Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 , він перебуває у Національному університеті «Запорізька політехніка» на посаді доцента кафедри «Обладнання та технології зварювального виробництва» до заміщення вакантної посади(а.с.10-11).

       27 липня 2022 року ректором Національного університету «Запорізька політехніка» було видано наказ № 386-к «Про призупинення дії трудового договору» з 01 серпня 2022 року по 23 серпня 2022 року, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений 29 липня 2022 року та копія якого разом із витягом з даного наказу міститься в матеріалах справи (а.с.12-15).

       Із змісту копії заяви ОСОБА_1 від 29 липня 2022 року вбачається, що позивач повідомляє Національний університет «Запорізька політехніка», що він у змозі виконувати покладені на нього трудові обов`язки та не бачить підстав для призупинення дії трудового договору (а.с.16).

       13 березня 2023 року ректором Національного університету «Запорізька політехніка» було видано наказ № 136-к «Про кадрові питання», що у зв`язку зі зміною обставин, які викликали прийняття наказів від 27 липня 2022 року № 386-к та № 388-к внесено зміни в додатки до зазначених наказів, виключивши із додатків до наведених наказів наступних осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Начальника відділу кадрів Олену Бенько зобов`язано вжити заходи щодо ознайомлення з наказом вищевказаних працівників з використанням всіх можливих засобів електронних комунікаційних мереж, у т.ч. електронних (поштою, електронною поштою, телефоном тощо) (наказ від 04.08.2022 року № 242). Відділ бухгалтерського обліку та звітності зобов`язано провести нарахування та виплату середнього заробітку за 17 робочих днів серпня 2022 року, передбачених ст. 571 пункту 1 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2145-VIII за рахунок коштів спеціального фонду (а.с.224).

       Відповідно до копії відомості за березень 2023 року через систему «Ощадбанк» Національний університет «Запорізька політехніка» 14 березня 2023 року здійснила перерахування на ім`я ОСОБА_1 на поточний особистий рахунок № НОМЕР_1 на суму 6135,51грн. (а.с.225).

       Згідно платіжної інструкції № 692 від 14 березня 2023 року Національний університет «Запорізька політехніка» перерахував суму 114,33 на рахунок отримувача UA728999980313050063000008001, призначення платежу: 101; 02070849; КПКВК 2201160 КЕКВ 2282 Утр. 1.5 % військ. зб. з дох. фіз. ос. з ЗП ОСОБА_1 по терм. випл. у 03.23, відпов. нак. № 136-к/13.03.23, пер. до бюдж. повн. (а.с.227).

       Згідно платіжної інструкції № 693 від 14 березня 2023 року Національний університет «Запорізька політехніка» перерахував суму 6135,51 на рахунок отримувача UA693133990000029247057266917, призначення платежу: 2201160; 2282; ЗП ОСОБА_1 по терм. випл. у 03.23, відпов. нак. № 136-к/13.03.23, для зарахування на ос/рах робітн., зг відом. та дог. № 343-юр/01.01.2012; без ПДВ (а.с.228).

       Згідно платіжної інструкції № 691 від 14 березня 2023 року Національний університет «Запорізька політехніка» перерахував суму 1371,92 на рахунок отримувача UA818999980333149340000008479, призначення платежу: 101; 02070849; КПКВК 2201160 КЕКВ 2282Утр.подат. з доход. фіз. осіб з ЗП ОСОБА_1 по терм. випл. у 03.23, відпов. нак. № 136-к/13.03.23, перер. до бюдж. повн. (а.с.226).

       Згідно платіжної інструкції № 694 від 14 березня 2023 року Національний університет «Запорізька політехніка» перерахував суму 1676,79 на рахунок отримувача UA198999980000355679201020801, призначення платежу: 101; 02070849; КПКВК 2201160 КЕКВ 2282 нарах.єдин.соц.внеску 22% на ЗП ОСОБА_1 по тем.виплат у 03.23.відпов.нак.№136-к/13.03.23. (а.с.229).

       У судовому засіданні представник відповідача адвокат Дєєв М. суду пояснив, що намагалися вирішити питання щодо повернення суми судового збору за подачу позовної заяви ОСОБА_1 до суду, але позивач відмовився.

       Судом встановлено, що предметом даного спору виступає наказ ректора Національного університету «Запорізька політехніка» № 386-к від 27 липня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору» в частині, що стосується позивача – ОСОБА_1 , за період з 01 серпня 2022 року по 23 серпня 2022 року. Крім того, як наслідок призупинення дії даного трудового договору, законною є вимога позивача щодо стягнення заробітної плати за вказаний вище період.

       Проте, під час розгляду справи судом, 13 березня 2023 року відповідачем був винесений наказ за № 136-к «Про кадрові питання», зі змісту якого вбачається, що у зв`язку зі зміною обставин, які викликали прийняття наказів від 27 липня 2022 року № 386-к та № 388-к внесено зміни в додатки до зазначених наказів, виключивши із додатків до наведених наказів позивача ОСОБА_1 . Окрім того, відповідно до змісту даного наказу Відділ бухгалтерського обліку та звітності було зобов`язано провести нарахування та виплату середнього заробітку за 17 робочих днів серпня 2022 року, передбачених статтею 571 пункту 1 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2145-VIII за рахунок коштів спеціального фонду та відповідно до долучених представником відповідача платіжних доручень, суд вбачає, що позивачу ОСОБА_1 було нараховано та виплачено заробітну плату за вищевказаний оспорюваний період, а також сплачені відповідні збори, встановлені законом.

       Вказані обставини, на підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не підлягають доказуванню, оскільки не заперечуються і визнаються сторонами у справі.

       Тому позовні вимоги, які були уточнені представником позивача про визнання протиправним та скасувати наказ ректора Національного університету «Запорізька політехніка» від 27 липня 2022 року № 386-к «Про призупинення дії трудового договору» в частині, що стосується позивача ОСОБА_1 та поновлення дії трудового договору - не підлягають задоволенню, через відсутність предмету спору.

       Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд приходить до наступних висновків.

       Судом встановлено, що відповідачем була проведена виплата середнього заробітку за 17 робочих днів серпня 2022 року у розмірі 6135,51 грн.

       Представником позивача підтверджено, що виплату позивачу грошових коштів у розмірі 6135,51 грн. було здійснено, але вже під час розгляду справи по суті , але вважає що ОСОБА_1 недоплатили ще 6 467,61 грн.

       Дана оспорювана сума була обрахована, виходячи з вимог «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

       Відповідно до підпункту б) пункту 4 розділу ІІІ вказаного вище Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються: б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

       Абзацом 2 п. 4 розділу ІІІ вищевказаного Порядку також визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

       Отже, суд погоджується з доводами представника відповідача щодо того, що у червні 2022 року ОСОБА_1 відпрацював 21 робочий день і за фактично відпрацьований час йому нарахували 9235,31 грн. (не врахувавши відповідно до вимог підп. «б» п. 4 та абз. 2 п. 4 розділу ІІІ згаданого «Порядку обчислення середньої заробітної плати» допомогу на оздоровлення (3294,70грн.) та відпускні (310.12 грн. та 7132,74 грн.) з суми 19972,87 грн.,які були нараховані усього за червень.

       Також, суд погоджується з доводами представника відповідача щодо того, що у липні 2022 року ОСОБА_1 мав 14 робочих днів і за фактично відпрацьований час йому нарахували 6456,55 грн. (не врахувавши відповідно до вимог підп. «б» п. 4 та абз. 2 п. 4 розділу ІІІ «Порядку обчислення середньої заробітної плати» премію, допомогу на оздоровлення та відпускні.

       Таким чином, середній заробіток складає:(9 235,31 + 6456,55) ? (21 + 14) = 15691,86 ?35 = 448,33885 грн./день.

       Виплати за 17 робочих днів серпня 2022 року підлягає сума: 448,33885х 17 = 7621,76 грн.

       Після утримання 18 % ПДФО та 1,5 % військового збору виплаті підлягає 6135,51 грн. і саме така сума була перерахована відповідачем 16березня 2023 року на виконання наказу № 136-к від 13березня 2023 року на особистий рахунок позивача ОСОБА_1 .

       Отже, суд приходить до висновків про необґрунтованість та недоведеність вимоги позивача щодо стягнення з Національного університету «Запорізька політехніка» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 серпня 2022 року по 23 серпня 2022 року у розмірі 6467,61 грн.

       У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що: «підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань».

       Аналізуючи вищезазначене, враховуючи, що оскільки заробітна плата за оскаржуваний період у сумі 6135,51 грн., з урахуванням обов`язкових податків та зборів, була виплачена позивачу ОСОБА_1 16 березня 2023 року, тобто під час розгляду справи судом, проте позивач не звертався до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, а навпаки наполягала на розгляді справи по суті спору, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

       Виходячи з вищенаведеного та керуючись принципами змагальності сторін, де встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача та необхідність відмови у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 43 Конституції, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 94, 115 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст. 571 пункту 1 Закону України «Про освіту», постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року «Про порядок обчислення середньої заробітної плати», суд,-

УХВАЛИВ:

       У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Національного університету «Запорізька політехніка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Первинна профспілкова організація Національного університету «Запорізька політехніка» м. Запоріжжяпро визнання протиправним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору від 27 липня 2022 року №386-к та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу– відмовити.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

       Повний текст рішення складено 3.11.2023 року.

Суддя Н.В.Фісун