Справа № 357/2791/16-к

1-кп/357/330/23

У Х В А Л А

про звільнення від кримінальної відповідальності

30 жовтня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді –         ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження № 42014110080000004, яке внесене до ЄРДР 15 січня 2014 року, стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, РНКОПП: НОМЕР_1 , з вищою освітою, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України (в редакції Закону № 2453-VI від 07 липня 2010 року),

У С Т А Н О В И В :

у ході судового засідання, обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання, у якому просив звільнити його від кримінальної відповідальності, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із спливом строків давності, а кримінальне провадження, - закрити.

Воно мотивоване тим, що від дня події інкримінованого йому злочину, пройшло більше десяти років, він нових злочинів не вчиняв, від суду не ухилявся, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності йому відомі.

Захисник ОСОБА_6 заявлене клопотання підтримала.

Потерпілий ОСОБА_4 заперечував проти заявленого клопотання, оскільки вважав, що строк давності має рахуватися з моменту надходження обвинувального акту до суду, йому дуже прикро за стан судів, оскільки вони не змогли забезпечити розгляд обвинувачення за такий великий проміжок часу.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, оскільки для цього наявні усі передбачені законом підстави.

Судом установлено, що згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 обвинувачувався за ч. 3 ст. 382 КК України (в редакції Закону № 2453-VI від 07 липня 2010 року), тобто у вчиненні умисного перешкоджання у виконанні судових рішень, що набрали законної сили, зокрема, постанови Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року у справі № 2а-2794/12/1070 та постанови Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі № 810/4362/13-а, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам громадян та державним інтересам.

ОСОБА_5 згідно наказу № 791/к від 19 жовтня 2012 року голови Державної виконавчої служби України, з 19 жовтня 2012 року був призначений на посаду начальника районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції і йому присвоєний 12 ранг державного службовця в межах шостої категорії та в подальшому звільнений з посади 10 грудня 2015 року.

Згідно ст. 6 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (в редакції від 08 березня 2011 року), ч. 3 ст. 18 КК України та примітки до ст. 364 КК України, він як начальник відділу державної виконавчої служби являвся службовою особою, державним службовцем та виконував при цьому організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Відповідно до п. 9, 10 Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний, міжрайонний відділ державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 549/5 від 10 квітня 2012 року ОСОБА_5 як начальник відділу, виконував наступні функціональні обов`язки, а саме: здійснював керівництво діяльністю Відділу, організовував роботу Відділу, забезпечував виконання Відділом Конституції та законів України; організовував роботу зі службовими документами; забезпечував і контролював дотримання працівниками Відділу виконавської та трудової дисципліни; виконував рішення і здійснював інші дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року 606-XIV у межах повноважень надавав обов`язкові (бездіяльність) державних виконавців; здійснював інші повноваження відповідно до законодавства, мав право видавати розпорядження та забезпечував контроль за їх виконанням.

Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК країни та ст. 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XIІ ОСОБА_5 являвся службовою особою, яка займала відповідальне становище.

ОСОБА_5 , виконуючи свої посадові обов`язки, працюючи на посаді начальника РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ, діючи всупереч інтересам служби, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи службове становище, умисно перешкоджав у виконанні судових рішень, які набрали законної сили та винесені на користь ОСОБА_4 , а саме: постанови Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року у справі № 2а-5794/12/1070 та постанови Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі № 810/4362/13-а, за таких обставин.

Так, 11 травня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 видано виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 3244 про стягнення з ОСОБА_4 на корить АКБ «Укрсоцбанк» боргу в сумі 92 217,87 грн.,за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, а саме: транспортного засобу «Мазда», модель 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 .

За вказаним виконавчим написом, на підставі заяви від 19 травня 2010 року за № 08.4-09/37-283 в.о. керуючого КМФ АКБ «Укрсоцбанк» ОСОБА_8 державним виконавцем РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_9 04 червня 2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 19622633 про стягнення з ОСОБА_4 боргу на користь АКБ «Укрсоцбанк» в сумі 92 217,87 гривень та боржнику встановлено термін до 10 червня 2010 року для добровільного погашення боргу.

В подальшому, державним виконавцем РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_10 10 червня 2010 року ВП № 19622633 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 в межах суми боргу та заборонено здійснювати його відчуження, в тому числі на автомобіль «Мазда», модель 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , відомості про що внесені нею 10 червня 2010 року до Єдиного Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Вказана постанова 10 червня 2010 року затверджена начальником відділу державної виконавчої служби ОСОБА_5 .

Державним виконавцем РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_9 16 червня 2010 року винесено постанову про оголошення у розшук та затримання автомобіля Мазда 3, 2008 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 та вилучення ключів та технічного паспорту. Вказана постанова 16 червня 2010 року затверджена начальником відділу державної виконавчої служби ОСОБА_5 та листом від 16 червня 2010 року за вихідним № 743 її направлено до УДАІ ГУМВС України в Київській області, для виконання.

У зв`язку із несплатою боржником ОСОБА_4 боргу у строк, наданим для добровільного виконання рішення, державним виконавцем РВ ДВС Білоцерківського РУЮ ОСОБА_9 18 червня 2010 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 9221,78 грн. Вказана постанова 18 червня 2010 року затверджена начальником відділу державної виконавчої служби ОСОБА_5

ОСОБА_4 13 січня 2011 року добровільно передав ПАТ "Укрсоцбанк" для реалізації заставний автомобіль.

ПАТ «Укрсоцбанк» 08 лютого 2011 року та 02 березня 2011 року звернулось до РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ із заявою про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, боржником за яким є ОСОБА_4 .

Листами за підписом начальника відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_5 від 04 березня 2011 року за № 1452 та від 21 березня 2011 року за № 2476 адресованому керуючому ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено у повернені виконавчого документу банку, оскільки представник банку не мав права згідно довіреності подавати заяви про повернення чи закінчення виконавчого провадження, підпис особи від якої здійснено звернення не затверджений печаткою юридичної особи.

ПАТ «Укрсоцбанк» 12 липня 2012 року знову звернулось до РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ із заявою, в якій просило закрити виконавче провадження та повернути виконавчий документ, а також зняти арешт з майна боржника ОСОБА_4 , оскільки боржник погасив борг в сумі 3000 грн. добровільно.

Листом за підписом начальника відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_5 від 24 липня 2012 року за № 5010 адресованому керуючому ПАТ «Укрсоцбанк» надано відповідь, що довіреність на вчинення процесуальних дій не завірена належним чином та відмовлено в повернені виконавчого документ банку.

В подальшому, 30 листопада 2012 року Київським окружним адміністративним судом винесено постанову у справі № 2а-5794/12/1070, якою зобов`язано РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ винести постанову про повернення стягувачеві ПАТ «Укрсоцбанк» виконавчого документу у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 92 217,87 грн. та про зобов`язання РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ вчинити дії щодо звільнення з-під арешту заставленого майна: автомобіля марки «Мазда», модель 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , та нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 , у зв`язку із добровільним погашенням боргу.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII ОСОБА_5 повинен сумлінно виконувати свої службові допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби вплинути на репутацію державного службовця; відповідно до ст. 4, 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР та п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року за № 74/5 (далі - Інструкція), він як представник влади, повинен здійснювати примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом, і як працівник органу державної виконавчої служби зобов`язаний сумлінно виконувати службові обов`язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконані рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 1.8 Інструкції контроль за законністю виконавчого провадження здійснюється у відповідності до статей 8 - 8-3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, де зазначено, що керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому безпосередньо підпорядкований, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом. Керівник органу державної виконавчої служби з власної ініціативи або за заявою сторін виконавчого провадження може виправити допущені в процесуальних документах винесених державним виконавцем, який йому безпосередньо підпорядкований, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься постанова.

Встановлено, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року у справі № 2-а/5794/12/1070 надійщла до РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ 03 грудня 2012 року та в подальшому оскаржена РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ до Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі № 2а-5794/12/1070 постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року залишено без змін. Вказана ухвала 05 червня 2013 року надійшла для виконання до РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ.

Після цього, 06 червня 2013 року державним виконавцем РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_11 у виконавчому провадженні № 19622633 винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту та 06 червня 2013 року ВП №19622633 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року 606-XIV, яка 06 червня 2013 року затверджена начальником РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_5 .

При цьому, начальник РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_5 , після надходження 05 червня 2013 року до РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, у справі № 2a-5794/12/1070, в порушення вищезазначених норм законодавства, маючи відповідну освіту, теоретичні знання та практичні навики, достовірно знаючи про рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року, у справі № 2a-5794/12/1070, яке набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, володіючи достатньою кількістю робочого часу для контролю за своєчасністю, правильністю, повнотою та законністю дій державних виконавців РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ під час ведення виконавчого провадження № 19622633, тобто маючи фактичну можливість виконати покладені на нього обов`язки та повноваження, діючи всупереч інтересам державної служби, переслідуючи особисті службові інтереси, пов`язані із створенням штучних показників у роботі, на ґрунті особистих неприязних відносин із боржником ОСОБА_4 , з метою умисного перешкоджання у виконанні судового рішення та позбавлення ОСОБА_4 законного права на вільне користування та розпорядження належним йому майном, а саме: автомобілем марки «Мазда», модель 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи своє службове становище як працівника органу державної влади, будучи зобов`язаним і маючи реальну можливість виконати судове рішення, в період часу з червня по липень 2013 року (точної дати в ході судового розгляду справи не встановлено) надав державному виконавцю РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_11 неправомірну вказівку щодо залишення в розшуку автомобіля марки «Мазда», модель 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , належного ОСОБА_4 під час завершення виконавчого провадження № 19622633, шляхом винесення постанови про відкриття нового виконавчого провадження.

На виконання даної вказівки державним виконавцем РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_11 06 червня 2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38707854 з приводу стягнення з ОСОБА_4 , виконавчого збору в сумі 9221,78 грн. на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 18 червня 2010 року № б/н., винесеної в рамках виконавчого провадження № 19622633.

Цього ж дня, державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_11 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 38707854, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4 , у межах суми стягнення 9371,78 грн., а також про заборону відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ОСОБА_4 .

В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 особисто контролюючи дії підлеглих йому державних виконавців під час вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях по стягненню з ОСОБА_4 заборгованості, в період часу з червня по липень 2013 року (точної дати в ході судового розгляду справи не встановлено) надав державному виконавцю РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_11 в рамках виконавчого провадження № 38707854 про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 9221,78 грн. неправомірну вказівку щодо внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформації про накладення арешту на легковий автомобіль марки «Мазда», модель 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 .

На виконання даної вказівки державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_12 оформлено запис № 8 про публічне обтяження за № 13784386 від 09 липня 2013 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

В подальшому, постановою Київського окружного адміністративного суду в 16 вересня 2013 року у справі № 810/4362/13-а скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області ВП 38707854. Вказана постанова надійшла 18 жовтня 2013 року до РВ ДВС Білоцерківської МРУЮ та 02 листопада 2013 року набрала законної сили.

Начальником РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_5 19 листопада 2013 року ВП № 38707854 винесено постанову про скасування процесуального документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження № 38707854 від 06.06.2013», винесена державним виконавцем РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_11 , яка прийнята на підставі постанови про стягнення виконавчого збору б/н від 18 червня 2010 року  з ОСОБА_4 в сумі 9221,78 грн.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, у разі закінчення виконавчого провадження повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі п. 5.15.2 Інструкції у разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника майно звільняється з під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу, якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.

Відповідно до п. 5.15.3 Інструкції майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту. Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту – боржнику.

При цьому, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне перешкоджання у виконанні вищевказаних судових рішень та позбавлення ОСОБА_4 , його законного права на вільне користування та розпорядження належним йому майном, а саме: автомобілем «Мазда», модель 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , достовірно знаючи про рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року, яке набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, маючи фактичну можливість виконати покладені на нього обов`язки та повноваження, в порушення вимог п. 5.15.2, 15.15.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, в листопаді-грудні 2013 (точної дати ході судового розгляду справи не встановлено) надав державному виконавцю РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_11 неправомірну вказівку щодо залишення під арештом автомобіля «Мазда», модель 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , належного ОСОБА_4 , та в розшуку за РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ під час під час завершення виконавчого провадження № 38707854, яка ОСОБА_11 була виконана.

Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне перешкоджання у виконанні вищевказаних судових рішень та позбавлення ОСОБА_4 його законного права на вільне користування та розпорядження належним йому майном, саме: автомобілем «Мазда», модель 3, 2008 року випуску, д.н.3. НОМЕР_3 використовуючи свій вплив на підлеглого йому державного виконавця РВ ДВ Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_11 , достовірно знаючи про зміст постанови Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року, в якій зазначено, що РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ не набув права на стягнення виконавчого збору з ОСОБА_4 та будучи достовірно обізнаним про перебування державного виконавця РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_11 у відрядженні в УДВС ГУЮ у Київській області 18 листопада 2013 року, надав ОСОБА_11 в листопаді-грудні 2013 (точної дати в ході судового розгляду справи не встановлено) завідомо незаконну вказівку на винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 41292163 від 19 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 9 221,78 грн. на користь держави на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 18 червня 2010 року, винесеної в рамках виконавчого провадження № 19622633.

На виконання даної вказівки державним виконавцем РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_11 19 листопада 2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 41292163 з приводу стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору у сумі 9221,78 грн. на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 18 червня 2010 року № б/н., винесеної в рамках виконавчого провадження № 19622633.

В подальшому, ОСОБА_5 , незважаючи на винесення ним 19 листопада 2013 року постанови про скасування процесуального документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження №38707854 від 06.06.2013», винесеної ОСОБА_11 , та прийняття рішення про завершення виконавчого провадження № 38707854 в цей же день, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно не вчинив жодних дій, спрямованих на зняття автомобіля «Мазда», модель 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , належного ОСОБА_4 , з-під арешту та з розшуку, а саме: не направив копії даної постанови органу, якому була надіслана постанова про накладання арешту на майно боржника та органу, якому була надіслана постанова про оголошення розшуку майна боржника на виконання.

Після цього, ОСОБА_5 лише 05 серпня 2014 року здійснив перевірку виконавчого провадження № 41292163, за результатами якої прийняв постанову від 05 серпня 2014 року, згідно з якою: скасував постанову державного виконавця від 06 червня 2013 року у виконавчому провадженні № 38707854 про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_4 та оголошення заборони на його відчуження та постановив вилучити запис № 8 про публічне обтяження за № 13784386 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вчиненого на підставі постанови державного виконавця від 06 червня 2013 року ВП № 38707854 про арешт на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Водночас, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне перешкоджання у виконанні постанови Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року у справі № 2a-5794/12/1070 та постанови Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі № 810/4362/13-а, які набрали законної сили начальник РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наклав новий арешт на все рухоме майно боржника ОСОБА_4 та оголосив заборону на його відчуження в межах суми стягнення при виконанні постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18 червня 2010 року по виконавчому провадженні № 19622633, а також зобов`язав державного виконавця ОСОБА_13 внести відомості щодо накладення арешту до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

На виконання постанови від 05 серпня 2014 року прийнятої начальником РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_5 , 06 серпня 2014 року державним виконавцем РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_13 прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 у межах суми стягнення 9221,78 грн.

Цього ж дня, державним виконавцем РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_14 внесено запис № 14481567 про публічне обтяження у вигляді арешту рухомого майна, що належить ОСОБА_4 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

В подальшому 28 жовтня 2014 року державним виконавцем РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_15 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 41292163 та припинено чинність арешту майна боржника ОСОБА_4 та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі № 810/5107/14 та окремої ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі № 810/5107/14, які 17 листопада 2015 року набрали законної сили встановлено, що впродовж тривалого періоду часу посадові особи районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції систематично вчиняли протиправні дії та приймали рішення, спрямовані на обмеження прав ОСОБА_4 щодо вільного користування та розпорядження належного йому майна шляхом накладення арешту на це майно, а також чинили бездіяльність, що виявилась у невжитті заходів для припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання (оголошення у розшук та затримання автомобіля).

Таким чином, умисні злочинні дії начальника РВ ДВС Білоцерківського МРУЮ ОСОБА_5 шляхом використання ним свого службового становища, призвели до фактичного невиконання судових рішень, які набрали законної сили, а саме: постанови Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року у справі № 2a-5794/12/1070 та постанови Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі № 810/4362/13-а, які набрали законної сили, внаслідок чого було спричинено істотну шкоду нематеріального характеру державним інтересам у вигляді підриву авторитету органів державної виконавчої служби, формування у свідомості громадян недовіри до цієї служби та впевненості у можливості здійснення працівниками державної виконавчої служби своїх повноважень з порушенням чинного законодавства, а також заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, а саме: незаконного перебування автомобіля марки «Мазда», модель 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , належного ОСОБА_4 під арештом протягом часу з 06 червня 2013 року до 28 жовтня 2014 року, а також незаконного перебування даного автомобіля в розшуку з 06 червня 2013 року до 15 січня 2015 року, в результаті чого ОСОБА_4 був обмежений в праві на вільне користування розпорядження належним йому на праві власності майном - автомобілем марки «Мазда», модель 3, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 92 217,87 грн., що у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є істотною шкодою, через незаконне накладення на нього арешту та оголошення в розшук.

Суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 382 КК України (в редакції Закону № 2453-VI від 07 липня 2010 року) є тяжким злочином.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Згідно з ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Отже, за загальним правилом, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років і ця особа не вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років, а також не ухилялася від досудового розслідування або суду.

До того ж, початком обчислення строку давності є день вчинення злочину.

Судом обставин, які передбачені в ч. 2, 3 ст. 49 КК України не установлено.

Суд зазначає, що з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_5 минуло більше десяти років.

Отже, наявні підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.

Варто зазначити, що згідно із практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України (постанова від 12 листопада 2019 року, справа ЄУН 566/554/16-к).

Отже, невизнання ОСОБА_5 вини не перешкоджає його звільненню від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Отже, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження № 42014110080000004, яке внесене до ЄРДР 15 січня 2014 року, стосовно: ОСОБА_5 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України (в редакції Закону № 2453-VI від 07 липня 2010 року).

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Судом установлено, що згідно з постановою про визнання документів речовими доказами від 24 жовтня 2014 року, визнані речовими доказами: копії документів виконавчих проваджень № 19622633, 38707854, 41292163.

На підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, їх необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження, протягом усього строку їх зберігання.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. 284 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

клопотання ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності, - задовольнити.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 382 КК України (в редакції Закону № 2453-VI від 07 липня 2010 року), у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 42014110080000004, яке внесене до ЄРДР 15 січня 2014 року, стосовно: ОСОБА_5 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України (в редакції Закону № 2453-VI від 07 липня 2010 року), - закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Речові докази: копії документів виконавчих проваджень № 19622633, 38707854, 41292163, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження, протягом усього строку їх зберігання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили в поряду визначеному ст. 532 КПК України.

Повний текст ухвали проголошений – 03 листопада 2023 року о 08:00 год.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина ДУБАНОВСЬКА