Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/97/23

Провадження № 2/376/317/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.

за участю секретаря судових засідань Борисевич Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне Товариство «ОТП Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 2037079866 від 03.08.2021 р. у розмірі 180 700 грн., а також судові витрати пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03.08.2021 р. між АТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2037079866, за умовами якого, банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 162 778, 00 грн. на умовах поворотності, платності та строковості.

Так, згідно п. 1 договору, позичальник повинен повернути банку суму кредиту та виконати всі інші зобов`язання встановлені договором не пізніше 03.08.2026 року.

Відповідно до п. 1.2 Договору, протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 29,00 % річних.

Згідно п. 1.3 Договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів.

Представник позивача зазначає, що банк свої зобов`язання за умовами договору виконав, надавши позичальнику кредитні кошти, однак відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотними порушеннями умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи не в повному обсязі або не сплачуючи взагалі, що призвело до винекнення простроченої заборгованості, яка станом на 13.10.2022 р. становить 180 700, 00 грн., що складається із: 152 667,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 28 033,76 грн. - заборгованість за відсотками.

З метою досудового врегулювання спору 13.10.2022 р. відповідачу було направлено вимогу про погашення заборгованості, однак відповідачем вимога позивача не виконана та сума заборгованості не погашена, чим порушені права позивача.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача  у судове засідання не з"явився, через канцелярію суду надав письмові пояснення в яких зазначає, що ОСОБА_1 позов визнає частково, а саме в частині заборгованості пор тілу кредиту в меншій сумі, ніж вказано в позові, оскільки відповідачем сплачено по тілу кредиту 32 577,35 грн., а реальна заборгованість по тілу кредиту, яку він визнає складає 130 200 грн. Також в частині стягнення відсотків позов не визнає, посилаючись на роз`яснення Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. у зв`язку із форс - мажорними обставинами, у зв"язку із введенням воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2037079866 від 03.08.2021 р., за умовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі 162 778 грн., фіксована процентна ставка 29,00 % річних, з остаточною датою повернення 03.08.2026 р. Також, з метою отримання банківських послуг, 03.08.2021 р. ОСОБА_1 підписав заяву – анкету № 2037079866 від 03.08.2021 р про надання банківських послуг на дистанційне обслуговування та електронну взаємодію, яка є невід`ємною частиною договору. (а.с.4-7).

У заяві зазначено, що відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.otpbank.com.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача, також відповідач ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті -заяві.

Згідно додатку до кредитного договору № 2037079866 від 03.08.2021 р. відповідачу визначено графік погашення заборгованості за кредитом з щомісячними платежами в строк до 03.08.2026 р., яким відповідач був ознайомлений, про що свідчить його підпис (а.с.12).

Крім того, позивачем надано паспорт споживчого кредиту про умови, з якою ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджується його підписом (а.с.9-10).

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №2037079866 від 03.08.2021 банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу грошові кошти.

Відповідач свої зобов`язання за договором № 2037079866 від 03.08.2021 належним чином не виконував, внаслідок чого у ОСОБА_1 , з наданим банком розрахунком, виникла заборгованість, яка станом на 22.09.2022 р. становить 180 700,94 грн., яка складається із: 152 667,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 28 033,76 грн. - заборгованість за відсотками. (а.с.21-22).

З метою досудового врегулювання спору,13.10.2022 р. відповідачу було направлено вимогу про погашення заборгованості, однак відповідачем вимога позивача не виконана та сума заборгованості не погашена.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтями 3,6,203,626,627 ЦК України, визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтями 1054,1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З наданих позивачем до суду письмових доказів беззаперечно вбачається, що сторонами під час укладення кредитного договору були узгоджені умови щодо процентної ставки за користування кредитом, заборгованості за пенею, штрафів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою  ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно достатті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Надавши представником відповідача пояснення, з приводу погашення 32 577,35 грн. заборгованості по тілу кредиту, не підтверджено документальними доказами, а саме (квитанціями, виписками з особового рахунку, тощо).

Що стосується посилання представника відповідача на роз`яснення Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. про звільнення його від сплати відсотків да кредитним договором, у зв`язку із форс - мажорними обставинами, що викликані військовою агресією Російської Федерації проти України, суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту. Торгово-промислова палата України відповідно до цього Закону та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об`єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність. Торгово-промислова палата України: відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації; засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників); веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.

Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, тощо. Для доказування настання форс-мажорної обставини необхідно отримати сертифікат Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

З пункту 3.9 розділу 3 спірного Кредитного договору № 2037079866 від 03.08.2021 р. зазначено, що виправдувальними обставинами невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору Сторонами визнаються форс-мажорні обставин, з наданням підтвердження Торгово-промисловою палатою України.

З позову та письмових пояснень на позовну заяву, не вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Торгово-промислової палати з відповідною заявою.

Отже, сам по собі факт введення воєнного стану в Україні не є підставою для беззаперечної видачі підтверджуючого сертифікату. Для того, щоб отримати сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) слід довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, що сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов`язання. Тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника. Та заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, даних та доказів.

Тому, суд не може прийняти в якості належного та допустимого доказу наявності форс-мажорних обставин лише посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, враховуючи ту обставину, що для доказування настання форс-мажорної обставини необхідно отримати сертифікат Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати. Разом з тим відповідач не надав жодних доказів про наявність форс-мажорних обставин, які б перешкодили йому сплатити заборгованість за договором з моменту його укладання.

При цьому, суд не ставить під сумнів наявність самих обставини, які відповідач наводить форс-мажорними, а саме введення воєнного стану в Україні. Водночас, наведені доводи відповідача суд оцінює виключно у контексті можливості їх застосування до конкретних обставин, тобто до наведених вище договірних зобов`язань і їх виконання сторонами. У даному конкретному випадку сам по собі факт введення військового стану не звільняє відповідача від обов`язку довести наявність форс-мажорних обставин у спосіб визначений законом та договором.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних позивачем обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 3027079866 від 03.08.2021 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством та матеріалами справи підтверджується дійсність грошової вимоги позивача до відповідача по стягненню заборгованості, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 180 700,94 грн. підлягають до задоволення.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 710,51 грн., оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 16, 526-530,549, 610-612, 625, 633, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 137,141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного Товариства «ОТП Банк» код ЄДРПОУ 21685166 - заборгованість за кредитним договором № 2037079866 від 03.08.2021 р. у розмірі 180 700, 94 грн. (сто вісімдесят тисяч сімсот гривень 94 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного Товариства «ОТП Банк» код ЄДРПОУ 21685166 - судовий збір у сумі 2 710,51 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                  І.Г. Батовріна