ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/8886/23Головуючий у 1-й інстанції

Провадження № 23-з/4817/14/23 Доповідач - Ваврів І.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.

з участю:

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

       Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати, а провадження в справі закрити.

Автоматизованою системою документообігу Тернопільського апеляційного суду для розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 визначено суддю Галіян Л.Є.

       Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Галіян Л.Є.

В обґрунтування поданої заяви апелянт зазначив, що у нього виникли сумніви в об`єктивності головуючої судді Галіян Л.Є. при вирішенні його апеляційної скарги, оскільки 25.09.2023 року ним була подана апеляційна скарга, однак суддя безпідставно не відкрила провадження у справі, чим грубо порушила його право на захист.

       Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи поданої заяви про відвід, приходжу до наступних висновків.

       Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, а також спеціальних норм, що передбачають можливість заявити відвід судді і, відповідно не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.

Водночас, статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, у п. 132 рішення ЄСПЛ від 20.02.2013 року у справі “Гарабін проти Словаччини” зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме - правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року).

Наведену позицію підтримує Конститу1йіний Суд України, який у п. 3.4 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Тому, в даному випадку суд вважає за можливе для вирішення питання щодо заявленого судді відводу, в межах справи про адміністративні правопорушення, застосувати відповідні норми Кримінального процесуального кодексу України, а саме - положення статей 75, 76, 80, 81 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Статтею 75 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді справи, а статтею 76 КПК України визначено випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Однією з підстав, які в силу ст.75 КК України виключають участь судді у кримінальному провадженні, є дані, які викликають сумнів у неупередженості судді. Фактично на вказану обставину посилається ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Галіян Л.Є.

Виходячи з усталеної практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно, до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто - чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Об`єктивний критерій визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

       З досліджених матеріалів справи вбачається, що розгляд по суті суддею Галіян Л.Є. вказаної справи про адміністративне правопорушення, а також процесуальні дії та рішення суду, які можуть бути прийняті в межах даного провадження, яке перебуває на стадії судового розгляду, не можуть сприйматися як можливий у майбутньому прояв упередженого або зацікавленого підходу при розгляді даної справи, оскільки не дають учасникам судового провадження підстави ставити під сумнів неупередженість судді, що безпосередньо впливає на оцінку законності майбутнього судового рішення.

При цьому, будь-яких достатніх даних, які б підтверджували наведені у заяві про відвід доводи, зокрема про існування вже сформованої правової позиції судді у справі щодо результату її розгляду, встановлено не було, як і не виявлено обставин, передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України, щодо існування інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду, таких як закривавленість у певному рішенні у цій справі чи про необ`єктивне ставлення до учасників справи.

       За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Галіян Л.Є. від розгляду справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 серпня 2023 року.

       З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Галіян Л.Є. слід відмовити.

       Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.294 КУпАП, ст.ст.75, 81 КПК України, —

п о с т а н о в и в:

       У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Галіян Л.Є. у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 серпня 2023 року (справа № 607/8886/23, провадження № 33/817/542/23) — відмовити.

Суддя