Справа №639/4162/23

Провадження №2/639/1711/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Рубіжного С.О.,

секретар судового засідання – Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2023 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», в особі свого представника, з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд ухвалити рішення на підставі якого, стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 32389,97 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 04.02.2014 року відповідач ОСОБА_1 , підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті позивача, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач вказує, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. Відповідач, у свою чергу, зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не вносить грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим і утворилася заборгованість станом на 11.06.2023 року становить 32389,97 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 26 495,59 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 5 894,38 грн..

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.08.2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача, Дашко В.М., який діє на підставі довіреності від 30.08.2022 року, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.10.2023 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі Анкети-заяви від 04.02.2014 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, відповідачу було відкрито рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 0,00 грн, зі сплатою відсотків 3% на місяць за користування кредитом.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 13).

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 погодився, що ця заява разом із пам`яткою клієнта та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту (а.с.15-18).

У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.

21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 11.06.2023 року становить у розмірі 32 389,97 грн., яка складається з: 26 495,59 грн. – заборгованість за кредитом; 5 894,38 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом. (а.с.6-10).

Згідно довідки банку на підставі договору ОСОБА_1 було відкрито кредитну картку 28.05.2017 - № НОМЕР_1 з терміном дії до травня 2021 року, в подальшому картка перевипускалась: 07.05.2019 - № НОМЕР_2 з терміном дії до березня 2023 року (а.с. 12).

Кредитний ліміт збільшувався на протязі користування ОСОБА_1 кредитною картою 04.10.2017 до 500,00 грн, 05.07.2021 до 15 000,00 грн., 18.11.2021 до 25 000,00 грн. та 26 грудня 2022 року кредитний ліміт встановлено 0,00 грн,, що підтверджується довідкою про зміну кредитування та обслуговування (а.с. 11).

Згідно виписки за договором, відповідач користувався кредитними коштами (а.с.55-73).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватись й інші засоби зв`язку, наприклад електронний.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідач.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи оферту Банку відповідач підписом у заяві визнає та погоджується на запропоновані Банком умови.

Також, наряду із вищезазначеним свідченням, визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунку та використання кредитних коштів, так як згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах – учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

З огляду на вищевикладене, враховуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору, не подав відзив з відповідними запереченнями та доказами на їх підтвердження, отже позовні вимоги, які ґрунтуються на умовах договору та закону, підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 32 389,97 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 26 495,59 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 5 894,38 грн.

Окрім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь банку підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідно до платіжного доручення від 17.07.2023 року у сумі 2684,00 грн. (а.с. 1)

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 131, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610-612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.02.2014 у розмірі 32 389 (тридцять дві тисячі триста вісімдесят дев`ять) гривень 97 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 26 495,59 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 5 894,38 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_3 , МФО № 305299, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 31.10.2023.

Суддя                                         С.О. Рубіжний