Справа № 761/47007/19

Провадження № 1-кп/761/1766/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі - головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому су довому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 191 001 000 068 88 від 19.07.2019, у якому

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Сватове Луганської області, громадянка України, українка, з середньою освітою, яка офіційно не працевлаштована, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше не судима,

обвинувачується за ч. 1 ст. 115 КК України

у с т а н о в и в :

Шевченківського районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Строк дії застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжений по 03.04.2020.

У зв`язку з тим, що завершити судовий розгляд цього кримінального провадження до зазначеної дати не виявилось за можливе судом відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення сторін судового провадження питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_8 , зазначивши, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачена може переховуватись від суду.

Захисник заперечував проти продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою, вважав, що домашній арешт зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Обвинувачена покладалась на розсуд суду.

Суд, заслухавши думки учасників, дослідивши наявні у суду матеріали, дійшов висновку про таке.

У силу ч. 3 ст. 331 КПК незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого двомісячного строку дії цього запобіжного заходу. За наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 199 КПК на суд покладений обов`язок при продовженні строку тримання особи під вартою з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.

Однак, враховуючи, що відповідно до Глави 28 КПК судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена поза розумним сумнівом вина особи у зазначених прокурором в обвинувальному акті злочинних діях, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії провадження виключається.

З наведеного витікає, що, вирішуючи доцільність подальшого утримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.02.2020 встановлено, що у цьому кримінальному провадженні існують ризики вчинення обвинуваченою дій, спрямованих на переховування від суду, здійснення незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

У силу ст. 9 КПК суд під час розгляду кримінального провадження зобов`язаний керуватися рішеннями ЄСПЛ.

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні по справі «Бекчієв проти Молдови», ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою, у якій його переслідували в межах закону.

Отже, суд, оцінивши вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має зробити висновок щодо значного ступеню небезпеки позапроцесуальних дій цієї особи.

Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що спричинив загибель людини та передбачає покарання до 15 років позбавлення волі, що, на думку суду, свідчить про високу ймовірність вчинення обвинуваченою дій, спрямованих на переховування від суду.

Крім того, суд вважає наявним ризик незаконного впливу обвинуваченої на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни останніми раніше наданих показань.

На користь існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення свідчить відсутність у обвинуваченої офіційного та стабільного джерела доходу, сталих соціальних та родинних зв`язків, а також інших стримуючих факторів.

Доводи сторони захисту суд не бере до уваги, оскільки захисником не надано доказів, які б спростували існування зазначених вище ризиків.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для продовження щодо ОСОБА_8 строку дії застосованого до неї запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

Продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_8 під вартою по 28 травня 2020 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді

ОСОБА_2

ОСОБА_3