КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 року           № 320/24422/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом           ОСОБА_1

до                     Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві  

про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог  

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення ОСОБА_1 , з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 7405, 03 грн.;

-зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, саме за 2020-2022 роки, розмір якої становить 12 236, 71 грн. та провести виплату перерахованої пенсії з дати її призначення, а саме з 14.02.2023.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позов мотивовано протиправністю застосування відповідачем при обчисленні, нарахуванні та виплаті позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки, оскільки призначення позивачу попередньої пенсії за вислугу років відбулось за іншим законом, а не за Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Водночас, умова щодо незмінності показника середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має місце лише у випадку призначення пенсії, визначеної саме за Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідач своїм правом на відзив не скористався.

III. Процесуальні дії у справі

Суд своєю ухвалою від 24.07.2023 відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України       передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Із заявою про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи до суду не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України       розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є пенсіонер, якій з 14.02.2023 призначено пенсію за віком.

Згідно заяви позивачки від вересня 2010 року їй призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 14.02.2023 про проведення перерахунку її пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2020-2022 роки відповідно до ч. 2 ст.40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.06.2023 №20756-19972/Г-02/8-2600/23 позивачку повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (або перерахунку) попереднього виду пенсії.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачки із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, позивачка звернулась з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі -       Закон №1058-IV).

Згідно статті 1 Закону №1058-ІV, пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього       Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції чинній на момент призначення позивачці пенсії за вислугу років) призначаються такі види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно статті 6 цього Закону, особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку.

Приписами статті 10 Закону №1058-IV визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

VI. Оцінка суду

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (абзац перший).

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (абзац другий).

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку про визначення частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV порядку переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший вид пенсії.

Таким чином, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої саме       Законом №1058-ІV.

Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивачка у 2023 році звернулась вперше.

Отже, отримуючи пенсію за вислугу років позивачка не отримувала будь-який з видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, тому звернувшись до відповідача із заявою від 14.02.2023 про призначення їй пенсії за віком, позивачка використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше.

У випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за       Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 22.12.2015 у справі №21-4071а15 та від 31.03.2015 у справі №21-612а14 та підтримано Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі №363/1493/17 та від 25.03.2020 у справі №367/1130/17.

Відтак, при призначенні позивачу з 14.02.2023 пенсії за віком відповідачем не застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.

А тому, відповідача слід зобов`язати провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з дати перерахунку позивачці пенсії за віком, тобто з 14.02.2023, з урахуванням уже виплачених сумм.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Одночасно суд зазначає, що зазначення конкретних розмірів пенсії є зайвим, оскільки це повноваження відповідача.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України       розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України       встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду із цим позовом позивачкою сплачено судовий збір на суму 1073,60 грн.        

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення ОСОБА_1 , з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, саме за 2020-2022 роки, та провести виплату перерахованої пенсії з дати її призначення, а саме з 14.02.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя                                                                                 Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 31.10.2023