ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8755/23 Справа № 202/7407/21 Суддя у 1-й інстанції - Мачуський О. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року                                                                м. Дніпро

       Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого – Пищиди М.М.

суддів – Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

       У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

       В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 07 листопада 2014 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № 2009672043, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 87947,36 грн. із нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 0,01 % річних, строком до 07.11.2019 року. Частину грошових коштів – 82733,99 грн. надано на споживчі цілі, що підтверджується заявою про видачу готівки № 1 від 07.11.2014 року.

       13 червня 2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу № 13/06/16 від 13 червня 2016 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право нового кредитора до відповідача за вказаним кредитним договором. За вказаним договором до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги за кредитним договором № 2009672043 від 07.11.2014 року на загальну суму 114946,40 гривень.

       В подальшому, 29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» було укладено договір факторингу № 29/01/19-2 від 29 січня 2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2009672043 від 07.11.2014 року.

       Таким чином, ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право належного кредитора до відповідача за кредитним договором № 2009672043 від 07.11.2014 року.

       18 лютого 2019 року позивач направив відповідачу вимогу про погашення кредитної заборгованості не пізніше 18.03.2019 року, проте зобов`язання з приводу повернення кредитних коштів виконано не було.

       У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів за Графіком платежів, що є невід`ємною частиною кредитного договору, сума заборгованості в межах 3-х річного терміну з 07.04.2016 року по 07.11.2019 року складає 80396,94 гривень, з яких: 64485,65 гривень – основна сума кредиту (тіло) (13152,17 гривень – строкова основна сума кредиту; 51333,48 гривень – прострочена основна сума кредиту); 12,08 гривень – проценти за користування кредитом (0,53 гривень – строкові; 11,56 гривень – прострочені), а також з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, у відповідності до ст. 625 ЦК України, за період з 29.01.2019 року по 10.11.2021 року в розмірі 15899,21 гривень.

       Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Прайм Альянс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 2009672043 від 07.11.2014 року у розмірі 80396,94 гривень, а також понесені судові витрати.

       Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2023 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задоволено.

       Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованість за кредитним договором № 2009672043 від 07.11.2014 року в розмірі 80396,94 гривень, з яких: 64485,65 гривень – основна сума кредиту (тіло кредиту 12,08 гривень – проценти за користування кредитом; 10514,21 гривень - індекс інфляції, у відповідності до ст. 625 ЦК України; 5385,00 гривень - 3% річних, у відповідності до ст. 625 ЦК України.

       Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 гривень.

       Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

       В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України.

       Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

       Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

       Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

       Судом першої інстанції встановлено, що 07 листопада 2014 року між Приватним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2009672043 у відповідності до якого відповідач отримав кредит на загальну суму 87947,36 гривень (на споживчі цілі - 82773,99 гривень; на сплату комісії за оформлення кредиту – 5173,37 гривень), строком на 60 місяців, з 07 листопада 2014 року по 07 листопада 2019 року, із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 0,01% річних (п. 1.1.).

       Сторони погодили, що сума отриманого кредиту погашається щомісяця, у визначені дати внесення платежів та в розмірі, зазначених в графіку платежів (п. 1.4.2 Кредитного договору).

       Відповідно до пункту 1.4.3. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються щомісяця одночасно з погашенням суми отриманого кредиту, виходячи з розміру процентної ставки, визначеної пунктом 1.1. даного Договору. Розмір щомісячних процентів, належний до сплати, зазначений у графіку платежів.

       Графік платежів, що містить підпис позичальника, є додатком № 1 й невід`ємною частиною Кредитного договору та розраховується з урахуванням розміру та строку кредиту, процентної ставки за користування кредитом, розміру щомісячної комісії та пільгового періоду. Розмір щомісячних платежів зазначається у графіку платежів та визначається за формулою ануїтетних платежів (п. 1.4.6 Кредитного договору).

       Факт отримання відповідачем грошових коштів в сумі 82773,99 гривень за Кредитним договором підтверджується заявою ОСОБА_1 на видачу готівки № 1 від 07 листопада 2014 року, в якій міститься підпис отримувача грошових коштів та підпис уповноваженої банком особи.

       Відповідно до п. 1.4.1 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний повністю повернути Банку суму отриманого Кредиту та виконати всі інші зобов`язання встановлені Кредитним договором не пізніше 07 листопада 2019 року.

       За порушення Позичальником строків або суми сплати щомісячного платежу, з дня, наступного за датою платежу, визначеною Графіком платежів, Позичальник сплачує штраф за кожен факт порушення: 25 грн. (п. 1.5.1. Кредитного договору).

       13 червня 2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено Договір факторингу №13/06/16, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право Нового кредитора до відповідача за Договором про надання споживчого кредиту № 2009672043 від 07 листопада 2014 року.

       ПАТ «ОТП Банк» направлено ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимог за кредитним договором або договором про відкриття та використання картрахунку від 13.06.2016 року, відповідно до якого відповідачу повідомлено про відступлення ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» права вимоги за кредитним договором № 2009672043 від 07.11.2014 року, загальна заборгованість за яким складає 114946,42 гривень (тіло кредиту – 84979,59 гривень; відсотки – 29966,83 гривень).

       29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» було укладено Договір факторингу №29/01/19-2, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право Нового кредитора до відповідача за Договором про надання споживчого кредиту № 2009672043 від 07 листопада 2014 року, загальний розмір заборгованості за яким складає 114946,42 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту) – 84979,59 гривень; заборгованість за нарахованими доходами (%), згідно умов договору – 29966,83 гривень.

       Таким чином, ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право належного кредитора до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 2009672043 від 07 листопада 2014 року.

       18 лютого 2019 року ТОВ «ФК «Прайм Альянс» направило ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлення про відступлення прав вимог вих. № 5482 та вимогу про погашення кредитної заборгованості на підставі ст. 530, 512, 516 ЦК України, відповідно до якої відповідачу було повідомлено про заміну кредитора та необхідність погасити заборгованість, яка станом на 18.02.2019 року складає 114946,42 гривень, протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання вимоги, але не пізніше ніж до 18.03.2019 року або зв`язатися для узгодження вигідних умов подальшої сплати заборгованості.

       07 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за № 632, про стягнення з ОСОБА_1 на користь нового (правонаступника) кредитора ТОВ «ФК «Прайм Альянс» заборгованість за кредитним договором № 2009672043 від 07.11.2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк», за період з 29.01.2019 року по 31.01.2020 року, у розмірі 114946,42 гривень, в тому числі заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) – 84979,59 гривень, заборгованості по відсоткам – 29966,83 гривень.

       Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2021 року ухваленому за результатом розгляду цивільної справи № 202/4754/20, яке набрало чинності 03.08.2021 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 07 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною та зареєстрований у реєстрі за № 632, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості в загальному розмірі 115346 грн. 42 коп., а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

       Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

       Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

       В силу ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

       Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

       Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

       Відповідно до ч. 1 та 2 ст.207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

       Частинами 1,2 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

       Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

       Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

       Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).

       Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому, в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

       Згідно з ч. 1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

       Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

       За правилом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

       Частиною 1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

       Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань по поверненню кредитних коштів за кредитним договором №2009672043 від 07.11.2014 року, відповідно до Графіку платежів, за останнім в межах 3-х річного терміну з 07.04.2016 року по 07.11.2019 року утворилась заборгованість, що складає 64497,73 гривень, з яких: основна сума кредиту (тіло) - 64485,65 гривень (13152,17 гривень – строкова основна сума кредиту; 51333,48 гривень – прострочена основна сума кредиту); проценти за користування кредитом – 12,08 гривень (0,53 гривень – строкові; 11,56 гривень – прострочені).

       У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього, в силу закону, виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми (частини 2 статті 625 ЦК України).

       У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

       Відповідно до постанови Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

       З розрахунку заборгованості вбачається, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором, у відповідності до ст. 625 ЦК України, за період з 29.01.2019 року по 10.11.2021 року з урахуванням індексу інфляції - 10514,21 гривень, та 3% річних - 5385,00 гривень, складає 80396,94 гривень.

       Враховуючи вищевказане, стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є додатковою вимогою від укладеного між сторонами основного зобов`язання, тому суд погоджується із розрахунком інфляційних втрат і 3 % річних.

       Щодо застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

       Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

       Положеннями ч. ч.3, 4 ст.267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

       Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

       Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

       За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини 1 та 5 статті 261 ЦК України).

       Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний закономи інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

       Відповідно до умов кредитного договору сторони встановили як строк дії договору (пункт 1.4.1. Договору), так і строки виконання зобов`язань зі щомісячним погашенням заборгованості відповідно до графіку, що є додатком до Договору (пункт 1.4. 2. Договору).

       Поряд з установленням строку дії Договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі Договору.

       Таким чином, умови, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами і передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення в договорі терміну кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. В такому випадку, термін позовної давності по кожному щомісячному платежу в межах строку кредитування відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України починається після невиконання або неналежного виконання позичальником чергового платежу і обчислюється окремо по кожному простроченого платежу. В такому випадку, позовна давність у три роки встановлюється окремо до кожного невиконання щомісячного платежу. Тому, в разі порушення позичальником зобов`язань за кредитом, позовна давність повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

       Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

       Виходячи з викладеного, якщо позичальник впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою позовну давність. Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого платежу, який позичальник не здійснив.

       Згідно з постановою Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, за умовами кредитного договору позичальник мав повертати кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами у межах визначеного сторонами строку кредитування. Тому після закінчення строку кредитування позичальник мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги кредитором повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

       За умовами Договору строк кредитування закінчився не пізніше 07 листопада 2019 року, ця дата співпадає з датою останнього платежу відповідно до графіку. Тому саме до цієї дати відповідач повинен був повернути всю заборгованість за кредитним договором, а у позивача після цієї дати, тобто з 08 листопада 2019 року виникло б право для звернення до суду з позовом про стягнення загальної заборгованості за кредитним договором, оскільки саме на цей час позивачу було відомо, що кредитні кошти не повернуті та існує заборгованість.

       Проте, внаслідок неналежного виконання позичальником умов кредитного договору, а саме недодержання ним графіку погашення як тіла кредиту, так і процентів за користування кредитними коштами, 18 лютого 2019 року ТОВ «ФК «Прайм Альянс» направив позичальникові вимогу в якій зазначив про необхідність дострокового погашення заборгованості за кредитним договором в строк до 18.03.2019 року.

       Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» Глави71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

       Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

       Оскільки позивач відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України пред`явив 18 лютого 2019 року позичальникові вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором і вказав у вимозі, що ця заборгованість має бути погашена до 18 березня 2019 року, кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання, яке згідно з цим договором мало виконуватися за графіком погашення кредиту.

       Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що звертаючись 25.11.2021 року до суду з даним позовом про часткове погашення заборгованості за кредитним договором, ТОВ «ФК «Прайм Альянс» не допущено порушення загального строку позовної давності, що застосовується до даних правовідносин.

       Доводи, вказані в апеляційній скарзі про те, що суд неповно з`ясував обставини по справі, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

       Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

       Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.

       Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

       Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2023 року— залишити без змін.

       Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

       Судді: