ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі

01 листопада 2023 року м. ДніпроСправа № 360/1273/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши матеріали позовної ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,        

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_1 щодо безпідставного не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у періоди з 10.06.2022 по 21.06.2022; з 26.07.2022 по 08.08.2022; з 09.08.2022 по 01.09.2022, з 02.09.2022 по 21.09.2022, з 21.09.2022 по 11.10.2022, з 11.10.2022 по 24.10.2022 та з 24.10.2022 по 01.11.2022, у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням фактично виплачених сум;

-зобов`язати військову частина НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у періоди з 10.06.2022 по 21.06.2022; з 26.07.2022 по 08.08.2022; з 09.08.2022 по 01.09.2022, з 02.09.2022 по 21.09.2022, з 21.09.2022 по 11.10.2022, з 11.10.2022 по 24.10.2022 та з 24.10.2022 по 01.11.2022, у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд": обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення у період з 02.10.2023 до дня подачі позову до суду.

На виконання вищевказаної ухвали суду позивачем через підсистему "Електронний суд" подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду разом з доказами.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в період з 04.03.2022 по 01.11.2022 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

26.03.2022 позивач в ході виконання бойового завдання за призначенням в складі підрозділу в населеному пункті Вільхівка Харківського району Харківської області потрапив під обстріл з боку противника та отримав бойове поранення у вигляді: мінно-вибухової травми, що підтверджується довідкою про обставини травми виданою військовою частиною НОМЕР_1 від 25.04.2022 року №27/373.

Внаслідок отриманого поранення, був евакуйований, госпіталізований та у зв`язку з отриманим бойовим поранення ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у періоди з 26.03.2022 по 20.04.2022, з 20.04.2022 по 27.04.2022, з 27.04.2022 по 06.05.2022, з 07.05.2022 по 24.05.2022, з 24.05.2022  по 10.06.2022, з 10.06.2022 по 21.06.2022, з 22.06.2022 по 06.07.2022, з 06.07.2022 по 26.07.2022, з 26.07.2022 по 08.08.2022, з 08.08.2022 по 02.09.2022, з 02.09.2022 по 21.09.2022, з 21.09.2022 по 11.10.2022, з 11.10.2022  по 24.10.2022, з 24.10.2022 по 01.11.2022.

Позивач вважає, що набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

У зв`язку з вищевикладеним та з метою можливого досудового урегулювання спору, в інтересах позивача до відповідача було направлено заява про нарахування та виплату додаткової винагороди від 10.02.2023 із проханням нарахувати та виплатити в повному розмірі в період з 26.03.2022 по 22.06.2022 щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн та з 23.06.2022 по 12.11.2022, щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн, передбачену Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.

Як вказує позивач, на даний час відповідачем не надано жодної відповіді на заяву про виплату додаткової винагороди від 10.02.2023. При цьому, розглянувши вищевказану заяву, відповідачем у телефонному режимі було повідомлено позивача про здійснення виплати за деякі періоди, та надалі у вересні 2023 року кількома платежами за період з 27.03.2022 по 10.06.2022 року та 22.06.2022 по 25.07.2022 було виплачені відповідні суми.

Позивач зазначає, що про порушення його прав стало відомо лише після отримання повідомлення в телефонному режимі відповідача про здійснення останнім виплати за деякі періоди, та надалі у вересні 2023 року кількома платежами за період з 27.03.2022 по 10.06.2022 та 22.06.2022 по 25.07.2022 було виплачені відповідні суми відповідачем.

Позивач також вказав, що після звільнення з військової служби у зв`язку з отриманим пораненням та погіршенням стану здоров`я продовжив стаціонарне лікування, та 23.11.2022 виїхав за кордон для отримання необхідної медичної допомоги у медичних закладах країн Європейського Союзу, де перебував там до 25.06.2023, що підтверджується відміткою у закордонному паспорті та медичними документами.

В-подальшому, після повернення в Україну, перебував під медичним наглядом лікарів та проходив медико-соціально експертну комісію для встановлення ступеня інвалідності у зв`язку з отриманим поранення під час захисту Батьківщини з метою оформлення статусу ветерана війни – особи з інвалідністю внаслідок війни. Та після здійснення усіх необхідних дій, його повторно направили за кордон для здійснення необхідного лікування, куди виїхав 18.10.2023 та на разі перебуває там, що підтверджується відміткою у закордонному паспорті.

Позивач вважає, що поважність причин пропуску строку на звернення з цим позовом до суду є факт перебування позивача за кордоном для отримання необхідного лікування та проходження медичних оглядів з метою встановлення ступеня інвалідності та отримання направлення для подальшого лікування за кордоном, а також не отримання письмової позиції відповідача до моменту нарахування коштів у вересні 2023 року відповідачем за деякі періоди його лікування у зв`язку з отриманим пораненням під час захисту Батьківщини.

Враховуючи викладене, позивач просив поновити строк звернення до суду з вказаною позовною заявою.

Розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким законом в даному випадку є Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

За приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції до 19.07.2022, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

При цьому, відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. №  1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.

Водночас, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” Кабінет Міністрів України постановив: відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак обмеження щодо застосування строків визначених частиною першою статті 233 КЗпП України скасовано і починаючи з 01.07.2023 у позивача є три місяці для звернення до суду з даним позовом.

Останнім днем звернення у такому разі є 01.10.2023, при цьому позов подано до суду  19.10.2023, тобто з пропуском строку.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В рішеннях по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В даному випадку, зважаючи на доводи позивача щодо його стану здоров`я, які підтверджені належними та допустимими доказами, постійним лікуванням позивача, в тому числі і на час пред`явлення позову, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, та з метою запобігання порушенню права позивача на судовий захист вважає за необхідне поновити строк звернення до суду.

Таким чином, недоліки позовної заяви позивачем усунуто.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160,161 КАС України.

Адміністративний позов поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність із додержанням вимог ст. ст. 160, 161, 171 КАС України.

Адміністративний позов підсудний Луганському окружному адміністративному суду, підстав для повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст. 170 КАС України не встановлено.

З наведених підстав суддя вважає за можливе прийняти даний адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.

Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно із частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати від відповідача докази, яких, на думку суду, не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 122, 160, 161, 171, 248, 257-262 КАС України, суддя  

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Справа розглядатиметься суддею Басовою Н.М. одноособово.

Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У разі заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановити строк для подання відповідної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду через підсистему "Електронний суд" відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачу, що відзив на позовну заяву повинен повністю відповідати вимогам ст.162 КАС України і до нього повинні бути додані: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Витребувати від військової частини НОМЕР_1 :

- акт службового розслідування по факту отримання травми (поранення) військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 сержантом ОСОБА_1 ;

-наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2022 №385 про встановлення факту поранення сержантом ОСОБА_1 ;

-  інформацію щодо перебування сержантом ОСОБА_1 на військовій службі  у військовій частині НОМЕР_1 , в тому числі відпустка та лікарняні у період з 04.03.2022 по 01.11.2022;

- накази командира військової частини НОМЕР_1 про виплату грошового забезпечення, в частині, що стосується позивача за період з 04.03.2022 по 01.11.2022;

- розрахункові листи грошового забезпечення позивача за період з  березня 2022 року по листопад 2022 року включно або довідку про грошове забезпечення позивача за цей період з деталізацією всіх видів виплат, що увійшли в грошове забезпечення позивача;

-у разі виплати спірних сум, докази такої виплати.

Витребувані документи надати разом з відзивом.

Документи, що подаються у копіях повинні бути засвідчені належним чином згідно вимог діючого законодавства.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі "Електронний суд" для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;

- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою https://adm.lg.court.gov.ua/sud1270/gromadyanam/csz/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяН.М. Басова