Справа № 686/5521/23

Провадження № 2/686/2712/23

        РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року                                                         м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі судді Павловської А.А.,

справа № 686/5521/23;

сторони та інші учасники справи:

- позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,

- відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до   ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В березні 2023 року позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 59511,56 грн. за кредитним договором б/н від 19.10.2016 року, а також судові витрати у розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування наведених вимог зазначив, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, підписав заяву б/н від 19.10.2012 року, згідно якої отримав кредит у початковому розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який було збільшено до 50 000, 00 грн.

Відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 18.02.2023 року має заборгованість перед банком на загальну суму 59511,56 грн., яка складається із: 49048,98 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10462,58 грн. заборгованості за процентами.

Відповідач до суду відзиву не подав.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Представник позивача, разом з поданням позовної заяви подав також клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 06.03.2023 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

31.10.2023 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Встановлено, що 19.10.2016 р. відповідач звернувся до позивача з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, виявивши бажання укласти договір про надання банківських послуг.

Із анкети-заяви  вбачається, що в ній процентна ставка не зазначена, не визначено умови кредитування, строки повернення кредиту тощо.

Відповідно до наявної у справі довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за укладеним між сторонами кредитним договором відповідачу було встановлено кредитний ліміт 5 000 грн., який в подальшому збільшено до 50 000, 00 грн., видано п`ять кредитних картки, остання з них строком дії до грудня 2023 року.

Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку відповідача, він користувався виданою йому позивачем карткою, використовував кошти позивача та вносив кошти на погашення кредитної заборгованості.

В матеріалах справи наявний наданий розрахунок заборгованості за договором б/н від 19.10.2016 року, укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і відповідачем, в якому зазначено, що станом на 18.02.2023 року відповідач має заборгованість перед банком на загальну суму 59511,56 грн., яка складається із: 49048,98 грн. заборгованості за тілом кредиту, 10462,58 грн. заборгованості за процентами..

4. Мотивована оцінка доводів сторін. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Дослідивши докази, суд вважає, що в позові слід відмовити з таких мотивів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються Однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором, Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягненім яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

На підтвердження укладеного між сторонами кредитного договору, крім анкети-заяви, позивач також надав витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Тарифи, довідку про зміну умови кредитування та обслуговування кредитної картки, виписку та розрахунок заборгованості.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 в межах договору про надання банківських послуг від 19.12.2016 було видано п`ять кредитні картки: остання терміном дії до грудня 2025 року (а.с.14).

Відповідач користувався кредитними коштами шляхом їх зняття з кредитної картки, здійснював платежі, а також поповнював картку, про що свідчить виписка за рахунком.

З огляду на викладене, між сторонами наявні кредитні правовідносини, що виникли на підставі договору про надання банківських послуг відповідно до підписаної відповідачем анкети-заяви №б/н від 19.10.2016.

Разом з тим, позивач пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за договором, у тому числі, крім тіла кредиту, заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, як невід`ємні частини укладеного договору.

Умовами та Правилами надання банківських послуг, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: процентна ставка, права, відповідальність сторін.

При підписанні відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також на момент отримання ним кредитних коштів невідомо, чи взагалі містились умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. І ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладено лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщувались на офіційному сайті позивача неодноразово змінювались в період часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-якій редакції, що більш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин слід дійти висновку, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

В анкеті-заяві від 19 жовтня 2016 року, яка підписана ОСОБА_1 , процентна ставка за кредитом не зазначена. При цьому згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. В зв`язку з цим суд вважає неправомірним нарахування відповідачу відсотків за кредитом та списання коштів на їх погашення за рахунок тіла кредиту, в зв`язку з чим збільшується заборгованість за кредитом.

Разом з тим, фактично отримані та використані позичальником кошти підлягають поверненню банку, а тому банк вправі вимагати захисту свого права шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми коштів.

Як уже зазначено вище, відповідно до банківської виписки за договором №б/н вбачається, що відповідач використовував кредитні кошти та здійснював погашення кредиту (а.с. 7-11).

Враховуючи інформацію, яка міститься у наявній в справі виписці за договором №б/н, а також в сформованому банком розрахунку заборгованості, сума фактично отриманих позичальником кредитних коштів склала 630354,01 гри. Відповідачем повертались банку кошти на погашення заборгованості та вказана сума у підрахунку в загальному розмірі склала 785748,63 грн. Таким чином, позивачем не доведено наявність у відповідача заборгованості за кредитом.

5. Судові витрати

Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду, в сумі 2684,00 грн. Оскільки в позові відмовлено, судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. ст. 263 - 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, ч.1, 2 ст.207, ст.626, ст.628,  ст.638,  ст.526, ч.1 ст. 1054, ч.1 ст. 1048, ч. 2 ст.1054, ст.1049Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В позові Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до   ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», вул. Грушевського 1д, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: